Рішення № 62094065, 18.10.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.10.2016 Справа № 905/2462/16

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Осадчої А.М.

за участю секретаря судового засідання Щитової Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу № 905/2462/16

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Домнасервіс" м. Кривий ріг Дніпропетровської області

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Укрпроммонтаж 21" м.Слов'янськ Донецької області

про стягнення попередньої оплати у розмірі 100000,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю від 12.03.2016 р.

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

18.08.2016року шляхом направлення поштового відправлення ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Домнасервіс" м. Кривий ріг Дніпропетровської області (далі - ТОВ "Домнасервіс") звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Укрпроммонтаж 21" м.Слов'янськ Донецької області (далі - ТОВ "Укрпроммонтаж 21") про стягнення попередньої оплати у розмірі 100000,00грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 22.08.2016року позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 905/2462/16. Розгляд справи відкладався.

Позовні вимоги ТОВ "Домнасервіс" мотивувало тим, що 06.06.2016року між позивачем та ТОВ "Укрпроммонтаж 21" укладено договір на виконання будівельно-монтажних робіт №060614, загальна вартість яких становила 3833947,96грн. Додатковою угодою №1 від 06.06.2014 року сторони погодили, що на виконання будівельно-монтажних робіт протягом трьох днів після отримання Підрядником листа Замовника про початок виконання робіт Замовник перераховує Підряднику аванс на придбання матеріалів в сумі 100000,00 грн. Позивачем на виконання умов договору платіжним дорученням №928 від 10.06.2014 року перераховано на рахунок відповідача аванс в сумі 100000,00 грн. У зв'язку з невиконанням відповідачем взятих на себе за договором зобов'язань, позивач направив на юридичну та поштову адресу останнього повідомлення про відмову від договору №24/06 від 24.06.2016 року, в якому відмовився від договору та вимагав у триденний строк з дня направлення повідомлення повернути попередню оплату у розмірі 100000,00 грн. Станом на теперішній час відповідач грошові кошти не повернув. Посилаючись на протиправність дій відповідача внаслідок неналежного виконання зобовязань, передбачених договором, якими суттєво порушуються законні інтереси кредитора, ТОВ "Домнасервіс" просить суд стягнути з ТОВ "Укрпроммонтаж 21" збитки в сумі 1000000,00 грн.

На підтвердження викладених у позовній заяві обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії: договору на виконання будівельно-монтажних робіт №060614 від 06.06.2014 року, додаткової угоди №1 до договору, платіжного доручення №928 від 10.06.2014 року, листа-вимоги №16/02 від 16.02.2016 року, повідомлення про відмову від договору №24/06 від 24.06.2016 року, доказів направлення листів відповідачу, рахунку №077 від 06.06.2014 року, договірної ціни, графіку проведення робіт, договору субпідряду №002.В1.РОЗF4.001 від 26.12.2012 року, додатку №1 до договору, додатку №1 до технічного завдання, додатку №3 до технічного завдання, додатку №4 до технічного завдання, додатку №2 до договору, додатку №3 до договору, додатку №4 до договору, додатку №5 до договору, додатку №6 до договору, добово-місячного графіку складу вугілля, роздруківки з офіційного сайту УДППЗ "Укрпошта", листів № 13/02 від 30.03.2015 року, № 31/03 від 31.03.2015 року, №603-СУ від 06.06.2014 року, довідки №30/09-1 від 30.09.2016 року, Статуту підприємства, виписки з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо позивача, відомостей з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відповідача, довіреності №24/03 від 24.03.2014 року.

Правомірність заявлених позовних вимог ТОВ "Домнасервіс" нормативно обґрунтовує посиланням на ст. ст. 1, 2, 12, 49, 54 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

У судове засідання 18.10.2016 року представник позивача з'явився, підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

У судове засідання 18.10.2016 року, як і у попередні судові засідання, представник відповідача не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином у спосіб, передбачений чинним процесуальним законодавством України.

Відповідно до пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

За змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи здійснювалось шляхом направлення поштової кореспонденції суду за адресою місцезнаходження підприємства, що міститься у ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 84122, АДРЕСА_1 та на поштову адресу відповідача, яка зазначена у позовній заяві. В матеріалах справи містяться поштові конверти повернуті суду, «за закінчення терміну зберігання», як з однією, так і з другої адреси.

Відповідач не повідомив суд про свою власну позицію щодо позовних вимог.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомленого представника відповідача та ненадання відповідачем певних документів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію і не можуть вважатися належною підставою для подальшого відкладання розгляду справи.

Відповідно до положень статті 811 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи. З клопотанням щодо фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів сторони до суду не зверталися.

Проаналізувавши пояснення і наведені аргументи представників позивача, дослідивши надані сторонами в порядку статті 43 ГПК України докази в їх сукупності та взаємозвязку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, зважаючи на таке.

Приписами статті 11 ЦК України унормовано, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно положень статті 509 Цивільного кодексу України зобовязання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Таке визначення поняття розкриває сутність зобовязання як правого звязку між двома субєктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обовязок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобовязання надано право, що кореспондує обовязку першої. Обовязками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобовязання (ст. 510 ЦК України).

06.06.2014року між юридичними особами: ТОВ "Домнасервіс" (Замовник) та ТОВ "Укрпроммонтаж 21" (Підрядник) укладено договір на виконання будівельно-монтажних робіт №060614, за п. 1.1 якого з метою виконання робіт на території ПАТ "Єнакієвський металургійний завод" з капітального будівництва у 2013 році "Установка по вдуванню пилевугільного палива для доменних печей №1, 3, 5. Склад вугілля" Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується на власний ризик виконати у порядку та на умовах даного договору будівельно-монтажні роботи в об'ємі, передбаченому затвердженими Замовником кошторисами чи проектами (далі - роботи). Конкретний об'єм робіт визначається додатковими угодами до даного договору.

У п. 3.1 договору встановлено, що вартість робіт за даним договором визначається сторонами додатково на основі кошторисів та оформлюється підписанням відповідних додаткових угод до даного договору. Кінцева вартість робіт за даним договором визначається сумою підписаних сторонами договірних цін.

Пунктами 15.4, 15.5 договору сторони погодили, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання, але не раніше виконання вимог засновницьких документів сторін про необхідність надання згоди на укладення органами управління сторін, що мають відповідні повноваження (за наявності таких вимог). З моменту підписання даного договору всі попередні переговори, переписка та домовленості, пов'язані з предметом даного договору, встачать силу. Даний договір діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань (в тому числі гарантійних) за даним договором.

06.06.2014року сторонами підписано додаткову угоду №1 до договору, за п. 1.1 якої Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати наступні роботи: "Будівництво під'їздної залізничної колії та стрілочних переводів" на об'єкті: Склад вугілля ПАТ "ЄМЗ" в об'ємі відповідно до договірної ціни №1, яка є невід'ємною частиною додаткової угоди №1 на суму 3833947,96 грн., в т. ч. ПДВ 20% - 766789,59 грн.

Відповідно до п. 1.2 додаткової угоди №1 строк виконання робіт, вказаних в п. 1.1 даної додаткової угоди, визначається графіком виконання робіт (додаток №2), який є невід'ємною частиною даної додаткової угоди.

Протягом трьох днів після отримання Підрядником листа Замовника про початок виконання робіт, Замовник перераховує Підряднику аванс на придбання матеріалів в сумі 100000,00 грн. Кінцевий розрахунок здійснюється Замовником протягом сорока днів від дати підписання Підрядником актів виконаних робіт, вказаних у п. 1.1 даної додаткової угоди, за формою КБ-2в, підтверджених довідками КБ-3, на основі наданих Підрядником рахунків та податкових накладних (п.п. 1.3.1, 1.3.2 договору).

Дана додаткова угода №1 набирає чинності з дати її підписання сторонами.

На виконання умов додаткової угоди №1 сторонами підписано договірну ціну та графік проведення робіт.

Підрядник зобов'язується виконати роботи за даним договором у відповідності з графіком, договірними цінами, проектом та кошторисами, які є невід'ємною частиною договору, а також технічною документацією, ДБН, ДСТУ, ТУ, СНіП, і т. п. (п. 7.1.1 договору).

Порядок здачі-приймання робіт сторонами врегульовану в розділі 8 договору, відповідно до якого не пізніше одного робочого дня з моменту закінчення виконання всіх робіт за даним договором чи за окремими об'єктами, Підрядник направляє Замовнику повідомлення у письмовій формі про їх закінчення. Приймання виконаних робіт здійснюється на території ПАТ "Єнакієвський металургійний завод". В окремих випадках за попередньою згодою сторін (у письмовій формі), приймання виконаних робіт можлива на території Підрядника. Обов'язок зі складання та оформлення актів форми КБ-2в покладається на Підрядника. Належним чином оформлені оригінали актів КБ-2в з додатками передаються Замовнику в семи екземплярах після підписання та скріплення печаткою кожного екземпляру Підрядником з вказанням в адресній частині реквізитів даного договору. Замовник зобов'язаний протягом п'яти календарних днів з моменту отримання актів КБ-2в з додатками та довідок КБ-3 здійснити огляд результатів виконаних робіт Підрядником та за відсутності недоліків прийняти їх, підписавши надані Підрядником акти КБ-2в та довідки КБ-3.

Пунктом 1.2 додаткової угоди №1 передбачено, що строк виконання робіт встановлюється графіком виконання робіт.

Нормою статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір як угода (правочин) є сукупністю визначених на розсуд сторін та погоджених ними умов, в яких закріплюються їхні права та обовязки, що складають зміст договірного зобовязання (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Зі змісту спірного договору вбачається, що у відповідності до вимог статті 181 ГК України сторони досягли згоди і визначилися між собою за всіма істотними умовами щодо: предмету договірного зобовязання, обєму робіт, а також їх вартості та строку виконання. Зазначений правочин укладений у письмовій формі, підписаний уповноваженими представниками юридичних осіб, які мають необхідний обсяг дієздатності, без зауважень і складання протоколу розбіжностей, скріплений відтисками печаток підприємств. Його зміст не суперечить актам цивільного законодавства, він сторонами не оспорений та у судовому порядку недійсним не визнаний.

Відтак, в силу вимог статті 629 ЦК України є обовязковим для виконання сторонами.

Виходячи з викладених обставин та наведених норм права, суд уважає, що укладений сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду, а тому виниклі між сторонами спірні правовідносини за правилами абзацу другого частини першої статті 193 Господарського кодексу України - до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, - регулюються відповідними нормами зобовязального права і глави 61 Цивільного кодексу України.

Положеннями частин першої, другої статті 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до вимог статті 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

З огляду на п. 1.3.1 додаткової угоди №1 підставою для початку виконання робіт та придбання необхідних для цього матеріалів є перерахування Замовником на рахунок Підрядника авансу у розмірі 100000,00 грн.

Факт такого перерахування підтверджується платіжним дорученням №928 від 10.06.2014 року, належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи. В графі «Призначення платежу» визначено: «ч/сплата за роботи згідно рахунку №077 від 06.06.2014року».

В матеріалах справи міститься рахунок №СФ-077 від 06.06.2014року, який виставлений на оплату «Будівництво залізничної колії складу вугілля на ПАТ "Єнакієвський металургійний завод"», що відповідає додатковій угоді №1.

За умовами п.5.2 договору безпосередньо перед початком встановленого графіком строку виконання робіт, але не пізніше 5 календарних днів з дати укладання договору, Замовник передає, а Підрядник приймає відповідні обєкти робіт на підставі акту приймання-передачі та наряду-допуску з підписанням, при необхідності, відповідних актів. Не прийняття Підрядником обєктів робіт, а також недодержання процедури оформлення тимчасових перепусток на територію ПАТ "Єнакієвський металургійний завод" у визначені строки з вини Підрядника не звільняють останнього від відповідальності за несвоєчасне виконання робіт за цим договором.

Можливість виконання обовязку з передачі обєкту обумовлюється обовязком Підрядника розробити та надати нормативно-технічну документацію, що передбачений п.11.1 договору.

Для доставки матеріалів Підрядник мав у відповідності з приписами п. 5.5 договору надати відповідні заявки на отримання тимчасових перепусток.

Докази на підтвердження звернення до позивача з листами про надання обєкту для виконання робіт, нарядів - допусків та тимчасових перепусток відповідач суду не надав. Позивач вказує, що таких звернень не було, доказів протилежного не наведено.

Крім того, на підтвердження того, що своєчасно роботи виконані не були слугує також лист ТОВ "Укрпроммонтаж 21" №13/02 від 30.03.2015року, в якому останній вказує, що для виконання робіт за договором була залучена субпідрядна організація ТОВ «Запоріжспецмонтаж», якій сплачена позивачем попередня оплата була перерахована у повному обсязі, оскільки їх роботи були першочерговими. У травні- червні 2014року виконувались роботи, перевірка обсягів виконаних робіт буде здійснена 01.04.2015року.

У відповідь на даний лист позивач направив лист №31/03 від 31.03.2015року, в якому зазначив про порушення відповідачем умов договору в частині залучення для виконання робіт за договором сторонньої організації без письмової згоди позивача, вказує на порушення умов договору з боку відповідача та втрату інтересу кредитора у отриманні результату виконання робіт. Лист направлений рекомендованою кореспонденцією, докази чого містяться в матеріалах справи.

Листом-вимогою №16/02 від 16.02.2016 року позивач з огляду на невиконання відповідачем взятих на себе за договором зобов'язань, звертався до останнього з вимогою протягом п'яти календарних днів від дати відправлення даного листа виконати взяті на себе за договором зобов'язання в повному обсязі. Факт направлення листа як на юридичну, так і на поштову адреси відповідача підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком УДППЗ "Укрпошта", копія яких міститься в матеріалах справи. Згідно роздруківки з сервісу відстеження пересилання поштових повідомлень УДППЗ «Укрпошта» відправлення повернуто позивачу з посиланням «за закінченням терміну зберігання».

Відповіді на зазначений лист відповідачем надано не було.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За правилами статей 525, 526 і 527 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Згідно графіку проведення робіт, копія якого міститься в матеріалах справи, строк виконання робіт 01.08.2014року.

Відповідачем у встановленому законом порядку не надано суду належних доказів виконання будівельно-монтажних робіт згідно договору на виконання будівельно-монтажних робіт №060614 від 06.06.2016 року, будь-які обєктивні обставини неможливості здійснення відповідачем даних робіт в матеріалах справи відсутні. Також відповідач не надав суду доказів направлення актів здачі-приймання виконаних робіт для підписання на адресу позивача або неможливості виконання робіт внаслідок обставин форс-мажору, внаслідок прострочення кредитора тощо. Навпаки, лист №13/02 від 30.03.2015року свідчить про те, що тільки перевірка обсягів виконаних робіт, які начебто виконані субпідрядною організацією, згоди на залучення якої позивач не надавав, буде проводитись ТОВ "Укрпроммонтаж 21" 01.04.2015року.

З огляду на викладене, суд вважає доведеним факт порушення ТОВ "Укрпроммонтаж 21" зобовязань щодо виконання будівельно-монтажних робіт в обємі, передбаченому умовами договору.

Положеннями статті 96 ЦК України передбачено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Згідно до вимог частини першої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Норми частини четвертої статті 849 ЦК України дають право замовнику у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Враховуючи, що форма такої відмови від договору законом не передбачена, замовник може здійснити своє право будь-яким шляхом.

У договорі сторони обумовили підстави і порядок його дострокового розірвання: пункти 15.8 та 7.4.5 - цей договір може бути розірваний за згодою сторін; про намір розірвати договір сторона зобов'язана повідомити іншу сторону не менш ніж за тридцять календарних днів, крім випадків, передбачених п. 7.4.5 цього договору. Замовник має право у будь-який час до здачі йому результатів усіх робіт чи частини робіт відмовитись від їх виконання Підрядником шляхом направлення Підряднику відповідного повідомлення з переліком робіт, від виконання яких він відмовляється.

Повідомленням №24/06 від 24.06.2016 року позивач відмовився від договору та просив повернути сплачений ним аванс на придбання матеріалів у розмірі 100000,00 грн. Факт направлення вказаного повідомлення як на юридичну, так і на поштову адреси відповідача підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком УДППЗ "Укрпошта", копія яких міститься в матеріалах справи. Згідно роздруківки з сервісу відстеження пересилання поштових повідомлень УДППЗ «Укрпошта» відправлення повернуто позивачу з посиланням «за закінченням терміну зберігання».

Згідно п.1.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» № 14 від 17.12.2013року днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Таким чином, у встановленому договором і законом порядку Замовник у звязку з невиконанням Підрядником у повному обсязі робіт, що передбачені умовами цієї угоди, відмовився від договору, внаслідок чого вказаний договір є припиненим.

Предмет позовних вимог стягнення збитків у розмірі 1000000,00 грн. з посиланням на приписи ч. 2 ст. 849 ЦК України

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Статтею 623 встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно із ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, які особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до п. 2 ст. 224 Господарського кодексу України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Як вбачається з приписів ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Отже, аналіз чинного законодавства свідчить про те, що відшкодування збитків є заходом цивільної відповідальності. При цьому, збитками є об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

Необхідними умовами цивільно-правової відповідальності по відшкодуванню збитків за загальними правилами є: протиправність поведінки, дія чи бездіяльність особи, шкідливий результат такої поведінки (збитки) та причинний зв'язок між протиправною поведінкою і завданими збитками; вина особи, що заподіяла збитки. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Умовою відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язання, у тому числі у вигляді відшкодування збитків, є вина боржника. При цьому, кредитор не повинен доводити вину боржника у порушенні зобов'язання. На нього покладений обов'язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов'язання, прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання і завданими збитками та їх розмір. Застосування принципу вини як умови відповідальності за порушення зобов'язання, пов'язане також з необхідністю з'ясування таких обставин, як вина кредитора або вина обох сторін.

Положення статті 33 ГПК України передбачають обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами виконання умов договору №060614, зокрема, не надано суду актів здачі-приймання виконаних робіт, підписаних сторонами та скріплених печатками підприємств у встановленому договором порядку та у встановлений строк.

Позивачем, натомість, доведено суду належними засобами доказування наявність факту заподіяння йому збитків внаслідок невиконання робіт на суму 1000000,00 грн., розмір зазначених збитків, факт невиконання відповідачем його договірних зобов'язань, причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками. В той же час, відповідач не довів суду відсутність його вини у заподіянні збитків.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позов доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача збитків в сумі 1000000,00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки є законними і обґрунтованими, заснованими на чинному законодавстві, умовах договору та підтверджуються наданими до позову документами.

Приймаючи до уваги, що судом прийняте рішення про задоволення позову в повному обсязі, у відповідності до положень статті 49 ГПК України понесені позивачем при зверненні до суду витрати зі сплати судового збору в сумі 15000,00 грн. підлягають стягненню з відповідача користь ТОВ "Домнасервіс".

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 11, 22, 96, 509, 525, 526, 527, 530, 611, 612, 623, 627, 628, 628, 651, 837, 849, 854 Цивільного кодексу України; ст. ст. 181, 193, 224, 225 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Домнасервіс" м. Кривий рігДніпропетровської області до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Укрпроммонтаж 21" м.Слов'янськ Донецької області про стягнення 100000,00 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Укрпроммонтаж 21" (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Льва Толстого, 20, ідетифікаційний код 35957544) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Домнасервіс" (50006, Дніпропертовська область, м. Кривий Ріг, вул. Цимлянська, 3, ідентифікаційний код 30643589) збитки у розмірі 1000000,00 грн., судовий збір у розмірі 15000,00 грн.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 18.10.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 20.10.2016 року.

Суддя А.М. Осадча