Ухвала суду № 62082263, 10.10.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-сс/796/3545/2016 Слідчий суддя у першій інстанції Марченко М.В.

Категорія: ст.ст. 303, 304 КПК України Суддя-доповідач Павленко О.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Павленко О.П.

суддів Журавля О.О., Тютюн Т.М.

при секретарі Ярмолюк М.І.

за участю адвоката Куяна М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу адвоката Куяна Михайла Володимировича в інтересах ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 23 вересня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 23 вересня 2016 року повернуто скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві Панченко Т.В., яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 1201500000000511 від 31.08.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209 КК України.

В обґрунтування свого рішення слідчий суддя зазначив, що особою, яка подала скаргу, не надано суду відповідних документів на підтвердження свого процесуального статусу у кримінальному провадженні як володільця тимчасово вилученого майна, в тому числі на підтвердження права власності на таке майно, тобто ОСОБА_4 не довів свого права на звернення до суду зі скаргою в порядку ст. 303 КПК України

На вказане судове рішення адвокат Куян М.В. в інтересах ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, істотне порушення кримінального процесуального закону та неповноту судового розгляду, просить ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 23 вересня 2016 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою зобов'язати слідчого СВ Дніпровського управління поліції ГУ НП в м. Києві Панченко Т.В. повернути тимчасове вилучене майно, що належать ОСОБА_4, а саме ноутбук марки DELL Inspirion 15 серійний номер 26468091325, мобільний телефон Iphone 6 imei НОМЕР_1, які були вилучені 21.09.2015 під час обшуку за адресою: м. Київ, пр. Миру, 150-А, оф. 102.

За доводами апеляційної скарги висновки слідчого судді щодо ненадання доказів на підтвердження тієї обставини, що володільцем тимчасово вилученого майна є ОСОБА_4, безпідставні, оскільки до скарги ОСОБА_4 були долучені копії фіскального та товарного чеків з магазину «МОЙО» та «Цитрус» щодо придбання ноутбуку і мобільного телефону за власні кошти. До того ж, згідно з протоколом обшуку саме у ОСОБА_4 були вилучені вказані мобільний телефон і ноутбук, отже судове рішення є незаконним та необґрунтованим.

Крім того, вважає, що ноутбук та мобільний телефон, які належать ОСОБА_4 і були вилучені під час обшуку, не мають жодного відношення до кримінального провадження, в межах якого було проведено обшук, суд на вилучення цього майна дозволу не давав, а тому воно підлягає повернення власнику.

Заслухавши доповідь судді, пояснення Куяна М.В. на підтримку доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України під час досудового розслідування може бути оскаржена, зокрема бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 цього Кодексу, - володільцем тимчасово вилученого майна.

З матеріалів судового провадження вбачається, що ОСОБА_4 21 вересня 2016 року звернувся до слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність слідчого у кримінальному провадженні № 1201500000000511 від 31.08.2015 щодо неповернення тимчасово вилученого майна, яку обґрунтував тим, що 21 вересня 2015 року на виконання ухвали Печерського районного суду від 14 вересня 2015 року в офісному приміщенні ТОВ «Актів Груп», директором якого він перебував, розташованого за адресою: м. Київ, пр. Миру, 15-а, офіс 102, слідчим було проведено обшук, під час якого вилучено його власні ноутбук марки DELL Inspirion 15 серійний номер 26468091325 та мобільний телефон Iphone 6 imei НОМЕР_1, які він придбав за власні кошти і які не мають відношення до кримінального провадження, отже є тимчасово вилученим майном, котре слідчий йому всупереч вимогам кримінального процесуального закону не повертає, а тому просив зобов'язати слідчого повернути йому власне майно.

До скарги ОСОБА_4 долучив копії товарного та фіскального чеків щодо придбання ним указаних у скарзі ноутбуку та мобільного телефону, за якими можливо ідентифікувати зазначене майно.

А тому, колегія суддів вважає, що ОСОБА_4 у скарзі достатньо обґрунтував своє право звернення до суду зі скаргою в порядку ст. 303 КПК України, а висновки слідчого судді про наявність підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України, для повернення скарги ОСОБА_4 не відповідають фактичним обставинам провадження.

Враховуючи викладене, ухвала слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 23 вересня 2016 року, як постановлена з порушенням вимог кримінального процесуального закону, підлягає скасуванню.

Досліджуючи доводи скарги ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 КПК України, колегія суддів приймає до уваги наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 цього Кодексу.

Як передбачено ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171 та ч. 6 ст. 173 цього Кодексу; у разі скасування арешту.

Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо подана після закінчення строку, передбаченого ч. 1 зазначеної статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

За матеріалами судового провадження та долучених до апеляційної скарги документів обшук в офісних приміщеннях, в яких фактично знаходилось ТОВ «Актів Груп», у будинку № 150-А по пр. Миру в м. Києві слідчим було проведено в присутності ОСОБА_4 21 вересня 2015 року на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14 вересня 2015 року, і саме під час цього обшуку були вилучені ноутбук марки DELL Inspirion 15 серійний номер 26468091325 та мобільний телефон Iphone 6 imei НОМЕР_1, які ОСОБА_4 вважає тимчасово вилученим майном.

Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

У разі тимчасового вилучення мана під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст. 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

З огляду на вимоги даної норми закону перебіг строку на оскарження бездіяльності слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, починається з 24 вересня 2015 року, а тому, звернувшись до суду 21 вересня 2016 року ОСОБА_4 оскаржив бездіяльність слідчого після закінчення процесуального строку, передбаченого ч. 1 ст. 304 КПК України, не порушивши при цьому у скарзі питання про поновлення зазначеного строку, що є підставою повернення скарги згідно з п. 3 ч. 1 ст. 304 КПК України.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_4 12 серпня 2016 року звернувся до прокурора із клопотанням про повернення тимчасово вилученого майна, яке в подальшому було направлено для розгляду до СВ Дніпровського УП НП в м. Києві й до цього часу слідчим у кримінальному провадженні № 1201500000000511 не розглянуто, отже, на думку апелянта, бездіяльність триває до цього часу, у зв'язку з чим строк на її оскарження не пропущений, не заслуговують на увагу, оскільки за змістом ч. 1 ст. 304 КПК України початок строку оскарження бездіяльності слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, не пов'язаний з необхідністю або можливістю звернення до слідчого чи прокурора з відповідною заявою або клопотанням. В той же час, наведене апелянтом в цій частині обґрунтування, за певних умов може бути визнано судом поважною причиною пропуску процесуального строку оскарження бездіяльності слідчого або прокурора, але питання про поновлення пропущеного строку вирішується за заявою особи, проте такої заяви, звернувшись до суду зі скаргою, ОСОБА_4 не подав.

За таких обставин, апеляційна скарга адвоката Куяна М.В. в інтересах ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню, ухвала слідчого судді скасуванню з прийняттям судом апеляційної інстанції рішення про повернення на підставі п. 3 ч. 1 ст. 304 КПК України скарги ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу адвоката Куяна Михайла Володимировича в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 23 вересня 2016 року задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 23 вересня

2016 року скасувати.

Скаргу ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві Панченко Т.В., яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 1201500000000511 - повернути.

Ухвала набирає законної сили з дня оголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

_______ _______ _____

ПавленкоО.П. ЖуравельО.О. Тютюн Т.М.