Ухвала суду № 62100639, 19.10.2016, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2016 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого судді - Ковальчук Н.М.,

суддів - Григоренка М.П., Хилевича С.В.,

секретар судового засідання - Мельник С.Ю.,

з участю представника позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 11 серпня 2016 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 11 серпня 2016 року вказаний позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «ПриватБанк» заборгованість по кредитному договору від 24.02.2011 року на загальну суму 24 563 грн. 84 коп., в тому числі: заборгованість за тілом кредиту - 3 685 грн. 71 коп.; заборгованість по процентах за користування кредитом - 20 878 грн. 13 коп.. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «ПриватБанк» витрати по сплаті судового збору в сумі 1 378 грн. 00 коп.

В задоволенні позовних вимог про стягнення пені та комісії в сумі 3000 грн., штрафу(фіксованої складової) 500 грн та штрафу(процентної складової) в сумі 1378,19 відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені, комісії та штрафів, ПАТ «КБ «ПриватБанк» оскаржив його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі пояснює, що договір, за яким відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту, є публічним. Додає, що законом передбачено, що умови публічного договору є однаковими для всіх споживачів, і факт підписання такого договору свідчить про те, що відповідач зобов'язався виконувати умови, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг, тарифах банку, що складають договір банківського обслуговування. Заперечує висновок суду про те, що відповідач не був ознайомлений з цими Умовами, якими встановлена відповідальність у вигляді неустойки за порушення умов кредитного договору. Вважає неправильним посилання в рішенні суду на правову позицію Верховного Суду України, наведену у постанові від 11 березня 2015 року (№ 6-16цс15), оскільки та стосується збільшення строків позовної давності та неоднаковості застосування судами ст. 259 ЦК України, а в даній справі питання щодо строку позовної давності не вирішувалося. Доводить, що відсутність підпису позичальника (відповідача) на Умовах та правилах надання банківських послуг не свідчить про те, що він ними не ознайомлений, не означає відсутність договірних відносин між сторонами та відсутність заборгованості. Додає, що відповідач поставив свій підпис у заяві позичальника і ним ____________________

Справа № 562/1103/16-ц Головуючий у 1 інстанції - Ковалик Ю.А.

Провадження № 22-ц 787/1830/2016 Доповідач - Ковальчук Н.М.

засвідчив свою повну згоду з умовами кредитування, а також власноруч підписав довідку про умови кредитування з використанням картки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», котрою передбачено нарахування пені, відсотків, комісії, штрафів. Звертає увагу на те, що відповідач користувався кредитним лімітом, і ці його дії свідчать про те, що він погодився з умовами укладеного договору, встановленим лімітом, і відповідно отримав кредитну картку, яка є спеціальним платіжним інструментом. Зазначає, що суд, розглянувши спір без участі сторін та без заслухання думки відповідача фактично звільнив останнього від виконання зобов'язань за кредитним договором на підставі одних лише формальних міркувань. Покликаючись на однобічність та неповноту судового розгляду, просить рішення суду першої інстанції змінити, скасувавши його в частині незадоволених вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПАТ «КБ «ПриватБанк» про стягнення з ОСОБА_2 3 000 грн. заборгованості за пенею та комісією, 500 грн. штрафу (фіксована частина) та 1 378,19 грн. штрафу (процентна складова), при цьому в іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову сторони не оскаржили, а тому, в цій частині рішення суду не є предметом перегляду в апеляційному провадженні.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24 лютого 2011 року між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, шляхом підписання анкети-заяви позичальника, в якій вказано, що вказана заява з Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами становлять договір про надання банківських послуг (а.с. 6).

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Спірні відносини між сторонами виникли у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором кредиту, і як наслідок - утворенням заборгованості.

Звертаючись до суду з даним позовом, ПАТ «КБ «ПриватБанк» визначив її розмір станом на 30.04.2016 року у сумі 24 563 грн. 84 коп., куди включив: заборгованість за тілом кредиту - 3 685 грн. 71 коп., заборгованість по процентах за користування кредитом - 20 878 грн. 13 коп., заборгованість за пенею та комісією - 3 000 грн. 00 коп., штраф (фіксована частина) - 500 грн., штраф (процентна складова) - 1 378 грн. 19 коп. (а.с. 4-5).

Задовольняючи позов в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту, заборгованості по процентах за користування кредитом, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав свої зобов»язання за кредитом, наведений позивачем розрахунок заборгованості в цій частині, відповідачем не спростовано.

Відмовляючи у задоволенні вимог в частині стягнення пені, штрафів та комісії, суд першої інстанції врахував, що долучені до позовної заяви документи не містять домовленості сторін щодо встановлення штрафних санкцій, сплати комісії.

На підтвердження даного висновку в рішенні суду містяться необхідні доводи та обґрунтування, з якими погоджується і колегія суддів апеляційного суду.

Обгрунтовуючи свої вимоги, ПАТ «КБ «ПриватБанк» долучив до справи верхню частину фотокопії першої сторінки та верхньої частини звороту Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, написану ОСОБА_2 (а.с.6) та довідку про Умови кредитування з використанням кредиткарти «Універсальна,55 днів пільгового періоду»(а.с.7).

Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку підписана ОСОБА_2, однак не містить жодних умов щодо нарахування пені, штрафів, комісії.

Довідка про Умови кредитування з використанням кредитної карти «Універсальна,55 днів пільгового періоду», на яку посилається позивач, як на доказ, що обґрунтовує позовні вимоги, не містить підпису ОСОБА_2.(а.с.7-8).

Не містить підпису позичальника також витяг з Умов і правил надання банківських послуг, на які посилається позивач (а.с. 9-32).

З огляду на те, що анкета-заява позичальника від 24.02.2011 року домовленості сторін щодо встановлення штрафних санкцій та сплати комісії не містить, а довідку про умови кредитування та витяг з умов та правил надання банківських послуг не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору від 24 лютого 2011 року, оскільки не підписані позичальником, висновок суду першої інстанції про відмову в стягнення на користь банку штрафів, пені та комісії є вірним.

Не спростовують законних висновків суду першої інстанції доводи апеляційної скарги про те, що підписанням Анкети-заяви відповідач зобов'язався виконувати зобов»язання, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг, якими встановлена відповідальність у вигляді неустойки, штрафів за порушення умов кредитного договору.

Однак, пункт 1.1.5.21 Умов та правил надання банківських послуг передбачає, що при непогашенні кредиту в строк, встановлений Графіком погашення кредиту та відсотків нараховується пеня, розрахунок якої проводиться у відповідності з розміром, встановленим у Заяві про приєднання до Договору.

Заява, яка долучена банком до матеріалів справи і не містить підпису відповідача різниться від заяви, долученої до апеляційної скарги, на якій свій підпис відповідач заперечує.

Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» відхилити.

Рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 11 серпня 2016 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя підпис Ковальчук Н.М.

Судді: підпис Григоренко М.П.

підпис Хилевич С.В.

Згідно:суддя-доповідач Ковальчук Н.М.