Постанова № 62097623, 19.10.2016, Новоайдарський районний суд Луганської області

Справа № 419/2990/16-а

Провадження № 2-а/419/65/2016

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2016 року Новоайдарський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді - Іванової О.М.,

при секретарі Московченко О. В.,

за участю: прокурора Скрябіної С. М.,

законного представника неповнолітнього

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2 обласної

загальноосвітньої школи-інтернат І-ІІ ступенів» ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с.м.т. Новоайдар Луганської області адміністративний позов керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_4 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 до ОСОБА_2 обласної загальноосвітньої школи-інтернат І-ІІ ступенів про зобовязання донарахувати та виплатити недоотриману одноразову грошову допомогу в розмірі 8561,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Керівник Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 до ОСОБА_2 обласної загальноосвітньої санаторної школи-інтернату І-ІІ ступенів про зобовязання донарахувати та виплатити недоотриману одноразову грошову допомогу в розмірі 8561,00 грн., посилаючись на те, що на підставі вимог ч. 7 ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» № 2342-IV, відповідач повинен нарахувати та виплатити ОСОБА_5, як випускнику школи-інтернат з категорії дітей, позбавлених батьківського піклування, одноразову грошову допомогу у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, тобто у сумі не менше 1531 грн. * 6 = 9186 грн. Однак, відповідно до платіжної відомості № 1 за серпень 2016 року ОСОБА_5, нарахована та виплачена грошова допомога в розмірі 625 грн. Тобто фактично ОСОБА_5, недоотримав одноразову грошову допомогу у сумі 9186 грн.-625 грн. = 8561 грн. Враховуючи викладене, керівник Сєвєродонецької місцевої прокуратури звернувся з позовом до суду з вимогою про зобовязання ОСОБА_2 обласної загальноосвітньої санаторної школи-інтернату І-ІІ ступенів донарахувати на виплатити ОСОБА_5 одноразову грошову допомогу у розмірі 8561 грн.

Прокурор Скрябіна С. М. та законний представник неповнолітнього позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримали, просили задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 обласної загальноосвітньої школи-інтернат І-ІІ ступенів» ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнала, посилаючись на те, що відповідно до листа Міністерства освіти та науки України №1/9-202 від 21.04.2016 року «Про порядок нарахування та виплати грошової допомоги випускникам шкіл-інтернату», випускник загальноосвітнього навчального закладу, який вступає на навчання до професійно-технічного або вищого навчального закладу має право на комплект нового одягу і взуття на суму не менш як 12 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також грошову допомогу в розмірі не менш як 2,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Учні та студенти, що навчалися або виховувалися в навчально-виховних та вищих навчальних закладах і перебували на повному державному утриманні, мають право на одноразову грошову допомогу у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку при працевлаштуванні.

Заслухавши прокурора, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги обґрунтованіта підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлені факти та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження серії 1-ЕД №170481, ОСОБА_5, народився 30 квітня 2000 року. Батьки дитини: батько ОСОБА_6, мати: ОСОБА_7 (а.с. 8).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії І-ЕД №371376, ОСОБА_6 помер 19.02.2011 року (а.с. 11).

Рішенням Первомайського міського суду Луганської області №2-1053/2012 від 23.01.2013 року ОСОБА_7 позбавлено батьківських прав у відношенні малолітнього ОСОБА_5 (а.с. 12-14).

Відповідно до рішення Виконавчого комітету Первомайської міської ради Луганської області №11 від 26.01.2010 року ОСОБА_5 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування (а.с. 10).

Відповідно до витягу з наказу ОСОБА_2 обласної загальноосвітньої санаторної школи-інтернат І-ІІ ступенів № 13 від 31.05.2016 року про випуск учнів 9 класу, ОСОБА_5 відраховано у зв'язку випуском із врученням свідоцтва про базову середню освіту.

Відповідно до довідки ВП «Регіональний центр професійної освіти Луганського національного університету імені ОСОБА_8» від 07.09.2016 року №98, виданої на імя ОСОБА_5, в тому, що він дійсно навчається у ВП «Регіональний центр професійної освіти Луганського національного університету імені ОСОБА_8» на денній формі навчання з 01.09.2016 року по 15.03.2019 рік та знаходиться на повному державному забезпеченні (а.с. 18).

Відповідно до ч. 1 ст.3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага має приділятись якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст. 1 Закону України 2342-IV «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» від 13.01.2005 року, до дітей, позбавлених батьківського піклування відносяться діти, які залишилися без піклування батьків у зв'язку з позбавленням їх батьківських прав.

Частинами 1-3 ст. 8 Закону України 2342-IV «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» від 13.01.2005 року передбачено, що держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа. Допомога та утримання таких дітей не можуть бути нижчими за встановлені мінімальні стандарти, що забезпечують кожній дитині рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку на рівні, не нижчому за встановлений прожитковий мінімум для таких осіб. Право на повне державне забезпечення в навчальних закладах мають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, віком до вісімнадцяти років та особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, при продовженні навчання до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів.

Відповідно до ч. 7 ст. 8 Закону України 2342-IV «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» від 13.01.2005 року випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.

Зміст вищенаведеної норми свідчить про те, що Кабінету Міністрів України доручено визначити порядок забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування одягом і взуттям, в тому числі встановити нормативи такого забезпечення. Мінімальний розмір одноразової грошової допомоги, яка виплачується випускникам, чітко визначений Законом, виплата цих сум в більшому розмірі здійснюється за рахунок навчального закладу або відповідної установи.

При цьому, ч. 7 ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування» встановлює обов'язок з виплати грошової допомоги усім випускникам навчальних закладів, не розмежовуючи їх на окремі категорії - тих, хто продовжив навчання в іншому навчальному закладі, та тих, хто працевлаштувався.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років з 1 травня 2016 року становить 1531 грн.

Отже, виходячи з вищенаведеної норми, випускникам шкіл-інтернатів з категорії дітей, позбавлених батьківського піклування у віці до 18 років, в тому числі, позивачу у справі, при випуску з навчального закладу має бути нарахована та виплачена одноразова грошова допомога у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, тобто в сумі не менше 8561 грн.

З копії платіжної відомості № 1 на видачу матеріальної допомоги випускникам за серпень 2016 року вбачається, що ОСОБА_5 отримано 625 грн. 00 коп.

Як встановлено в пп. 1 п. 13 постанови Кабінету Міністрів України «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування» № 226 від 05.04.1994 року зі змінами та доповненнями, дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, особам з їх числа, а також учням та студентам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків і перебували на повному державному утриманні в загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах, при вступі на навчання до професійно-технічних та вищих навчальних закладів видається безоплатно за рахунок коштів тих закладів, які вони закінчили, комплект нового одягу і взуття на суму не менш як 12 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також грошова допомога в розмірі не менш як 2,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Учні та студенти зазначеної категорії зараховуються на повне державне утримання в навчальних закладах, до яких вони вступили, і в період навчання до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів забезпечуються безоплатно продуктами харчування, одягом, взуттям і м'яким інвентарем за нормами, встановленими для вихованців шкільного віку шкіл-інтернатів.

Відповідно до положень ст. 25 Закону України «Про забезпечення організаційно правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» порядок відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа, у тому числі на харчування, одяг, взуття, м'який інвентар на одну фізичну особу, здійснення грошових виплат при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу, а також інших виплат, передбачених цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до державних соціальних стандартів.

Статтею 39-9 вказаного вище Закону встановлено, що порядок відшкодування витрат на виплату допомоги випускникам закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, повне державне забезпечення відповідно до статті 8 цього Закону при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу відповідно до норм забезпечення випускників закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Норми ст. ст. 25, 39-9 Закону України «Про забезпечення організаційно правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» регулюють правовідносини щодо відшкодування навчальним закладам або відповідним установам, в яких виховуються та навчаються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, понесених ними витрат на харчування, одяг, взуття, м'який інвентар, здійснення грошових виплат при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу, та не розповсюджуються на правовідносини навчальних закладів з їх випускниками, що є предметом спору по даній справі.

Крім того, як встановлено в ст. 3 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування» одними із основних принципів державної політики в частині соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, є захист прав і інтересів таких дітей, а також забезпечення соціально-правових гарантій.

Положеннями статті 4 зазначеного Закону передбачено, що заходи щодо соціального захисту даної категорії дітей гарантуються, забезпечуються і охороняються державною.

В п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування» передбачено, що інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Крім того, відповідно до положень ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Виходячи з вищенаведеного, а також з урахуванням загальних засад пріоритетності законів над іншими підзаконними нормативними актами, під час розгляду та вирішення справ зазначеної категорії застосуванню підлягає Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування».

Таким чином, суд вважає, що відповідач при виплаті грошової допомоги випускнику школи-інтернату ОСОБА_5, неправомірно керувався лише пп. 1 п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України «Про поліпшення виховування, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» № 226 від 05.04.1994 року та не приймає до уваги посилання позивача на лист Міністерства освіти та науки України №1/9-202 від 21.04.2016 року «Про порядок нарахування та виплати грошової допомоги випускникам шкіл-інтернату».

Суд вважає доведеним той факт, що відповідачем не донараховано вихідну допомогу дитині, позбавленої батьківського піклування, ОСОБА_5, як випускнику вказаного навчального закладу в сумі 8561 грн. 00 коп. (9186 грн. належних до виплати - 625 грн., фактично виплачених = 8561 грн.), чим порушено його права.

Отже, адміністративний позов керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 до ОСОБА_2 обласної загальноосвітньої санаторної школи-інтернату І-ІІ ступенів про зобовязання донарахувати та виплатити недоотриману одноразову грошову допомогу в сумі 8561 грн. заявлено обґрунтовано і такий позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у відповідності до ст. 94 КАС України, суд враховує, що судове рішення ухвалене на користь ОСОБА_5, який не є субєктом владних повноважень, а отже суд має присудити всі здійснені документально підтверджені судові витрати органу прокуратури, який звернувся до суду в інтересах неповнолітньої дитини, за рахунок відповідача в розмірі 1378 грн. 00 коп.

На підставі п. 7 ст. 8 ЗУ "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" №2342-ІV від 13.01.2005 р., керуючись ст.ст. 4, 17-19, 60, 99, 104-106, 162 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_4 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 до ОСОБА_2 обласної загальноосвітньої школи-інтернат І-ІІ ступенів про зобовязання донарахувати та виплатити недоотриману одноразову грошову допомогу в розмірі 8561,00 грн. задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_2 обласну загальноосвітню школу-інтернат І-ІІ ступенів донарахувати та виплатити недоотриману одноразову грошову допомогу на користь ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 8561,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 обласної загальноосвітньої школи-інтернат І-ІІ ступенів на користь прокуратури Луганської області (м. Сєвєродонецьк, вул. Б. Ліщини, буд. 27, р/р 35211068000839, банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172 ЄДРПО 02909921, судовий збір у розмірі 1378, 00 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України. Якщо було подано апеляційну скаргу, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий: О. М. Іванова

Повний текст постанови виготовлено 20.10.2016 року.