Ухвала суду № 62083787, 06.10.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 11кп/790/1557/16 Головуючий 1 інстанції: Маслов М.І.

Справа № 644/6102/15-к Доповідач: Мозговий О.Д.

Категорія:ч.5 ст.27, ч.3 ст. 185 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:

- головуючого судді Мозгового О.Д.

- суддів: Плетньова В.В., Каплієнко І.І.

- при секретарі Вакула Н.С.

- за участю прокурора Золочевського С.О.

- обвинуваченого ОСОБА_1

- потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 04 квітня 2016 року відносно ОСОБА_1, -

ВСТАНОВИЛА:

Вказаним вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2; мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1; раніше судимого:

- 21.03.2014 р. Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, згідно ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців;

-16.07.2015 р. вироком Жовтневого районного суду м. Харкова засудженого за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, згідно за ст. 71 КК України - шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання остаточно призначено покарання до 3 років 6 місяців позбавлення волі,

засуджено за ч.5 ст. 27, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі. Згідно ч. 4 ст.70 КК України йому частково приєднано не відбутий строк покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 16.07.2015 р. за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді 6 місяців позбавлення волі, та остаточно визначено міру покарання у вигляді 4 років позбавлення волі. Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахується з моменту затримання, тобто з 16.07.2015 р.

Стягнуто з ОСОБА_1 судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 602 від 25.03.2015 р. на загальну суму 491,00 грн.

Речові докази у матеріалах справи відсутні.

Цивільний позов ОСОБА_3 на суму 23200 грн. задоволено частково на суму моральної шкоди у розмірі 2000 грн. враховуючи те, що суд стягнув вказану суму з ОСОБА_1 у порядку ст. ст. 23, 128, 1166, 1167, 1158 ЦК України.

В іншій частині позову відмовлено за необгрунтованістю та недоказаністю пред'явленого позову, оскільки цей позов вже був задоволений ОСОБА_3 на суму 8000 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди з ОСОБА_4 за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 14.05.2015 року, та ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди з ОСОБА_4 на суму 2000 грн.

Як встановив суд, 30.01.2015 року приблизно о 16 годині обвинувачений ОСОБА_1 за попередньою змовою по мобільному телефону домовився з ОСОБА_4 про вчинення крадіжки за адресою: АДРЕСА_3, де мешкали на той час ОСОБА_3 та ОСОБА_2

Матеріали відносно ОСОБА_4 були виділені в окреме провадження, і 14.05.2015 року він був засуджений за ч. 2 ст. 190, ч.1 ст.353, 2 ст. 185 та ч. 3 ст. 185 КК України; на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання більш суворим покаранням менш суворим, призначено обвинуваченому ОСОБА_4 остаточне покарання у вигляді 4-х років позбавлення волі, з урахуванням строку відбування з моменту затримання.

31.01.2015 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зустрілися з метою вчинення крадіжки за вказівками останнього.

Діючи за попередньою змовою, повторно, у співучасті із ОСОБА_4, виконуючи пособницькі дії, ОСОБА_1 необхідно було вивести ОСОБА_2 з кімнати приблизно на 20 хвилин, щоб дати змогу ОСОБА_4 скоїти злочин при тому, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були не знайомі.

В той час, поки ОСОБА_1 своїми пособницькими діями усував перешкоду для вчинення злочину, а саме, виводив ОСОБА_2 із кімнати, ОСОБА_4, маючи ключ від кімнати потерпілого, скоїв крадіжку речей, а саме: ноутбук « Леново» за 7895 грн., мобільний телефон марки « Нокія 105» за 266 грн., ДВД-плеєр за 304 грн., спричинивши тим самим ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 8600 грн., а ОСОБА_2 - на загальну суму 266 грн..

З вироком районного суду не погодився обвинувачений, і в своїй апеляційній скарзі вказує на те, що вважає вирок суду першої інстанції суворим, та таким, що не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину, і просить вирок пом'якшити, посилаючись на те, що він виконував другорядну роль, та був співучасником вказаного злочину.

Заслухав доповідача, обвинуваченого ОСОБА_1, який просив його апеляційну скаргу задовольнити, прокурора, який просив залишити апеляційну скаргу обвинуваченого без задоволення, обсудивши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційні скарга обвинуваченого підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до 404 КПК України вирок суду першої інстанції переглядається в межах апеляційної скарги.

Як вбачається із вироку суду, це кримінальне провадження було розглянуто у суді першої інстанції на підставі ч.3 ст.349 КПК України, тому фактичні обставини скоєного колегія суддів не перевіряє.

Що ж стосується призначеної міри покарання, то вона призначена у відповідності до вимог ст.65 КК України з урахуванням особи винного, характера та ступені тяжкості вчиненого злочину, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Крім того, покарання за ч.3 ст.185 КК України ОСОБА_1 призначено у нижній межі цієї санкції, що не може бути визнано колегією суддів як суворе покарання.

Також, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано, у відповідності до ч.4 ст.70 КК України до призначеного покарання частково приєднав покарання за вироком Жовтневого суду м. Харкова від 16.07.2015 року.

Але, при призначенні остаточного покарання за вироком суду від 04.04.2016 року суд першої інстанції допустив арифметично помилку, вказавши, що остаточне покарання ОСОБА_1 за цим вироком повинно бути не 3 роки 6 міс., а 4 (чотири) роки.

Тому колегія суддів вважає за необхідне в цій частині вирок суду першої інстанції привести до відповідності.

Колегія суддів важчає за необхідне зарахувати ОСОБА_1 строк його попереднього ув'язнення у відбутий строк на підставі ч.5 ст.72 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404,405, 407,409,418,419 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вважати ОСОБА_1 засудженим за ч.5 ст.27, ч.3 ст.185 КК України до 3(трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України частково приєднати до призначеного за цим вироком покарання не відбуте покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 16.07.2015 року за ч.2 ст.185 КК України в 6 міс. позбавлення волі, і остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у 3 (три) роки 6 міс. позбавлення волі.

В іншій частині цей вирок залишити без змін.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_1 строк його попереднього ув'язнення з 16.07.2015 року до 06.10.2016 року у відбутий строк з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців, а засудженим, який перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Головуючий суддя -

Судді