Постанова № 62094538, 12.09.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2016 року 810/1927/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Васт-Транс»

до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області та Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області

про стягнення коштів,-

о б с т а в и н и с п р а в и:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Васт-Транс» (далі – позивач або ТОВ «Васт-Транс») до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області (далі – відповідач 1 або ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області) та Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області (далі – відповідач 2 або ГУ ДКСУ у Київській області), у якому позивач, з урахуванням уточнюючої заяви, просить суд:

- Зобов’язати Києво-Святошинську об’єднану державну податкову інспекцію ГУ ДФС подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області висновок із зазначенням суми бюджетної заборгованості у розмірі 119 702,00 грн. з податку на додану вартість за червень 2015 року;

- Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Васт-Транс» (08113, Київська область, Києво-Святошинський район, село Петрушки, вулиця Лісна, будинок 1, ідентифікаційний код: 30367782) пеню на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України за період з 17.08.2015 по 06.06.2016 у розмірі 25 842 (двадцять п’ять тисяч вісімсот сорок дві) гривні 38 копійок.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем разом із податкової декларацією з податку на додану вартість за червень 2015 року подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахування до бюджету у розмірі 119 702,00 грн. Після закінчення установлених чинним законодавством строків для адміністративної процедури перевірки наявності у платника права на бюджетне відшкодування у результаті не вчинення компетентними органами належних дій невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість. Враховуючи те, що контролюючим органом за результатами перевірки позивача не направлено до органів казначейської служби висновок із зазначенням суми, що підлягає автоматичному відшкодуванню з бюджету, позивач просить суд зобов’язати податковий орган подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області висновок із зазначенням суми бюджетної заборгованості у розмірі 119 702,00 грн.та стягнути пеню.

Відповідач-1 позов не визнав, заперечення надав суду у письмовій формі та просив суд у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування заперечень зазначив про відсутність підстав для перерахування на рахунок позивача суми бюджетного відшкодування за вищезазначений період, оскільки податковим органом не було надано Головному управлінню Державного казначейства України у Київській області висновок щодо підтвердження сум бюджетного відшкодування, тому немає підстав для стягнення пені.

Крім того, відповідач-1 стверджує, що чинним законодавством не передбачено можливості відшкодування податку на додану вартість у спосіб судового стягнення безпосередньо зі здійсненням судового контролю над рішенням податкових органів, ухвалених за результатами перевірки сум ПДВ, заявлених до відшкодування або окремо від здійснення такого контролю. Також зазначає, що відшкодування з державного бюджету податку на додану вартість є виключним повноваженням податкових органів та органів державного казначейства. Таким чином, відповідач вважає, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту прав у спірних правовідносинах, а тому заявлений позов не може бути задоволений.

Відповідач-2 проти позову в частині вимог до Головного управління Казначейства заперечив, зазначивши, що до Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області не надходив висновок від відповідача-1 про відшкодування позивачу податку на додану вартість, а відтак казначейство не мало підстав для перерахування відповідних сум на рахунок позивача.

Відповідач-2 також вважає, що правильним способом захисту прав платника податків у спірних правовідносинах є вимога про зобов'язання податкового органу до виконання покладених на нього законом і підзаконними нормативно-правовими актами обов'язків щодо надання органу казначейства висновку щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету. Зазначає, що орган ДФС, а саме ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі висновку органу Казначейства для виконання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02 липня 2016 року відкрито провадження в адміністративній справі №810/1927/16 та призначено справу до судового розгляду.

Від представників позивача та відповідача 1 через службу діловодства суду надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі в порядку письмового провадження.

Представник відповідача 2 у наданих через службу діловодства запереченнях також просив розглядати справу без його участі.

Відповідно ч.1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Васт-Транс» ідентифікацій код 30367782, місцезнаходження: 08113, Київська область, Києво-Святошинський район, село Петрушки, вул.. Лісна, буд. 1, зареєстроване як юридична особа з 19.03.1999 (а.с. 29-31).

Як вбачається з матеріалів справи, 20.07.2015 позивачем до ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області подано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року, розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету у розмірі 119 702,00 грн. (а.с. 11-13).

Відповідно до квитанції №2 податкову декларацію ТОВ «Васт-Транс» за червень 2015 року разом з вказаними додатками було прийнято ДПІ у Києво-Святошинському районі та зареєстровано за №9153322886 (а.с. 14).

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22.01.2015 у справі №810/5343/15, залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року, адміністративний позов ТОВ "Васт -Транс" до ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування повідомлення - задоволено у повному обсязі (а.с. 15-22).

Визнано протиправною та скасовано повідомлення від 06.08.2015 №9152/10/10-13-15-01, винесеного за наслідками розгляду декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року з додатками, згідно якого позивач не має права на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість відповідно до пункту 200.18 статті 200 розділу V Податкового кодексу України, оскільки він не відповідає критеріям на автоматичне бюджетне відшкодування, визначене пунктом 200.19 статті 200 розділу ПК України.

За правилами ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В силу ч. 5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Згідно наведених судових рішень позивач мав право на отримання заборгованості з бюджету за червень 2015 року.

Водночас, до теперішнього часу відповідачем 1 до органів казначейського обслуговування не надано висновок з зазначенням відповідної суми відшкодування, відповідачами ТОВ «Васт-Транс» не відшкодовано суму податку на додану вартість у розмірі 119 702,00 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з такого.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 Податкового кодексу України.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. У такій заяві платник податку зазначає про його відповідність або невідповідність критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті.

До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону (пункт 200.8 статті 200 Податкового кодексу України).

Згідно з пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою контролюючим органом з дня, наступного за днем закінчення терміну проведення камеральної перевірки, у разі якщо камеральна перевірка проведена не була або за результатами проведення перевірки податкове повідомлення-рішення не було надіслано платнику податку у строк, визначений цим Кодексом.Контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

У силу положень пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

У свою чергу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на підставі отриманого висновку контролюючого органу, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу (пункт 200.13 статті 200 Податкового кодексу України).

Разом з тим пункт 200.18 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті, подали відповідну заяву та відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті, мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку. Автоматичне бюджетне відшкодування здійснюється за результатами камеральної перевірки, яка проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним терміном отримання податкової декларації, та відповідно до вимог, визначених статтею 76 цього Кодексу.

Контролюючий орган зобов'язаний протягом трьох робочих днів після закінчення перевірки надати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає автоматичному відшкодуванню з бюджету (пп. 200.18.1 п. 200.18 ст. 200 ПК України).

Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, надає платнику податку суму автоматичного бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом трьох операційних днів після отримання висновку контролюючого органу (пп. 200.18.2 п. 200.18 ст. 200 ПК України)..

Механізм взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість визначений Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011 № 39 (далі - Порядок №39).

Відповідно до п. 6 Порядку №39 у разі коли за результатами проведення перевірок платника податку з урахуванням вимог статей 73 і 83 Податкового кодексу України підтверджено достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, орган державної податкової служби складає висновок про суми відшкодування податку на додану вартість (далі - висновок), в якому зазначає суму, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету.

Зміст пункту 7 Порядку № 39 зазначає, що орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов'язаний подати органові державної казначейської служби висновок протягом: трьох робочих днів після закінчення камеральної перевірки податкової декларації платника податку, який має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п'яти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

На підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом: трьох операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п'яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість (пункт 9 Порядку № 39).

Судом встановлено, що право позивача на отримання бюджетного відшкодування ПДВ та достовірність розрахунку заявленої ним до відшкодування суми підтверджено Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22.01.2015 у справі №810/5343/15, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року. Проте, відповідач 1 у визначений законодавством строк не подав до органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

У зв'язку з чим, суд вважає, що позивачем обрано вірний спосіб захисту порушеного права шляхом зобов’язання Києво-Святошинську об’єднану державну податкову інспекцію ГУ ДФС подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області висновок із зазначенням суми бюджетної заборгованості у розмірі 119 702,00 грн. з податку на додану вартість за червень 2015 року, а тому позовна вимога позивача в цій частині підлягає задоволенню.

Пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

При цьому, враховуючи приписи зазначеної норми, суд констатує, що чинним законодавством не передбачено, що стягнення пені, нарахованої на суму наявної бюджетної заборгованості по ПДВ, можливе та може здійснюватися лише після фактичного погашення платнику цієї заборгованості.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 03.06.2014 у справі № 21-131а14 та в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 16.03.2015 у справі №К/9991/94791/11 та від 10.11.2015 у справі № К/800/43164/14.

Суд зазначає, що ані нормами ПК, ані Порядком №39 не передбачено надання контролюючим органом до органу Держказначейства України висновку про відшкодування сум пені на несвоєчасно відшкодовану бюджетну заборгованість в ПДВ.

У зв'язку з чим, суд вважає, що позивачем обрано вірний спосіб захисту порушеного права шляхом стягнення пені, нарахованої на суму несвоєчасно сплаченої бюджетної заборгованості з ПДВ.

З урахуванням наведеного вище суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення на його користь суми пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості по відшкодуванню ПДВ у розумінні приписів п.200.23 ст.200 ПК України є доведеними та обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

На день розгляду справи позивач не отримав бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за червень 2015 року у розмірі 119 702,00 грн.

Днем, коли відповідачі зобов'язані були завершити вчинення відповідних дій та виплатити позивачу бюджетне відшкодування є 17.08.2015, отже періодом, за який належить стягнути пеню є період з 17.08.2015 по день винесення судом рішення - 12.09.2016.

Облікова ставка Національного банку України встановлена з 17.08.2015 по 27.08.2015 - 30%, з 28.08.2015 по 24.09.2015 - 27%, з 25.09.2015 по 21.04.2015 – 22%, з 22.04.2015 по 26.05.2016 – 19%, з 27.05.2016 по 23.06.2016 – 18%, 24.06.2016 по 28.07.2016 – 16,5%, з 29.07.2016 по 12.09.2016 – 15,5%.

Строки дії облікової ставки НБУ - з 17.08.2015 по 27.08.2015 - 11 днів, з 28.08.2015 по 24.09.2015 – 28 днів, з 25.09.2015 по 21.04.2015 – 210 днів, з 22.04.2015 по 26.05.2016 – 35 днів, з 27.05.2016 по 23.06.2016 – 28 днів, з 24.06.2016 по 28.07.2016 – 35 днів, 29.07.2016 по 12.09.2016 – 46 днів. Таким чином, розрахунок пені є таким: 119 702,00 х 30/100 х 120/100 х 11/365 + 119 702,00 х 27/100 х 120/100 х 28/365 + 119 702,00 х 22/100 х 120/100 х 210/365 + 119 702,00 х 19/100 х 120/100 х 35/366 + 119 702,00 х 18/100 х 120/100 х 28/366 + 119 702,00 х 16,5/100 х 120/100 х 35/366 + 119 702,00 х 15,5/100 х 120/100 х 46/366 = 1 298,68 + 2 975,17 + 18 181,58 + 2 609,90 + 1 978,02 + 2 266,49 + 2 798,28 = 32 108,10 грн.

Разом з тим, позивач в наданих розрахунках суми, що підлягає стягненню розраховував лише за період з 17.08.2015 по день звернення до суду – 06.06.2015. У зв’язку з чим, просив суд стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Васт-Транс» (08113, Київська область, Києво-Святошинський район, село Петрушки, вулиця Лісна, будинок 1, ідентифікаційний код: 30367782) пеню на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України за період з 17.08.2015 по 06.06.2016 у розмірі 25 842 (двадцять п’ять тисяч вісімсот сорок дві) гривні 38 копійок.

Відповідно до положень частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Однак, у разі помилкового обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права чи неналежного формулювання позовних вимог, адміністративні суди мають право на підставі частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи.

Положення статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України цілком кореспондуються з положеннями частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд у разі задоволення адміністративного позову може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

На підставі вищезазначено, суд дійшов висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог та стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Васт-Транс» (08113, Київська область, Києво-Святошинський район, село Петрушки, вулиця Лісна, будинок 1, ідентифікаційний код: 30367782) пеню на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України за період з 17.08.2015 по 12.09.2016 у розмірі 32 108 (тридцять дві тисячі сто вісім) гривень 10 копійок.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч.2 ст.71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Належних і достатніх доказів, які б спростували доводи позивача, відповідачі суду не надали.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

При цьому, задовольняючи адміністративний позов суд враховує, що бездіяльність відповідачів, розумних і правових підстав якої судом під час розгляду справи не встановлено, спричинила затримку у бюджетному відшкодування ПДВ тривалістю більше одного року.

Суд таку бездіяльність розцінює як свідчення неспроможності виконання відповідачами, зокрема, податковим органом, власних функцій та обов'язків, спрямованих на реалізацію платниками податків передбачених чинними законами та Конституцією України прав, що змушує останніх постійно звертатись до суду за їх захистом.

Суд також зазначає, що обставини, якими відповідачі виправдовували свою бездіяльність, зокрема, відсутність у податкового органу інформації про результати перевірки, розбіжності в інтегрованій картці є надуманими і не були підтверджені жодним належним доказом. Крім того, суд вважає, що позивач не може нести будь-які негативні наслідки у разі прорахунків у діяльності окремих державних органів чи посадових осіб, оскільки виконав усі вимоги для отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Відповідно до змісту статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Вказане свідчить, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється з метою реалізації завдань адміністративного судочинства. Суд займає активну позицію не лише під час вирішення публічно-правового спору, але й після набрання судовим рішенням законної сили.

У Рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п.40).

Оскільки дане рішення суду в частині, що стосується бюджетного відшкодування, має зобов'язальний характер, а обставини, встановлені під час розгляду справи, дають суду обґрунтовані підстави вважати, що відповідачі можуть ухилятись від його виконання, враховуючи також заяву позивача про встановлення контролю за виконанням судового рішення у справі, суд вважає за необхідне встановити контроль за виконанням постанови у даній справі шляхом зобов'язання ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області у п’ятнадцятиденний строк з моменту набрання даним рішенням законної сили подати до суду звіт про його виконання.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

При цьому суд зазначає, що саме неподання ДПІ у Києво-Святошинському районі до органу, що здійснює казначейське обслуговування, висновку із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, потягло неотримання позивачем суми бюджетного відшкодування, відтак вини Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області в неотриманні такого висновку від податкового органу немає, тому на думку суду сума судового збору повинна бути стягнута саме з податкового органу, з вини якого позивач не отримав бюджетне відшкодування за червень 2015 року.

Керуючись ст.ст. 69-71, 158-163, 167 КАСУ, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Васт-Транс» - задовольнити.

Зобов’язати ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області висновок із зазначенням суми у розмірі 119 702,00 грн. (сто дев’ятнадцять тисяч сімсот дві гривні 00 копійок), що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Васт-Транс» (08113, Київська область, Києво-Святошинський район, село Петрушки, вулиця Лісна, будинок 1, ідентифікаційний код: 30367782) за червень 2015 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Васт-Транс» (08113, Київська область, Києво-Святошинський район, село Петрушки, вулиця Лісна, будинок 1, ідентифікаційний код: 30367782) пеню на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України за порушення строків бюджетного відшкодування за червень 2015 року за період з 17.08.2015 по 12.09.2016 у розмірі 32 108,10 грн. (тридцять дві тисячі сто вісім гривень 10 копійок)

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області протягом п’ятнадцяти днів з дня набрання судовим рішенням у даній справі законної сили подати до суду звіт про його виконання.

Стягнути судовий збір у розмірі 2183,17 грн. (дві тисячі сто вісімдесят три гривні 17 копійок) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Васт-Транс» (08113, Київська область, Києво-Святошинський район, село Петрушки, вулиця Лісна, будинок 1, ідентифікаційний код: 30367782) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області (08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Ломоносова, буд. 34, ідентифікаційний код 39471029).

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.В. Горобцова