Рішення № 62079884, 18.10.2016, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №282/588/16 Головуючий у 1-й інст. Вальчук В. В.

Категорія 19 Доповідач Павицька Т. М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого Павицької Т.М.,

суддів Шевчук А.М., Талько О.Б.

секретаря Ковальської Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто» про визнання договору недійсним та стягнення коштів, за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто» на заочне рішення Любарського районного суду Житомирської області від 14 липня 2016 року,

в с т а н о в и л а :

У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто» про визнання договору недійсним та стягнення коштів. В обґрунтування позову посилався на те, що у травні 2016 року він знайшов у мережі інтернет оголошення про продаж трактора «FOTON FT 504» в м. Ужгород за ціною 98 000 грн. 12 травня 2016 року він приїхав до м. Ужгород для купівлі вказаного трактору. При зустрічі продавець попросила його підписати незаповнений договір лізингу щоб його підготували, а він тим часом огляне трактор, на що він погодився. Оглянувши трактор йому повідомили, що необхідно сплатити перший внесок в сумі 37 500 грн. і протягом трьох днів йому безкоштовно доставлять трактор. Погодившись на такі умови, ним було сплачено 37 500 грн., однак самого договору на руки довго не отримував, коли ж йому вручили примірник договору то через брак часу він не встиг ознайомитись із його змістом та поїхав додому. Після спливу трьох днів трактор йому так і не доставили, зателефонувавши на гарячу лінію йому повідомили, що необхідно сплатити 50 % вартості товару так як попередньо сплачена сума була внеском за укладення договору, а не платою за товар. Також йому повідомили, що якщо його не влаштовують такі умови то він може звернутись до продавця з вимогою про розірвання договору. Детально ознайомившись з договором він виявив, що ціна трактора у ньому зазначена 375 000 грн. замість 98 000 грн. обумовлених в оголошенні та при розмові із продавцем. Окрім цього, у договорі відсутній пункт який передбачав би розірвання договору з ініціативи лізингоодержувача. Вважає, що його введено в оману, відповідачем застосовано до нього нечесну підприємницьку діяльність, умови договору порушують Закону України «Про захист прав споживачів», у зв'язку з чим просив визнати недійсним договір фінансового лізингу № 003837 від 12.05.2016 року, стягнути сплачені кошти в розмірі 37 500 грн. та 375 грн. - комісію банку.

Заочним рішенням Любарського районного суду Житомирської області від 14 липня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсним договір фінансового лізингу № 003837 від 12 травня 2016 року, укладений між ТОВ «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» та ОСОБА_1 Стягнуто з ТОВ «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 37 500 грн., сплачених в якості адміністративного платежу та 375 грн. комісії банку. Стягнути з ТОВ «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» на користь ОСОБА_1 1 102 грн. 40 коп. судового збору.

В апеляційній скарзі ТОВ «Лізингова компанія «ВАШ АВТО», посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як убачається з матеріалів справи, 12 травня 2016 року між ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто» (лізингодавець) та ОСОБА_1 (лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу № 003837 (з додатками), відповідно до умов якого товариство бере на себе зобов'язання придбати предмет лізингу - транспортний засіб марка/модель - «FOTON FT 504», комплектація/модифікація - FT 504, об'єм/ тип двигуна - 50 К.С./диз., тип КПП - мех., привід - 4х4 у власність та передати його в користування лізингоодержувачу на термін та на умовах, передбачених договором.

Відповідно до умов додатку 1 до цього договору вартість предмета лізингу становить 14 705,88 доларів США; авансовий платіж - 7 352,94 доларів США (50% вартості предмета лізингу); щомісячний платіж - 612,75 доларів США; адміністративний платіж - 1 470,59 доларів США (10% вартості предмета лізингу); комісія за передачу - 441,18 доларів США (3% вартості предмета лізингу).

На виконання умов даного договору позивачем, згідно квитанції від 12 травня 2016 року, були внесені кошти в сумі 37 500 грн. (а.с.13).

Згідно з умовами договору адміністративний платіж - це першочерговий єдиноразовий платіж, що входить до складу першого платежу, що має бути сплачений лізингоодержувачем на користь лізингодавця за перевірку, розгляд та підготовку документів для укладення договору, незалежно від назви призначення платежу у квитанції про сплату. Розмір адміністративного платежу відображається у додатку 1 до договору та становить погоджений сторонами відсоток від вартості предмета лізингу.

Відповідно до додатку 1 до договору розмір адміністративного платежу становить 10 % від вартості предмета лізингу, що становить 1 470 доларів США.

Згідно із частиною другою статті 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

За частиною другою статті 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Виходячи з аналізу норм чинного законодавства договір фінансового лізингу за своєю правовою природою є змішаним і містить елементи договорів оренди (найму) та купівлі-продажу транспортного засобу, що випливає зі змісту договору відповідно до статті 628 ЦК України.

Відповідно до частин першої, другої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, Законом України «Про фінансовий лізинг».

Стаття 18 Закону України «Про захист прав споживача» містить самостійні підстави визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача.

Так, за змістом частини п'ятої цієї норми у разі визнання окремого положення договору несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути визнано недійсним або змінено, а не сам договір.

У разі коли зміна окремих положень або визнання їх недійсними зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення підлягають зміні або договір може бути визнаний недійсним у цілому (частина шоста статті 18 Закону).

Визначення поняття «несправедливі умови договору» закріплено в частині другій статті 18 цього Закону. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу.

Несправедливими згідно із частиною третьою статті 18 згаданого Закону є, зокрема, умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов'язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов'язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв'язку з розірванням або невиконанням ним договору (пункти 2-4); надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі (пункт 11); визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві або надання продавцю (виконавцю, виробнику) можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору (пункт 13).

Згідно з укладеним між сторонами договору фінансового лізингу лізингодавець зобов'язався придбати та передати на умовах фінансового лізингу в користування майно (предмет лізингу), а лізингоодержувач зобов'язався прийняти предмет лізингу та сплачувати передбачені договором платежі (пункти 1.3, стаття 9 договору).

Вартість предмета лізингу на момент укладення договору становила 14 705,88 доларів США, з урахуванням ПДВ, що за обмінним курсом долара США до гривні на момент укладення цього договору складало 375 000 грн. (пункт 8.2).

Гривневий еквівалент вартості предмета лізингу, визначений на дату укладення договору, може змінюватися в разі зміни обмінного курсу долара США до гривні або в разі зміни відпускної ціни транспортного засобу в продавця (пункт 8.3).

Всі планові платежі здійснюються лізингоодержувачем відповідно до умов, визначених у додатках 1, 3 до договору фінансового лізингу. Планові платежі зараховуються лізингодавцем згідно з обмінним курсом долара США до гривні на дату фактичного зарахування платежу на рахунок лізингодавця (пункт 8.5).

За змістом указаних пунктів договору розмір лізингової плати може змінюватися залежно від зміни ситуації на грошовому ринку, що впливає на вартість предмета лізингу, проте формули перерахунку не передбачає.

Проаналізувавши зміст договору, суд установив, що за невиконання своїх зобов'язань за договором фінансового лізингу лізингодавець не несе відповідальності, а, навпаки, отримує вигоду - штраф у розмірі 40 % від розміру авансового платежу та всю суму сплаченого адміністративного платежу (пункти 12.1 договору).

Відповідно до частини другої статті 6 Закону № 723/97-ВР істотними умовами договору лізингу є: предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Крім того, з огляду на юридичну природу договору фінансового лізингу та положень статті 692 ЦК України споживач послуг, укладаючи такий договір, має право знати обсяг своїх фінансових зобов'язань та ціну транспортного засобу, який лізингодавець передає йому в користування за плату з правом викупу. При цьому ціна предмета лізингу є істотною умовою такого договору згідно вимог статей 638, 655, 691 ЦК України.

Відповідно до пункту 10.1 лізинговим платежем є платіж, що сплачується кожного місяця лізингоодержувачем на користь лізингодавця відповідно до графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (додаток № 3 до договору). Кожен лізинговий платіж включає: відсотки (проценти) за користування обсягом фінансування в розмірі 21% річних на залишок частини від обсягу фінансування; частину вартості предмета лізингу; комісію за супроводження договору в розмірі 7 %.

Разом з тим, графік покриття витрат та виплати лізингових платежів (додаток №3) та сам обсяг таких платежів сторони не погодили та не підписали в момент укладення договору, що свідчить про невизначеність загальної суми фінансування.

Зі змісту оспорюваного договору вбачається, що сторони не погодили постачальника (продавця) транспортного засобу, остаточно не визначили вартості предмета лізингу.

Таким чином, на момент укладення договору фінансового лізингу лізингоодержувач був позбавлений можливості ознайомитися з обсягом своїх грошових зобов'язань та графіком лізингових платежів, що свідчить про невизначеність загального обсягу грошових зобов'язань лізингоодержувача.

Згідно п. 12.14. договору лізингу у випадку необґрунтованої відмови від прийняття предмету лізингу, лізингодавець має право розірвати даний договір та вимагати від лізингоодержувача сплати на користь лізингодавця неустойку (штраф) у розмірі 10% від вартості предмета лізингу. Також лізингоодержувач зобов'язаний компенсувати всі понесені витрати лізингодавця по реєстрації та страхуванню предмету лізингу. У такому випадку лізингодавець не повертає лізингоодержувачу сплачені ним на виконання даного договору кошти.

Разом з тим, зазначений пункт договору суперечить ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», якою передбачено право споживача на одержання відповідної компенсації від продавця у зв'язку з розірванням або невиконанням умов договору та є несправедливим.

Статтею 16 Закону № 723/97-ВР передбачено, що лізингові платежі можуть включати:

а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу;

б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно;

в) компенсацію відсотків за кредитом;

г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

За положеннями цієї статті адміністративний платіж не відноситься до витрат лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу. Відповідач не обґрунтував співмірності розміру адміністративного платежу (10 % вартості предмета лізингу) за перевірку, розгляд та підготовку документів для укладення договору і вартості виконаної послуги, яка в розумінні статті 16 Закону № 723/97-ВР не вважається лізинговим платежем, а фактично полягала лише у виготовленні типової форми договору.

Окрім цього, достроково погасити лізингові платежі можна не раніше ніж через 12 (дванадцять) календарних місяців після підписання акта приймання-передачі предмета лізингу між лізингодавцем та лізингоодержувачем (п. 3.4.5), що свідчить також про порушення прав споживача.

Крім того, у договорі відсутні родові ознаки предмету лізингу, оскільки він не містить року випуску транспортного засобу, кольору, номера кузова, шасі та інше.

З урахуванням положень ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», умови договору кваліфікуються як несправедливі, якщо вони по перше, порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509); по друге, призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; по третє, завдають шкоди споживачеві.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 08 червня 2016 року по справі № 6-330цс16.

Отже, у справі, яка переглядається, суд першої інстанції, визнаючи умови договору фінансового лізингу несправедливими, а договір недійсним та стягуючи з лізингодавця на користь лізингоодержувача сплачену суму адміністративного платежу, ухвалив в цій частині законне й обґрунтоване рішення, правильно застосувавши положення Закону № 1023-XII та статей 203, 215 ЦК України.

За таких обставин, колегія суддів визнає безпідставними, необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що укладений договір відповідає нормам матеріального права; що позивач, підписуючи його зміст, погодився з його умовами й по своїх суті, договір є справедливим та не порушує прав споживача.

Однак, судом першої інстанції безпідставно було задоволено позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто» на користь ОСОБА_1 375 грн. комісії банку з огляду на таке.

Згідно п. 2.4 глави 2 розділу II Правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 18.06.03 року № 255, комісійні доходи і витрати банку - це операційні доходи й затрати за наданими або отриманими послугами, сума яких обчислюється пропорційно сумі активу або зобов'язання чи вважається фіксованою.

Оскільки, комісія в сумі 375 грн., сплачена згідно квитанції від 12 травня 2016 року, є платою за послуги банку, а не сумою яка була одержана ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто» на виконання недійсного правочину, у суду першої інстанції не було правових підстав для стягнення цієї суми з відповідача.

З огляду на наведене, рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь позивача 375 грн. комісії банку підлягає скасуванню, з ухвалення нового про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто» задовольнити частково.

Заочне рішення Любарського районного суду Житомирської області від 14 липня 2016 року в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто» на користь ОСОБА_1 375 грн. комісії банку скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні цих вимог.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді