Ухвала суду № 62080695, 13.10.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 640/5217/16-к Головуючий суддя І інстанції Попрас В. О.

Провадження № 11-кп/790/1967/16 Суддя доповідач Плетньов В.В.

Категорія: Злочини проти власності

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - судді Плетньова В.В.,

суддів - Люшні А.І. і Мозгового О.Д.,

секретар - Вакула Н.С.,

за участю: прокурора - Золочевського С.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

адвоката - Пономаренка В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові матеріали кримінального провадження № 640/5217/16-к за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.3 ст.187 КК України

за апеляційними скаргами: прокурора Харківської місцевої прокуратури № 2 Зіновєва Н.Е., обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника адвоката Пономаренко В.М. на вирок Київського районного суду міста Харкова від 7 червня 2016 року,

У С Т А Н О В И Л А:

Вироком Жовтневого районного суду міста Харкова від 14 квітня 2016 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця р/п «Комінтерн» Нововодолажького району Харківської області, громадянина України, не одружений, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає фактично за адресою: АДРЕСА_2, судимого:

1) 17.05.2005 р. за ст. 185 ч.3, ст.304 КК України до 4 років позбавлення волі, в силу ст.ст.75, 104 КК України з іспитовим строком 1 рік;

2) 05.03.2010 р. за ст.185 ч.3, ст.15 ч.3 - 185 ч.3 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, в силу ст.75 КК України з іспитовим строком 1 рік 6 місяців;

3) 12.10.2010 р. за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ч.4 ст.70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, за ч.2 ст. 15 та ч.3 ст.185, ч.3 ст.185, ч.3 ст.186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст.71 КК України остаточно призначене покарання у вигляді 5 років 6 місяців позбавлення волі,

визнано винним і засуджено за ч.3 ст.187 КК України до 8 років 6місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна. Продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою. Відповідно до ч.5 ст.72 КК України зараховано в строк відбування покарання попереднє ув'язнення з 21.03.2016 р. до дня ухвалення вироку суду, тобто до 07.06.2016 р. включно, з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі. Цивільний позов ОСОБА_5 задоволено частково. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 у рахунок відшкодування завданої шкоди 2800 грн. Стягнуто з засудженого ОСОБА_2 на користь держави судові витрати за проведення судових експертиз у розмірі 3314,52 грн. Вирішено долю речових доказів.

В апеляційних скаргах: обвинувачений просить вирок скасувати, а кримінальне провадження направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції; його захисник адвокат Пономаренко В.М. просить вирок змінити, кваліфікувати дії обвинуваченого за ч.3 ст.186 КК України та призначити покарання - 5 років позбавлення волі, а в здоволенні цивільного позову відмовити; прокурор Зінов'єв Н.Е. просить скасувати вирок, ухвалити новий вирок, яким призначити покарання у виді 11 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

Заслухавши доповідь судді, думки прокурора та обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступного:

Як убачається з оскаржуваного вироку суду обвинуваченого ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він 10 січня 2016 року близько 22 год. 30 хв., маючи умисел, спрямований на вчинення розбійного нападу з метою заволодіння чужим майном, діючи з корисливих спонукань, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, проник у приміщення домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3. Реалізуючи свій злочинний намір, погрожуючи ножем, тобто застосуванням психічного насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, примусив потерпілу віддати наявне в неї майно.

В ході розбійного нападу ОСОБА_2 заволодів майном ОСОБА_5 згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №445 від 27.01.2016 р. на суму 880 грн., а саме: мобільним телефоном марки «Nokia» модель 1209 вартістю 135 грн., фотоапаратом марки «Kodak HasySliare CD82» вартістю 600 грн., карткою пам'яті «Kingston» формату «Micro SD НС Class 4» ємкістю 8 Gb з адаптером «Transcend micro SD» вартістю 35 грн., чохлом для фотоапарату ТМ «Acropolis» вартістю 110 грн. Крім того, ОСОБА_2 заволодів грошовими коштами ОСОБА_5 у сумі 2800 грн. У результаті розбійного нападу ОСОБА_2 спричинив потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 3680 грн.

В подальшому ОСОБА_2 з місця вчинення злочину зник, обернувши викрадене майно і грошові кошти на власну користь, розпорядившись ними на власний розсуд.

Що стосується посилань сторони захисту на неправильність кваліфікації, колегія суддів уважає, що дії обвинуваченого правильно кваліфіковано за ч.3 ст.187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя і здоров'я особи, яка зазнала нападу, поєднаний із проникненням у житло.

Погроза застосування насильства при розбої полягає в залякуванні негайним застосуванням фізичного насильства, небезпечного для життя і здоров'я потерпілого (погроза вбити, заподіяти тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження, легке тілесне ушкодження з розладом здоров'я чи незначною втратою працездатності, або вчинити певні дії, що у конкретній ситуації можуть спричинити такі наслідки). Потерпіла в судовому засіданні наполягала на тому, що бачила в руках обвинуваченого ніж, який він тримав в руці вище стегна, коли йшов в її бік. Побачивши ніж, вона злякалась за своє життя, перехрестилася, оскільки допускала, що обвинувачений може застосувати ніж, тому повідомила, де лежать гроші. Потерпіла ОСОБА_5 і обвинувачений ОСОБА_2 раніше не знайомі, підстави для обмови потерпілою ОСОБА_5 обвинуваченого ОСОБА_2 відсутні. Пояснення потерпілої щодо сприйняття нею погрози ножем з боку обвинуваченого стабільні, підтверджуються іншими дослідженими судом доказами.

Суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що мала місце не просто демонстрація ножа, а погроза цим ножем життю і здоров'ю потерпілої. Сама обстановка злочину давала підстави потерпілій розцінити загрозу як реальну. Заперечення обвинуваченого в цій частині суд правильно визнав як такі, що обумовлені метою уникнути справедливого покарання за вчинене кримінальне правопорушення. Суд повно і всебічно проаналізував і оцінив показання потерпілої і обвинуваченого в сукупності з іншими об'єктивними доказами.

Так, протоколом огляду місця події від 11.01.2016 р., проведеного за участі потерпілої ОСОБА_5зафіксовано обстановку в місці події (а.с.110-123), Згідно судово-дактилоскопічної експертизі (висновок №211 від 26.01.2016 р.), два сліди пальців рук розмірами 16x14 мм та 21x14 мм, відкопійовані на два відрізки прозорої липкої стрічки відповідно розмірами 54x45 мм та 50x45 мм, визнані придатними для ідентифікації особи, згідно висновку експерта №82 від 13.01.2016 р., які були вилучені під час огляду місця події за фактом розбійного нападу 10.01.2016 р. на ОСОБА_5 у домоволодінні за адресою: вул. Дружна, 33 у м. Харкові, залишені відповідно середнім пальцем правої руки та вказівним пальцем лівої руки на дактилокарті, заповненої на ім'я ОСОБА_2 (а.с.129-136). При пред'явленні речей для впізнання потерпіла ОСОБА_5 впізнала серед пред'явлених їй мобільних телефонів - її мобільний телефон марки «Nokia» модель 1209 (ас.52-55), серед пред'явлених їй фотоапаратів - її фотоапарат марки «Kodak HasyShare CD82» (ас.56-59), а серед пред'явлених їй чохлів для фотоапарату - її чохол для фотоапарату ТМ «Acropolis», яким в ході розбійного нападу заволодів обвинувачений ОСОБА_2 (ас.60-63). Згідно протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.01.2016 р., в ході проведення цієї слідчої дії потерпіла ОСОБА_5 впізнала серед пред'явлених їй фотознімків чоловіків - фотознімок ОСОБА_2, яким було скоєно розбійний напад на неї(ас.64-66). На слідчому експерименті від 28.03.2016 р. ОСОБА_2 розповів та показав, за яких обставин він вчинив розбійний напад на потерпілу ОСОБА_5 та як заволодів майном потерпілої (а.с.74-85). Вартість майна потерпілої ОСОБА_5, яким шляхом розбійного нападу заволодів ОСОБА_2, складає: мобільного телефону марки «Nokia» модель 1209 - 135 грн., фотоапарата марки «Kodak HasyShare CD82» - 600 грн., картки пам'яті «Kingston» формату «Micro SD НС Class 4» ємкістю 8 Gb з адаптером «Transcend micro SD» - 35 грн., чохла для фотоапарату ТМ «Acropolis» - 110 грн. (а.с.124- 128).

Що стосується виду та міри покарання, відповідно до вимог чч.1 та 2 ст.65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Суд у вироку врахував характер, ступінь тяжкості вчиненого злочину особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, те, що злочин є особливо тяжким, обвинувачений раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, не одружений, не працює, характеризується задовільно. Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_2, суд визнав вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Хоча судом необґрунтовано не було визнано рецидив злочинів як обставину, яка згідно п.1 ч.1 ст.67 КК України, є такою, що обтяжує покарання, призначивши обвинуваченому покарання у виді 8 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, фактично цю обставину врахував.

З урахуванням часткового визнання вини обвинуваченим, конкретних обставин події, відсутності тяжких наслідків підстав вважати призначене покарання надто м'яким або надто суворим колегія суддів не вбачає.

Відповідно до вимог ч.5ст.72 КК України в строк покарання ОСОБА_2 зараховано строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі з 21 березня 2016 року до дня ухвалення вироку суду, тобто до 07 червня 2016 року включно.

Колегія суддів уважає за необхідне врахувати подальший строк попереднього ув'язнення за тим самим принципом до фактичного звільнення з-під варти, яке мало місце 8.08.2016 року.

Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги прокурора, обвинуваченого та його захисника залишити без задоволення.

Вирок Київського районного суду міста Харкова від 7 червня 2016 року, щодо ОСОБА_2 залишити без змін.

Відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_2 у строк покарання час попереднього ув'язнення з 8.06.2016 року по 8.08.2016року з розрахунку: один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але на неї може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту проголошення ухвали.

Головуючий-суддя суддя суддя

_______ ___ _______

В.В.ПЛЕТНЬОВ А.І.ЛЮШНЯ О.Д.МОЗГОВИЙ