Постанова № 62094816, 20.10.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/4762/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2016 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бутенко А.В., за участю секретаря Філімоненко О.А., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.06.2016 року № 106719-13,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до суду звернувся ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.06.2016 року № 106719-13.

Позов мотивований тим, що автомобіль, що належить позивачу, не є об'єктом оподаткування транспортним податком, оскільки його середньоринкова вартість з урахуванням пробігу становить менше ніж 750 розмірів мінімальної заробітної плати, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення про нарахування позивачу транспортного податку підлягає скасуванню, як таке, що не відповідає чинному законодавству, оскільки винесено незаконно.

03 жовтня 2016 року через канцелярію суду надійшли додаткові пояснення до адміністративного позову, в яких позивач зазначає про неправомірність застосування нової редакції ст. 267 ПК України, яка діє з 01.01.2016 року, виходячи з принципу стабільності податкового законодавства, та згідно редакції ст. 267 ПК України, яка діяла з 01.01.2015 року, автомобіль позивача також не є об'єктом оподаткування транспортним податком, у звязку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення про нарахування позивачу транспортного податку є протиправним.

11.10.2016 року від відповідача надійшли заперечення, в яких позовні вимоги не визнано, в задоволенні позову просили відмовити. Заперечення обґрунтовані тим, що відповідно до відомостей інформаційної системи «Податковий блок», позивач є власником транспортного засобу та є платником транспортного податку. Вартість транспортного засобу визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з певних особливостей транспортного засобу, а фізичні особи-платники податку мають право звернутись з письмовою заявою до контролюючого органу для проведення звірки даних, але позивач не реалізував надане право щодо уточнення середньо ринкової вартості автомобіля, що перебуває у власності, тому на підставі наявної інформації позивачу було направлено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 18.06.2016 року № 106719-13.

Сторони у судове засідання 11.10.2016 року не зявились. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином. 03 жовтня 2016 року від позивача надійшло клопотання, в якому підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив розглядати справу за його відсутності .

Згідно з ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи клопотання сторін, суд дійшов до висновку про можливість розгляду заяви в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без фіксування судового засідання технічними засобами, що передбачено ч. 1 ст. 41 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд встановив наступне.

13.09.2016 року ОСОБА_1 отримав податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 18.06.2016 року № 106719-13, в якому було визначено суму його податкового зобовязання з транспортного податку в сумі 25000,00 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням ОСОБА_1 оскаржив його в судовому порядку.

Оцінюючи оскаржене рішення суб`єкта владних повноважень, суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України та доходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником легкового автомобіля марки: BMW, модель: X5, тип: загальний легковий універсал-В, 2014 року випуску, чорного кольору, номер шасі (кузова, рами): WBAKS810500H88760, реєстраційний номер: ВН1177ЕТ, обєм двигуна: 2993 куб.см., повна маса: 2265 кг., маса без навантаження: 2000 кг., тип пального: D (дизель), що зареєстрований та перебуває на обліку в Центрі ДАІ 5101 з 08.07.2014 року згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, серія та номер свідоцтва СХХ 177756.

Згідно з пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» № 909-VIII від 24.12.2015 року, що набрав чинності 01.01.2016 року, обєктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше пяти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Виходячи зі змісту вказаної норми, за відсутності хоча б однієї із підстав, передбачених у даному підпункті, легковий автомобіль не є об'єктом оподаткування транспортним податком.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» на 1 січня 2016 року було встановлено мінімальну заробітну плату у розмірі 1378 грн. Таким чином, 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої станом на 1 січня 2016 року становить 1033500,00 грн.

Відповідно до положень п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України, середньоринкова вартість легкового автомобілю визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, обєму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

У п. 14 зазначеної Методики, визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 року № 66, передбачено, що Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, обєм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг.

Данні про середньоринкову вартість легкового автомобіля, які платники податків мають змогу отримати на офіційному сайті Мінекономрозвитку, є офіційними даними, які можуть бути використані в якості доказу згідно ст.ст. 69, 70 КАС України.

Позивачем було здійснено розрахунок середньоринкової вартості належного йому легкового автомобіля за допомогою онлайн сервісу на офіційному сайті Мінекономрозвитку, з урахуванням коефіцієнтів коригування ринкової ціни автомобілів залежно від пробігу та залежно від строку експлуатації. Для розрахунку середньоринкової вартості було використано дані пробігу, вказані у сервісній книжці на автомобіль позивача під час проходження технічного обслуговування у сервісному центрі "Емералд Моторс".

Згідно з розрахунком сервісу офіційного сайту Мінекономрозвитку, середньоринкова вартість належного позивачу легкового автомобіля складає 974208,14 грн.

Оскільки вказана вартість автомобіля позивача є меншою ніж 750 розмірів мінімальної заробітної плати встановленої на 1 січня 2016 року, автомобіль позивача не є об'єктом оподаткування транспортним податком згідно пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України в діючій редакції.

В обґрунтування законності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідачем не було надано жодного доказу.

Також суд приймає до уваги додаткові пояснення позивача до позову щодо правомірності застосування пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України в редакції Закону України № № 909-VIII від 24.12.2015 року.

В попередній редакції пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України, яка діяла з 01.01.2015 року, було визначено, що обєктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають обєм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Таким чином, зміни, внесенні у ст. 267 ПК України Законом України № № 909-VIII від 24.12.2015 року, суттєво змінили характеристику обєкта оподаткування транспортним податком у 2016 рік, порівняно із 2015 роком.

Оскільки транспортний податок згідно п. 265.1 ст. 265 ПК України входить до складу податку на майно, який є одним із місцевих податків, оподаткування транспортним податком може здійснюватися, лише після прийняття рішення відповідної місцевої ради про встановлення податку на майно в частині транспортного податку. В цьому рішенні має бути обовязково визначено: об'єкт оподаткування, категорії платників податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні ст. 7 ПК України з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII ПК України для відповідного місцевого податку чи збору.

Одеською міською радою, після спливу місячного строку з дня набрання чинності Законом № 909-VIII, було прийнято Рішення «Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 21.01.2015 року № 6257-VI «Про встановлення податку на майно в частині транспортного податку» № 257-VII від 03.02.2016 року, в якому зазначено, що з 01.01.2016 року в м. Одеса при здійсненні оподаткування податком на майно в частині транспортного податку, застосовуються положення ст. 267 ПК України в новій редакції, згідно із змінами, які були внесенні до ст. 267 ПК України Законом № 909-VIII.

Основними засадами податкового законодавства є принципи, в яких визначено зміст і спрямованість правового регулювання податкових правовідносин.

Принципи, проголошені у статті 4 Податкового кодексу України повинні застосовуватися як на стадії встановлення податків, їх основних елементів, при внесенні змін до окремих елементів податку так і на стадії застосування норм, якими визначений обов'язок сплати податку.

У свою чергу, принцип стабільності, закріплений у пп. 4.1.9 п. 4.1 ст.4 Податкового кодексу України, має на меті встановлення незмінних умов оподаткування, елементів податків протягом певного часу.

Так, згідно вказаної норми, зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Згідно зі ст. 3 Бюджетного кодексу України, бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Отже, період з 1 січня до 31 грудня 2016 року є бюджетним періодом.

Законом України № 909-VIII від 24.12.2015 року внесено зміни до такого елементу транспортного податку як обєкт оподаткування. Ці зміни набрали чинності 01.01.2016 року, отже вказані норми не можуть застосовуватися для цілей оподаткування транспортним податком починаючи з 01.01.2016 року, оскільки це є порушенням принципу стабільності податкового законодавства України, який передбачає, що такі зміни мали б прийматися не менш ніж за півроку до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки, тобто до 15 липня 2015 року, для цілей оподаткування у 2016 році.

Так само рішенням Одеської міської ради № 257-VII, прийнятим 03.02.2016 року, фактично змінено об'єкт оподаткування та порядок обчислення і сплати транспортного податку, протягом бюджетного року, який розпочався.

За наведених обставин та особливостей правового регулювання, суд дійшов висновку, що застосування контролюючим органом положень статті 267 ПК України в редакції Закону України № 909-VIII від 24.12.2015 року з метою оподаткування транспортним податком не може мати місце у 2016 році.

Серед принципів, проголошених у ст. 4 ПК України, також є, зокрема, презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (пп. 4.1.4 п.4.1 статті 4 ПК України).

Так, відповідно до п. 56.21 ст. 56 ПК України у разі, коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

У спірних правовідносинах суд застосовує рішення Європейського суду з прав людини у справах «Серков проти України» (заява №39766/05), «Щокін проти України» (заяви №23759/03 та №37943/06), які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права.

Цими рішеннями було встановлено порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки органи держаної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов'язань зі сплати податку.

Отже, з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини, а також імперативності правила про прийняття рішення на користь платників податків при існуванні неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов'язків такого платника, суд дійшов висновку про протиправність визначення позивачу податкового зобов'язання з транспортного податку на 2016 рік.

Щодо нарахування транспортного податку за нормою ст. 267 в редакції Закону України № 71-VІІІ від 28.12.2014 року, яка діяла з 01.01.2015 року, обєктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають обєм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Згідно даних, зазначених у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу серії СХХ 177756, обєм двигуна легкового автомобіля позивача складає 2993 куб.см.

Оскільки належний позивачеві легковий автомобіль має обєм двигуна 2993 куб.см, тобто менше, ніж 3000 куб.см, то такий транспортний засіб також не є обєктом оподаткування транспортним податком за правилами, встановленими Законом № 71-VІІІ від 28.12.2014 року.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість оскарженого податкового повідомлення-рішення, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 106719-13 від 18.06.2016 року.

Приймаючи до уваги викладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовна вимога обґрунтована, документально підтверджена, відповідає чинному законодавству, тому підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Суворовському районі міста Одеси ГУ ДФС в Одеській області задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі міста Одеси ГУ ДФС в Одеській області № 106719-13 від 18.06.2016 року.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Суворовському районі міста Одеси ГУ ДФС в Одеській області на користь ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір у сумі 551 (пятсот пятдесят одна) гривня 20 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя ОСОБА_2