Ухвала суду № 62087167, 17.01.2015, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер 235/129/15-ц

Провадження № 2/235/363/15

У Х В А Л А

Іменем України

17.01.2015 року Суддя Красноармійського міськрайонного суду Донецької області Токарєв А.Г., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за борговою розпискою,-

В С Т А Н О В И В :

15.01.2015 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за борговою розпискою.

Одночасно з позовною заявою позивачем також подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок №76 по вул.Леонтовича в м.Красноармійськ Донецької області, ? частини якого належить відповідачці ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності.

У відповідності зі ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених особами вимог і на підставі представлених сторонами доказів, а ст.ст.10,60 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Дослідивши надані заявником матеріали справи, вважаю, що у задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно відмовити за наступними обставинами.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року N9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Позивачем не надано доказів та не доведений факт того, що не вжиття заходів щодо забезпечення позову, може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, а також вид забезпечення позову не є співмірним із заявленими позивачкою вимогами. Крім того власником ? частини будинку є ОСОБА_3, який не є відповідачем по справі та боржником.

Згідно п.9 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» ухвали про відмову у забезпеченні позову оскарженню не підлягають.

Враховуючи викладене, на підставі ст.10,11, 60, 151-153 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за борговою розпискою.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя: