Рішення № 62077505, 17.10.2016, Любарський районний суд Житомирської області

Справа № 282/803/16

Провадження № 2/282/290/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2016 року смт.Любар

Любарський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого-судді: В.В. Вальчука

при секретарі судових засідань: ОСОБА_1

за участю відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «КРОНА» до ОСОБА_2 про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування (в порядку суброгації), -

ВСТАНОВИВ:

Позивач зазначає, що 18 жовтня 2013 року між ПАТ «Страхова компанія «Крона» та ОСОБА_3, було укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу.

18 серпня 2014 року о 14 годині 15 хвилин на проспекті Перемоги, 89А в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Toyota Avalon, реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіля Peugeot Expert, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2.

В результаті даного ДТП автомобіль Toyota Avalon, реєстраційний номер НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження.

Винним у вчиненні даного ДТП, згідно постанови Святошинського районного суду міста Києва від 12.09.2014 року визнано ОСОБА_2

На виконання умов договору страхування ПАТ «СК «КРОНА» виплачено страхувальнику страхове відшкодування на підставі рахунку фактури ФОП «ОСОБА_4А.» та ФОП «ОСОБА_5І.» в розмірі 111271,00 грн.

Враховуючи те, що цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Peugeot Expert, реєстраційний номер НОМЕР_2 була застрахована у ПрАТ «УПСК» то ПАТ «СК «КРОНА» звернулась до останньої про відшкодування збитків в порядку регресу з лімітом відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 50000,00 грн.

ПрАТ «УПСК» в свою чергу сплатила вказану грошову суму.

Решта суми сплаченого страхового відшкодування ПАТ «СК «КРОНА», а саме 61271,00 грн. підлягають відшкодуванню ОСОБА_2

Саме тому, позивач змушений звернутись до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2, в порядку суброгації суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 61271,30 грн., та судові витрати в сумі 1378,00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулось 05.10.2016 року уточнила позовні вимоги, та надала письмову заяву про те, що у прохальній частині позову не вірно вказано по-батькові відповідача, а тому просила вважати це технічною опискою. Позовні вимоги підтримала з підстав викладених у позовній заяві та просила їх задовольнити. 17.10.2016 року через канцелярію суду надійшла заява представника позивача, в якій вона позовні вимоги підтримує в повному обсязі, а справу просить розглядати у її відсутності.

Відповідач у судовому засіданні, яке відбулось 05.10.2016 року позовні вимоги не визнав та зазначив, що сума відшкодування завищена. Також вказав, що постанову Святошинського районного суду м. Києва від 12.09.2014 року він не оскаржував та визнав свою вину у вчиненні ДТП. До експертів з приводу проведення оцінки вартості ремонту автомобіля TOYOTA AVALON не звертався та доказів про завищену вартість цієї оцінки суду не надав і просив оголосити перерву для підготовлення клопотання про проведення експертизи. В судовому засіданні 17.10.2016 року відповідач клопотання про призначення експертизи суду не заявив та пояснив, що він не буде його заявляти. Додаткових доказів у нього немає і надати їх суду не може.

Вислухавши сторін, розглянувши та дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.

18 жовтня 2013 року між ПАТ «Страхова компанія «Крона» та ОСОБА_6 було укладено договір страхування наземного транспортного засобу № 292_13_150, за програмою каско 50/50 (а.с 13-20).

Постановою Святошинського районного суду міста Києва № 759/14387/14-п від 12 вересня 2014 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, за те, що він 18 серпня 2014 року о 14 годині 15 хвилин в місті Київ на проспекті Перемоги, 89-А, керуючи автомобілем НОМЕР_3 під час зміни напрямку руху з середньої смуги руху на ліву смугу руху не врахував дорожню обстановку не надавши дорогу автомобілю НОМЕР_4, який рухався в попутному напрямку прямо, що призвело до зіткнення, пошкодження транспортних засобів та нанесенню матеріальних збитків, чим порушив вимоги п.п. 10.1, 10.3 ПДРУ. ОСОБА_2, у судовому засіданні свою вину визнав. Постанова набрала законної сили 23.09.2014 року (а.с.28).

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САТ 423412 власником автомобіля Toyota Avalon, реєстраційний номер НОМЕР_1 є ОСОБА_6 (а.с.24).

Як вбачається із рахунку-фактури № 3 виданого ФОП ОСОБА_7, 01 жовтня 2014 року вартість відновлювальних робіт автомобіля НОМЕР_5 склала 111 503 грн. (а.с.53).

Згідно платіжних доручень № ЦО06634 від 13 жовтня 2014 року та № ЦО06747 від 22 жовтня 2014 року, ПАТ «СК «Крона» здійснило часткову оплату страхового відшкодування згідно страхового акту ДНТ № 92/14 від 10.10.2014 року за пошкодження автомобіля НОМЕР_4 в сумі 80000 грн., та 31271, 30 грн. відповідно (а.с.62-63).

Відповідно до платіжного доручення № 2785 від 21 квітня 2015 року ПАТ «УПСК» здійснило страхову виплату в сумі 50000 грн., на рахунок ПАТ «СК «Крона» згідно акту ОЦ/041/000/15/0011 від 20 квітня 2015 року (потерпілий ОСОБА_6І.) (а.с.66).

Тобто позивачеві відшкодовано лише частину суми виплаченої потерпілій особі і на даний час невідшкодована сума становить 61271,30 грн.

Згідно ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування.

У відповідності до ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як встановлено в п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

У відповідності до ч. 1 ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Як встановлено ст. 27 ЗУ «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків , встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.4 ст.10 ЦПК України, суд сприяє всебічному і повному зясуванню обставин справи : розяснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обовязки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Із врахуванням положень ст..10 ЦПК України судом було розяснено відповідачу його право на звернення до суду з клопотаннями з приводу його непогодження з сумою оцінки вартості відновлювальних робіт автомобіля НОМЕР_4, однак відповідач цим правом не скористався та не надав суду доказів про завищення цієї оцінки.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2, був визнаний винним у вчиненні вищевказаного ДТП, а ПАТ «СК «Крона» здійснило страхові виплати потерпілій особі за наслідками ДТП у відповідності до умов договору страхування, і це повністю підтверджується матеріалами справи, в свою чергу страхова компанія ПАТ «УПСК» у якій була застрахована цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП виплатила на користь позивача лише часткову суму збитків, то суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ «СК «Крона» підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати.

Оскільки позов підлягає до задоволення повністю то із відповідача слід стягнути на користь позивача сплачену суму судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 993, 1166, 1187, 1188, 1191, 1194 ЦК України, ст. 27 ЗУ «Про страхування», ст.ст.10, 60, 61, 88, 209, 212- 215, 218, 222, 223, 294 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код 279240949 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «КРОНА», ідентифікаційний код 30726778, р/р 26509159042903 в АТ «УКРСИББАНК» , МФО 351005 суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 61271 (шістдесят одна тисяча двісті сімдесят одна) гривня 30 (тридцять) копійок.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код 279240949 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «КРОНА», ідентифікаційний код 30726778, р/р 26509159042903 в АТ «УКРСИББАНК», МФО 351005 витрати у звязку із сплатою судового збору у розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень.

Повний текст судового рішення виготовлено 19 жовтня 2016 року.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Любарський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягомдесяти днівз дня проголошення рішення, а особою, яка не була присутня в судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копіїрішення.

Суддя В.В.Вальчук