Постанова № 62092548, 14.09.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2016 року (15 год. 45 хв.) Справа № 808/2567/16 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Токмацької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду (далі іменується суд) надійшов позов Токмацької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі іменується позивач) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі іменується відповідач), в якому позивач просить стягнути з відповідача кошти за податковим боргом у розмірі 1202,30 грн. по єдиному податку з фізичних осіб.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що податковий борг виник внаслідок несплати поданої заяви про застосування спрощеної системи оподаткування №08121327936 від 13 лютого 2013 року. При реалізації владної управлінської функції субєктом владних повноважень відносно платника податків винесено податкову вимогу, та направлено на адресу позивача. З початку виникнення податкового боргу платник не виходив з заборгованості, таким чином вимога не відкликалася. Посилаючись на викладені вище мотиви, позивач просив суд ухвалити рішення про задоволення позову, оскільки згідно даних обліку та звітності відповідач має податковий борг по сплаті єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 1202,30 грн.

Ухвалою судді від 31 серпня 2016 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання призначене на 14 вересня 2016 року прибув представник позивача.

Відповідач у судове засідання не прибув. Поштове відправлення, яке надсилалось на адресу відповідача, повернулось до суду без вручення адресату з незалежних від суду причин.

Відповідно до ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 №2474-IV (далі - КАС України) у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відтак, відповідач є таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі іменується КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно зі статтею 41 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи в порядку письмового провадження, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши подані документи і матеріали, судом встановлені наступні обставини.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного зясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та зясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Фізична особа підприємець ОСОБА_1, пройшов процедуру державної реєстрації, а відтак набув правового статусу субєкта господарювання в розумінні статті 1 Закону України №755-IV; перебуває на обліку в Токмацькій обєднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (статті 63, 65 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі іменується ПК України)); та зареєстрований за податковою адресою: індекс 72002, Запорізька область, Михайлівський район, селище міського типу Михайлівка, АДРЕСА_1.

З матеріалів справи вбачається, що за платником податків обліковується податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 1202,30 грн., який виник за наступних обставин.

Вказаний борг виник внаслідок несплати поданої заяви про застосування спрощеної системи оподаткування №08121327936 від 13 лютого 2013 року. У заяві обрано другу групу єдиного податку зі ставкою 20 % до розміру мінімальної заробітної плати.

Так, відповідачем не сплачено єдиний податок з фізичних осіб за період з серпня 2013 року по травень 2016 року. Сума заборгованості на момент звернення позивача з адміністративним позовом до суду становить 1202,3 грн.

У відповідності до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, сума податкової заборгованості відповідача по єдиному податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб нараховані позивачем вірно, з огляду на наступне.

Відповідно до пунктів 293.1, 293.2 статті 293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: 2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Судом встановлено, що відповідач відноситься до другої групи платників податку.

Платники єдиного податку другої групи, згідно пункту 295.1 статті 295 Податкового кодексу України, сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Відповідно до пункту 295.2 статті 295 Податкового кодексу України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку другої групи здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку.

Згідно пункту 300.1 статті 300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цьогоКодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Згідно пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України,у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що Токмацькою ОДПІ направлено відповідачу податкову вимогу №23-19 від 11.06.2013 року на суму 688,22 грн., яка повернута до податкового органу не врученою.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

На час розгляду справи податковий борг у сумі 1202,3 грн. відповідачем не сплачений.

Згідно з підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до підпунктів 95.1 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Суд вважає наявними обставини, які дають підставу для висновку щодо правомірності звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу, а саме: наявність податкового боргу та настання строку для сплати узгодженого податкового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заявлені Токмацькою обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 вимоги про стягнення податкового боргу у розмірі 1202,3 грн., обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Згідно частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 17, 160, 163 КАС України,суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Токмацької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,- задовольнити.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1; місцезнаходження: індекс 72002, Запорізька область, Михайлівський район, селище міського типу Михайлівка, АДРЕСА_1) на користь Токмацької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області суму податкового боргу зі сплати єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 1202 (одна тисяча дві) грн. 30 (тридцять) коп., яку зарахувати на р/р 31414699700186, банк:ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО:813015, ОКПО:37830868, Одержувач:УК у Михайлівському р-ні/Тимошівська/18050400.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.С. Лазаренко