Апеляційний суд Рівненської області
__________
У Х В А Л А
Іменем України
20 жовтня 2016 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого судді - Маринича В.К.,
суддів - Піскунова В.М., Іващука В.Я.,
з участю секретаря судового засідання - Мельник С.Ю.,
прокурора - Михайліченка Є.І.,
слідчого - Гусарук М.І.,
підозрюваного - ОСОБА_1,
захисника - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали клопотання по кримінальному провадженню №12016180010004423 за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 07 жовтня 2016 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1,
В С Т А Н О В И Л А:
Вказаною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання старшого слідчого Рівненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області ОСОБА_3, яке погоджене із прокурором Рівненської місцевої прокуратури Рівненської області ОСОБА_4, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 червня 2016 року за №12016180010004423 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном 60 діб до 07 грудня 2016 року щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 краю Російської Федерації, громадянина України, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого Рівненським міським судом Рівненської області 06.08.2012 року за ст.257, ч.4 ст.187, ч.1 ст.263, ч.3 ст.187 ч.3, ч.2 ст.187, ч.3 ст.186 КК України, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. Визначено розмір застави у межах 80 мінімальних заробітних плат, що становить 116 000,00 (сто шістнадцять тисяч) гривень.
З ухвали слідчого судді вбачається, що 28 червня 2016 року близько 24-ої години ОСОБА_1, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою відкритого викрадення чужого майна, за вказівкою ОСОБА_5, за попередньою змовою групою осіб із невстановленою досудовим розслідуванням особою, проник на територію ПП «Вторма» за адресою: м. Рівне, вул. Біла, 85-А, де застосувавши психологічне насильство до охоронця вказаної території ОСОБА_6 та зірвавши навісний замок на дверях складського приміщення ПП «Вторма», яке орендується ФОП ОСОБА_7, незаконно проник до даного приміщення.
Після цього ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_8 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, відкрито завантажили на автомобіль марки «Рено Преміум», д.н.з. НОМЕР_1, круги дуба першого та другого сорту кількістю 34 колоди загальним обємом 10,8 м3 та вартістю 78 тисяч гривень, які в подальшому вивезли з території ПП «Вторма» до складських приміщень, розташованих у с. Великий Житин Рівненського району Рівненської області, таким чином відкрито викравши вказане майно ОСОБА_7 та спричинивши йому майнову шкоду у зазначеному розмірі.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України як грабіж, поєднаний із погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя та здоровя потерпілого, вчиненого за попередньою змовою групою осіб та поєднаному з проникненням у приміщення, що завдав значної матеріальної шкоди потерпілому, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років.
06 жовтня 2016 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України.
Враховуючи наведене слідчий суддя прийшов до висновку про обґрунтованість клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та необхідність його задоволення.
У поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2 вважає ухвалу суду першої інстанції незаконною, оскільки висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального правопорушення. Зазначає, що в ухвалі слідчого судді не наведено ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та відсутні посилання про те, що слідчий та прокурор довели неможливість застосування до ОСОБА_1 більш мякого запобіжного заходу. Просить ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 07 жовтня 2016 року скасувати та постановити нову, якою застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, або зменшити розмір застави до двадцяти мінімальних заробітних плат.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 щодо задоволення апеляційної скарги, доводи прокурора Михайліченка Є.І. про законність ухвали слідчого судді та залишення її без змін, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
У відповідності до вимог ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані.
Як вбачається з ухвали, розглядаючи клопотання слідчого, слідчий суддя відповідно до ст.ст.177, 178 КПК України, перевірив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, та на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, перевірив вагомість доказів, що підтверджують підозру.
Слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, на які вказує слідчий, існують та підтверджуються матеріалами клопотання. Такими ризиками суд визнав те, що підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків у кримінальному провадженні.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу слідчим суддею враховано вимоги ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обгрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обовязку, встановленого законом.
В сукупності з вищевказаними обставинами при прийнятті рішення згідно вимог закону слідчий суддя врахував, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років, вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тому жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, про що йдеться і в доводах прокурора при апеляційному розгляді справи.
З урахуванням викладеного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність виключних, передбачених ст.183 КПК України, обставин, які свідчать про необхідність застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки встановлені судом обставини достатньо переконливо підтверджують, що менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання ОСОБА_1 процесуальних обовязків, які випливають зі змісту ст.177 КПК України. При цьому слідчий суддя прийняв правильне рішення про необхідність задовольнити клопотання слідчого, врахувавши, що строк дії ухвали слідчого судді не може перевищувати шістдесяти днів.
Колегія суддів також погоджується з рішенням слідчого судді, що гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обовязків зможе застава саме у межах вісімдесяти мінімальних заробітних плат та вважає, що таке рішення є обґрунтованим, прийнятим у відповідності до положень ст.182, ст.ст.177, 178 КПК України, з урахуванням обставин кримінального правопорушення та його тяжкості, майнового та сімейного стану підозрюваного, який не має постійного місця роботи, схильності підозрюваного до вчинення протиправних діянь та доведеності ризиків, заявлених у кримінальному провадженні. Підстав вважати розмір застави завідомо непомірним для підозрюваного колегія суддів не вбачає.
Доводи захисника ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про відсутність доказів, які б свідчили про наявність ризиків перешкоджати кримінальному провадженню підозрюваним ОСОБА_1, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
Істотних порушень вимог КПК України, які є підставою для скасування ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.
На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 законною та обґрунтованою, і підстав для її скасування не вбачає.
Керуючись ст. ст.405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 07 жовтня 2016 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком 60 діб, з визначенням застави у межах 80 мінімальних заробітних плат, що становить 116000,00 гривень, щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя: ________ В.К.Маринич
Судді:_______В.М.Піскунов_______В.Я.Іващук
Судове рішення № 62100595, Апеляційний суд Рівненської області було прийнято 20.10.2016. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 569/12907/16-к. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: