Ухвала суду № 62082233, 05.10.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого суддіПаленика І.Г.,суддів при секретарі судового засіданняГлиняного В.П., Масенка Д.Є., Костюк А.А., розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні 05 жовтня 2016 року апеляційну скаргу Київської місцевої прокуратури № 4 Савельєвої О.В., на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 02 вересня 2016 року, щодо

ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Житомир, громадянин України, з вищою освітою, неодружений, фізична особа-підприємець, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, проживає - АДРЕСА_1, раніше не судимий,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України,

за участі: прокурора захисника підозрюваного Виговського М.І., ОСОБА_8, ОСОБА_6,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою суду відмовлено в задоволенні клопотання слідчого Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві Мєшкового К.О., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 Савельєвою О.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні № 42015100040000103 від 06 липня 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, відносно підозрюваного ОСОБА_6

В обґрунтування рішення, слідчий суддя зазначає про відсутність обґрунтованої підозри, пред'явленої ОСОБА_6, та ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Не погоджуючись з таким рішенням, прокурор подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 02 вересня 2016 року та ухвалити нову, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з застосуванням електронного засобу контролю.

Зокрема, апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала є такою, яка не відповідає висновкам суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження.

Так, прокурор зазначає про наявність доказів, які в сукупності є належними та допустимими і свідчать про вагомість ризиків у контексті повідомлення про підозру за ч. 2 ст. 197-1 КК України і свідчать про необхідність застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Також, автор апеляційної скарги стверджує, що дії, які полягають у самовільному зайнятті ФОП ОСОБА_6 земельної ділянки тривають і на даний час, що підтверджується протоколами огляду місця події від 11 квітня, 16 червня, 27 та 29 липня 2016 року.

Одночасно, сторона обвинувачення звертає увагу на те, що ОСОБА_6 за викликами слідчого для проведення дій, будучи належним чином повідомлений про дату і час проведення слідчої дії, до Державної інспекції сільського господарства України не з'являвся, що свідчить про умисне ухилення від явки до правоохоронних та контролюючих органів та не сприяє додержання розумних строків досудового розслідування.

Таким чином, на думку прокурора, підозрюваний ОСОБА_6 може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, перешкоджати розслідуванню у кримінальному провадженні та впливати на свідків, а тому є необхідність застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши доповідь судді, виступ прокурора, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, пояснення підозрюваного та його захисника, які не погодилися з доводами прокурора та просили залишити в силі рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокуратури Київської місцевої прокуратури № 4 Савельєвої О.В. не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів провадження, слідчим СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого внесенні 06 липня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, під № 42015100040000103, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України.

29 липня 2016 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, а саме самовільне зайняття земельної ділянки особливо цінних земель.

Того ж дня, слідчий Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві Мєшковий К.О., за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 Савельєвою О.В., звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_6

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 02 вересня 2016 року в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_6 було відмовлено.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Як встановлено колегією суддів, зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані в повному обсязі.

З ухвали суду вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний ОСОБА_6, вислухана думка прокурора та захисника, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності обґрунтованої підозри слідчий суддя прийшов до вірного висновку, з чим погоджується і колегія суддів, про відсутність достатніх доказів, які дають підстави вважати, що підозра є обґрунтованою.

За загальною практикою Європейського суду з прав людини, що склалась з рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, А, № 182, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Згідно ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Разом з тим, частиною 2 цієї статті передбачено, що слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті

На підставі вище викладеного, слідчий суддя обґрунтовано відмовив в задоволенні клопотання слідчого, з чим також і погоджується колегія суддів, оскільки стороною обвинувачення, не доведено існування обґрунтованої підозри та ризиків неправомірної процесуальної поведінки ОСОБА_6

Доводи автора апеляційної скарги про те, що підозрюваний ОСОБА_6 може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, перешкоджати розслідуванню у кримінальному провадженні та впливати на свідків, є непереконливими, оскільки базуються лише на припущеннях сторони обвинувачення, без наведення доказів на підтвердження зазначених дій.

Посилання прокурора в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_6 за викликами слідчого для проведення дій, будучи належним чином повідомлений про дату і час проведення слідчої дії, до Державної інспекції сільського господарства України не з'являвся, колегія суддів вважає голослівним, з огляду на те, що апелянтом вказані твердження нічим не підтвердженні.

Враховуючи вище викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких прокурор просить скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді у справі не вбачається.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженим та оціненими судом, а тому апеляційна скарга прокурора, з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 194, 376, 379, 404, 405, 418, 422 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 02 вересня 2016 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві Мєшкового К.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні № 42015100040000103 від 06 липня 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, відносно підозрюваного ОСОБА_6, - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 Савельєвої О.В., - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

Паленик І.Г. Глиняний В.П. Масенко Д.Є.

Справа №11-сс/796/3289/2016 Категорія: ст. 181 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - Старовойтова С.М Доповідач: Паленик І.Г.