Рішення № 62101842, 19.10.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5643/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Кравець Ю. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді Кравця Ю.І.,

суддів: Журавльова О.Г., Комлевої О.С.,

з участю секретаря судового засідання - Ліснік Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одеса цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства страхова компанія «Теком» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в розмірі 17 381,18 грн., за апеляційною скаргою представника Приватного акціонерного товариства страхова компанія «Теком» ОСОБА_3 на рішення Южного міського суду Одеської області від 06.06.2016 року,

встановила

18.06.2015 року ПрАТ СК «Теком» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в розмірі 17 381,18 грн., мотивуючи свої вимоги яку тим, що 03.12.2014 року у м. Одесі ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1, допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_4 та який був застрахований у ПрАТ СК «Теком», внаслідок чого автомобіль останнього отримав механічні пошкодження. Постановою Южного міського суду Одеської області від 26.01.2015 року, ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення ст.124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності. Згідно повідомленням ПрАТ «Українська охоронно - страхова компанія» та випискою з Єдиної централізованої бази МТСБУ цивільна-правова відповідальність відповідача, як водія транспортного засобу «Кіа Cerato», д/н НОМЕР_3. станом на дату ДТП - 03.12.2014 року - застрахована не була. Керуючись Договором страхування, відповідно до Страхового акту № 768 від 17.12.2014 року, Висновку експерта № 5280 від 10.12.2014 року, та рахунку - фактури №АС-0061533 від 10.12.2014 року та рахунку - фактури №ЧПС-002096 від 10.12.2014 року, позивачем за заявою Страхувальника на поточний рахунок СТО була сплачена сума страхового відшкодування у розмірі 16 625,26 грн. Фактичними витратами, понесеними ПрАТ СК «Теком» є також вартість експертизи 520,00 грн., та послуги пошти у розмірі 235,92 грн. Враховуючи вищенаведене, ПрАТ СК «Теком» просило суд стягнути з ОСОБА_2 витрати у загальній сумі 17381,18 грн.

Рішенням Южного міського суду Одеської області від 06.06.2016 року у задоволені позовних вимог ПрАТ СК «Теком» відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник ПрАТ СК «Теком» ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій з посиланням на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги ПрАТ СК «Теком» у повному обсязі.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 обґрунтовує тим, що ПрАТ СК «Теком» після виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних витрат (в порядку суброгації) у відповідності до норм діючого законодавства та правових висновків Верховного Суду України має законне право вимагати відшкодування виплаченого страхового відшкодування безпосередньо від відповідача. Також зазначила, що судом першої інстанції не було враховано те, що навіть за наявності виплати страхового відшкодування від ПрАТ «Українська охоронно - страхова компанія» за полісом, відповідач повинен був сплатити потерпілому (тобто ПрАТ СК «Теком») різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням. Крім того, представник ПрАТ СК «Теком» вказує, що міський суд не звернув увагу на те, що порушені права позивача на звернення з заявою на відшкодування до ПрАТ «Українська охоронно - страхова компанія» та отримання страхового відшкодування від останньої, оскільки вина позивача в порушенні строку звернення відсутня, так як відповідачем несвоєчасно були надані документи про існування полісу. Також відповідач не виконав обовязку, передбаченого законодавством, у встановлений строк не звернувся до страхової компанії з заявою про настання страхового випадку, не надав пошкоджений автомобіль для огляду та не надав суду доказів відсутності своїх зобовязань перед ПрАТ СК «Теком» щодо відшкодування сплаченого останнім страхового відшкодування.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із Законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін впливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам судове рішення районного суду не відповідає.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив з того що, оскільки цивільна відповідальність відповідача була застрахована ПрАТ «Українська охоронно - страхова компанія», то позов необхідно було предявляти до неї.

З таким висновком суду погодитись не можна, оскільки він не повністю відповідає обставинам справи, зроблений з порушенням процесуального права та з неправильним застосуванням матеріального права.

Так, судом встановлено, що 03.12.2014 року у м. Одесі відбулася дорожньо - транспортна пригода. ОСОБА_2 керуючи автомобілем НОМЕР_1, допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_4, внаслідок чого автомобіль останнього отримав механічні пошкодження.

На момент ДТП «Hyundai Accent », д/н НОМЕР_4, був застрахований у ПрАТ СК «Теком» за Договором добровільного страхування наземного транспортного засобу № 218-14 Д/Т/АТ від 08.08.2014 року (далі - Договір страхування).

26.01.2015 року постановою Южного міського суду Одеської області ОСОБА_2 було визнано винным у скоєнні вказаного ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124КУпАП.

На момент скоєння громадянином ОСОБА_2 адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП зазначений автомобіль відповідно до ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» був застрахований, що підтверджується копією страхового полісу АТ «Українська охоронна страхова компанія» серії АІ №3584059, строк дії якого з 27.08.2014 року до 26.08.2015 року та виданого на ім'я ОСОБА_5.

Одразу ж після скоєння ДТП ОСОБА_2 за адресою: м. Южне, проспект Леніна №13, звернувся до особи - ОСОБА_6, яка являється представником АТ «Українська охоронна страхова компанія» та в свій час застрахувала транспортний засіб КІА, державний номер НОМЕР_3, для оформлення документів щодо страхового випадку.

За допомогою ОСОБА_6 та керуючись ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ОСОБА_2 здійснив всі відповідні дії для захисту своїх цивільних прав та повідомлення страхової компаній АТ «Українська охоронна страхова компанія» про настання страхового випадку в наслідок дорожньо-транспортної пригоди від 03.12.2014 року, а саме того ж дня ОСОБА_2 направив рекомендованим листом до страхової компанії АТ «Українська охоронна компанія» за адресою: 03056, м. Київ, вул. Борщагівська 145, повідомлення про настання ДТП, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, (повідомлення додається до заперечення).

Крім того, згідно умов, що викладені в страховому полісі АТ «Українська охоронна компанія» серії АІ №3584059 від 26.08.2014 року страхова сума (ліміт відповідальності) за шкоду заподіяну майну складає - 50000 грн., а згідно позову сума заподіяної матеріальної шкоди з витратами позивача, складає 17381,18 грн.

З огляду зазначеного, вбачається, що сума страхового відшкодування в наслідок ДТП не перевищує суми зазначеної в страховому полісі, в зв'язку з чим умови такого страхового полісу повністю задовольняють понесені витрати позивачем.

Допитаний в судовому засіданні під час розгляду справи у суді першої інстанції свідок ОСОБА_5 пояснив, що відразу ж після ДТП його син ОСОБА_2 повідомив про страховий випадок страхову компанію, та пізніше вони відвезли лист до страхової компанії «УОСК» на пошту та відправили його.

Допитаний в судовому засіданні під час розгляду справи у суді першої інстанції свідок ОСОБА_7 пояснила, що вона є працівником страхової компанії «УОСК», ОСОБА_2 є її клієнтом, після того, як сталося ДТП ОСОБА_2 її повідомив, вона особисто допомогла зібрати останньому весь пакет документів та ОСОБА_2 відправив підготовлений пакет документів до страхової компанії АТ «Українська охоронна страхова компанія» листом з повідомленням.

Відповідно до поштового повідомлення (а.с.156) 04.12.2014 року ОСОБА_2 відправив АТ «Українська охоронна страхова компанія» повідомлення про настання ДТП у відповідності до діючого законодавства.

Разом з тим, правильно встановивши вказані обставини, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, а саме.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування» страхування це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формується шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

За змістом статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат приходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданого нею шкоди зобовязана оплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Статтею 15 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначено в частині другій статті 16 ЦК України.

Зі змісту наведених норм права можна зробити висновок про те, що страховик, який виплатив страхове відшкодування має право самостійно обирати спосіб захисту свого порушеного права, зокрема право вимоги до винної особи про стягнення коштів у розмірі виплаченого страхового відшкодування.

Оскільки судом встановлено вину відповідача у скоєні ДТП та факт сплати Приватного акціонерного товариства страхова компанія «Теком» суми страхового відшкодування, то вимоги позивача до ОСОБА_2 є обґрунтованими.

Така ж правова позиція висловлена Верховним Судом України при розгляді справи №6-2587цс15.

Таким чином підсумовуючи викладе позов Приватного акціонерного товариства страхова компанія «Теком» підлягає частковому задоволенню. Необхідно стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства страхова компанія «Теком» 16 625,26 грн. та судовий збір у розмірі 511,56 грн., а в стягненні витрат на проведення експертизи та поштовий переказ відмовити, оскільки такі витрати страховика не є страховим відшкодуванням, а спрямовані на визначення розміру збитків. Ці витрати належать до звичайної господарської діяльності страховика, і не підлягаю стягненню в порядку суброгації з особи, яка відповідальна за спричинену шкоду.

Керуючись ст.ст.209,303, 307, 309, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

вирішила:

Рішення Южного міського суду Одеської області від 06.06.2016 року скасувати та ухвалити нове.

Позов Приватного акціонерного товариства страхова компанія «Теком» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в розмірі 17 381,18 грн. задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства страхова компанія «Теком» 16 625,26 грн. та судовий збір у розмірі 511,56 грн.

У задоволені інших позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий Ю.І.Кравець

Судді: О.Г.Журавльов

ОСОБА_8