Постанова № 62094536, 21.09.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2016 року м. Київ№810/2117/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Києво-Святошинського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Київській області про зобов'язання вчинити певні дії

Суть спору: До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Києво-Святошинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про зобов'язання Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області видалити з АІПС "Адмінпрактика" інформацію про позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами строком на 2 (два) роки у зв'язку з не зверненням постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02.08.2007 у справі №3-16879/07 до виконання протягом трьох місяців з дня її ухвалення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 21 квітня 2016 року, коли звернувся до Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області про поновлення водійського посвідчення, йому стало відомо про рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02.08.2007 у справі №3-16879/07, яким позивача позбавлено права керування транспортними засобами строком на два роки. Вказує, що посвідчення водія у позивача на підставі вказаного судового рішення не вилучалось, він не ухилявся від здачі посвідчення водія та не мав на меті такого умислу.

Натомість зазначає, що з моменту винесення рішення Києво-Святошинським районним судом Київської області у 2007 році, на позивача неодноразово складались протоколи про адміністративне правопорушення та він сплачував відповідні штрафи, однак працівники ДАІ його не повідомляли про таке судове рішення. Позивач також зазначив, що про існування постанови суду про позбавлення його права керування транспортними засобами йому не було відомо, він не був присутнім при розгляді справи про адміністративне правопорушення, а дізнався про це лише 21 квітня 2016 року від працівників Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області.

Також, позивач вважає, що працівниками адміністративної практики відділу ДАІ по обслуговуванню Києво-Святошинського району при Управлінні ДАІ ГУ МВС України у Київській області не було зроблено жодних зусиль щодо виконання у трьохмісячний термін постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02.08.2007 у справі №3-16879/07, що передбачено статтею 303 КУпАП.

Відповідач письмових заперечень проти позову чи будь-яких пояснень з приводу заявленого позову суду не надав.

У судовому засіданні 21.09.2016 представник позивача адміністративний позов підтримав, просив суд його задовольнити, подав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не прибув, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином та завчасно.

Відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, протокольною ухвалою суду від 21.09.2016 постановлено здійснювати подальший розгляд адміністративної справи №810/2117/16 в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, 11.04.2016 звернувся до Вишнівського ВП Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області із заявою про втрату документів: паспорта громадянина України, свідоцтва ветерана праці, пенсійного посвідчення та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Опель-вектра.

14.04.2016 позивач отримав висновок за матеріалами перевірки заяви з Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області, в якому вказано, що проведеними заходами пошукового характеру встановити місце знаходження втрачених документів не виявилось можливим (а.с.52).

21.04.2016 позивач звернувся до Києво-Святошинського ВП ГУ НП у Київській області з питанням про поновлення посвідчення водія, де він дізнався про рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02.08.2007 у справі №3-16879/07, яким позивача позбавлено права керування транспортними засобами строком на 2 (два) роки (а.с.6).

Вказана інформація була внесена до АІПС "Адмінпрактика", що підтверджується скрин-шотом сторінки інформаційної системи (а.с.9).

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що підставою для внесення відповідачем до АІПС "Адмінпрактика" інформації про рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02.08.2007 у справі №3-16879/07 став саме факт звернення позивача 21.04.2016 із заявою про поновлення водійського посвідчення, що зумовило відлік дворічного строку позбавлення права керування транспортними засобами на підставі невиконаного до цього моменту судового рішення та, як наслідок, відмову позивачу у поновленні посвідчення водія.

Судом встановлено, що позивач притягувався до адміністративної відповідальності 21.08.2010 згідно з частиною 1 статті 122 КУпАП (адміністративний протокол АІ №115445); 28.06.2012 згідно з частиною 1 статті 122 КУпАП (адміністративний протокол АІ №216744); 08.04.2011 згідно зі статтею 124 КУпАП (адміністративний протокол ААІ №198136). Вказані відомості підтверджуються листом Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області від 02.06.2016 №12973 (а.с.8).

Позивач зазначає, що про існування постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02.08.2007 у справі №3-16879/07 йому не було відомо, він не був присутнім при розгляді справи про адміністративне правопорушення, посвідчення водія на підставі постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02.08.2007 у справі №3-16879/07 в нього не вилучалось, від здачі посвідчення водія він не ухилявся та не мав такого наміру.

При цьому, позивач звертав увагу суду на те, що працівниками адміністративної практики відділу ДАІ по обслуговуванню Києво-Святошинського району при Управлінні ДАІ ГУ МВС України в Київській області не було вжито жодних зусиль щодо виконання у трьохмісячний термін постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02.08.2007 у справі №3-16879/07, що передбачено статтею 303 КУпАП, а тому вважає, що інформація про позбавлення його права керування повинна бути вилучена з АІПС "Адмінпрактика".

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктами 1, 2 Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 №341 (зі змінами та доповненнями), Державтоінспекція є головним органом, на який покладається забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні, що входить до системи органів МВС. До складу Державтоінспекції входять департамент Державтоінспекції МВС, управління (відділи) Державтоінспекції головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, Центр безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем, спеціальний підрозділ дорожньо-патрульної служби особливого призначення при департаменті Державтоінспекції МВС, відділи (відділення) Державтоінспекції з обслуговування адміністративних територій міст, районів, районів у містах, підрозділи дорожньо-патрульної служби та центри надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів.

Державтоінспекція у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, цим Положенням, нормативними актами МВС.

Як передбачено підпунктом 17 пункту 5 цього ж Положення, підрозділи Державтоінспекції мають права, передбачені Законами України "Про міліцію", "Про дорожній рух" та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють їх діяльність. Зокрема, працівники Державтоінспекції під час виконання службових обов'язків мають право у випадках, передбачених законодавством, забезпечувати в установленому законодавством порядку заборону експлуатації транспортних засобів.

Відповідно до вимог Закону України "Про дорожній рух" підставою для здійснення права на керування транспортним засобом є відповідне посвідчення.

Закон України "Про дорожній рух" передбачає позбавлення водія права на керування транспортним засобом внаслідок невиконання ним встановлених законодавством обов'язків щодо забезпечення безпечного руху, яке повинно провадитися до повного усунення причин, що перешкоджають водію безпечно керувати транспортним засобом, а в разі невиконання ним встановлених обов'язків - на строк, визначений чинним законодавством.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2003 року № 1395 затверджено Інструкцію про облік адміністративних правопорушень. Згідно до п.1.1 розділу 1 вказаної Інструкції, облік адміністративних правопорушень, крім порушень Правил дорожнього руху, в органах внутрішніх справ здійснюється на підставі інформаційних карток про адміністративне правопорушення, які заповнюються працівниками управлінь (відділів) адміністративної служби міліції, управлінь (відділів, відділень) по боротьбі з незаконним обігом наркотиків, відділів (відділень) кримінальної міліції у справах неповнолітніх, управлінь (відділів), управлінь (відділів) карного розшуку, управлінь (відділів) Державної служби боротьби з економічною злочинністю, управлінь (відділів) у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ГУМВС, УМВС, УМВСТ, що склали протокол про адміністративне правопорушення. Картка здається відповідальному по структурному підрозділу для подальшого приведення її в електронний вигляд. Надалі інформація щодобово передається в електронному вигляді до УІТ (ВІТ) ГУМВС, УМВС, УМВСТ.

Відповідно до вимог Наказу МВС України від 17.11.2003 № 1395 (який діяв на час внесення відомостей до інформаційно-пошукової системи стосовно позивача) до інформаційних баз автоматизованих джерел зв'язку МВС України наладженим чином заносяться усі відомості відносно осіб, щодо яких буди складені протоколи про адміністративні правопорушення, так і остаточне рішення.

Суд зазначає, що АІПС «Адмінпрактика» - це національна автоматизована інформаційно-пошукова система Державної автомобільної інспекції, створена з метою вдосконалення контролю за правильністю та своєчасністю виконання постанов про накладення адміністративних стягнень.

Дана програма призначена для внутрішнього використання працівниками Державної автомобільної інспекції при здійсненні ними своєї професійної діяльності.

Саме наявність в даній системі інформації про позбавлення позивача права керування транспортним засобом на підставі невиконаного вчасно судового рішення створює для позивача негативні юридичні наслідки у вигляді неможливості отримати посвідчення водія замість втраченого.

Відповідно до статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, прокурорським наглядом, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до частини 1 статті 299 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до частини 1 статті 317 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанова про позбавлення права керування транспортними засобами виконується посадовими особами органів внутрішніх справ, зазначеними у пунктах 2 і 3 частини другої статті 222 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 321 Кодексу України про адміністративні правопорушення водії транспортних засобів, судноводії і особи, що порушили правила полювання, вважаються позбавленими спеціального права з дня винесення постанови про позбавлення цього права. Якщо зазначені особи, які позбавлені спеціального права, ухиляються від здачі документа, що посвідчує це право, то строк позбавлення їх спеціального права обчислюється з дня здачі або вилучення такого документа.

У відповідності з пунктом 3.10 Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 лютого 2009 року №77, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 квітня 2009 р. за № 374/16390, у разі надходження постанови суду про позбавлення водія права керування транспортними засобами, якщо посвідчення водія не вилучено, а особа його отримувала, інспектор адміністративної практики або особа, яка виконує його обов'язки, у триденний строк надсилає правопорушникові повідомлення про позбавлення права керування за місцем його проживання, у якому зазначає дату винесеної судом постанови, положення статті 321 КУпАП, а також інформацію про необхідність прибуття до підрозділу Державтоінспекції МВС у визначений строк для здачі посвідчення водія або тимчасового дозволу на право керування транспортними засобами.

Як слідує з тексту постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02.08.2007 у справі №3-16879/07 позивача позбавлено права керування транспортними засобами строком на 2 (два) роки (а.с.6).

На виконання ухвали суду про витребування доказів від 15.08.2016, зокрема, копії постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02.08.2007 у справі №3-16879/07 із доказами набрання законної сили, доказів вилучення посвідчення водія у звязку із застосуванням стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом на 2 роки на підставі вказаної постанови, копії протоколу у справі про адміністративне правопорушення та копії протоколу судового засідання у справі №3-16879/07 та всіх матеріалів справи про адміністративне правопорушення №3-16879/07, Києво-Святошинський районний суд Київської області листом від 23.08.2016 №23177/1/285/2016 повідомив, що надати запитувані матеріали суд не має можливості у звязку з їх знищенням за закінченням терміну зберігання (а.с.32).

Відповідачем на вимогу ухвали суду від 15.08.2016 не надано до суду належних доказів не звернення до виконання постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02.08.2007 у справі №3-16879/07 у строки, визначені Кодексом України про адміністративні правопорушення, за наявності фактів неодноразового притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 статті 122 КУпАП, статтею 124 КУпАП з 2007 року, про причини невиконання ухвали суду не повідомлено.

Суд звертає увагу, що відносно позивача неодноразово складалися протоколи про адміністративне правопорушення, про що стверджує сам позивач та підтверджується матеріалами справи, зокрема, протоколами про адміністративне правопорушення від 21.08.2010 та 28.06.2012. Відповідно до зазначених протоколів позивач притягувався до адміністративної відповідальності у вигляді штрафів, докази сплати яких наявні в матеріалах справи, але у ОСОБА_1 жодного разу не вилучалось посвідчення водія.

Що стосується рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02.08.2007 у справі №3-16879/07, на підставі якого ОСОБА_1 позбавлено права керування транспортними засобами строком на два роки, в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач був присутнім у судовому засіданні 02.08.2007 під час розгляду складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, що передбачено частиною 4 статті 122 КУпАП. Жодні дані про належне повідомлення позивача про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, а також дані про направлення йому копії постанови про накладення на нього адміністративного стягнення в матеріалах справи відсутні.

Також суд зазначає, що постанова суду не була звернута до виконання у встановлений законом строк, оскільки працівники ДАІ не вчинили жодних дій на її виконання та не повідомляли позивача про необхідність здачі посвідчення водія. Доказів зворотного відповідачем не надано.

Як вбачається з положень частини 1 статті 321 Кодексу України про адміністративні правопорушення при обчисленні строків позбавлення спеціального права, водії транспортних засобів вважаються позбавленими спеціального права з дня винесення постанови про позбавлення цього права. У випадку, якщо зазначені особи, які позбавлені спеціального права, ухиляються від здачі документа, що посвідчує це право, то строк позбавлення їх спеціального права обчислюється з дня здачі або вилучення такого документа. Тобто, вилучення посвідчення водія поза межами визначеного у постанові суду строку можливе лише у тому разі, якщо позбавлена права керування особа ухиляється від здачі документа, що посвідчує це право.

Однак, належних та допустимих доказів того, що позивач був присутній під час розгляду складеного відносно нього адміністративного протоколу за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 122 КУпАП, що він був обізнаний про винесення відносно нього постанови про позбавлення його права керування транспортними засобами, що позивач ухилявся від виконання винесеної судом постанови та від здачі посвідчення водія, відповідачем суду не надано. Відсутні такі докази й в матеріалах справи.

Враховуючи те, що постанова Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02.08.2007 у справі №3-16879/07 не була звернута до виконання у трьохмісячний строк з дня її винесення, суд приходить до висновку, що інформація про позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами строком на два роки на підставі вказаного рішення суду підлягає вилученню з АІПС "Адмінпрактика".

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового у розмірі 551,20 грн. згідно квитанції №14 від 15.07.2016, оригінал якої наявний в матеріалах справи (а.с.18) підлягають стягненню на його користь відповідно до положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України за рахунок бюджетних асигнувань Києво-Святошинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Зобовязати Києво-Святошинський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Київській області видалити з АІПС "Адмінпрактика" інформацію про позбавлення ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) права керування транспортними засобами строком на 2 (два) роки у звязку з не зверненням постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 серпня 2007 року у справі №3-16879/07 до виконання протягом трьох місяців з дня її ухвалення.

3. Стягнути судовий збір у розмірі 551,20 грн. (пятсот пятдесят одна гривня 50 копійок) на користь ОСОБА_1 (08170, Київська область, Києво-Святошинський район, с.Віта-Поштова, вул. К.Маркса, 15 п/б, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Києво-Святошинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області (місцезнаходження: 08153, Київська область, Києво-Святошинський район, м.Боярка, вул.Хрещатик, 88)

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кушнова А.О.