Ухвала суду № 62086601, 31.08.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі в частині вимог

31 серпня 2016 року м. Київ 359/3132/16-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Громадської організації “Садівницьке товариство “СТАРЗ” до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області та Управління Держгеокадастру у Бориспільському районі, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів, Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області, про визнання позивача користувачем земельної ділянки та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Громадська організація “Садівницьке товариство “СТАРЗ” звернулась до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, Управління Держгеокадастру у Бориспільському районі, відповідно до якого просить суд:

- визнати Громадську організацію “Садівницьке товариство “СТАРЗ” землекористувачем земельної ділянки загальною площею 20,9 га у відповідності до Державного акта серії Б №017665 від 1988 року на право постійного користування земельною ділянкою, з моменту державної реєстрації Громадської організації “Садівницьке товариство СТАРЗ”;

- зобов'язати Бориспільську районну державну адміністрацію Київської області прийняти рішення щодо проведення інвентаризації земельної ділянки Громадської організації “Садівницького товариства “СТАРЗ”, яка перебуває у фактичному користуванні;

- зобов’язати Управління Держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області внести до Книги реєстрації державних актів на право користування землею по Бориспільському району Державний акт серії Б №017665 від 1988 року на право постійного користування земельною ділянкою;

- зобов’язати Управління Держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області провести інвентаризацію земельної ділянки Громадської організації “Садівницького товариства “СТАРЗ”, яка перебуває у фактичному користуванні та внести відповідні зміни до державного земельного кадастру.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10.05.2016 адміністративну справу за позовом Громадської організації “Садівницьке товариство “СТАРЗ” до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, Управління Держгеокадастру у Бориспільському районі, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Гнідинська сільська рада, про визнання позивача користувачем земельної ділянки та зобов'язання відповідачів провести інвентаризацію земельної ділянки, передано на розгляд Київського окружному адміністративному суду.

За результатом автоматичного розподілу справа передана на розгляд судді Дудіну С.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.06.2016 прийнято адміністративну справу до провадження суду, а також залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів, Гнідинську сільську раду Бориспільського району Київської області.

В подальшому позивачем були змінені позовні вимоги, згідно з якими він просить суд:

- визнати Громадську організацію “Садівницьке товариство “СТАРЗ” землекористувачем земельної ділянки загальною площею 20,9 га у відповідності до Державного акта серії Б №017665 від 1988 року на право постійного користування земельною ділянкою, з моменту державної реєстрації Громадської організації “Садівницьке товариство СТАРЗ”;

- зобов'язати Бориспільську районну державну адміністрацію Київської області прийняти рішення щодо проведення інвентаризації земельної ділянки Громадської організації “Садівницького товариства “СТАРЗ”, яка перебуває у фактичному користуванні;

- зобов’язати Управління Держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області провести інвентаризацію земельної ділянки Громадської організації “Садівницького товариства “СТАРЗ”, визначивши точний розмір земельної ділянки, яка перебуває у фактичному користуванні, та внести відповідні зміни до державного земельного кадастру;

- зобов’язати Управління Держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області провести роботи щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) згідно Державного акта серії Б №017665 від 1988 року на право постійного користування землею та внести відповідні зміни до державного земельного кадастру.

Заява позивача про зміну позовних вимог була прийнята судом, про що у судовому засіданні 07.07.2016 було постановлено усну ухвалу, без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до журналу судового засідання.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що Громадська організація “Садівницьке товариство “СТАРЗ” з моменту її створення, тобто з 1993 року, на підставі Державного акта серії Б №017665 від 1988 року є постійним користувачем земельної ділянки загальною площею 20,9 га, наданих для розміщення колективних садів, сплачує за цю ділянку земельний податок тощо.

Проте, постановою Київського окружного адміністративного суду від 20.05.2014 у справі №810/2335/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2014 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.10.2015, було визнано неправомірними дії Відділу земельних ресурсів в Бориспільському районі Київської області, правонаступником якого є Управління Держземагенства в Бориспільському районі Київської області, щодо внесення записів до державного акта серії Б № 017665 від 1988 року на право постійного користування земельною ділянкою площею 17,4 га щодо рішення Виконавчого комітету Гніденської сільської ради Бориспільського району Київської області від 28.12.1994 про виділення дирекції будівництва КІВЦ та товариству “КиївСтарз” в користування земельної ділянки площею 2,3 га та рішення від 27.02.1995 про надання земельної ділянки ТОВ “КиївСтарз” під розміщення колективних садів площею 17,4 га.

Позивач стверджує, що після набрання законної сили рішенням у вищевказаній адміністративній справі Громадську організацію “Садівницьке товариство “СТАРЗ” фактично було позбавлено права користування земельними ділянками загальною площею 19,7 га, на яких розміщені 150 ділянок його членів, 95% з яких є приватною власністю кожного.

При цьому, після звернення позивача до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області із заявою про надання дозволу на проведення інвентаризації землі загального користування відповідачем було відмовлено у задоволенні цієї заяви внаслідок відсутності у позивача правовстановлюючих документів на землю.

Вважаючи себе фактичним землекористувачем земельної ділянки на підставі Державного акта серії Б №017665 від 1988 року, приймаючи до уваги безперервне користування цієї землею впродовж 23 років та сплату земельного податку, позивач, не погоджуючись з відмовою Бориспільської РДА, звернувся до суду з позовом у цій справі.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку щодо необхідності закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання Громадської організації “Садівницьке товариство “СТАРЗ” землекористувачем земельної ділянки загальною площею 20,9 га у відповідності до Державного акта серії Б №017665 від 1988 року на право постійного користування земельною ділянкою, з моменту державної реєстрації Громадської організації “Садівницьке товариство СТАРЗ”, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно із п. 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Пред’являючи до суду вимогу про визнання Громадської організації “Садівницьке товариство “СТАРЗ” землекористувачем земельної ділянки загальною площею 20,9 га у відповідності до Державного акта серії Б №017665 від 1988 року на право постійного користування земельною ділянкою, позивач посилається на статтю 152 Земельного кодексу України, яка визначає способи захисту земельних прав, та частина 3 якої закріплює, що одним із таких способів захисту є визнання права.

Суд звертає увагу на те, що частинами 1 та 2 цієї статті закріплено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Таким чином, наведена позивачем правова норма закріплює способи захисту наявних у власника земельної ділянки або землекористувача прав на землю, тобто направлена на захист приватного права особи, яке вже виникло на підставі правовстановлюючого документу, але оспорюється чи не визнається відповідачем.

Відповідно до частин 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно зі статтею 7 Земельного кодексу України від 18.12.1990 (в редакції станом на момент створення позивача) користування землею може бути постійним або тимчасовим. У постійне чи тимчасове користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності.

Статтею 22 цього кодексу було визначено, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Відповідно до статті 23 ЗК України 1990 року право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян.

Форми державних актів затверджуються Верховною Радою України.

Суд зазначає, що у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки, а також захист земельних прав від інших порушень має вирішуватись в залежності від суб’єктного складу учасників судового процесу у порядку цивільної або господарської юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.

Зокрема, така позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 16.12.2014 (справа №21-544а14) від 09.12.2014 (справа №21-308а14), від 11.12.2014(справа №21-493а14), від 24.02.2015, (справа №21-34а15), від 17.02.2015 (справа № 21-551а14), від 28.04.2015 ( справа № 21-173а15), від 13.01.2016 (справа № 21-5421а15) та від 01.03.2016 (справа № 2а/2470/2635/12).

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Згідно з ч. 2 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо визнання Громадської організації “Садівницьке товариство “СТАРЗ” землекористувачем земельної ділянки загальною площею 20,9 га у відповідності до Державного акта серії Б №017665 від 1988 року на право постійного користування земельною ділянкою, з моменту державної реєстрації Громадської організації “Садівницьке товариство СТАРЗ”, не підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

За таких обставин суд вважає за необхідне закрити провадження у справі в частині вказаної позовної вимоги.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 157, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Закрити провадження у справі в частині позовних вимог про визнання Громадської організації “Садівницьке товариство “СТАРЗ” землекористувачем земельної ділянки загальною площею 20,9 га у відповідності до Державного акта серії Б №017665 від 1988 року на право постійного користування земельною ділянкою, з моменту державної реєстрації Громадської організації “Садівницьке товариство СТАРЗ”.

2. Роз'яснити позивачеві, що позовні вимоги в цій частині підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.

3. Копію ухвали видати (надіслати) особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п’яти днів з дня її проголошення, а в разі постановлення ухвали у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, - протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Дудін С.О.