Постанова № 62093211, 06.10.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/14212/15 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О.

Суддя-доповідач: Шурко О.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 жовтня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Дуденкові О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Харківської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНК-Індастріз Україна" до Харківської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів №807010001/2015/000039/2 від 21.03.2015 р., №807010001/2015/000048/2 від. 26.03.2015 р., №807010001/2015/000057/2 від 03.04.2015 р., №807010007/2015/000060/2 від 07.04.2015 р. та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807010001/2015/00039 від 21.03.2015 р., № 807010001/2015/00048 від 26.03.2015 р., № 807010001/2015/00057 від 03.04.2015 р., № 807010001/2015/00060 від 07.04.2015 р., -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТНК-Індастріз Україна» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Харківської митниці Державної фіскальної служби України, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення Харківської митниці Державної фіскальної служби України про коригування митної вартості товарів № 807010001/2015/000039/2 від 21.03.2015 р., № 807010001/2015/000048/2 від 26.03.2015 р., № 807010001/2015/000057/2 від 03.04.2015 р., № 807010007/2015/000060/2 від 07.04.2015 р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807010001/2015/00039 від 21.03.2015 р., № 807010001/2015/00048 від 26.03.2015 р., № 807010001/2015/00057 від 03.04.2015 р., № 807010001/2015/00060 від 07.04.2015 р.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погодившись з таким рішенням, Харківська митниця Державної фіскальної служби України подала апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 30.10.2014 р. між ТОВ «ТНК-Індастріз Україна» (покупець) та НК «Роснєфть» (продавець) було укладено контракт № 100014/10663К на постачання бензину та палива дизельного.

Згідно п. 1.2 контракту кількість, якість, асортимент, ціна, строк, базис та інші необхідні умови поставки оговорюються сторонами в додатках чи/або доповненнях, підписаних обома сторонами, що є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно із п. 5.1 контракту ціна на товар, що поставляється по цьому контракту встановлюється в доларах США за метричну тону та визначається згідно додатків, що є невід'ємною частиною цього контракту.

03.02.2015 р. між покупцем та продавцем було укладено додаток № 013 до контракту № 100014/10663К.

Відповідно до п. 1.1 додатку № 013 продавець передає, а покупець приймає на умовах СРТ залізнична станція Червоний хутір та/або станція Червоний Хутір експ., бензин Преміум Євро-95 вид ІІІ (АІ-95-К5), ГОСТ Р 51866-2002, виробництва ЗАТ «РНПК», Росія, в подальшому іменовано товар.

Згідно п. 4.1 додатку № 013 вартість товару, що поставляється по цьому додатку, фіксується в доларах США за одну метричну тону та складає 477,40 дол. США.

09.02.2015 р. між ТОВ «ТНК-Індастріз Україна» та ТОВ «Ітек Транс» було укладено договір № 0019ПЦ транспортного експедирування. Згідно умов якого ТОВ «Ітек Транс» зобов'язується організувати виконання послуг, зазначених в п. 1 даного договору.

01.01.2015 р. між ТОВ «ТНК-Індастріз Україна» та ТОВ «Брок-Енерджі» було укладено договір доручення № 0018ПЦ. Відповідно до вказаного договору ТОВ «Брок-Енерджі» зобов'язувалось, як повірений, надавати комплекс митно-брокерських послуг, перелік яких визначено в п. 1.1 зазначеного договору.

На підставі додатку № 013 в період з 21.03.2015 р. по 07.04.2015 р. позивачем було імпортовано 1 114,050 тон бензину Преміум Євро-95 вид ІІІ (АІ-95-К5), ГОСТ Р 51866-2002, виробництва ЗАТ «РНПК», Росія.

Для здійснення митного контролю та митного оформлення було подано товар «Бензин автомобільний не етиловий Преміум Евро-95 вид ІІІ (АИ-95-К-5)» по митним деклараціям від 21.03.2015 № 807010001/2015/002290, від 26.03.2015 № 807010001/2015/002462, від 03.04.2015 № 807010001/2015/002788, від 07.04.2015 № 807010001/2015/002849.

Представнику митного брокера ТОВ «Брок-Енерджі» через ПІК «Інспектор-2006» було направлено електронне повідомлення щодо надання додаткових документів, відповідно до пункту 3 статті 53 Митного кодексу України, для підтвердження митної вартості товару .

Представником митного брокера ТОВ «Брок-Енерджі» зворотнім електронним листом від 21.03.2015 № 40-Т, від 26.03.2015 №49-Т, від 0З.04.2015 №55-Т, від 07.04.2015 №56-Т було проінформовано митний орган щодо неможливості надати додаткові документи.

Внаслідок чого відповідачем були прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів № 807010001/2015/000039/2 від 21.03.2015, № 807010001/2015/000048/2 від 26.03.2015, № 807010001/2015/000057/2 від 03.04.3015, № 807010001/2015/000060/2 від 07.04.2015.

Підставою для коригування митної вартості товарів у рішенні № 807010001/2015/000039/2 стало те, що заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано на підставі ст. ст. 54, 55, 58 Митного кодексу України

Так, невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України полягає в тому, що надані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Коригування митної вартості було здійснено за другорядним методом (метод визначення митної вартості щодо ідентичних товарів у відповідності до ст. 59 Митного кодексу України).

Підставою для коригування митної вартості товару у рішенні № 807010001/2015/000048 стало те, що заявлену митну вартість не може бути визнано на підставі ст.ст. 54, 55, 58 Митного кодексу України

Так, невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товарів умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України, у зв'язку із тим, що надані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; відмова декларанта в наданні всіх необхідних додаткових документів, передбачених п. 3 ст. 53 Митного од кексу України; не надана, відсутня інформація щодо угод на ідентичні товари; не надана декларантом (відсутня) інформація щодо угод на подібні товари; не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані: відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв'язку із продажем на митній території України; відсутні дані щодо понесених витрат в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування; декларантом не надано (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару; на матеріал та витрат, понесених виробником в зв'язку із виробництвом товарів; витрат на завантаження, вивантаження, страхування до місця перетинання митного кордону України; прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну.

Коригування митної вартості товару було здійснено за другорядним методом (резервний метод) у відповідності до ст. 64 Митного кодексу України.

Підставою для коригування митної вартості товарів у рішенні № 807010001/2015/000057/2 стало те, що заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано на підставі ст. ст. 54, 55, 58 Митного кодексу України стала невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України в зв'язку із тим, що надані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; відмова декларанта в наданні всіх необхідних додаткових документів, передбачених п. 3 ст. 53 Митного кодексу України; не надана (відсутня) інформація щодо угод на ідентичні товари; не надана декларантом (відсутня) інформація щодо угод на подібні товари; декларантом не надана (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані: відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв'язку із продажем на митній території України; відсутні дані щодо витрат, понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування; не надано декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару: на матеріал та витрат, понесених виробником в зв'язку з виробництвом товарів; витрат на завантаження, вивантаження, страхування до місця перетинання митного кордону України; прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну.

Коригування митної вартості товару здійснено за другорядним методом (резервний метод) у відповідності до вимог ст. 64 Митного кодексу України.

Позивач, не погоджуючись з прийнятими відповідачем рішеннями звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Харківської митниці Державної фіскальної служби України про їх скасування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що у відповідача були всі належні документи, які підтверджували митну вартість товару, кількісні та якісні його характеристики, а, отже, висновок митного органу про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), суд вважає необґрунтованим, а застосування резервного методу неправомірним.

Колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

У ст. 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Частиною 10 ст. 58 МК України визначений перелік витрат (складові митної вартості), які при визначенні митної вартості додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. До вказаного переліку входять такі складові митної вартості як витрати на транспортування товару (п. 5 ч. 10 ст. 58 МК України) та витрати на страхування товару (п. 7 ч. 10 ст. 58 МК України).

У ч. 1, 2, 3, 5 ст. 53 МК України визначено у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно відомостей відображених у митних деклараціях, декларантом для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів були надані наступні документи: картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами № 100/2012/0000095 від 26.02.2015 р.; транспортні накладні ЦІМ/УМВС №АЦ3116664 від 14.03.2015 р., №АЦ312121 від 21.03.2015 р., №АЦ312411 від 27.03.2015 р., №АЦ312671 від 31.03.2015 р.; проформа-інвойс № 966 від 05.03.2015 р.; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі- продажу № 100014/10663К від 30.10.2014 р.; доповнення до зовнішньоекономічного контракту - додаток № 013 від 24.02.2015 р.; договір про надання послуг митного брокера № 0018ПЦ від 01.01.2015 р.; сертифікат відповідності .145.0098788-14 від 22.09.2014 р.; декларацію про відповідність № 01139 від 22.07.2014 р.; інформацію про позивні результати здійснення радіологічного контролю товару № 2720 від 14.03.2015 р.; 21.03.2015 р., 27.03.2015 р., 31.03.2015 р.; декларацію про походження товару № 966 від 05.03.2015 р.; звільнення від сплати додаткового імпортного збору № 06; лист № 00261 (бюлетень) від 12.03.2015 р.; лист № 6-15593 (по вартості) від 03.02.2015 р.; лист № 00191 від 20.02.2015 р.; копію митної декларації країни відправлення № 10006120/050315/0000527 від 05.03.2015 р.; митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів № 807010001.2015.002290 від 21.03.2015 р.; паспорт якості № 05409 від 11.03.2015, № 06021 від 19.03.2015, № 06473 від 26.03.2015, № 06667 від 28.03.2015.

За результатами аналізу зазначених документів, проведеного посадовою особою митниці, було виявлено, що ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Під час митного оформлення вказаних митних декларацій, декларантом було надано до Харківської митниці ДФС саме додаток до зовнішньоекономічного договору №013 від 24.02.2015 та проформу-інвойс №№966 від 05.03.2015, жодного комерційного інвойсу надано не було.

Вказане свідчить про оплату товару на умовах передоплати, що і було вірно враховано митницею.

Однак, в порушення вимог п.4 ч.2 ст. 53 МК України декларантом під час митного оформлення товару позивача не було надано банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, що підтверджується відсутністю у графі 44 митних декларацій коду «3001» та реквізитів платіжних документів.

Крім цього, відповідно до пп. 2.4, 2.5 п. 2 розділу 2 Методичних рекомендацій, посадовими особами підрозділу митного оформлення було здійснено порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості, митне оформлення яких вже здійснено.

Як свідчать матеріали справи, на момент оформлення у митного органу була наявна цінова інформація на подібний товар «Бензин автомобільний не етилований Преміум Євро-95 вид ІІІ (АИ-95-К-5)» на рівні 501,76 $/т за даними Єдиної аналітичної інформаційної системи (ЄАІС) з урахуванням країни походження та виробника, яка відрізнялася від заявленої вартості, а тому у митного органу виникли сумніви у її об'єктивності.

Колегія суддів зауважує, що вказане є підставою для запиту у декларантів додаткових документів відповідно ч.3 ст. 53 МК України.

Так, у відповідності до вимог ч.5 ст. 55 та ч. 4 ст. 57 МК України було проведено процедуру консультації між митницею та декларантом з метою обміну наявною інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів.

Зокрема серед документів, витребуваних від декларанта, було зазначено й виписку з бухгалтерської документації.

Однак, жодних документів для усунення розбіжностей та підтвердження числового значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена декларантом до Харківської митниці ДФС надано не було.

Натомість листами від 21.03.2015, 26.03.2015, 03.04.2015 та 07.04.2015, тобто безпосередньо у день подання митних декларацій та проведення консультацій, декларант звернувся до Харківської митниці ДФС з проханням прийняти рішення стосовно митної вартості по вказаним митним деклараціям, не дотримуючись 10-денного терміну за наявною в митниці інформацією.

Також колегія суддів звертає увагу, що в графі 33 оскаржуваних рішень про коригування митної вартості зазначено обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.ст. 54, 55, 58 МК України, зокрема: невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України, в зв'язку з тим, що надані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також у зв'язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 МК України, та вимогою декларанта надати рішення про коригування митної вартості.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно ч.1 ст. 53 МК України одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, зокрема, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено (п.4 ч.2 ст.53).

Пунктом 1 ч.4 ст.54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеним особами; документах усіх відомостей,, що підтверджують числові й значеним складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст.58 МК України (метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) розрахунки згідно з цією статтею робляться на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (ч.9 ст.58); використані декларантом відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально (ч.21 ст. 58).

Викладені вище обставини справи доводять той факт, що документи подані позивачем до Харківської митниці ДФС разом з ЕМД від 21.03.2015 №807010001/2015/002290, від 26.03.2015 №807010001/2015/002462, від 03.04.2015 №807010001/2015/002788. від 07.04.2015 №807010001/2015/002849], містили розбіжності та не містили всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Відповідно до ч.6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю у разі недодання декларантам або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст.53 МК України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни., що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (п.2 ч.6 ст.54); невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару, умовам наведеним у главі 9 МК України (п.3 ч.6 ст.54).

Відповідно до положень ч.3 ст.57 МК України митним органом було послідовно проаналізовано можливість визначення митної вартості, товару позивача за другорядними методами. Обґрунтування неможливості застосування методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог ст.ст. 59-63 МК України також відображене в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості.

Колегія суддів, враховуючи вищезазначене, вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів №807010001/2015/000039/1 від 21.03.2015, №807010001/2015/000048/2 від 26,03.2015, №807010001/2015/000057/2 від 03.04.2015, №807010001/2015/000060/2 від 07.04.2015 були прийняті за другорядним (резервним) методом відповідно до ст.64 МК України та були оформлено з додержанням вимог Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01,06.2012 за №883/21195.

Отже, колегією суддів встановлено, що митним органом обґрунтовано належним чином неможливість застосування попередніх методів, при здійсненні митної оцінки та правомірно застосовано резервний метод, а тому дії органу доходів і зборів знаходяться у межах правового поля.

Колегія суддів приходить до висновку, що контролюючим органом не було порушено вимоги ст. 57 Митного кодексу України та виконано всі умови передбачені законодавцем для визначення митної вартості товарів.

З огляду на зазначене, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наявність правових підстав для визначення митної вартості товару за резервним методом, оскільки митним органом надано докази на підтвердження того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надані докази, які є у справі, були оцінені колегією суддів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам ст. 86 КАС України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, в свою чергу, повністю спростував доводи позивача.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Харківської митниці Державної фіскальної служби України - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2015 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 11.10.2016.

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Степанюк А.Г.

Василенко Я.М.