Постанова № 62094523, 27.09.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2016 року 826/4434/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІСТ ГРУП" до Київської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Віст Груп" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів №125130003/2015/110050/2 від 22.10.2015 та №125130003/2015/110125/2 від 18.11.2015.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.04.2016 справу передано за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при митному оформленні товарів, що ввозились на територію України, ТОВ "Віст Груп" самостійно визначило їх митну вартість за основним методом - ціною договору (контракту), заявило відповідні показники в митних деклараціях, до яких додало документи, що її підтверджують, та в яких зазначено всі кількісні та якісні показники товарів, що ввозилися. Однак, на думку позивача, митний орган безпідставно не погодився із заявленою декларантом митною вартістю товарів, визначеною за ціною договору (контракту), не врахував подані позивачем документи та незаконно прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів із застосуванням резервного методу. Позивач наголошує на тому, що відповідач при витребуванні додаткових документів щодо підтвердження митної вартості ввезеного товару не зазначив обставин, які ці документи повинні підтвердити. Також зазначив, що митним органом у спірних рішеннях не обґрунтовано причин, через які не визнано заявлену митну вартість ввезеного товару, та не наведено обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю, визначеного митним органом.

Позивач також зауважив, що з метою випуску задекларованих товарів у вільний обіг він подав митному органу заяви про митне оформлення товарів під гарантійне зобов'язання, здійснив коригування їх митної вартості згідно з рішенням митного органу, подавши нові митні декларації, сплатив всі митні платежі згідно з митною вартістю товарів, яка визначена митним органом.

Відповідач позов не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких просив суд у задоволенні позову відмовити з тих підстав, що під час митного оформлення задекларованого товару позивач надав не всі документи, що її підтверджують і необхідні для визначення митної вартості. Крім того, згідно із наявною в ЄАІС ДФС інформацією, митна вартість поставленого позивачем товару значно відрізнялась від наявної в базі інформації. Таким чином, у митного органу виникли обґрунтовані сумніви з приводу правильності визначення декларантом митної вартості товару. Як стверджував відповідач, оскільки позивач відмовився надати митному органу витребувані ним документи, митний орган законно та обґрунтовано прийняв рішення про коригування митної вартості та визначив митну вартість імпортованого позивачем товару за шостим (резервним) методом.

У судове засідання, призначене на 27.09.2016, з’явився представник відповідача.

Позивач, належно повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув. Разом з цим, через канцелярію суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутністю в порядку письмового провадження.

Відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Судом встановлено, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, а також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, з’ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 травня 2015 року між Компанією Shanghai Aegis Safety Products Co. Ltd (Китай) (Продавець) та ТОВ "Віст Груп" (Покупець) укладено Контракт №130-UK, відповідно до умов якого продавець зобов’язується поставити, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити товар за кількістю, асортиментом і вартістю, узгоджений сторонами в інвойсі щодо кожної поставки.

Відповідно до п. 2.1 Контракту ціна на кожну конкретну партію товару визначені в інвойсі, встановлені в USD.

Сторонами вказаного контракту 15.05.2015 було укладено Додаткову угоду №1 до Контракту №130-UK від 15.05.2015 про те, що всі товарі, які продавець постачає покупцю, виготовляються на підприємстві Suzhou Everich Imp. Exp. Co. Ltd.

У жовтні 2015 року з метою митного оформлення товару декларантом позивача подано до М/п "Святошин" Київської митниці ДФС тимчасову митну декларацію за формою МД-2 від 21.10.2015 №125130003/2015/510001 для митного оформлення товару, зокрема: Трикотажні захисні рукавички, робочі, для захисту шкіри рук від механічних ушкоджень: Рукавички плетені сірі з вкрапленням, L – 16200 пар. Рукавички плетені сірі, L – 4800 пар за ціною 3086,12 доларів США.

На підтвердження заявленої митної вартості товару і обраного методу її визначення до тимчасової митної декларації від 21.10.2015 №125130003/2015/510001 декларантом були подані наступні документи: міжнародну автомобільну накладну (CMR) від 21.10.2015 №5163/5; коносамент (Bill of Lading) від 19.09.2015 №SZH15090073E; документ, що підтверджує вартість перевезення від 19.10.2015 №599; рахунок-фактуру (інвойс) від 10.09.2015 №S-26А-15023; доповнення до зовнішньоекономічного контракту від 15.05.2015 №1; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 15.05.2015 №130-UK; договір (контракт) про перевезення від 10.06.2014 №06/02-2014; декларацію про відповідність від 27.04.2012 б/н; інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару від 19.09.2015 №2761; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару від 19.09.2015 №2761; декларацію про походження товару від 10.09.2015 №S-26А-15023; довідку від 20.08.2015 №6900; копію митної декларації країни відправлення від 16.09.2015 №223120150812926057; інформаційний код результатів митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 21.10.2015 №1/1-0-0-1/1.3/00/1/1/1.5.

Судом встановлено, що митна вартість товару позивачем визначена виходячи з ціни контракту, тобто за основним методом, який встановлено ст. 58 Митного кодексу України.

Київською митницею ДФС проаналізовано інформацію, що містилась у товаросупровідних документах, наданих до митного оформлення за митною декларацією та повідомлено позивача, що по товарах №1, №2, №3 можливе заниження митної вартості товару (орієнтовний показник митної вартості розрахований відповідно до постанови КМУ від 16.09.2015 №724). Також, в даному повідомленні митним органом запропоновано надати всі документи, які стали підставою для декларування товарів за митною декларацією, та додатково повідомлено, що у відповідності до п. 6 ст. 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Дана пропозиція направлена декларанту в електронному вигляді.

За результати розгляду пропозицій митного органу декларант листом від 22.10.2015 вих. №22/10 надав митному органу наступні документи: заявка-договір на перевезення від 10.06.2014 №06/02-2014; довідку про транспорті витрати від 19.10.2015 №599, прайс-лист виробника від 01.07.2015 б/н.

При цьому, у даному листі декларант повідомив митний орган, що висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, та інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини надати на даний час не має можливості. Відносно страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування, то декларант зазначив, що товар додатково не страхувався. З приводу виписки з бухгалтерської документації декларант повідомив митний орган, що таку документацію не може надати, оскільки товар до його розмитнення і випуску і вільний обіг не становиться на прихід підприємства. Щодо договору із третіми особами декларант зазначив, що такі договори із третіми особами не укладався. Відносно рахунків про здійснення платежів третіми особами на користь продавця, до декларант повідомив, що вони не мають можливості надати такі документи, оскільки такі документи відсутні, платежі не здійснювались та контрактом не передбачені.

За результатом розгляду поданих декларантом позивача документів Київською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 22.10.2015 №125130003/2015/110050/2, відповідно до якого митну вартість товару відповідачем визначено за шостим (резервним) методом та збільшено вартість товару з 3086,12 доларів США до 8175,30 доларів США.

Як вбачається зі змісту рішення про коригування митної вартості товарів від 22.10.2015 №125130003/2015/110050/2, метод за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не застосовується тому, що у наданих декларантом до митного оформлення документах для підтвердження митної вартості не містяться всі відомості щодо підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, декларант відмовився від подання додаткових документів для підтвердження митної вартості та у зв’язку з невиконням вимог ст. 58 Митного кодексу України. Методи за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосовуються у зв’язку з відсутньою інформацією щодо вартості ідентичних, подібних товарів та невідповідності вимогам ст.ст. 59-60 Митного кодексу України. Методи згідно зі статтями 62, 63 Митного кодексу України не застосовуються у зв’язку з відсутньою інформацією щодо ціни складових для визначення за даними методами. Резервний метод (№6) застосований на підставі митної вартості раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, і визнана органом доходів і зборів: Рішення про визначення митної вартості Київської міжрегіональної митниці від 07.08.2015 №100250003/2015/000041/2.

Крім цього, Київською митницею ДФС складено картку відмову в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №125130003/2015/00060 від 22.10.2015.

З метою випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання позивачем подано нову митну декларацію, в якій вказано митну вартість товару на рівні, визначеному митним органом.

В той же час, на підставі частини 8 статті 55 Митного кодексу України, якою передбачено право декларанта протягом 80 днів з дня випуску товарів надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються, позивач разом із клопотанням від 15.12.2015 вих. №1129 надав копію звіту про незалежну оцінку товару №86 від 02.12.2015 та копію свідоцтва про включення інформації про оцінювача до Державного реєстру оцінювачів та суб’єктів оціночної діяльності.

Відповідач листом від 05.01.2016 №47/1/10-70-62-01-47 відмовив позивачу у визначенні митної вартості товару за ціною договору, вказавши на те, що прайс-лист виробника має суб’єктивну спрямованість та носить адресний характер, оскільки надано лише на продукцію згідно інвойсу від 10.09.2015 №S-26А-15023 та виданий конкретно для ТОВ "Віст Груп". Крім того, у даному листі відповідач зазначив, що документи, надані декларантом в якості додаткових, не стали підставою для підтвердження заявленої митної вартості товару, оскільки надані не в повному обсязі (відсутня відповідна бухгалтерська документація, видаткові накладні, банківські платіжні доручення).

Також, з матеріалів справи вбачається, що 18 березня 2014 року між Компанією Hangzhou Shunguang Import And Export Co. Ltd (Китай) (Продавець) та ТОВ "Віст Груп" (Покупець) укладено Контракт №36-UK, відповідно до умов якого продавець зобов’язується поставити, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити товар за кількістю, асортиментом і вартістю, узгоджений сторонами в інвойсі щодо кожної поставки.

Відповідно до п. 2.1 Контракту ціна на кожну конкретну партію товару визначені в інвойсі, встановлені в USD.

У листопаді 2015 року з метою митного оформлення товару декларантом позивача подано до М/п "Святошин" Київської митниці ДФС тимчасову митну декларацію за формою МД-2 від 18.11.2015 №125130003/2015/510949 для митного оформлення товару, зокрема:

- Ручні інструменти (не містить алмазного напилення або агломерованих алмазів): Струбцина столярна 150x50 мм - 500 шт. Струбцина столярна 200x50 мм - 650 шт. Струбцина столярна 250x50 мм - 500 шт. Струбцина столярна 300x50 мм - 350 шт. Струбцина столярна 300x120 мм - 210 шт. Струбцина столярна 500x120 мм - 200 шт. Струбцина "DIN" 150x50 мм - 950 шт. Струбцина "DIN" 200x50 мм - 1000 шт. Струбцина "DIN" 250x50 мм - 950 шт. Струбцина "DIN" 300x50 мм - 800 шт. Струбцина "DIN" 300x80 мм - 648 шт. Струбцина "DIN" 300x120 мм - 360 шт. Струбцина "DIN" 500x120 мм - 348 шт. Струбцина "DIN" 800x120 мм - 438 шт. за ціною 10739,81 доларів США;

- Інструмент ручний слюсарний (не містить алмазного напилення або агломерованих алмазів): Молоток слюсарний з квадратним бойком, 100 г - 1728 шт. Молоток "DIN" 300 г - 480 шт. Молоток "DIN" 500 г - 396 шт. Молоток слюсарний з квадратним бойком, 200 г - 1296 шт. за ціною 2215,87 доларів США;

- Пруток для пайки олов'яно свинцовий без покриття та флюсового наповнення (60 % олова, 38 % свинець, 2 % каніфоль): Припой, D 1 мм, 10 г - 6000 шт. Припой, D 1 мм, 25 г - 4400 шт. Припой, D 1 мм, 50 г - 2800 шт. за ціною 6012,47 доларів США.

На підтвердження заявленої митної вартості товару і обраного методу її визначення до тимчасової митної декларації від 18.11.2015 №125130003/2015/510949 декларантом були подані наступні документи: міжнародну автомобільну накладну (CMR) від 17.11.2015 №0976/1; коносамент (Bill of Lading) від 06.10.2015 №SZH15100043А; документ, що підтверджує вартість перевезення від 17.11.2015 №646; рахунок-фактуру (інвойс) від 10.09.2015 №SG20150926; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 18.03.2014 №36-UK; договір (контракт) про перевезення від 10.06.2014 №06/02-2014; інформацію про позитивні результати здійснення екологічного контролю товару від 06.10.2015 №2761; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару від 06.10.2015 №2761; декларацію про походження товару від 10.09.2015 №SG20150926; копію митної декларації країни відправлення №223120150813323120 від 02.10.2015; інформаційний код результатів митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 18.11.2015 №1/1-0-0-1/1/00/1/1/1.

Судом встановлено, що митна вартість товару позивачем визначена виходячи з ціни контракту, тобто за основним методом, який встановлено ст. 58 Митного кодексу України.

Київською митницею ДФС проаналізовано інформацію, що містилась у товаросупровідних документах, наданих до митного оформлення за митною декларацією та повідомлено позивача, що по товарах №1, №4, №5 можливе заниження митної вартості товару (орієнтовний показник митної вартості розрахований відповідно до постанови КМУ від 16.09.2015 №724). Також, в даному повідомленні митним органом запропоновано надати всі документи, які були підставою для декларування товарів за митною декларацією, та додатково повідомлено, що у відповідності до п. 6 ст. 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Дана пропозиція направлена декларанту в електронному вигляді.

За результати розгляду пропозицій митного органу декларант листом від 18.11.2015 вих. №18/11 надав митному органу наступні документи: заявка-договір на перевезення від 10.06.2014 №06/02-2014.

При цьому, у даному листі декларант повідомив митний орган, що висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, та інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини надати на даний час не має можливості. Відносно страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування, то декларант зазначив, що товар додатково не страхувався. З приводу виписки з бухгалтерської документації декларант повідомив митний орган, що таку документацію не може надати, оскільки товар до його розмитнення і випуску і вільний обіг не становиться на прихід підприємства. Щодо договору із третіми особами декларант зазначив, що такі договори із третіми особами не укладався. Відносно рахунків про здійснення платежів третіми особами на користь продавця, до декларант повідомив, що вони не мають можливості надати такі документи, оскільки такі документи відсутні, платежі не здійснювались та контрактом не передбачені.

За результатом розгляду поданих декларантом позивача документів Київською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 18.11.2015 №125130003/2015/110125/2, відповідно до якого митну вартість товару відповідачем визначено за шостим (резервним) методом та збільшено вартість товару, а саме:

- митну вартість товару - ручних інструментів збільшено з 10739,81 доларів США до 12346,19 доларів США;

- митну вартість товару - інструменту ручного слюсарного збільшено з 2215,87 доларів США до 2276,57 доларів США;

- митну вартість товару - Пруток для пайки олов'яно свинцовий без покриття та флюсового наповнення збільшено з 6012,47 доларів США до 9211,14 доларів США.

Як вбачається зі змісту рішення про коригування митної вартості товарів від 18.11.2015 №125130003/2015/110125/2, метод за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не застосовується тому, що у наданих декларантом до митного оформлення документах для підтвердження митної вартості не містяться всі відомості щодо підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, декларант відмовився від подання додаткових документів для підтвердження митної вартості. Методи за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосовуються у зв’язку з відсутньою інформацією щодо вартості ідентичних, подібних товарів та невідповідності вимогам ст.ст. 59-60 Митного кодексу України. Методи згідно зі статтями 62, 63 Митного кодексу України не застосовуються у зв’язку з відсутньою інформацією щодо ціни складових для визначення за даними методами. Резервний метод був використаний з урахуванням інформації, наявної в митному органі МД від 25.10.2015 №500060703/2015/009837, від 23.10.2015 №408040001/2015/014789, від 17.02.2015 №100250003/2015/074203, від 22.10.2015 №125130003/2015/510104, від 20.09.2015 №508050000/2015/40838.

Крім цього, Київською митницею ДФС складено картку відмову в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №125130003/2015/00136 від 18.11.2015.

З метою випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання позивачем подано нову митну декларацію, в якій вказано митну вартість товару на рівні, визначеному митним органом.

В той же час, на підставі частини 8 статті 55 Митного кодексу України, якою передбачено право декларанта протягом 80 днів з дня випуску товарів надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються, позивач разом із клопотанням від 04.12.2015 вих. №1108 надав прайс-лист, копію звіту про незалежну оцінку товару №84 від 26.11.2015 та копію свідоцтва про включення інформації про оцінювача до Державного реєстру оцінювачів та суб’єктів оціночної діяльності.

Відповідач листом від 05.01.2016 №46/1/10-70-62-01-47 відмовив позивачу у визначенні митної вартості товару за ціною договору, вказавши на те, що прайс-лист виробника має суб’єктивну спрямованість та носить адресний характер, оскільки надано лише на продукцію згідно інвойсу від 10.09.2015 №SG20150926 та виданий конкретно для ТОВ "Віст Груп". Крім того, у даному листі відповідач зазначив, що документи, надані декларантом в якості додаткових, не стали підставою для підтвердження заявленої митної вартості товару, оскільки надані не в повному обсязі (відсутня відповідна бухгалтерська документація, видаткові накладні, банківські платіжні доручення).

Проте, не погоджуючись з прийнятими рішеннями митного органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів, регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI, який набув чинності з 01.06.2012 (далі - Митний кодекс України), а також положеннями Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Відповідно до статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема: код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 Митного Кодексу України).

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (частини четверта та п’ята статті 58 Митного кодексу України.

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до положень статті 53 Митного кодексу України одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

В силу положень частини п’ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Разом з цим, якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 Митного кодексу України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (частини третя та четверта статті 53 Митного кодексу України).

Крім цього, відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз положень статті 53, частин першої, другої та п’ятої статті 54, статті 58 Митного кодексу України надає підстави для висновку, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов’язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України та у випадках, встановлених цим Кодексом (якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни) письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Водночас, суд звертає увагу на те, що повідомляючи декларанта про необхідність надати додаткові документи митний орган має обґрунтовувати свої вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з правовою суттю правовідносин, які склалися між позивачем та його контрагентом.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20.03.2012 у справі №К/9991/89900/11.

При цьому суд звертає увагу на те, що право витребовувати додаткові документи не означає безапеляційного неврахування наданих під час проведення консультацій документів та в процедурі підтвердження заявленої митної вартості товарів, що декларуються.

З аналізу приведених норм також вбачається наявність у митного органу обов'язку зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості перевірки розрахунку митної вартості на підставі наданих декларантом документів, обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Крім того, для витребування доказів на спростування наявності впливу взаємозв'язку покупця та продавця на митну вартість задекларованого товару митниця зобов'язана обґрунтувати обставини, які свідчать про ймовірність існування такого взаємозв'язку.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, електронне повідомлення митного органу про надання додаткових документів не містять вказівки на недоліки у поданих відповідачем документах, зокрема, що позивач в митній декларації зазначив не всі документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, вніс до декларації недостовірні або неточні відомості, або що надані митному органу документи містили розбіжності.

Таким чином, відповідач витребовуючи додаткові документи не повідомив декларанта про існування обставин, що виключають можливість визначення митної вартості задекларованого товару за ціною договору (контракту).

В той же час, у даній справі судом не встановлено існування обмежень для визначення митної вартості задекларованих товарів за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що у митного органу були відсутні підстави витребовувати додаткові документи, перелік яких наведений у частині третій статті 53 Митного кодексу України.

Крім того, як вказувалось вище, частиною 3 статті 53 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо зазначені у частині 2 цієї статті документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язана протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Тобто, законом чітко встановлено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребовування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів. А саме, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. Сумніви є обґрунтованими, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Аналіз викладених статей свідчить про обов'язок митниці зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02.06.2015 (справа №21-498а15).

Ненаведення митницею в графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості товарів.

Суд зазначає, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів не містять вказівок на документи, що окремо або у сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не містить обставин, які мали бути підтвердженими додатково запитаними митним органом документами.

З оскаржуваних рішень вбачається, що відповідач не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товарів за ціною договору.

Отже, у відповідача під час прийняття вказаного рішення не було підстав для незастосування основного методу визначення митної вартості товарів ТОВ "Віст Груп" - за ціною договору.

Суд також приймає до уваги те, що з метою запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань державної митної справи, відповідно до статті 361 Митного кодексу України, органи доходів і зборів застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю. При цьому, управління ризиками - робота органів доходів і зборів з аналізу ризиків, виявлення та оцінки ризиків, розроблення та практичної реалізації заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, оцінки ефективності та контролю застосування цих заходів. Цілями застосування системи управління ризиками є, зокрема: запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань державної митної справи; забезпечення більш ефективного використання наявних у органів доходів і зборів ресурсів та зосередження їх уваги на окремих згрупованих об'єктах аналізу ризику, щодо яких є потреба у застосуванні окремих форм митного контролю або їх сукупності, а також у підвищенні ефективності митного контролю (областях ризику); прискорення митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Суд зазначає, що контролюючий орган при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, має діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень.

Разом з цим, та обставина, що в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками є інформація про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Суд зазначає, що автоматизована система аналізу та управління ризиками з об’єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору.

При цьому, безліч чинників можуть впливати на формування ціни товару, зокрема, характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок, періоди поставки, наявності попиту та пропозиції тощо.

Разом з цим, ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами.

Тому, факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався ним раніше чи іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Вищого адміністративного суду України від 26.03.2015, винесеній у справі №К/800/42105/14, в якій зазначено, що рішення про митне оформлення товару не може базуватися виключно на інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб’єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом не передбачено. Також необхідно врахувати, що в Єдиній автоматизованій інформаційній системі Держмитслужби відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів та методів її визначення. Тому, така інформаційна база не містить всіх об’єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально і підлягають обчисленню.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої ТОВ "Віст Груп" митної вартості товару судом не встановлено.

Натомість, доказами, що містяться в матеріалах справи підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню, поданих документів було достатньо для прийняття рішення на їх підставі.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом, відмовив у митному оформленні товару та прийняв оскаржувані рішення, відтак такі рішення підлягають скасуванню,.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб’єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

На виконання цих вимог відповідач, як суб’єкт владних повноважень, не надав суду належних та достатніх доказів на підтвердження позиції щодо правомірності застосування норм митного законодавства, а відтак, не довів правомірності своїх дій та винесення оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір. Доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав. Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача.

Керуючись статтями 70-72, 94, 128, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів № 125130003/2015/110050/2 від 22.10.2015 року та № 125130003/2015/110125/2 від 18.11.2015 року.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віст Груп" (код ЄДРПОУ 33326775) судові витрати у сумі 2756 (дві тисячі сімсот п’ятдесят шість) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень - Київської митниці Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39470947).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Василенко Г.Ю.