Постанова № 62094473, 22.09.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2016 року м. Київ №810/1969/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віссманн" до Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Віссманн» з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.11.2015 №0016661501.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 14.06.2016 відкрито провадження в адміністративній справі №810/1969/16, закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.07.2016 відповідача у справі – Державну податкову інспекцію у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області замінено правонаступником – Києво-Святошинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач у ході камеральної перевірки дійшов до передчасних та безпідставних висновків про порушення ТОВ «Віссманн» граничних термінів сплати самостійно визначених податкових зобов’язань з податку на додану вартість, оскільки підприємство своєчасно та у відповідності до поданих податкових декларацій сплачує задекларовані суми податку.

Відповідач проти позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні. В письмових запереченнях проти позову послався на правомірність проведеної податковим органом камеральної перевірки та встановлений Податковим кодексом України порядок нарахування платникам податків штрафних санкцій.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позов в повному обсязі та просили суд його задовольнити.

Представник відповідача у задоволенні позову просив відмовити.

У судовому засіданні 22.09.2016 суд за письмовим клопотанням позивача поставив на обговорення осіб, які беруть участь у справі, питання про можливість продовження розгляду справи у порядку письмового провадження. Представники сторін щодо продовження розгляду справи у порядку письмового провадження не заперечували.

Враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, відсутність потреби у заслуховуванні свідків чи експерта, суд ухвалив розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Віссманн» (ідентифікаційний код 30724898) зареєстроване Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією як юридична особа 03.02.2000, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 20).

09 жовтня 2015 року посадовою особою ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України проведено перевірку ТОВ «Віссманн» з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов’язань з податку на додану вартість, за результатами якої складений Акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 09.10.2015 №106/15-01/30724898 (а.с. 28).

Перевіркою встановлено порушення позивачем положень пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, що полягає у недотриманні граничних термінів сплати самостійно визначених грошових зобов’язань у податкових деклараціях з податку на додану вартість, а саме:

- податкове зобов’язання згідно податкової декларації з ПДВ за серпень 2013 року (№9058542617 від 19.09.2013) у розмірі 22 197,00 грн., граничним терміном сплати якого є 01.10.2013 сплачено із затримкою у 21 день;

- податкове зобов’язання згідно податкової декларації з ПДВ за вересень 2013 року (№9066857708 від 21.10.2013) у розмірі 52 533,50 грн., граничним терміном сплати якого є 31.10.2013 сплачено із затримкою у 22 дні;

- податкове зобов’язання згідно податкової декларації з ПДВ за жовтень 2013 року (№9074644010 від 19.11.2013) у розмірі 52 769,30 грн., граничним терміном сплати якого є 02.12.2013 сплачено із затримкою у 2 дні;

- податкове зобов’язання згідно податкової декларації з ПДВ за липень 2014 року (№9048169930 від 19.08.2014) у розмірі 19 021,50 грн., граничним терміном сплати якого є 01.09.2014 сплачено із затримкою у 26 днів;

- податкове зобов’язання згідно податкової декларації з ПДВ за серпень 2014 року (№9053980049 від 19.09.2014) у розмірі 19 216,90 грн., граничним терміном сплати якого є 01.10.2014 сплачено із затримкою у 29 днів;

- податкове зобов’язання згідно податкової декларації з ПДВ за вересень 2014 року (№9060539388 від 20.10.2014) у розмірі 19 438,10 грн., граничним терміном сплати якого є 31.10.2014 сплачено із затримкою у 13 днів.

На підставі висновків Акта перевірки та керуючись статтею 126 Податкового кодексу України ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області було прийнято податкове повідомлення-рішення №0016661501 від 17.11.2015, яким позивача зобов’язано сплатити штраф у розмірі 18 517,63 грн. (а.с. 27).

За наслідками процедури адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення рішенням Головного управління ДФС у Київській області від 23.03.2016 №648/10/10-36-10-01-04 (а.с. 77-78) та рішенням Державної фіскальної служби України від 27.05.2016 №11641/6/99-99-11-03-01-25 (а.с. 85-87) скарги позивача були залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0016661501 від 17.11.2015 – без змін.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду.

Відносини, які виникають з приводу справляння податків і зборів, порядок адміністрування податків і зборів, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства в Україні регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI.

Згідно з пунктами 6.1., 6.2. статті 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу. Збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.

Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи (пункти 36.3., 36.5. статті 36 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 38.3 статті 38 Податкового кодексу України передбачено, що спосіб, порядок та строки виконання податкового обов'язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

За приписами пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Порядок надання податкової декларації з податку на додану вартість та строки розрахунків з бюджетом встановлено статтею 203 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Отже, граничним терміном сплати самостійно визначеного податкового зобов’язання з податку на додану вартість є десятий календарний день, що обчислюється починаючи з останнього дня граничного строку подання податкової декларації з ПДВ, тобто з 21 числа кожного наступного за звітним місяцем.

Водночас, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених у пункті 203.2 статті 203 Податкового кодексу України, такий платник податків відповідно до статті 126 Податкового кодексу України притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, передумовою нарахування штрафних санкцій є несплата платником податків суми узгодженого податкового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджується, що суму самостійно визначених податкових зобов’язань у податкових деклараціях з ПДВ за серпень, вересень, жовтень 2013 року та липень, серпень, вересень 2014 року ТОВ «Віссманн» сплачено своєчасно та у повному обсязі згідно платіжних доручень №1987 від 20.09.2013 на суму 22 197,00 грн. (за серпень 2013 року) (а.с. 60); №2257 від 21.10.2013 на суму 375 101,00 грн. (за вересень 2013 року) (а.с. 62); №2545 від 21.11.2013 на суму 968 860,00 грн. (за жовтень 2013 року) (а.с. 64); №1508 від 26.08.2014 на суму 963 376,00 грн. (за липень 2014 року) (а.с. 66); №1730 від 26.09.2014 на суму 230 912,00 грн. (за серпень 2014 року) (а.с. 68); №1991 від 28.10.2014 на суму 1 551 693,00 грн. (за вересень 2014 року) (а.с. 70).

При цьому суд зазначає, що Акт перевірки не розкриває обставин, що стали підставою для висновку про несвоєчасність сплати позивачем самостійно визначених грошових зобов’язань з податку на додану вартість за серпень – жовтень 2013 року та липень – вересень 2014 року.

Разом з тим, з письмових заперечень та усних пояснень представника відповідача в судовому засіданні судом з’ясовано, що контролюючий орган в автоматичному режимі за рахунок платежів, що здійснювались позивачем в рахунок сплати самостійно визначених грошових зобов’язань у вказаних податкових деклараціях з ПДВ, здійснював погашення пені, нарахованої за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання згідно податкового повідомлення-рішення від 10.03.2013 №46126552207.

Наведене, у свою чергу, спричинило виникнення недоїмки, яка вплинула на порядок погашення поточних податкових зобов’язань позивача, що були задекларовані ним у податкових деклараціях з податку на додану вартість за серпень – жовтень 2013 року та липень – вересень 2014 року.

У контексті таких пояснень представника відповідача судом встановлено, що ДПІ у Печерському районі м. Києва було проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ «Віссманн» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 по 31.12.2012, за результатами якої складено Акт від 03.09.2013 №316/26-55-22-07/30724898.

Вказаною перевіркою встановлені порушення ТОВ «Віссманн» вимог податкового законодавства, що призвели до заниження податку на додану вартість у вересні 2011 року на суму 2702,00 грн., листопаді 2011 року на суму 166 600,00 грн., грудні 2011 року на суму 189 531,00 грн., січні 2012 року на суму 2711,00 грн., серпні 2012 року на суму 1119,00 грн., та жовтні 2012 року на суму 37 821,00 грн.

На підставі висновків Акта перевірки від 03.09.2013 №316/26-55-22-07/30724898 ДПІ у Печерському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.09.2013 №46126552207, яким ТОВ «Віссманн» збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість на 500 590,00 грн., у тому числі 400 479,00 грн. за основним платежем та 100 120,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с. 160).

Судом встановлено, що грошове зобов’язання, яке нараховане контролюючим органом податковим повідомленням-рішенням від 10.09.2013 №46126552207, було сплачене позивачем згідно платіжного доручення від 10.09.2013 №1856 на суму 500 599,00 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача (а.с. 161).

Як вбачається з інтегрованої картки ТОВ «Віссманн» з ПДВ, 10.09.2013 платіж у розмірі 500 599,00 грн. згідно платіжного доручення від 10.09.2013 №1856 був зарахований до інтегрованої картки ТОВ «Віссманн» до складу переплати з податку на додану вартість (а.с. 108). Загальна сума переплати станом на 10.09.2013, з урахуванням переплати у розмірі 6928,35 грн., що обліковувалась у позивача станом на початок вересня 2013 року, становила 507 527,35 грн.

26 вересня 2013 року в інтегрованій картці ТОВ «Віссманн» контролюючим органом було збільшено суму грошового зобов’язання з ПДВ на суму у розмірі 500 590,00 грн., визначену у податковому повідомленні-рішенні від 10.09.2013 №46126552207 (а.с. 108).

Одночасно зі збільшенням грошового зобов’язання позивача згідно з вказаним податковим повідомленням-рішенням, контролюючим органом на підставі підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України було нараховано пеню у розмірі 59 366,99 грн. за період з 03.09.2013 по 10.09.2013.

Як слідує з інтегрованої картки ТОВ «Віссманн» з ПДВ, грошове зобов’язання у розмірі 500 590,00 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 10.09.2013 №46126552207 було повністю погашено 26.09.2013 за рахунок платіжного доручення від 10.09.2013 №1856.

Пеню у розмірі 59 366,99 грн. в інтегрованій картці ТОВ «Віссманн» з ПДВ було частково погашено за рахунок платіжного доручення №1987 від 20.09.2013 на суму 22 197,00 грн., платіж за яким призначався для сплати самостійно визначеного податкового зобов’язання у податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року та за рахунок наявної станом на 01.09.2013 переплати у розмірі 6928,35 грн.

Залишок непогашеної пені станом на день настання терміну сплати податкового зобов’язання згідно податкової декларації з ПДВ за серпень 2013 року відповідно до даних інтегрованої картки ТОВ «Віссманн» становив 30 241,64 грн. (59 366,99 - 22 197 - 6928,35).

З урахуванням факту збільшення в інтегрованій картці ТОВ «Віссманн» з ПДВ податкових зобов’язань відповідно до податкової декларації з ПДВ за серпень 2013 року у розмірі 22 197,00 грн., починаючи з 30.09.2013 у позивача почав обліковуватись податковий борг, розмір якого становив 52 438,64 грн. (30 241,64 – залишок непогашеної пені + 22 197,00 грн. – зобов’язання, визначене у декларації з ПДВ за серпень 2013 року), в рахунок погашення якої податковий орган в автоматичному режимі зараховував наступні платежі, що здійснювались позивачем в рахунок сплати самостійно визначених грошових зобов’язань у податкових деклараціях з ПДВ за вересень та жовтень 2013 року.

Аналогічним чином в рахунок погашення вказаної пені контролюючим органом були зараховані платежі, що здійснювались позивачем в рахунок сплати самостійно визначених грошових зобов’язань відповідно до податкових декларацій з ПДВ за липень – вересень 2014 року.

Вирішуючи чи було контролюючим органом дотримано порядок нарахування та обліку в інтегрованій картці позивача пені у розмірі 59 366,99 грн., нарахованої на суму податкового зобов’язання у розмірі 500 590,00 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 10.09.2013 №46126552207, суд виходив з наступного.

Відповідно до підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України пеня – це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України передбачено, що пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу. При нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами нарахування пені розпочинається від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Таким чином, у разі якщо контролюючий орган за наслідками перевірки платника податків встановив заниження останнім грошових зобов’язань, на суму заниженого грошового зобов’язання та за весь період заниження у день настання строку погашення грошового зобов’язання та у разі його несплати нараховується пеня.

З приводу строків сплати грошових зобов’язань, визначених контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні, суд зазначає наступне.

Підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

У свою чергу згідно з пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Отже, грошове зобов’язання, визначене у податковому повідомленні-рішенні підлягає сплаті на протязі 10 календарних днів, наступних за днем отримання податкового повідомлення-рішення або наступних за днем його узгодження.

Таким чином, пеня на суму грошового зобов’язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні, може бути нарахована за умови його несплати платником протягом 10 календарних днів, наступних за днем його отримання чи узгодження.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом раніше, грошове зобов’язання у розмірі 500 599,00 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 10.09.2013 №46126552207 було сплачене позивачем 10.09.2013, що підтверджується платіжним дорученням №1856 від 10.09.2013 та банківською випискою філії ПАТ «УніКредитБанк» по рахунку позивача за 10.09.2013 (а.с. 161).

Одночасно з цим, судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення від 10.09.2013 №46126552207 було оскаржене позивачем до суду.

Так, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.04.2014 було відкрито провадження в адміністративній справі № 826/5465/14 за позовом ТОВ «Віссманн» до ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.09.2013 №46126552207, стягнення з Державного бюджету України коштів на користь ТОВ «Віссманн» грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 500 590,00 грн., у тому числі 400 479,00 грн. основного платежу та 100 120,00 грн. штрафних санкцій, сплачених позивачем згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.05.2014 у справі № 826/5465/14 у задоволенні адміністративного позову ТОВ «Віссман» було відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014 скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.05.2014 в частині відмови в задоволенні позовних вимог ТОВ «Віссманн» до ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.09.2013 №46126552207 в частині основного платежу в розмірі 393 498,00 грн. та в частині штрафних санкцій в розмірі 91 394,75 грн.

В решті постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.05.2014 у справі №826/5465/14 було залишено без змін.

Таким чином, за результатами судового оскарження частину грошового зобов’язання у розмірі 484 892,75 грн., визначеного податковим повідомленням-рішенням від 10.09.2013 № 46126552207, було скасовано судом.

Решта визначеного у вказаному податковому повідомленні-рішенні грошового зобов’язання у розмірі 15697,25 грн. набула статусу узгодженого лише 23.10.2014, та з урахуванням положень пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України підлягала сплаті протягом 10 календарних днів, тобто до 03.11.2014.

З урахуванням викладеного, відповідач мав право нарахувати пеню на суму узгодженого грошового зобов’язання згідно податкового повідомлення-рішення від 10.09.2013 № 46126552207 виключно за умови його несплати до 03.11.2014.

Разом з тим, беручи до уваги, що суму грошового зобов’язання згідно податкового повідомлення-рішення від 10.09.2013 № 46126552207 позивачем сплачено у день його прийняття, відповідач не мав правових підстав для нарахування позивачу з 26.09.2013 пені на всю суму неузгодженого податкового зобов’язання згідно податкового повідомлення-рішення від 10.09.2013 № 46126552207.

Суд зазначає, що неправомірні дії відповідача, що виразились у безпідставному нарахуванні в інтегрованій картці платника з ПДВ пені у розмірі 59 366,99 грн. потягнули за собою утворення штучного податкового боргу та його послідовне збільшення на суму самостійно визначених податкових зобов’язань згідно декларацій з ПДВ за серпень, вересень, жовтень 2013 року та липень, серпень, вересень 2014 року.

При цьому платежі, спрямовані на погашення самостійно задекларованих податкових зобов’язань з ПДВ за серпень, вересень, жовтень 2013 року та липень, серпень, вересень 2014 року відповідачем зараховувались в рахунок сплати неправомірно нарахованої пені з одночасним нарахуванням штрафних санкцій по факту сплати неіснуючого податкового боргу.

Таким чином, суд зазначає, що штрафні санкції за несвоєчасну сплату самостійно визначених податкових зобов’язань позивачу було нараховано безпідставно.

Матеріалами справи, зокрема, банківськими виписками, даними інтегрованої картки платника з ПДВ ТОВ «Віссманн» підтверджується, що суми самостійно визначених грошових зобов'язань з податку на додану вартість за серпень, вересень, жовтень 2013 року та липень, серпень, вересень 2014 року позивачем були сплачені своєчасно та у повному обсязі.

За наведених обставин податкове повідомлення-рішення від 17.11.2015 №001666150, яким до позивача застосовані штрафні санкції в сумі 18517,63 грн. за порушення строків сплати податкових зобов'язань з ПДВ є протиправним та підлягає скасуванню.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового у розмірі 1378,00 грн. згідно платіжного доручення №1679 від 09.06.2016 підлягають стягненню на його користь відповідно до положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України за рахунок бюджетних асигнувань Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області від 17.11.2015 №0016661501.

3. Стягнути судовий збір у розмірі 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Віссманн» (ідентифікаційний код 30724898, місцезнаходження: 08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Валентини Чайки, буд. 16) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень – Києво-Святошинської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (ідентифікаційний код 39471029, місцезнаходження: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м.Вишневе, вул. Ломоносова, буд. 34).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кушнова А.О.