Рішення № 62098686, 23.08.2016, Чугуївський міський суд Харківської області

Справа № 636/3459/15-ц

Провадження № 2/636/124/16

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«29» березня 2016 року м. Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Карімова І.В.,

за участю секретаря - Селеверстової Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Чугуївського міського суду Харківської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Колекторське Агентство Фактор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Колекторське Агентство Фактор» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № R 53113249260В від 27.04.2012 року в сумі 53 428,96 грн. та сплаченого судового збору в сумі 534,28 грн.

В обґрунтування позову посилалося на те, що 27.04.2012 року між Публічним акціонерним товариством (ПАТ) «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № R 53113249260В на умовах його строковості, платності та повернення.

20.05.2014 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «Факторингова компанія «ФК

Факторинг» був укладений договір відступлення права вимоги № 200514нв,

відповідно до умов якого ТОВ «Факторингова компанія «ФК Факторинг» набуло право грошової вимоги до боржника за вказаним договором.

Відповідно до умов договору про відступлення прав вимог № 20/05/14-ц від 20.05.2014 року, укладеного між ТОВ «Факторингова компанія «ФК Факторинг» та позивачем ТОВ «Колекторське Агентство Фактор», первісний кредитор відступив позивачу право вимоги до ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором.

У зв'язку з чим до позивача перейшли всі права вимоги до відповідача ОСОБА_1 з виконання зобов'язань за кредитним договором в сумі 53428,96грн., з яких: 29 037,48грн. - заборгованість за основною сумою боргу(тіло кредиту); 24 391,48 грн. - пеня за прострочення повернення кредитних ресурсів.

Посилаючись на те, що відповідач ухиляється від погашення кредиту, на підставі ч.2 ст. 1050,ч.2 ст. 1054 ЦК України позивач просить стягнути вищевказану заборгованість у судовому порядку.

Представник позивача просив суд розглянути справу за його відсутності, підтримуючи заявлені позовні вимоги в повному обсязі, не заперечував проти розгляду справи у заочному порядку.

Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялася відповідно до ст.ст. 74,76 ЦПК України, у зв'язку з чим суд вважає можливим розглянути справу в заочному порядку відповідно до вимог ст.ст. 224-226 ЦПК України.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 27.04.2012 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № R53113249260В на суму 43 400 грн. на умовах його строковості, платності та повернення.

Відповідно до умов цього кредитного договору банк надав позичальнику ОСОБА_1 кредит у poзмipi 43 400 грн. з процентною ставкою 27 % річних на строк до 27.04.2015, перерахувавши на рахунок позичальника вказану суму, а позичальник ОСОБА_1 прийняла кредит та зобов'язалася належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту щомісячними ануїтет ними платежами відповідно до графіка повернення кредиту і сплати процентів та розрахунку вартості сукупних послуг.

Відповідно до п. 7.1 договору пеня за прострочення платежів складає 0,5% від суми прострочення за кожний день прострочення і сплачується позичальником за повне або часткове прострочення повернення кредиту та /або внесення плати за кредитом.

Згідно п.4 кредитного договору сторони кредитного договору обумовили порядок нарахування, сплати процентів за користування кредитом та його повернення.

На виконання умов кредитного договору та на підставі наданих кредитних заявок банк перерахував ОСОБА_1 грошові кошти, тобто банком був виконаний обов'язок щодо надання грошових коштів у позику.

Згідно із ст. 1050, ч.2 ст.1054 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок повернути кредит частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини Кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Крім того, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

20.05.2014 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «Факторингова компанія «ФК

Факторинг» був укладений договір відступлення права вимоги № 200514нв,

відповідно до умов якого ТОВ «Факторингова компанія «ФК Факторинг» набуло право грошової вимоги до боржника за вказаним договором.

Відповідно до умов договору про відступлення прав вимог № 20/05/14-ц від 20.05.2014 року, укладеного між ТОВ «Факторингова компанія «ФК Факторинг» та позивачем ТОВ «Колекторське Агентство Фактор», первісний кредитор відступив позивачу право вимоги до ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором.

У зв'язку з чим до позивача перейшли всі права вимоги до відповідача ОСОБА_1 з виконання зобов'язань за кредитним договором в сумі 53428,96грн., з яких: 29 037,48грн. - заборгованість за тілом кредиту; 24 391,48 грн. - пеня за прострочення повернення кредитних ресурсів відповідно до п.7.1 кредитного договору.

Надані позивачем розрахунки заборгованості за вказаним вище кредитним договором відповідають матеріалам справи та вимогам ст.ст. 1048-1050 ЦК України.

При цьому суд не може самостійно без заяви сторони у справі застосувати до виниклих правовідносин вимоги ч.4 ст.267 ЦК України.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. ст. 10, 60 ЦПК України).

Суд вважає, що позовні вимоги доведені і підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 88 ЦПК України судовий збір в сумі 534,28грн., сплачений позивачем за платіжним дорученням № 229 від 20 липня 2015 року, підягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 10,11,209,212,214,215, 223, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 610,612, 1048- 1050,1054 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Колекторське Агентство Фактор» ( юридична адреса: 04112, м. Київ, вул. Т. Шамрила, 4-А, код ЄДРПОУ 36282034, р/рахунок 26000313999 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ, МФО 380805) заборгованість за кредитним договором № R 53113249260В від 27.04.2012 року в сумі 53 428 ( п'ятдесят три тисячі чотириста двадцять вісім ) гривень 96 копійок та судовий збір в сумі 534 (п'ятсот тридцять чотири) гривні 28 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Харківської області через Чугуївський міський суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з наступного дня після його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: