Ухвала суду № 62086616, 31.08.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

31 серпня 2016 року 810/2739/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши клопотання Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про звільнення від сплати судового збору за звернення до суду з адміністративним позовом про стягнення коштів з рахунків у банках у позовній заяві Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області до товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ХАС", публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

до суду звернулась Гадяцька ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області з позовною заявою до ТОВ Фірма "ХАС", ПАТ "Укргазвидобування" про стягнення податкового боргу на загальну суму 288 473 765, 91 грн.

Разом із позовною заявою позивачем було одночасно подано клопотання про звільнення від сплати судового збору. Як на підставу неможливості сплати судового збору, позивач посилається на незадовільний фінансовий стан інспекції на підтвердження чого надав копію кошторису Гадяцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області на 2016 р.

Відповідно до ст. 88 КАСУ суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено право суду на відстрочення або розстрочення сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Наведена норма, насамперед стосується сторін соціально вразливої верстви населення з метою вільного їх доступу до правосуддя.

Разом з тим, заявник зазначив про неможливість сплати судового збору за подану заяву з підстав відсутності коштів, однак доказів відсутності коштів на рахунках установи суду не надав.

Підстави для відстрочення судового збору позивача, як суб'єкта владних повноважень або звільнення його від сплати судового збору, на думку суду відсутні.

Обов’язок сплати судового збору, є прямою вимогою Закону України «Про судовій збір». Надання позивачу пільг щодо відстрочення сплати судового збору суперечить меті та завданням Закону України «Про судовій збір».

У ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а в силу вимог ч. 1 ст. 10 КАСУ, усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.

Натомість заявник жодних обґрунтувань щодо неможливості сплати судового збору суду не представив та відповідними письмовими доказами не підтвердив.

Повне звільнення від оплати усіх судових витрат застосовується судом до тих осіб, рівень статків яких не дозволяє взагалі робити будь-які судові витрати, інакше вони будуть неспроможні забезпечити свої найнеобхідніші життєві потреби (житло, харчування тощо).

Крім того, як зазначено в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23.01.2015 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України «Про судовий збір» обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати (аналогічні позиції містяться в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 20.01.2014 № 36722122, від 15.04.2014 № 38331796, від 29.07.2014 № 39942890).

Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання Гадяцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області про звільнення від сплати судового збору. Окрім того, жодними засобами доказування (документально підтверджуючі докази) наявності чи відсутності коштів на рахунках заявника останнім суду не підтверджено. Наданий у якості доказу відсутності можливості сплати судового збору кошторис не містить інформації про наявність чи відсутність коштів на рахунках позивача та не відображає реальний фінансовий стан установи на момент подання адміністративного позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. 88, 165 КАСУ, суд

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про звільнення від сплати судового збору, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п’яти днів з дня її проголошення, а в разі постановлення ухвали у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, - протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Брагіна О.Є.