Постанова № 62099339, 19.10.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 645/4046/16-п Головуючий суддя І інстанції: Бабкова Т.В.

Провадження № 33/790/738/16 Суддя доповідач Колтунова А.І.

Категорія: ч.2 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2016 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області Колтунова А.І.,розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Фрунзенського районного суду міста Харкова від 15 вересня 2016 року про притягнення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Харківської області, громадянина України, не працюючого, мешкає за адресою: АДРЕСА_1

до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді Фрунзенського районного суду міста Харкова від 15 вересня 2016 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 (двадцять тисяч чотириста) грн. 00 коп. та позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

Судом першої інстанції встановлено, що 20 серпня 2016 року о 01 год. 05 хв. ОСОБА_2 у місті Харкові по проспекту Московському, в районі будинку 246-А, порушивши п. 2.9 а ПДР України, керував автомобілем «Mercedes Benz 190 E», реєстраційний номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. В результаті проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Drager ARBL 0530» у встановленому законом порядку в присутності двох свідків, виявлено 0,83 % промілів.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що ОСОБА_2 порушив вимоги п.2.9 а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст.130 КУпАП, оскільки вчинив повторне протягом року правопорушення.

Не погодившись з вказаною постановою, 03 жовтня 2016 року ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову судді скасувати та закрити провадження по справі, в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.

Апелянт не спростовуючи фактичних обставин адміністративного правопорушення та висновку суду про його винуватість, вважає, що його дії були невірно кваліфіковані судом за ч.2 ст.130 КУпАп. Вказує, що, ані протокол про адміністративне правопорушення, ані постанова суду першої інстанції, не містить даних які б вказували на повторне вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення за ст.130 КУпАП протягом року.

Також зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції не були належним чином з'ясовані всі обставини, передбачені ст.33 КУпАП, в зв'язку з чим, на думку апелянта, судом порушені вимоги ст.ст.245, 251,252,280 КУпАП.

В суд апеляційної інстанції ОСОБА_2 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, просив слухати справу за його відсутності (а.с. 26).

Дослідивши матеріли справи,перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 суддею повно і всебічно встановлені всі обставини правопорушення на підставі наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст.ст.251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду.

Суд першої інстанції, з огляду на матеріали справи, дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.

Фактичні обставини адміністративного правопорушення та висновок суду про винуватість у скоєному правопорушенні ОСОБА_2 в апеляційній скарзі не оспорює.

До матеріалів справи долучена копія постанови судді Фрунзенського районного суду міста Харкова від 13 листопада 2015 року.

Вказаною постановою судді ОСОБА_2 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу на користь держави в розмірі 3400,00.

Під час розгляду вказаного адміністративного провадження суддею було встановлено, що ОСОБА_2 03 жовтня 2015 року порушив п.2.9 а ПДР, за що і був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

Зазначені факти свідчать про дотримання судом вимог ст.ст.250, 252 КУпАП з належним збиранням та дослідженням доказів по справі про адміністративне правопорушення, яка є предметом перегляду в даному судовому провадженні. В зв'язку з чим доводи апелянта про відсутність складу в його діях адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП не заслуговують на увагу, є неспроможними і не свідчать про наявність самостійної підстави для скасування постанови суду, яка по своїй суті є вірною.

Окрім того, на даний час процесуальні права ОСОБА_2, передбачені ст.268 КУпАП, відновлені апеляційним судом в межах розгляду апеляційної скарги.

Доводи апелянта щодо необґрунтованості призначеного судом адміністративного стягнення є безпідставними.

Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП,- саме за повторне протягом року керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що за своїм характером є грубим порушенням у розумінні положень ст.30 КУпАП. І хоча склад правопорушення є формальним і ступінь алкогольного сп'яніння, у якому перебував водій, на кваліфікацію його дій не впливає, у даному випадку повторне протягом року керування ОСОБА_2 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння середньої тяжкості (0,83%) підлягає безумовному врахуванню при визначенні виду стягнення, адже особа в стані алкогольного сп'яніння втрачає можливість адекватно оцінювати дорожню обстановку, вчасно реагувати на її зміни та швидко приймати правильні рішення, що може призвести до скоєння ДТП. Тобто умисні протиправні дії правопорушника безпосередньо створюють загрозу для інших учасників дорожнього руху, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку зазначеного адміністративного правопорушення.

Адміністративне стягнення ОСОБА_2 у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 роки, що передбачено санкцією ч.2 ст.130 КУпАП, суддею призначено виважено, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини та за відсутності обставин, що пом'якшують відповідальність в такому випадку, відповідно до вимог ст. 33 КУпАП.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що застосоване до ОСОБА_2 адміністративне стягнення є необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст.23 КУпАП мети - виховного впливу та запобіганню вчинення нових правопорушень; постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі, не підлягає.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову судді Фрунзенського районного суду міста Харкова від 15 вересня 2016 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП- залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя -