Рішення № 62078988, 11.10.2016, Шахтарський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Першотравенський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 186/986/16-ц

Провадження номер № 2/0186/522/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2016 року Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Демиденко С.М.,

секретар судового засідання: Фадєєва Т.Б.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Першотравенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 24 вересня 2012 року рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області з нього на користь позивачки були стягнуті аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

19 травня 2014 року рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області його було звільнено від сплати аліментів на утримання неповнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в звязку з тим, що ОСОБА_4 починаючи з жовтня 2013 року мешкала з ним і знаходилась на його утриманні. При цьому в суді було встановлено, що донька з жовтня 2013 року мешкала з ним і знаходилась на його утриманні. При цьому відповідачка по справі продовжувала отримувати аліменти (не маючи на це права) на утримання дитини яка проживала з позивачем і витрачала їх на власні потреби. Таким чином за період з жовтня 2013 року по травень 2014 року з нього на користь відповідачки було стягнуто 19346,48 гривень.

Просить суд стягнути з відповідачки на його користь грошові кошти, стягненні в рахунок аліментів, в сумі 19 346,48 гривень.

Позивач в судовому засіданні пояснив, що просить стягнути з відповідачки кошти, які з нього були утриманні на підставі рішення Першотравенського міського суду від 24 вересня 2012 року, про стягнення з нього аліментів на користь відповідачки. Так як 30 травня 2014 року набрало чинності рішення від 19 травня 2014 року того ж суду про звільнення його від сплати цих аліментів. Кошти які він просить стягнути отримані відповідачкою в період з жовтня 2013 року по травень 2014 року тобто в період до набрання чинності рішенням суду про звільнення його від сплати цих аліментів. Але він зазначає, що дитина мешкала в цей період з ним а тому утримані з нього аліменти відповідачка повинна відшкодувати. Додатково пояснив, що навіть після набрання законної сили рішенням суду про звільнення його від сплати аліментів з нього деякий час продовжували утримати кошти в рахунок погашення заборгованості по аліментах, яка утворилася до звільнення його від сплати аліментів.

Адвокат в судовому засіданні підтримав позицію позивача просив позов задовольнити.

Відповідачка в судове засідання не зявилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності та письмові заперечення, в яких зазначила, що дійсно на підставі рішення Першотравенського міського суду 24 вересня 2012 року отримувала аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Ствердження позивача про те, що вона отримувала аліменти не маючи на це право, безпідставні.

Так, вона отримала аліменти за листопад 2013 року на суму 3962,90 гривні та на суму 3889,34 гривень. Але на той час вони з позивачем проживали разом, вели спільне господарство і відповідно витрачали кошти на утримання доньки разом. Тобто твердження ОСОБА_1 проте, що донька мешкала з ним не вірне.

Шлюб було розірвано на підставі рішення Першотравенського міського суду 11 березня 2014 року.

Відповідач фізично не міг проживати разом з донькою так, як починаючи з березня 2014 року перебував на лікуванні у місті Дніпропетровську.

ОСОБА_4 в період з січня 2014 по травень 2014 року проживала як зі своєю матірю, так і зі своїм батьком. Тобто стверджувати, що відповідачка безпідставно витрачала аліменти не правильно.

Стосовно довідки із Пенсійного фонду України у м. Першотравенську, то довідка видана ОСОБА_3, 16 березня 2016 року, але ніякої довідки вона не отримувала, що ставить під сумнів правдивість даних зазначених у цій довідці. Також стягнені аліменти проведені у серпні та вересні 2014 року, а виплата аліментів припинена 16 травня 2014 року.

Відповідно і довідка про сплачені аліменти ВВДФССНВУ ВВД ФССНВУ в м. Першотравенську свідчить про те, що аліменти стягнуто за червень місяць.

Просить в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів з ОСОБА_3 у розмірі 19346,48 гривень відмовити у повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Свідоцтвом про народження серії 1-КИ №050091 виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Першотравенського міського управління юстиції Дніпропетровської області підтверджується факт того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 19 травня 2014 року, яке набрало законної сили 30 травня 2014 року, встановлено що ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, звільнено від сплати аліментів на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, на доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частини всіх видів його заробітку /доходів/, стягнутих рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2012 року.

Згідно довідки Пенсійного фонду України УПФУ м.Першотравенськ №1228 від 02 березня 2016 року ОСОБА_3 отримала від ОСОБА_1 аліменти на 1 дитину за серпень-вересень 2014 року в розмірі 2306,90 гривень.

Згідно довідки №217 та супровідного листа до неї № 1032/01-10 від 09 липня 2014 року виданої ВВДФССНВУ ВВД ФССНВУ в місті Першотравенську встановлено, що загальна сума утриманих в червні 2014 року з відповідача аліментів склала 1181,27 гривня. Які складаються з заборгованості по аліментах, що виникла за період до набрання чинності рішенням суду про звільнення позивача від сплати аліментів.

Згідно довідки №785 від 18 червня 2016 року виданої Публічним акціонерним товариством «ДТЕК Павлоградвугілля» встановлено, що з ОСОБА_1 з листопада 2013 року по травень 2014 року (звільнений 16 травня 2014 року) були стягнуті аліменти на користь ОСОБА_3 в розмірі 15858,31 гривень.

Вирішуючи позовні вимоги суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України /далі ЦК України/ особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно до статті 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті:

«заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача».

Відповідно до ч. 2 ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України у справах про стягнення аліментів, а також у справах про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання не допускається незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішення, за винятком випадків, коли рішення було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача.

Суд враховуючі встановлені обставини справи та відповідні їм правовідносини, вважає що до них не підлягає застосуванню положення ст. 1212 ЦК України, враховуючі відсутність в них безпідставності. Так, відповідачка отримувала аліменти з позивача на підставі рішення суду, яке набрало законної сили та не вчиняла жодних дій які б свідчили про безпідставність набуття нею цих коштів.

Враховуючі вище викладене суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Судові витрати у відповідності до правил встановлених ч.4 ст. 88 ЦПК України віднести на рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Першотравенський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: С.М. Демиденко