Рішення № 62095401, 11.10.2016, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/2002/14-ц

Провадження № 2/202/2477/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2016 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді: Волошина Є.В.

за участю секретаря Величко А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулось до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ПАТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №DNH4KP50361404 від 03 квітня 2006 року у розмірі 41812,22 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 03 квітня 2006 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № DNH4KP50361404, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 2784,59 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 03 квітня 2008 року. Позивач свої зобов'язання за договором виконав, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідач несвоєчасно здійснював погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. Станом на 23 жовтня 2013 року загальна сума заборгованості за вищезазначеним кредитним договором становить 41812,22 грн., яка складається з: 2596,10 грн. заборгованість за кредитом; 12810,00 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 23938,87 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором; 500 грн. штраф (фіксована частина); 1967,25 грн. штраф (процентна складова). Крім того, зазначає, що зобовязання за вищезазначеним кредитним договором було забезпечено порукою з ПАТ «Акцент-Банк» у розмірі 10000 грн. На підставі викладеного просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором №DNH4KP50361404 від 03 квітня 2006 року у розмірі 31812,22 грн.; стягнути з відповідачів солідарно 10000 грн.; витрати на юридичну допомогу у розмірі 3200 грн. та судові витрати.

Ухвалою суду від 12 жовтня 2016 року провадження в частині позовних вимог до ПАТ «Акцент-Банк» закрито.

В судове засідання представник Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та у випадку неявки відповідача в судове засідання просить ухвалити заочне рішення по справі.

ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений був належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у його відсутність не подавав, у зв'язку із чим, суд, враховуючи заяву представника позивача, відповідно дост.ст. 224 - 225 ЦПК Україниухвалив проводити заочний розгляд справи з ухваленням заочного рішення суду.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2ст.197 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Суд, дослідивши докази, приходить до висновку, що позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до кредитного договору №DNH4KP50361404 від 03 квітня 2006 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 2784,59 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 25,08% на рік з кінцевим терміном повернення 03 квітня 2008 року.

Згідно п.4.1 при порушенні позичальником будь-якого зобовязання, банк має право нарахувати, а позичальник зобовязується сплатити банку пеню у розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожен день прострочки.

Згідно зіст. 629 Цивільного кодексу Українидоговір є обов'язковим до виконання сторонами.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ч. 2ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Частиною 1статті 1054 Цивільного кодексу Українивстановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності дост. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з ч. 4.ст. 631 Цивільного кодексу України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Статтею 610 Цивільного кодексу Українивстановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідност. 611 Цивільного кодексу Україниоднією з форм відповідальності за порушення зобов'язання є сплата неустойки, у вигляді штрафу або пені.

У звязку з невиконанням ОСОБА_1 зобовязань за кредитним договором, згідно розрахунку позивача, виникла заборгованість, яка станом на 23 жовтня 2013 року становить 41812,22 грн., що складається з: 2596,10 грн. заборгованість за кредитом; 12810,00 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 23938,87 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором; 500 грн. штраф (фіксована частина); 1967,25 грн. штраф (процентна складова).

Щодо вимоги про стягнення пені у розмірі 23938,87 грн., суд керуються наступним.

Штраф і пеня є видами неустойки (ст. 549 ЦК України). Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Хоча зазначене положення закону є правом, а не обов'язком суду, однак, якщо наявні такі обставини, то вони мають ураховуватися судом.

Істотними обставинами в розумінні ст. 551 ЦК можна вважати ступінь виконання зобов'язання боржником, наприклад, дострокове погашення кредиту та процентів, доведений матеріалами справи тяжкий майновий стан боржника, інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Як зазначено з правовій позиції Верховного Суду України у справі № 6-100цс14 від 03.09.2014 року, частиною третьою статті 551 ЦК України передбачено, зокрема, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків. Отже, частина третя статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків. Установивши, що розмір неустойки значно більший від розміру боргового зобов'язання (разом із нарахованою індексацією та трьома процентами річних), суд, на відміну від судових рішень, наданих для порівняння, не застосував до спірних правовідносин норму частини третьої статті 551 ЦК України, яка підлягала застосуванню.

В даній справі заявлений розмір неустойки більше ніж в 9 разів перевищує розмір кредитної заборгованості по тілу кредиту, докази наявності негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання відсутні, немає доказів наявності у позивача збитків у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язання.

Враховуючи наведені обставини справи та правову позицію Верховного Суду України, суд вважає за необхідне зменшити розмір неустойки і стягнути 2596,10 грн., що відповідає розміру кредитної заборгованості по тілу кредиту.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 не виконує свої зобов'язання за договором, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по кредитному договору №DNH4KP50361404 від 03 квітня 2006 року у розмірі 20469,45 грн., з яких: 2596,10 грн. заборгованість за кредитом; 12810,00 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 2596,10 грн. заборгованість за пенею; 500 грн. штраф (фіксована частина); 1967,25 грн. штраф (процентна складова).

Позовні вимоги про стягнення з відповідача витрат на юридичну допомогу у розмірі 3200 грн. не підлягають задоволенню, оскільки будь-яких доказів понесених позивачем вищезазначених витрат представником позивача суду не надано.

Згідно зіст. 88 ЦПК Українистороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що позовні вимоги задоволенні частково у розмірі 20469,45 грн., розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 243,60 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.526,530,551, 610-612,631,1054 ЦК України, ст.ст.3-5,14,30,38,4088,209,212-215,224 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570, р/р 29092829003111, МФО 305299) заборгованість по кредитному договору №DNH4KP50361404 від 03 квітня 2006 року у розмірі 20469 (двадцять тисяч чотириста шістдесят девять) грн. 45 коп., з яких: 2596,10 грн. заборгованість за кредитом; 12810,00 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 2596,10 грн. заборгованість за пенею; 500 грн. штраф (фіксована частина); 1967,25 грн. штраф (процентна складова).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» сплачений судовий збір в сумі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленомуЦивільним процесуальним кодексом України.

Заочне рішення може бути переглянуте Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за письмовою заявою відповідача з поданням такоїзаяви у десятиденний термін з дня отриманнякопії рішення.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Є.В.Волошин