Ухвала суду № 62080074, 13.10.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

ЄУН 333/8048/15

Провадження №22ц/778/2448/16 Головуючий у 1 інстанції: Фунжий О.А.

Суддя-доповідач: Воробйова І.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Воробйової І.А.

суддів: Полякова О.З.,

Спас О.В.

при секретарі: Евальд Д.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05 квітня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: орган опіки і піклування в особі виконавчого комітету Запорізької міської ради, про передачу неповнолітньої дитини для проживання з батьком, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_4 звернулась до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітньої дитини. Позовні вимоги мотивовано тим, що 21 січня 2012 р. сторони зареєстрували шлюб, мають неповнолітню дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. В березні 2015 р. сторони розірвали шлюб, мешкають окремо, відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. З наведених підстав позивач просить суд стягнути з відповідача аліменти у твердій грошовій сумі на утримання дочки у розмірі 1 000 грн. щомісячно до досягнення повноліття.

ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом про передачу неповнолітньої дитини для проживання з батьком. Позовні вимоги мотивовано тими, що відповідач ОСОБА_4 агресивно поводиться з дітьми, всіляко перешкоджає йому у спілкуванні з дочкою, утримує її в квартирі, куди він не має доступу. Незважаючи на рішення суду від 15 липня 2015 р., яким для нього встановлено графік спілкування з дочкою, відповідач не виконує судове рішення. З наведених підстав позивач просить суд передати дочку для проживання з батьком.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05 квітня 2016 року позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 починаючи з 6 листопада 2015 р. аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1 000 грн. щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, до ІНФОРМАЦІЯ_1 р.

У задоволені позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про передачу неповнолітньої дитини для проживання з батьком, відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в сумі 551 грн. 20 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Стаття 159 СК України встановлює право того з батьків, хто проживає окремо від дитини, на звернення до суду з позовом про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та у її вихованні.

Відповідно до ч.4 названої статті СК України, у разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним.

Судом встановлено, що 21 січня 2012 р. сторони уклали шлюб в органі реєстрації актів цивільного стану. (а.с. 5) Від шлюбу сторони мають неповнолітню дочку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6), яка мешкає разом із матір'ю. (а.с. 8) 10 березня 2015 р. сторони шлюб розірвали. (а.с. 7)

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15 липня 2015 р. частково задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у спілкування з дитиною, встановлено графік спілкування позивача з дочкою ОСОБА_6. (а.с. 35-37).

В обґрунтування заявлених позовних вимог, ОСОБА_3 посилався на систематичне умисне невиконання ОСОБА_4 рішення суду щодо його участі у вихованні дитини.

Задовольняючи позов ОСОБА_4 про стягнення аліментів та відмовляючи в задоволені зустрічного позову ОСОБА_3, суд, всебічно дослідивши обставини справи та оцінивши надані сторонами докази відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України, дійшов обґрунтованого висновку щодо не доведеності факту умисного ухилення ОСОБА_4 від виконання рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15 липня 2015 р.стосовно забезпечення участі ОСОБА_3 у спілкуванні та вихованні малолітньої дочки.

Вказаний висновок погоджується з фактичними обставинами справи.

Оцінивши встановлені обставини, суд не виявив достатніх умов для передачі дочки на виховання батька, враховуючи вік дитини, її прихильність до кожного з батьків.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, зокрема у принципі 6 проголошено, що малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли наявні виключні обставини, бути розлучена зі своєю матірю.

Відповідно до п.6 ч.2 ст. 18 СК України способом захисту сімейних прав та інтересів, зокрема, є відшкодування матеріальної та моральної шкоди, якщо це передбачено цим Кодексом або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Надані по справі докази суд оцінив з дотриманням вимог ст. 212 ЦПК України.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність судових висновків не спростовують, оскільки фактично зводяться до вимог про переоцінку доказів та встановлених по справі обставин, передбачених ст. 309 ЦПК України підстав для зміни чи скасування судового рішення вони не містять.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05 квітня 2016 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: