Постанова № 62082209, 10.10.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/3246/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2016 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стефанова С.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 03.06.2016 року № Ф-865-23,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач або ФОП ОСОБА_1В.) звернувся до суду з позовом до державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (надалі по тексту - відповідач або ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області), в якому просить скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 03.06.2016 року №Ф-865-23 по сплаті єдиного внеску у розмірі 625 000,92 грн.

Позивач не погоджується з прийнятою відповідачем вимогою, вважає її такою, що складена безпідставно та не відповідає вимогам чинного законодавства України. Так, зокрема, позивач вказує, що в оскаржуваній вимозі зазначено, що заборгованість нарахована на підставі ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» та на підставі інформаційної системи фіскального органу, актів перевірки від 27.07.2015 року № 1929/17-01/НОМЕР_1, від 31.03.2016 року № 990/13-04/НОМЕР_1, рішень від 30.07.2015 року № НОМЕР_2, від 31.03.2016 року № НОМЕР_3, від 31.03.2016 року № НОМЕР_4, проте з вищезазначеними актами та рішеннями відповідача позивач не ознайомлений, жодної перевірки відповідачем, яка б стала наслідком для видачі таких актів та рішень проведено не було. Жодного рішення про нарахування штрафу у розмірі 40767,16 грн. та 8621,19 грн. та пені у розмірі 87081,56 грн. та 10819,59 грн. за не сплату ЄСВ ФОП ОСОБА_1 не отримував і не ознайомлювався.

Представник позивача у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи за відсутністю позивача та його представника.

Представник відповідача у судове засідання також не зявилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, подала до суду письмові заперечення на позов, в яких просила у задоволенні позову відмовити повністю та заяву про розгляд справи за відсутністю представника відповідача.

Суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження, відповідно до вимог ч. 4 ст. 122 КАС України.

Вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 03.06.2016 року ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області винесено податкову вимогу № Ф-865-23 про сплату ФОП ОСОБА_1 суми боргу (недоїмки) з єдиного внеску, штрафів та пені у загальному розмірі 625 200,92 грн., у тому числі: недоїмка - 535205,80 грн., 89995,12 грн.; штрафи - 40767,16 грн., 8621,19 грн.; пеня - 87081,56 грн., 10819,59 грн. (а.с. 9).

Не погодившись із вищенаведеною вимогою, ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування з 01.01.2011 року регулюються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (надалі - Закон), який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст.4 Закону, платниками єдиного внеску є:

- роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;

- фізичні особи - підприємці, зокрема, ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги)відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

Частиною 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавству.

Відповідно до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 27.09.2010 року № 21-5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 994/18289, заходи стягнення та впливу застосовуються до платників, визначених підпунктами 2.1.1 - 2.1.4 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, на яких згідно з Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок.

Згідно ч. 8 ст.9 Закону, платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Частиною 4 статті 8 Закону визначено, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

У зв'язку з набранням чинності Закону України від 04.07.2013 року №406-УІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» з 01.10.2013 року адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюють органи Міністерства доходів і зборів України.

Так, відповідно до ч. 1 ст.25 Закону, рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно ч.4, ч.5 ст.25 Закону, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язанийпротягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Відповідно до ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Форма вимоги про сплату боргу (недоїмки) затверджена Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного соціальному внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міндоходів України від 09.09.2013 року №455.

Згідно п. 3.4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу при її сплату.

Судом встановлено, що станом на 31.05.2016 року згідно ІКП в ІС «Подаковий Блок» за ФОП ОСОБА_1 рахувалась заборгованість по єдиному соціальному внеску всього у сумі 625 200,92 грн., в тому числі: недоїмки - 477 911,42 грн., штрафних санкцій - 49 388,35 грн., пені - 97 901,15 грн., а саме:

- по платежу № 71010000 (єдиний соціальний внесок (крім суми єдиного внеску, що сплачується із сум грошового забезпечення батькам - вихователям дитячих будинків сімейного типу, прийомним батькам), нарахований роботодавцями на суми: заробітної плати (36,76%-49,7%, 36,3%, 45,96%, 33,2%, 8,41%, 5,5%, 5,3%, 3,6%, 2,85%, 6,1%); винагороди за договорами ЦПХ (34,7%, 2,6%); допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами (33,2%, 2%), всього у сумі 535 205,80 грн., в тому числі: недоїмки - 407 357,08 грн.; штрафних санкцій - 40 767,16 грн.; пені - 87 081,56 грн.;

- по платежу № 71040000 (єдиний соціальний внесок, що сплачується фізичними особами - підприємцями, у тому числі які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність (34,7 %), всього у сумі 89995,12 грн., у тому числі: недоїмки - 70 554,34 грн., штрафних санкцій - 8 621,19 грн., пені - 10 819,59 грн.

Так, зокрема, судом встановлено, що по платежу № 71010000: 21.08.2015 року позивачу було донараховано суму штрафних санкцій у розмірі 137,15 грн. згідно рішення від 30.07.2015 року № НОМЕР_2 (а.с. 46); 14.04.2016 року - донараховано суму штрафних санкцій у розмірі 40 630,01 грн. згідно рішення від 31.03.2016 року № НОМЕР_4 (а.с. 43); 14.04.2016 року - донараховано пеню в сумі 87 081,56 грн. згідно рішення від 31.03.2016 року № НОМЕР_4 (а.с. 43).

Також по платежу № 71040000: 14.04.2016 року позивачу донараховано суму штрафних санкцій у розмірі 8 621,19 грн. та пеню у розмірі 10 819,59 грн. згідно рішення від 31.03.2016 року № НОМЕР_5 (а.с. 44).

Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 31.03.2016 року № НОМЕР_4 та № НОМЕР_5 отримані позивачем 04.04.2016 року, про що свідчить його підпис у зазначених рішеннях. Рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом територіальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № НОМЕР_2 від 30.07.2016 року отримано позивачем 07.08.2015 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 46).

Разом з тим, судом встановлено, що на підставі акту поточного року від 30.07.2015 року № НОМЕР_2 ДПІ у Київському районі м. Одеси було винесено передню вимогу про сплату боргу від 03.11.2015 року №Ф-574-23, яка була отримана позивачем, на загальну суму 315 532,42 грн. (б/к 71010000) з якої станом на 03.06.2016 року позивачем було погашено: 10.03.2016 року суму у розмірі 20 000,00 грн.; 14.04.2016 року - суму у розмірі 127 711,57 грн. (а.с. 38).

Таким чином залишок боргу по вимозі від 03.11.2015 року №Ф-574-23 станом на 03.06.2016 складав 167 820,85 грн., про що також зазначила у своїх поясненнях представник відповідача.

Як встановлено судом, оскаржувана вимога про сплату боргу від 03.06.2016 року №Ф-865-23 винесена на загальну суму 625 200,92 грн., в т.ч.: б/к 71010000 - 535 205,80 грн.; б/к 71040000 - 89 995,12 грн.

При цьому, судом достовірно встановлено, що до спірної вимоги про сплату боргу від 03.06.2016 року №Ф-865-23 на загальну суму 625 200,92 грн. відповідачем також була включена сума залишку боргу по вимозі від 03.11.2015 року №Ф-574-23 у сумі 167 820,85 грн., про що також зазначила у своїх письмових поясненнях представник відповідача (а.с. 116).

Таким чином новостворена заборгованість яка включена до вимоги від 03.06.2016 року №Ф-865-23 складала 625200,92 грн. - 167820,85 грн. = 457 380,07 грн.

При цьому, як зазначив представник позивача, позивач не заперечує про наявність у нього заборгованості по сплаті єдиного внеску та має на меті її погасити у повному обсязі, проте включення до нової вимоги про сплату боргу від 03.06.2016 року №Ф-865-23 частини суми боргу по попередній вимозі від 03.11.2015 року №Ф-574-23, яку вже погашено на момент розгляду справи, вважає неправомірним.

Так, судом встановлено, що дійсно, постановою державного виконавця Київського відділу ДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області від 03.10.2016 року ВП № 49569662 закінчено виконавче провадження з примусового виконання вимоги про сплату боргу № Ф-574-23/У від 03.11.2015 року у зв'язку із повною сплатою боржником - ФОП ОСОБА_1 боргу за виконавчим документом, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження (а.с. 124).

Відтак, з огляду на встановлені обставини та досліджені докази, суд приходить до висновку, що включення відповідачем до розрахунку розміру заборгованості по сплаті єдиного соціального внеску за вимогою № Ф-865-23 від 03.06.2016 року суми заборгованості за вимогою № Ф-574-23 від 03.11.2015 року, є неправомірним, оскільки у разі звернення до примусового виконання спірної вимоги (виконавчого документа) з позивача фактично буде стягнуто зазначену суму заборгованості у розмірі 167820,85 грн. двічі.

Таким чином, судом встановлено, що на момент розгляду справи позивачем повністю погашена заборгованість за вимогою № Ф-574-23 від 03.11.2015 року, частина якої, а саме у розмірі 167820,85 грн. включена до спірної вимоги № Ф-865-23 від 03.06.2016 року, що також свідчить про її неправомірність.

З огляду на викладене, суд, аналізуючи в сукупності вищевикладені обставини, дійшов висновку про протиправність спірної вимоги, оскільки абз.2 ст.19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підсумовуючи викладене, не можна вважати, що відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені законами України.

Відповідач не довів суду правомірність прийнятої ним вимоги.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, на підставі ст. 10 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 11 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, зясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку всім наданим сторонами на час розгляду справи доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, у звязку з чим підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи, що позивач сплатив судовий збір в розмірі 6 252,02 грн., що підтверджується квитанцією № 15959195 від 12.07.2016 року відповідно (а.с. 4), суд вважає за необхідним стягнути його з Державного бюджету України на користь ФОП ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 03.06.2016 року № Ф-865-23 - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області від 03.06.2016 року № Ф-865-23.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (код ідентифікаційний номер НОМЕР_1), адреса: 65015, АДРЕСА_1) сплачений судовий збір у розмірі 6252 грн. 02 коп.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя С.О. Cтефанов