Ухвала суду № 62097801, 19.10.2016, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/16533/16-а

Провадження № 2-а/638/617/16

19.10.2016 року м. Харків

Суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Хайкін В.М., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ «Український державний центр радіочастот», керівник Національної комісії по регулюванню в сфері інформатизації і звязку, третя особа: Головне управління Національної поліції в Харківській області, про зобовязання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова із позовною заявою до ГУ «Український державний центр радіочастот», керівник Національної комісії по регулюванню в сфері інформатизації і звязку, третя особа: Головне управління Національної поліції в Харківській області, про зобовязання вчинити певні дії (скарга на не притягнення до адміністративної відповідальності).

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: в порушення вимог пункту 4 частини 1 статті 106 КАС України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і пятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, яким позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Відповідно до частини 2 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Відповідно до частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову субєктом владних повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0, 4 розміру мінімальної заробітної плати, тобто 551 (пятсот пятдесят одна) грн. 20 коп.

Разом з цим, із позовної заяви вбачається, що позивач просить відстрочити сплату, посилаючись на те, що на час звернення до суду грошові кошти у нього відсутні, збережень не має.

Відповідно до статті 88 КАС України тастатті 8 Закону України «Про судовий збір», суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково,чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Суд вважає, що причини, на які посилається позивач, не можуть бути підставою для відстрочення сплати судового збору.

З огляду на обов'язковість сплати судового збору, те, що позивачем не зазначено підстав та не надано належних доказів для відстрочення сплати судового збору, суд не знаходить підстав для задоволення заяви про звільнення від сплати судового збору, його розстрочення чи зменшення. До того ж позивач не відноситься до жодної категорії осіб, зазначених устатті 5 Закону України «Про судовий збір», які звільняються від сплати судового збору.

Єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зістаттею 11 КАС Україниповинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

З урахуванням вимог статті 10 КАС України, усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Отже, суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у статті 8 ЗаконуУкраїни «Про судовий збір», з власної ініціативи.

Так як на стадії вирішення питання про відкриття провадження норма щодо покладення судових витрат на відповідача не застосовується, а відомостей про майновий стан позивач не надав, підстави для звільнення або відстрочення сплати судового збору з подальшим стягненням його з відповідача відсутні.

У відповідності із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини «Креуз проти Польщі» (CASE OF KREUZ v. POLAND) (Заява N 28249/95) від 19.06.2001 року, суд констатував, що він ніколи не виключав можливості того, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Проте у цьому ж рішенні суд також наголошує, що положення пункту 1 статті 6 про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Відповідно Суд постановляє, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (пункт 60).

Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обовязковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі якщо документ, що підтверджує сплату судового збору не буде поданий у строк, встановлений судом визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві.

Відповідно до частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову субєктом владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява, подана без додержання вимог, встановлених статтею 106 КАС України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.108 КАС України,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ «Український державний центр радіочастот», керівник Національної комісії по регулюванню в сфері інформатизації і звязку, третя особа: Головне управління Національної поліції в Харківській області, про зобовязання вчинити певні дії - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки заяви у строк до 03 листопада 2016 року.

Роз'яснити позивачу, що у випадку не усунення відмічених вище недоліків заява вважатиметься не поданою та буде повернено.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було поставновлено без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: