Ухвала суду № 62095800, 20.10.2016, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/2970/16-к

1-кп/214/491/16

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2016 року Саксаганський районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Євтушенка О.І.,

за участю:

секретаря Бєлікової О.А.,

прокурора Пипки О.О.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

представника потерпілого - ОСОБА_3,

провівши відкрите судове засідання в м. Кривому Розі по кримінальному провадженню внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12015040230000697 від 14.12.2015 року відносно ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 199 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_2 13 жовтня 2016 року подав до суду письмове клопотання про зміну запобіжного заходу на інший, не повязаний з триманням під вартою. В разі не зміни виду запобіжного заходу обраного відносно нього у виді тримання під вартою, просить змінити розмір застави визначений йому при обранні запобіжного заходу до мінімальних меж зазначених в ст. 182 ч.5 КПК України, тобто двадцять неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Він вважає, що судом та прокурором не враховані всі вимоги норм кримінально-процесуального закону при вирішенні питання доцільності продовження тримання його під вартою, прокурором Пипкою О.О. не долучені всі матеріали досудового розслідування по даному кримінальному провадженню, з якими головуючий суддя по справі не ознайомився, а отже ці обставини порушують вимоги КПК України та практики Європейського суду з прав людини.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 та заявив клопотання про продовження строку дії міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою обрану відносно обвинуваченого ОСОБА_2 ще на два місяці, оскільки вважає, що продовжують існувати зазначені ним раніше ризики, а саме, що обвинувачений може переховуватися від суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав подане ним клопотання про зміну запобіжного заходу та просив його задовольнити, а також заперечував проти клопотання прокурора. При цьому вважає, що відсутні підстави для продовження строку тримання його під вартою. В свою чергу зазначив про погіршення стану свого здоровя за час перебування в умовах слідчого ізолятору та неможливості отримання належного лікування в умовах яких він перебуває.

Захисник ОСОБА_1 підтримав клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 та просив його задовольнити. Крім того пояснив, що обвинуваченому ОСОБА_2 визначений занадто великий розмір застави, враховуючи наявність у останнього місця проживання в м. Кривому Розі за договором оренди та міцних соціальних звязків. В свою чергу захисник заперечував проти продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обраного його підзахисному.

Представник потерпілого ОСОБА_3 заперечував проти клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу та розміру застави, а також підтримав клопотання прокурора про продовження строку тримання останнього під вартою.

Вислухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, довідку про стан здоровя обвинуваченого ОСОБА_2, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу та розміру застави, а також задоволення клопотання прокурора про продовження тримання останнього під вартою виходячи з наступних підстав.

Відповідно до частини першої ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. А відповідно до положень ч. 3 цієї статті, незалежно від наявності клопотань суд зобовязаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобовязаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Ухвалою суду від 30 серпня 2016 року продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1,2 ст. 199 КК України, строком на два місяці, тобто до 28 жовтня 2016 року.

Однак, враховуючи стадію судового розгляду даного кримінального провадження, суд приходить до висновку, що воно не буде завершено до спливу строку тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою, визначеного ухвалою суду від 30 серпня 2016 року.

У відповідності до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Згідно зі ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, міцність соціальних звязків у обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього утриманців, дані про особу обвинуваченого, наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання, розмір майнової шкоди, в заподіянні якої обвинувачується особа.

Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обовязків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обовязки з передбаченихстаттею 194цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченомучастиною четвертоюцієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовязків та не може бути завідомо непомірним для нього. Згідно вимог ч.5 цієї статті, розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів мінімальної заробітної плати.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обовязків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської областівід 14 січня 2016 року при застосуванні до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою була визначена застава - 600 (шістсот) розмірів мінімальної заробітної плати, що дорівнює 826 800 (вісімсот двадцяти шести тисячам вісімсот) грн. 00 коп.

Виходячи з вказаних вище вимог норм Закону, суд приходить до висновку, що запобіжний захід у виді застави, розмір якої визначається при застосуванні до підозрюваного (обвинуваченого) запобіжного заходу у виді тримання під вартою, є альтернативним запобіжним заходом, перегляд розміру якої, при визначенні її за вказаних обставин, вимогами КПК України не врегульовано.

Разом з тим суд приходить до висновку, що оскільки відповідно до ст. 183 КПК України, розмір застави встановлюється за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а отже клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про зміну розміру застави суд вважає необхідним розглянути в контексті разом з клопотанням останнього про зміну запобіжного заходу на інший, не повязаний з триманням під вартою.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 199 КК України, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від пяти до десяти років.

Крім того встановлено, що відповідно до змісту обвинувального акту по даному кримінальному провадженню ОСОБА_2 обвинувачується у завданні майнової шкоди потерпілим: ПАТ КБ "ПриватБанк" на загальну суму 42 674 грн. та ОСОБА_4 на загальну суму 5 600 грн.

Враховуючи, обставини кримінального правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2, тяжкість покарання, що загрожує останньому, дані про його особу, відсутність у нього міцних соціальних зв'язків за місцем його можливого проживання, розмір майнової шкоди в заподіянні якої обвинувачується останній, суд приходить до висновку про відсутність підстав для зміни визначеного обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на інший запобіжний захід, в тому числі і зміни розміру застави, визначеної при його обранні, в розмірі 600 (шістсот) розмірів мінімальної заробітної плати, що дорівнює 826 800 (вісімсот двадцять шість тисяч вісімсот) грн. 00 коп. При цьому суд вважає, що визначений розмір застави може достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим ОСОБА_2 покладених на нього обовязків, визначених ухвалою слідчого судді від 14 січня 2016 року, при внесенні на відповідний рахунок визначеного розміру застави.

Суд також вважає, що продовжують існувати ризики передбачені ст. 177 КПК України, а саме знаходячись на свободі обвинувачений ОСОБА_2 може переховуватися від суду, продовжити злочинну діяльність, а тому не знаходить підстав для застосування більш мякого запобіжного заходу, оскільки такі заходи не можуть запобігти доведеним під час розгляду ризикам.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав та доцільність продовження обвинуваченому ОСОБА_2 строку тримання під вартою на два місяці.

При прийнятті вказаного вище рішення, хоча судом і враховані доводи обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1 про те, що обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягався, має місце мешкання у м. Кривому Розі та наявність інших обставин, однак вони не виключають ризиків, які продовжують існувати.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176 178, 182, 183, 184, 201, 331, 371 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу та розміру застави відмовити.

Клопотання прокурора про продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою задовольнити.

Продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст. 199 КК України, строком на два місяці, тобто до 18 грудня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.І. Євтушенко