Ухвала суду № 62095369, 03.12.2015, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/9005/15-ц

УХВАЛА

03 грудня 2015 року м. Дніпропетровськ

Суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Шклярук Д.С., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство № 53, ОСОБА_2, про визнання незаконним та скасування розпорядження органу приватизації, визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло, -

ВСТАНОВИВ:

До Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшла зазначена позовна заява ОСОБА_1.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 грудня 2015 року було відкрито провадження у справі та її було призначено до судового розгляду в судовому засіданні на 15 годину 00 хвилин 23 грудня 2015 року у приміщенні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська.

В позовній заяві ОСОБА_1 заявила клопотання про забезпечення доказів.

Вважаю, що зазначене клопотання підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів. До клопотання про забезпечення доказів додається документ про сплату судового збору.

Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів.

Приписами ч. 1 ст. 134 ЦПК України встановлено, що у заяві про забезпечення доказів повинні бути зазначені: докази, які необхідно забезпечити; обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами; обставини, які свідчать про те, що подання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, а також справа, для якої потрібні ці докази або з якою метою потрібно їх забезпечити.

Відповідно ч. 2 ст. 134 ЦПК України до заяви про забезпечення доказів, яка не відповідає вимогам цієї статті, застосовуються наслідки, встановлені статтею 121 цього Кодексу.

Відповідно ч. 2 ст. 135 ЦПК України заява про забезпечення доказів розглядається протягом п'яти днів з дня її надходження з повідомленням сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Присутність цих осіб не є обов'язковою.

Частиною 1 статті 121 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Частиною 8 резолютивної частини постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах від 17.10.2014 року № 10 розяснено, що сплата судового збору у випадку, передбаченому підпунктом 13 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI, за подання до суду заяви про забезпечення доказів здійснюється лише за умови, що така заява розглядається у процесуальному порядку, визначеному статтею 135 ЦПК, а не за подання клопотань про витребування доказів (виклик до суду свідків, призначення експертизи, витребування письмових чи речових доказів тощо), які розглядаються відповідно до статті 130 ЦПК у попередньому судовому засіданні чи статті 168 ЦПК у судовому засіданні.

Відповідно ч. 1 ст. 135 ЦПК України заява про забезпечення доказів розглядається судом, який розглядає справу, а якщо позов ще не пред'явлено, - місцевим загальним судом, у межах територіальної підсудності якого можуть бути вчинені процесуальні дії щодо забезпечення доказів.

Статтею 168 ЦПК України встановлено, що заяви і клопотання осіб, які беруть участь у справі, розглядаються судом після того, як буде заслухана думка решти присутніх у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, про що постановляється ухвала. Ухвала суду про відмову в задоволенні клопотання не перешкоджає повторному його заявленню з інших підстав.

Отже, приходжу до висновку, що подане ОСОБА_1 клопотання про забезпечення доказів не відповідає вимогам ст. 133 ЦПК України, а саме: до клопотання про забезпечення доказів було додано документ про сплату судового збору.

Окрім того, у клопотанні про забезпечення доказів не зазначені обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами, а також обставини, які свідчать про те, що подання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим.

Також вважаю за необхідне зазначити, що відповідно до постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах від 17.10.2014 року № 10 судовий збір в даному випадку повинен бути сплачений за подання заяви фізичною особою про забезпечення доказів в повному обсязі у розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір», оскільки клопотання було подано до Індустріального районного суду в порядку ст. 135 ЦПК України, а не заявлено в судовому засіданні, з урахуванням думки решти присутніх у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі в розумінні ст. 168 ЦПК України, так як, відповідно до статті 130 ЦПК, попереднє судове засідання не проводилося.

Враховуючи вищевикладене, вважаю необхідним залишити зазначене клопотання без руху з наданням строку для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 121 ЦПК України, -

УХВАЛИВ :

Клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство № 53, ОСОБА_2, про визнання незаконним та скасування розпорядження органу приватизації, визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло залишити без руху та надати строк для усунення недоліків до 04.01.2016 року, але не більше пяти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк клопотання вважати неподаним та повернути заявникові зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Д.С. Шклярук