Рішення № 62080812, 18.10.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний № 320/3146/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Ковальова Ю.В.

провадження № 22-ц778/4224/16 Суддя-доповідач: Кухар С.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2016 року місто Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого, суддіКухаря С.В.суддів:Осоцького І.І. Гончар М.С.секретарБурима В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 10 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів та коштів на утримання, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2016 року ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення аліментів та коштів на утримання.

В обґрунтування позову зазначала, що в період з вересня 2014 року по квітень 2016 року перебувала з відповідачем у фактичних шлюбних відносинах (незареєстрованому шлюбі). Від вказаного шлюбу сторони мають малолітнього сина - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.

У квітні 2016 року фактичні шлюбні відносини позивачка та відповідач припинили, з того часу проживають окремо, сумісне господарство не ведуть. Дитина проживає разом з позивачкою та перебуває на її утриманні. Крім спільного з відповідачем сина, позивачка має на утриманні малолітню дитину від першого шлюбу. Позивачка зареєстрована в м. Макіївка Донецької області, однак фактично проживає в м. Мелітополі. Вона зараз не працює, бо здійснює догляд за малолітніми дітьми. Її єдиний дохід це лише передбачена законом державна допомога. Інших осіб, які б мали можливість надавати їй матеріальну допомогу на утримання дитини та її утримання в позивачки немає.

Після припинення шлюбу відповідач не бажає добровільно надавати їй матеріальну допомогу на утримання спільного сина та її утримання. Відповідач на теперішній час не працевлаштований, однак є працездатним і має можливість працювати. Крім того, відповідач має в особистій власності земельні ділянки сільськогосподарського призначення і комбайн. Він обробляє ці земельні ділянки, висаджує і вирощує сільськогосподарські культури і продає вирощений врожай, від чого має певний значний дохід. Інших неповнолітніх дітей відповідач не має, відрахування по виконавчим документам з нього не проводиться. Враховуючи, що відповідач має нерегулярний, мінливий дохід, просить стягнути з відповідача аліменти саме в твердій грошовій сумі.

На підставі викладеного, позивач просила суд, стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання малолітнього сина - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 гривень, щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття, а також аліменти на її утримання в розмірі 1 000, 00 грн., щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви і до досягнення дитиною 3-х річного віку.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 10 серпня 2016 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_7 в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн. щомісячно, починаючи з 18 травня 2016 року і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_5 судовий збір у сумі 551,20 грн. на користь держави. В решті позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 зазначає, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов частково. Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 100 % мінімального прожиткового мінімуму для дитини віком до 6-ти років, а саме до 1167 грн..

В частині відмови в задоволенні позову про стягнення коштів на утримання позивачки рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржене, а тому у відповідності до ч. 1 ст. 303 ЦПК України та роз'яснень п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24 жовтня 2008 року "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку" апеляційним судом не перевіряється.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що батьками ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_6 та ОСОБА_5, про що свідчить копія свідоцтва про народження НОМЕР_2, видане 10 листопада 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Мелітополю реєстраційної служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції у Запорізькій області (а.с. 9).

ОСОБА_6 зареєстрована в м. Макіївка Донецької області, однак фактично проживає в АДРЕСА_1; разом з нею проживає ОСОБА_7, про що свідчить довідка від 22.04.2015 року № 2314004060 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та довідка від 18 квітня 2016 року старшої по будинку (а.с. 8,10).

Згідно відомостей з центральної бази даних ДРФО ДПА України про суми виплачених доходів від 03.08.2016 року, ОСОБА_5 за 2015 рік доходів не отримано.

Згідно довідки про отримані доходи, що контролюються Приморською ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області від 05.08.2016 року, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 від провадження господарської діяльності отримано дохід за 2015 рік у 3400 грн.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері(батька) і (або) у твердій грошовій сумі.

За правилами ст. 183 СК України, якщо матір, батько, мають постійний заробіток(дохід), розмір аліментів на дитину визначається судом у частці від заробітку(доходу).

Звертаючись із позовом про стягнення аліментів, ніяких доказів того, що ОСОБА_5 має постійний заробіток (дохід), позивач не наводила.

Ухвалюючи оскаржуване рішення про стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітнього у розмірі 2000 грн., суд виходив окрім іншого з того, що відповідач хоч і не має постійного заробітку однак продав належний йому на праві власності комбайн.

З вказаними висновками суду щодо визначення розміру аліментів погодитися не можна.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

За письмовими запереченнями відповідача він не має постійного заробітку, працює на тимчасових роботах, допомагає в утриманні матері пенсіонерки, яка хворіє, і з якою він разом проживає.

Зазначені обставини позивачем не спростовані.

Окрім цього, сам же суд в оскаржуваному рішенні прийшов до висновку відмовляючи в позові щодо стягнення коштів на утримання позивачки, що відповідач не має можливості надавати їй таку допомогу.

Врахування, судом продажу відповідачем особистого майна, є безпідставним оскільки цей дохід ним отримано одноразово, і не говорить про можливість сплати аліментів в подальшому кожен місяць до досягнення дитиною повноліття у зазначеній судом сумі.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 цього Кодексу.

Враховуючи матеріальне становище відповідача, відсутність даних про наявність постійних доходів, колегія суддів вважає за можливе рішення суду змінити зменшивши розмір аліментів до розміру який визнав відповідач і який складає 100 % мінімального прожиткового мінімуму для дитини віком до 6-ти років, а саме до 1167 грн.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 10 серпня 2016 року у цій справі змінити в частині розміру стягнутих з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_7 зменшивши їх розмір з 2000 грн. до 1167 грн. щомісячно.

В іншій частині рішення суду не оскаржувалось і не перевірялось.

Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржене в частині яка перевірялась судом апеляційної інстанції до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: