Постанова № 62093795, 19.10.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2016 року Справа № 911/4854/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Стратієнко Л.В. (доповідач)суддів Вовка І.В. Кондратової І.Д.за участі представників: позивача: відповідача: не з'явився не з'явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС"на рішення та постановуГосподарського суду Київської області від 09 лютого 2016 року Київського апеляційного господарського суду від 08 червня 2016 рокуу справі№ 911/4854/15за позовомприватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС"докомунального підприємства Переяслав-Хмельницького виробничого управління комунального господарствапро стягнення 16 200,00 грн

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2015 р. позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з комунального підприємства Переяслав-Хмельницького виробничого управління комунального господарства 16 200,00 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 09.02.2016 (суддя - Шевчук Н.Г.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 (головуючий - Коротун О.М., судді - Гаврилюк О.М., Гончарова С.А.), в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на неповноту встановлення обставин справи при вирішенні спору і неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

28.12.2012 між ПAT "Страхова група "ТАС" та ОСОБА_3 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № А0313938, за умовами якого позивач застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією легкового автомобіля ЗАЗ Lanos, державний реєстраційним номер НОМЕР_1.

11.02.2013 в місті Переяслав-Хмельницькому за адресою: проспект Червоноармійців сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів ЗАЗ Lanos, державний реєстраційним номер НОМЕР_1 та "Suzuki", державний реєстраційним номер НОМЕР_2, що підтверджується довідкою про ДТП вих. № 272 від 12.03.2013.

Постановою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 25.02.2013 у справі № 373/448/13-п ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 КУпАП. Також встановлено, що ОСОБА_4, будучи посадовою особою, не вжив заходів що стосуються безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг в місті Переяслав-Хмельницькому (на проспекті Червоноармійців був відсутній люк на проїжджій частині).

12.02.2013 страхувальник звернувся до ПAT "Страхова група "ТАС" із заявою про виплату страхового відшкодування.

На підставі страхових актів № 22295Р/40/2013 від 16.10.2013, № 105708/40/2013 від 14.05.2013 страхувальнику було виплачено страхове відшкодування в розмірі 16 200,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 92408 від 17.05.2013, № 114852 від 16.10.2013.

Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що станом на момент вчинення ДТП, ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах з КП Переяслав-Хмельницьким виробничим управлінням комунального господарства, а тому саме останній мав би нести відповідальність за завданні ОСОБА_4 збитки. Однак, суди, встановивши, що люки та мережі зливної каналізації на проспекті Червоноармійців на балансі останнього не перебували та він не зобов'язаний був їх обслуговувати, прийшли до висновку про відсутність причинно-наслідковий зв'язок між діями (бездіяльністю) відповідача та ДТП та відмовили у стягненні 16 200,00 грн.

Проте, погодитись з такими висновками судів неможливо, виходячи з такого.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про автомобільні дороги" управління функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування, у віданні яких вони знаходяться.

За ст. 18 Закону складовими вулиць і доріг міст та інших населених пунктів є: проїзна частина вулиць і доріг, трамвайне полотно, дорожнє покриття, штучні споруди, споруди дорожнього водовідводу, технічні засоби організації дорожнього руху, зупинки міського транспорту, стоянки таксі, тротуари, пішохідні та велосипедні доріжки, зелені насадження, наземні та підземні мережі, майданчики для паркування.

Відповідно до п. 1.3 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008, виробник послуговує вуличні, квартальні та дворові мережі водопостачання та водовідведення, споруди і обладнання, а також технологічні прилади й пристрої на них, які перебувають у нього на балансі або на які є відповідний договір на обслуговування із споживачем.

Вуличні, квартальні, дворові, будинкові мережі, споруди і обладнання систем водопостачання та водовідведення обслуговуються та реконструюються тим підприємством, у якого ці об'єкти перебувають на балансі (п. 14.1. Правил).

Досліджуючи матеріали справи, господарські суди прийшли до передчасного висновку, що люк та мережі зливної каналізації, що знаходяться на проспекті Червоноармійців, де сталось ДТП, не перебували на балансі відповідача, адже такий висновок судів ґрунтується лише на наданій відповідачем довідці № 725 від 20.11.2015 (а.с. 86, т. 1), без з'ясування і дослідження всіх доказів у справі, зокрема, балансу відповідача.

Також судами не було належним чином досліджено п. 2.2. Статуту КП Переяслав-Хмельницького виробничого управління комунального господарства, адже відповідно до цього пункту основним напрямком діяльності КП є, зокрема, прокладення водопроводів, каналізаційних сіток і ним не передбачено, що відповідач обслуговує лише центральну водопровідну-каналізаційну мережу.

Разом з тим, поза увагою судів залишилось те, що і сам відповідач не заперечував, що саме він здійснює придбання та встановлення люків зливної каналізації на дорогах та вулицях міста, адже у своєму відзиві на позовну заяву та апеляційну скаргу вказав на неможливість встановлення вказаних люків у зв'язку із недостатнім та несвоєчасним фінансування його міською радою (а.с. 81-82, т. 1; а.с. 26-27, т. 2).

Не було судами досліджено і посадову Інструкцію начальника цеху "Благоустрій", зокрема, п. 2, за яким начальник цеху "Благоустрій" підпорядкований начальнику ВУКГ зі всією його структурою: проводить постійний контроль за станом дорожньо-мостового господарства та зеленого господарства в місті (а.с. 123, т. 1).

Господарськими судами також було порушено ч. 4. ст. 35 ГПК України, адже згідно з постановою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області у справі № 373/448/13-п від 25.02.2013 відсутність люку на проїзній частині відбулася з вини ОСОБА_4, а за довідкою відділення ДАІ Переяслав-Хмельницького МВ ГУ МВС України в Київській області саме це стало причиною вказаного ДТП.

Враховуючи викладене, постановлені у справі судові рішення не можна визнати законними і обґрунтованими, а тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, належним чином дослідити п. 2.2. Статуту КП Переяслав-Хмельницького виробничого управління комунального господарства, п. 2 посадової Інструкції начальника цеху "Благоустрій", з'ясувати хто є балансоутримувачем люку та мережі зливної каналізації, які знаходяться за адресою: проспект Червоноармійців в місті Переяслав-Хмельницькому, де сталось ДТП та встановити хто несе відповідальність за їх утримання та наявність чи відсутність причинно-наслідкового зв'язку між діями (бездіяльністю) відповідача та ДТП, а отже і наявність чи відсутність підстав для стягнення з відповідача 16 200,00 грн.

В залежності від встановленого та відповідно до вимог закону вирішити спір.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Київської області від 09 лютого 2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08 червня 2016 року у справі за № 911/4854/15 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Головуючий Л.В. Стратієнко

Судді І.В. Вовк

І.Д. Кондратова