Ухвала суду № 62083533, 11.10.2016, Кременчуцький районний суд Полтавської області

Справа № 536/1535/16-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2016 року м. Кременчук

Суддя Кременчуцького районного суду Полтавської області розглянувши позовну заяву Кременчуцького обєднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області до ОСОБА_1 про відшкодування переплати пенсії,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно дост. 3 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Кременчуцьке обєднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області звернулося до Кременчуцького районного суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування переплати пенсії.

Подана позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 119 ЦПК України, а саме: позивачем не сплачено судовий збір за подання позовної заяви.

Позивач, посилаючись на ч.1ст. 8 Закону України "Про судовий збір", просить звільнити його від сплати судового збору. Однак, відповідно до вказаної вище статті, звільнення від сплати судового збору є право, а не обовязком суду. Недостатнє фінансування не є підставою для звільнення від сплати судового збору.

На підставі викладеного, 26 вересня 2016 року, судом винесено ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надано 5 днів з моменту отримання ухвали на усуненні недоліків, а саме: позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1378 гривніна рахунок: Отримувач коштів: УДКСУ у Кременчуцькому районі; Код отримувача: 37965887; Банк отримувача: ГУДКСУ у Полтавській області; МФО: 831019; Рахунок отримувача: 31217206700219; Код класифікації доходів бюджету: 22030101

11 жовтня 2016 року, на адресу суду від позивача надійшла заява, в якій зазначив, що 10.10.2016 року він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду Полтавської області про надання коштів на сплату судового збору. На підставі цього, просили відстрочити сплату судового збору до винесення судового рішення.

Дослідивши заяву та матеріали справи, доходжу до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви у звязку з нижчезазначеним.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету ОСОБА_2 Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя‚ від 14 травня 1981 року № R (81) 7: „В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України, судові витрат складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Положеннями ч. 1 ст. 82 ЦПК України, які кореспондуються з приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір"встановлено, що єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка контролюючого органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ч. 1 ст. 60 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Як вбачається зі змісту клопотання, позивач посилається на відсутність необхідного бюджетного фінансування як на підставу для відстрочення сплати ним судового збору.

Вважаю, що наведені заявником підстави не є достатніми для його задоволення. Обмежене фінансування установи не може бути підставою для відстрочення сплати нею судового збору, встановленого законом. Доказів, на підтвердження того, що матеріальне становище позивача позбавляло його можливості сплатити судовий збір у встановленому розмірі на час подання позову та таке становище зміниться протягом розгляду справи, та те, що він зможе сплатити судовий збір також не надано.

Крім того, відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» зобов'язано Кабінет ОСОБА_2 України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений в ухвалі Верховного Суду України від 25 вересня 2015 року по справі № 21-5401а15.

Таким чином, враховуючи наведене, вважаю, що обставини, викладені позивачем у клопотанні не знайшли свого підтвердження, відтак в його задоволенні слід відмовити.

Враховуючи, що без усунення вказаного недоліку розгляд позову по суті неможливий, керуючись ст.ст.60, 79, 82,121 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Кременчуцького обєднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області до ОСОБА_1 про відшкодування переплати пенсії - вважати неподаною і повернути її позивачу.

Розяснити, що згідно ч.5 ст. 121 ЦПК України повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом

Суддя О. О. Колотієвський