Постанова № 62086598, 31.08.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2016 року 359/3132/16-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Громадської організації Садівницьке товариство СТАРЗ до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області та Управління Держгеокадастру у Бориспільському районі, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів, Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області, про визнання позивача користувачем земельної ділянки та зобовязання вчинити певні дії.

Суть спору: Громадська організація Садівницьке товариство СТАРЗ звернулась до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, Управління Держгеокадастру у Бориспільському районі, відповідно до якого просить суд:

- визнати Громадську організацію Садівницьке товариство СТАРЗ землекористувачем земельної ділянки загальною площею 20,9 га у відповідності до Державного акта серії Б №017665 від 1988 року на право постійного користування земельною ділянкою, з моменту державної реєстрації Громадської організації Садівницьке товариство СТАРЗ;

- зобов'язати Бориспільську районну державну адміністрацію Київської області прийняти рішення щодо проведення інвентаризації земельної ділянки Громадської організації Садівницького товариства СТАРЗ, яка перебуває у фактичному користуванні;

- зобовязати Управління Держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області внести до Книги реєстрації державних актів на право користування землею по Бориспільськомурайону Державний акт серії Б №017665 від 1988 року на право постійного користування земельною ділянкою;

- зобовязати Управління Держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області провести інвентаризацію земельної ділянки Громадської організації Садівницького товариства СТАРЗ, яка перебуває у фактичному користуванні та внести відповідні зміни до державного земельного кадастру.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10.05.2016 адміністративну справу за позовом Громадської організації Садівницьке товариство СТАРЗ до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, Управління Держгеокадастру у Бориспільському районі, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Гнідинська сільська рада, про визнання позивача користувачем земельної ділянки та зобов'язання відповідачів провести інвентаризацію земельної ділянки, передано на розгляд Київського окружному адміністративному суду.

За результатом автоматичного розподілу справа передана на розгляд судді Дудіну С.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.06.2016 прийнято адміністративну справу до провадження суду, а також залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів, Гнідинську сільську раду Бориспільського району Київської області.

В подальшому позивачем були змінені позовні вимоги, згідно з якими він просить суд:

- визнати Громадську організацію Садівницьке товариство СТАРЗ землекористувачем земельної ділянки загальною площею 20,9 га у відповідності до Державного акта серії Б №017665 від 1988 року на право постійного користування земельною ділянкою, з моменту державної реєстрації Громадської організації Садівницьке товариство СТАРЗ;

- зобов'язати Бориспільську районну державну адміністрацію Київської області прийняти рішення щодо проведення інвентаризації земельної ділянки Громадської організації Садівницького товариства СТАРЗ, яка перебуває у фактичному користуванні;

- зобовязати Управління Держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області провести інвентаризацію земельної ділянки Громадської організації Садівницького товариства СТАРЗ, визначивши точний розмір земельної ділянки, яка перебуває у фактичному користуванні, та внести відповідні зміни до державного земельного кадастру;

- зобовязати Управління Держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області провести роботи щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) згідно Державного акта серії Б №017665 від 1988 року на право постійного користування землею та внести відповідні зміни до державного земельного кадастру.

Заява позивача про зміну позовних вимог була прийнята судом, про що у судовому засіданні 07.07.2016 було постановлено усну ухвалу, без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до журналу судового засідання.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що Громадська організація Садівницьке товариство СТАРЗ з моменту її створення, тобто з 1993 року, на підставі Державного акта серії Б №017665 від 1988 року є постійним користувачем земельної ділянки загальною площею 20,9 га, наданих для розміщення колективних садів, сплачує за цю ділянку земельний податок тощо.

Проте, постановою Київського окружного адміністративного суду від 20.05.2014 у справі №810/2335/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2014 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.10.2015, було визнано неправомірними дії Відділу земельних ресурсів в Бориспільському районі Київської області, правонаступником якого є Управління Держземагенства в Бориспільському районі Київської області, щодо внесення записів до державного акта серії Б № 017665 від 1988 року на право постійного користування земельною ділянкою площею 17,4 га щодо рішення Виконавчого комітету Гніденської сільської ради Бориспільського району Київської області від 28.12.1994 про виділення дирекції будівництва КІВЦ та товариству КиївСтарз в користування земельної ділянки площею 2,3 га та рішення від 27.02.1995 про надання земельної ділянки ТОВ КиївСтарз під розміщення колективних садів площею 17,4 га.

Позивач стверджує, що після набрання законної сили рішенням у вищевказаній адміністративній справі Громадську організацію Садівницьке товариство СТАРЗ фактично було позбавлено права користування земельними ділянками загальною площею 19,7 га, на яких розміщені 150 ділянок його членів, 95% з яких є приватною власністю кожного.

При цьому, після звернення позивача до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області із заявою про надання дозволу на проведення інвентаризації землі загального користування відповідачем було відмовлено у задоволенні цієї заяви внаслідок відсутності у позивача правовстановлюючих документів на землю.

Вважаючи себе фактичним землекористувачем земельної ділянки на підставі Державного акта серії Б №017665 від 1988 року, приймаючи до уваги безперервне користування цієї землею впродовж 23 років та сплату земельного податку, позивач, не погоджуючись з відмовою Бориспільської РДА, звернувся до суду з позовом у цій справі.

Гнідинська сільська рада Бориспільського району Київської області в письмових поясненнях на позов зазначила, що вважає вимоги позивача обґрунтованими та підтвердила, що Громадська організація Садівницьке товариство СТАРЗ є користувачем земельної ділянки відповідно до державного акта на право користування землею серії Б №017665 від 1988 року, та більше 20 років справно сплачує земельний податок.

Бориспільська районна державна адміністрація Київської області у відзиві на позов визнала позовні вимоги Громадської організації Садівницьке товариство СТАРЗ про визнання позивача користувачем земельної ділянки загальною площею 20,9 га у відповідності до Державного акта серії Б №017665 від 1988 року, та про зобов'язання Бориспільську РДА Київської області прийняти рішення щодо проведення інвентаризації земельної ділянки Громадської організації Садівницького товариства СТАРЗ, яка перебуває у фактичному користуванні. Крім того, відповідач просив розглянути справу без його участі.

Управління Держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області у запереченнях на позовну заяву визнало позов в частині визнання Громадської організації Садівницьке товариство СТАРЗ землекористувачем земельної ділянки загальною площею 20,9 га у відповідності до Державного акта серії Б №017665 від 1988 року на право постійного користування земельною ділянкою, з моменту державної реєстрації Громадської організації Садівницьке товариство СТАРЗ. При цьому відповідач заперечував проти позову в частині зобовязання Управління Держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області провести інвентаризацію земельної ділянки Громадської організації Садівницького товариства СТАРЗ, провести роботи щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) згідно Державного акта серії Б №017665 від 1988 року на право постійного користування землею та внести відповідні зміни до державного земельного кадастру, оскільки відповідно до Порядку проведення інвентаризації земель, затвердженого Постановою Кабінету ОСОБА_1 України від 23.05.2012 №513, інвентаризація здійснюється розробниками технічної документації, якими є відповідні юридичні або фізичні особи, що отримали ліцензію на виконання робіт із землеустрою відповідно до закону, та до яких не відносяться відділи Держгеокадастру.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.08.2016 було закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання Громадської організації Садівницьке товариство СТАРЗ землекористувачем земельної ділянки загальною площею 20,9 га у відповідності до Державного акта серії Б №017665 від 1988 року на право постійного користування земельною ділянкою, з моменту державної реєстрації Громадської організації Садівницьке товариство СТАРЗ.

У судовому засіданні представником позивача було заявлено клопотання про здійснення подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

Присутній у судовому засіданні представник Управління Держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області не заперечував проти письмового розгляду справи.

Бориспільська районна державна адміністрація Київської області згідно раніше поданого клопотання від 05.08.2014 просила розглянути справу за відсутністю свого представника.

Гнідинська сільська рада Бориспільського району Київської області у судове засідання не зявилася, про причини неявки суду не повідомила, про дату, час та місце розгляду справи була проінформована належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення 23.08.2016 поштового відправлення.

Згідно з ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 6 статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Вищий адміністративний суд України в пункті 11 Листа від 30.11.2009 р. №1619/10/13-09 зазначив, що під час вирішення справи у порядку письмового провадження його фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, оскільки в такому разі не проводиться судове засідання і, відповідно, справа розглядається без участі секретаря.

На підставі цього, справа розглядається без проведення судового засідання.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі протоколу загальних зборів членів садівницького товариства «СТАРЗ» від 25.04.1993 розпорядженням Представника Президента України в Бориспільському районі Київської області був зареєстрований статут садівницького товариства «СТАРЗ».

Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Громадська організація Садівницьке товариство СТАРЗ 25.11.1993 була взята на облік як платник податків.

Розпорядженням Бориспільської районної державної адміністрації Київської області №434 від 30.09.1998 голові райдержадміністрації було рекомендовано видати розпорядження про перереєстрацію статуту садівницького товариства «СТАРЗ».

Відповідно до п. 1.4 Статуту Громадської організації Садівницьке товариство СТАРЗ товариство створено у 1993 році, здійснює свою діяльність на земельній ділянці, наданій у безстрокове користування для організації колективного саду розпорядженням голови адміністрації №434 від 30.09.1998 загальною площею 17,4 га, з них земельні ділянки 8,4 га, дороги та зони відчуження 9,0 га, розташованої в Бориспільському районі Київської області.

Кількість ділянок 70, розмір ділянок від 0,075 га до 0,12 га.

Позивач стверджує, що право користування земельними ділянками виникло у нього на підставі Державного акта серії Б №017665 від 1988 року.

При цьому, постановою Київського окружного адміністративного суду від 20.05.2014 у справі №810/2335/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2014 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.10.2015, було визнано неправомірними дії Відділу земельних ресурсів в Бориспільському районі Київської області, правонаступником якого є Управління Держземагенства в Бориспільському районі Київської області, щодо внесення записів до державного акта серії Б № 017665 від 1988 року на право постійного користування земельною ділянкою площею 17,4 га щодо рішення Виконавчого комітету Гніденської сільської ради Бориспільського району Київської області від 28.12.1994 про виділення дирекції будівництва КІВЦ та товариству КиївСтарз в користування земельної ділянки площею 2,3 га та рішення від 27.02.1995 про надання земельної ділянки ТОВ КиївСтарз під розміщення колективних садів площею 17,4 га.

При розгляді цієї справи судом було встановлено, що Гнідинська сільська рада Бориспілськього району Київської області не приймала будь-яких рішень щодо вищезазначеної земельної ділянки.

Зокрема, згідно наданих відповідей Гнідинської сільської ради слідує, що 28.01.1994 та 27.02.1995 засідання ради проводились, однак питань щодо зміни площі вищенаведеної земельної ділянки та її користувачів не розглядалось, про також свідчать копії протоколів Гнідинської сільської ради.

Внаслідок цього суд дійшов висновку щодо безпідставності внесення записів до державного акту серії Б № 017665 від 1988 року на право постійного користування земельною ділянкою площею 17,4 га про рішення третьої особи 1 від 28.12.1994 про виділення дирекції будівництва КІВЦ та товариству КиївСтарз в користування земельної ділянки площею 2,3 га та рішення від 27.02.1995 про надання земельної ділянки ТОВ КиївСтарз під розміщення колективних садів.

Крім того, у зазначеній постанові судом було зазначено, що представником позивача через канцелярію суду було подано ряд письмових доказів, а саме копія статуту Обслуговуючого кооперативу садівницьке товариства Старз, з яких вбачається відсутність правонаступництва даного підприємства дирекції будівництва КІВЦ та товариства КиївСтарз.

Матеріали справи свідчать, що після цього Громадська організація Садівницьке товариство СТАРЗ звернулась до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області із заявою про проведення інвентаризації земель загального користування, які перебувають у постійному користуванні позивача, проте відповідач листом від 21.08.2014 №7-46-2521 відмовив у видачі дозволу на проведення інвентаризації у звязку з відсутністю у позивача правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею 17,4 га.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з вимогами про спонукання Бориспільську РДА Київської області прийняти рішення щодо проведення інвентаризації земельної ділянки Громадської організації Садівницьке товариство СТАРЗ, яка перебуває у фактичному користуванні, та про спонукання Управління Держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області провести таку інвентаризацію, встановити межі земельних ділянок в натурі та внести відповідні зміни до державного земельного кадастру, з приводу чого суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 25 Закону України «Про землеустрій» одним з видів документації із землеустрою є технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель.

Згідно зі статтею 35 цього ж Закону інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об'єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

У разі виявлення при проведенні інвентаризації земель державної та комунальної власності земель, не віднесених до тієї чи іншої категорії, віднесення таких земель до відповідної категорії здійснюється органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування на підставі відповідної документації із землеустрою, погодженої та затвердженої в установленому законом порядку.

Стаття 57 Закону України «Про землеустрій» визначає, що технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель включає, у том числі, рішення Верховної ОСОБА_1 Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про інвентаризацію земель (у разі якщо інвентаризація земель проводиться щодо земель державної чи комунальної власності).

Отже, інвентаризація земель державної чи комунальної власності проводиться на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати розпорядження відповідними земельними ділянками.

Згідно зі статтею 17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, серед іншого: розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до пункту 4 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» у державній власності залишаються розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки, зокрема, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук.

Пунктами 6, 7 цього ж Розділу визначено, що у разі якщо відомості про земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, не внесені до Державного реєстру земель, надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для державної реєстрації таких земельних ділянок, а також її затвердження здійснюються:

- у межах населених пунктів - сільськими, селищними, міськими радами;

- за межами населених пунктів - органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють розпорядження такими земельними ділянками.

З дня набрання чинності цим Законом землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

Відповідно до п. 7 Розділу УІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр» до державної реєстрації права державної чи комунальної власності на земельні ділянки формування земельних ділянок за рахунок земель державної та комунальної власності, визначення їх угідь, а також віднесення таких земельних ділянок до певних категорій може здійснюватися на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель.

Вимоги до проведення інвентаризації земель під час здійснення землеустрою та складення за її результатами технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель визначені Порядком проведення інвентаризації земель, затвердженим постановою Кабінету ОСОБА_1 України від 23 травня 2012 р. N 513 (далі Порядок №513).

Пунктом 8 Порядку №513 визначено, що підставою для проведення інвентаризації земель є рішення відповідного органу виконавчої влади, ОСОБА_1 міністрів Автономної Республіки Крим чи органу місцевого самоврядування щодо виконання відповідних робіт, договори, укладені між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою, судові рішення.

Згідно з пунктом 9 Порядку №513 замовниками технічної документації можуть бути органи виконавчої влади, ОСОБА_1 міністрів Автономної Республіки Крим чи органи місцевого самоврядування, землевласники та землекористувачі (далі - замовники).

Відповідно до пункту 10 Порядку №513 розробниками технічної документації (далі - виконавець) є:

- юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;

- фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Для проведення інвентаризації земель замовник укладає з виконавцем договір про розроблення технічної документації, в якому відображаються вартість і строк виконання робіт із землеустрою, що не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору (п. 11 Порядку №513).

За результатами проведення інвентаризації земель виконавцем робіт розробляється технічна документація, склад якої встановлений статтею 57 Закону України "Про землеустрій" (п. 26 Порядку №513).

Отже, аналіз вищенаведених положень чинного земельного законодавства свідчить про те, що технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель розробляється виконавцем робіт відповідним розробником, який відповідає вимогам п. 10 Порядку №513, на підставі укладеного із замовником договору, яким, в свою чергу, може бути лише землевласник або землекористувач.

При цьому, надання дозволу на розроблення документації із землеустрою здійснюється: за межами населених пунктів - органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють розпорядження такими земельними ділянками, у даному випадку Бориспільською РДА Київської області.

Як було зазначено вище, відмова в наданні такого дозволу була мотивована відповідачем відсутністю у Громадської організації Садівницьке товариство СТАРЗ правовстановлюючих документів на землю, інвентаризацію яких було заплановано.

В свою чергу, позивач стверджує, що таким документом є Державний акт серії Б № 017665 від 1988 року на право постійного користування.

Проте, суд зазначає, що вказаний Державний акт був виданий Дирекції будівництва КІВЦ і товариству «КиївСТАРЗ» Виконавчим комітетом Бориспільської районної ради народних депутатів та свідчить про закріплення за цими особами на праві безоплатного і безстрокового користування земельних ділянок загальною площею 17,4 га для колективного садівництва.

Отже, зазначений не документ не підтверджує наявність у позивача права користування визначеної ним земельної ділянки.

Згідно зі статтею 7 Земельного кодексу України від 18.12.1990 (в редакції станом на момент створення позивача) користування землею може бути постійним або тимчасовим. У постійне чи тимчасове користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності.

Статтею 22 цього кодексу було визначено, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Відповідно до статті 23 ЗК України 1990 року право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян.

Форми державних актів затверджуються Верховною ОСОБА_1 України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 116 чинного Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтею 125 Земельного кодексу України закріплено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно зі статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу (ч. 1 ст. 71 КАС України).

Статтею 86 КАС України закріплено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Під час розгляду справи позивачем не були надані суду належні та допустимі докази, які б свідчили про наявність у нього права користування земельними ділянками, інвентаризацію яких він має намір провести, що, в свою чергу, є передумовою для надання Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області дозволу на проведення інвентаризації.

Суд зазначає, що всі наявні в матеріалах справи документи із землеустрою (а. с. 82-108) стосуються виключно права на землю Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ-СТАРЗ», однак матеріалами справи не підтверджується наявність у позивача правонаступництва від ТОВ «Київ-СТАРЗ», якому був виданий вищевказаний Державний акт серії Б № 017665 від 1988 року на право постійного користування землею, оскільки про зазначений факт не зазначено ані в рішенні загальних зборів про створення Громадської організації Садівницьке товариство СТАРЗ, ані в Статуті позивача.

При цьому, суд звертає увагу на те, що розпорядження голови Бориспільської РДА Київської області від 30.09.1998 №434, на яке в Статуті позивача в редакції 1998 року міститься посилання як на підставу виникнення права безстрокового користування земельною ділянкою площею 17,4 га, не є доказом виникнення у позивача земельних прав, позаяк цим розпорядженням було лише здійснено перереєстрацію статуту позивача, без вирішення питання про надання будь-якої земельної ділянки у користування.

Посилання позивача на тривале користування вищевказаної земельної ділянки саме Громадською організацією Садівницьке товариство СТАРЗ у даному не має правого значення, позаяк зазначений факт не свідчить про наявність у позивача права на землю.

Таким чином, оскільки матеріалами справи не підтверджується наявність у Громадської організації Садівницьке товариство СТАРЗ права користування земельною ділянкою відповідно до Державного акта серії Б № 017665 від 1988 року, відмова Бориспільської РДА у наданні позивачеві дозволу на розроблення техдокументації із землеустрою щодо інвентаризації земель, викладена в листі від 21.08.2014 №7-46-2521, є правомірною, а тому позовні вимоги про спонукання відповідача прийняти рішення щодо проведення інвентаризації земельної ділянки Громадської організації Садівницького товариства СТАРЗ, яка перебуває у фактичному користуванні, задоволенню не підлягають.

Крім того, суд звертає увагу на те, що надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою відноситься до виключної компетенції Бориспільської РДА Київської області, втручання до якої є неприпустимим.

Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 комітету ОСОБА_1 державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом ОСОБА_1 Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, здійснює з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Аналізуючи дане положення, суд приходить до висновку, що під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Вищого адміністративного суду України від 15.08.2013 р. по справі № П/800/363/13-а (Реєстраційний номер № 33215419 згідно Державного реєстру судових рішень).

Враховуючи відсутність правових підстав для задоволення позову в частині спонукання Бориспільську РДА Київської області надати позивачеві дозвіл на розробку техдокументації із землеустрою щодо інвентаризації земель, не підлягають задоволенню і інші вимоги позивача про спонукання Управління Держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області провести таку інвентаризацію, встановити межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) та внести відповідні зміни до державного земельного кадастру, оскільки такі вимоги є похідними.

Більш того, суд звертає увагу на те, що згідно вищенаведених норм Порядку №513 проведення інвентаризації земель здійснюється не територіальними органами Держземагентства України, а відповідними розробниками технічної документації на підставі укладеного із замовником договору.

Відповідно до частини 1 статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

За таких обставин, всебічно та в повному обсязі дослідивши та оцінивши в сукупності обставини справи та наявні в матеріалах справи документи, суд дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позову.

При цьому, суд не приймає визнання Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області позову, оскільки ці дії суперечать вищенаведеним положенням законодавства.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 51 КАС України суд не приймає відмови позивача від адміністративного позову, визнання адміністративного позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.

Аналогічні положення закріплені в ч. 4 ст. 112 КАС України.

Визнання стороною в суді обставин, якими друга сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, не є для суду обов'язковим, якщо суд має сумнів щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання (ч. 2 ст. 76 КАС України).

Судові витрати відповідно до положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд залишає за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дудін С.О.