Ухвала суду № 62097117, 14.10.2016, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/7077/16-к

1-кс/405/2400/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.2016 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Плохотніченко Л.І., за участю: секретаря Іванова А.С., прокурора Драгоненко Р.Ю., слідчого Ювшина В.В., захисника Перемот О.Г., перекладача ОСОБА_2 розглянувши у судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Кіровоградській області Ювшина В.В. в рамках кримінального провадження № 12016120000000110 від 14.09.2016 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Преторія, Південної Африки, громадянина Південно-Африканської Республіки, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого ,-

ВСТАНОВИВ:

слідчий за погодженням із прокурором звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, в обґрунтування якого зазначив, що 27 вересня 2016 року, з 12 год. 07 хв. по 17 год. 00 хв., під час обшуку проведеного на підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 23 вересня 2016 року, за адресою: АДРЕСА_1 Кіровоградської області - місце проживання ОСОБА_4, останній знаходячись у спальній кімнаті вийняв з кишень свого одягу металевий предмет циліндричної форми, який було вилучено. Крім того, в чорному чохлі, що лежав на бильцю ліжка в спальній кімнаті, виявлено та вилучено 16 предметів схожих на патрони, які ОСОБА_4 придбав, носив та зберігав без передбаченого законом дозволу.

Згідно заключення судово-балістичної експертизи № 208 від 28.09.2016 наданий на дослідження металевий предмет циліндричної форми являється короткоствольною нарізною вогнепальною зброєю та конструктивно призначений для стрільби патронами кільцевого запалення калібру 5,6 мм, а 16 предметів схожих на патрони, являються боєприпасами, спортивно-мисливськими патронами калібру 5,6 мм кільцевого запалювання.

У вчиненні вказаного вище кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Преторія, Південної Африки, громадянин Південно-Африканської Республіки, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий.

29.09.2016 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Вина ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: показаннями свідка ОСОБА_6, результатами проведення обшуку, результатами судово-балістичної експертизи, а також іншими матеріалами кримінального провадження.

Метою і підставами застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

- переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років. Злочин, у якому він підозрюється є умисним, що підвищує ступінь та характер суспільної небезпеки діяння.;

- незаконно впливати на свідків, в тому числі повідомлення неправдивих обставин щодо власних дій з метою заплутати слідство, затягнути розслідування;

- вчиняти інші дії з метою перешкоджання всебічному, повному і неупередженому встановленню істини у кримінальному провадженні.

Викладене в сукупності свідчить про наявність достатніх підстав вважати, що за матеріалами кримінального провадження № 12016120000000110 відносно ОСОБА_4 існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

При цьому, враховується, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів ніж домашній арешт не може запобігти зазначеним ризикам. Так, особисте зобов'язання не може бути застосовано у зв'язку з тим, що це найбільш м'який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину та завданим наслідкам. Особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ст.194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу. Застава не може бути обрана, оскільки у підозрюваного відсутня сума грошових коштів, необхідних для внесення на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання ним покладених обов'язків. Крім того, обирати запобіжний захід відносно підозрюваного - домашній арешт недоцільно, оскільки він зможе повернутись до Південно-Африканської Республіки громадянином якої він являється та впливати на свідків оскільки зі слів ОСОБА_6 він погрожував їй, а також в цілому вказаний захід не зможе гарантовано запобігти ризикам, зазначеним вище, для досягнення завдання кримінального провадження - забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

Заслухавши прокурора, який вважає необхідним застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, захисника підозрюваного, яка вказала на необґрунтованість підозри, недоведеність ризиків та, як наслідок на відсутність передбачених законом підстав для застосування такого запобіжного заходу, підозрюваного, який вважав, що до нього може бути застосований такий запобіжний захід, як домашній арешт, вивчивши надані до суду матеріали слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що 27 вересня 2016 року, з 12 год. 07 хв. по 17 год. 00 хв., під час обшуку проведеного на підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 23 вересня 2016 року, за адресою: АДРЕСА_1 Кіровоградської області - місце проживання ОСОБА_4, останній знаходячись у спальній кімнаті вийняв з кишень свого одягу металевий предмет циліндричної форми, який було вилучено. Крім того, в чорному чохлі, що лежав на бильцю ліжка в спальній кімнаті, виявлено та вилучено 16 предметів схожих на патрони, які ОСОБА_4 придбав, носив та зберігав без передбаченого законом дозволу.

Згідно заключення судово-балістичної експертизи № 208 від 28.09.2016 наданий на дослідження металевий предмет циліндричної форми являється короткоствольною нарізною вогнепальною зброєю та конструктивно призначений для стрільби патронами кільцевого запалення калібру 5,6 мм, а 16 предметів схожих на патрони, являються боєприпасами, спортивно-мисливськими патронами калібру 5,6 мм кільцевого запалювання.

Термін «обґрунтована підозра», згідно практики ЕСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

29.09.2016 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Вина ОСОБА_4 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: показаннями свідка ОСОБА_6, результатами проведення обшуку, результатами судово-балістичної експертизи, а також іншими матеріалами кримінального провадження. Крім того, під час розгляду клопотання, ОСОБА_4 пояснив, що він вважає себе винним, але не знав, що передбачена відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення.

Таким чином, ОСОБА_4, обґрунтовано підозрюється у вчиненні вказаного вище кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Також слідчим суддею відзначається, що практика Європейського суду з права людини не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового слідства були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.

Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 04.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.

Статтею 177 КПК України відповідними ризиками визначено переховування від органів досудового розслідування та/або суду; знищення, ховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено наявність ризиків, які передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Слідчий суддя враховує обставини, визначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме: повідомлення ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, його вік та стан здоров'я.

Разом з тим, слідчим суддею не беруться до уваги доводи захисника щодо можливого застосування до підозрюваного такого запобіжного захисту як домашній арешт, оскільки захисником не доведено міцність соціальних зв'язків підозрюваного, підозра, з урахуванням пояснень самого підозрюваним щодо визнання вини є обґрунтованою, а ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України не відпали.

Таким чином, застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за вказаних обставин справи та серйозністю висунутої проти нього підозри, з урахуванням встановлених ризиків, на думку слідчого судді, не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Усі наведені обставини у їх сукупності не дають достатніх підстав застосувати відносно підозрюваного більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою строком на 48 днів, а саме: в межах строку досудового слідства.

Згідно ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим кодексом.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, при визначенні розміру застави, відповідно до положень ст.182 КПК України, приймаються до уваги, суспільна небезпека злочину, в якому підозрюється ОСОБА_4 його особа, соціальні зв'язки та матеріальний стан, який за поясненням захисника дозволяє підозрюваному внести заставу.

З урахуванням встановлених обставин кримінального правопорушення, особи підозрюваного та положень ч. 5 ст. 182 КПК України слідчий суддя вважає можливим заставу визначити у 80 розмірів мінімальної заробітної плати, з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 176-197 КПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Кіровоградській області Ювшина В.В. в рамках кримінального провадження № 12016120000000110 від 14.09.2016 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 - задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Преторія, Південної Африки, громадянина Південно-Африканської Республіки, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 48 днів, а саме з 14.05 години 13.10.2016 р. до 14.05 годин 29.11.2016 року

Визначити розмір застави у розмірі 80 мінімальних розмірів заробітної плати, тобто в сумі 110 240 грн., які необхідно внести на депозитний рахунок: рахунок отримувача № 37312037002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ГУ ДКСУ, м.Київ, код банку отримувача МФО 820172. Призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідно статті 182 КПК України по справі № 12016120000000110 від 14.09.2016 року.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 - з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду;

- не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора або суду із населеного пункту, в якому він зареєстрований і проживає;

- утримуватись від спілкування із свідками по кримінальному провадженню.

Розяснити ОСОБА_4, що відповідно до ч.ч. 8, 9 ст. 182 КПК України у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Дата закінчення дії ухвали - 29.11.2016 р.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Кіровоградської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Ленінського районного суду

м. Кіровограда Л. І. Плохотніченко