Постанова № 62077026, 13.10.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2016 р. Справа№ 910/9539/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

при секретарі Колеснік М.П.

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_2

від відповідача - ОСОБА_3

від третьої особи - 1 ОСОБА_4

від третьої особи - 2 не з`явився

від третьої особи - 3 не з`явився

від третьої особи - 4 не з`явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства Банк "Контракт" на рішення Господарського суду м. Києва від 01.08.2016 (cуддя Гумега О.В.)

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбізнесвіза"

до Публічного акціонерного товариства Банк "Контракт"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне підприємство "Легіон -2004"

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрополіс Реаліті Груп"

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб України

про витребування майна та про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Укрбізнесвіза" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про витребування майна та про визнання права власності.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.08.2016 у справі № 910/9539/14 позовні вимоги задоволено частково. Витребувано від Публічного акціонерного товариства Банк "Контракт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбізнесвіза" - групу приміщень № 60 (літ. А) загальною площею 659,7 м.кв., що знаходяться за адресою: місто Київ, бульвар Івана Лепсе, будинок 50, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 205752880000; групу приміщень № 61 (літ. А) загальною площею 544,9 м.кв., що знаходяться за адресою: місто Київ, бульвар Івана Лепсе, будинок 50, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 205782780000. Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбізнесвіза" право власності на: групу приміщень № 60 (літ. А) загальною площею 659,7 м.кв., що знаходяться за адресою: місто Київ, бульвар Івана Лепсе, будинок 50, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 205752880000; групу приміщень № 61 (літ. А) загальною площею 544,9 м.кв., що знаходяться за адресою: місто Київ, бульвар Івана Лепсе, будинок 50, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 205782780000.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2016, в якій вказує, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального права, при неповному з`ясуванні всіх обставин справи, а тому просив рішення суду скасувати та постановити нове, яким в задоволені позовних вимог відмовити повністю.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.08.2016 для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Шапран В.В., судді: Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2016 прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 15.09.2016.

Через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів, від представника третьої особи - 4 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що рішення суду є неправомірним та необґрунтованим, а тому підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.

Крім того, від арбітражного керуючого позивача також до суду надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких зазначено, що рішення суду є правомірним та законним, а тому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

В судовому засіданні 15.09.2016 по справі було оголошено перерву відповідно до ст. 77 ГПК України до 13.10.2016.

Від представника апелянта до суду надійшло клопотання про витребування доказів, а саме з Господарського суду міста Києва завірену належним чином копію відзиву ТОВ «Укрбізнесвіза» на позову заяву, що розглядалась в рамках справи № 53/48 та завірену належним чином копію договору про співробітництво від 17.10.2005.

Колегія суддів, вивчивши доводи даного клопотання, заслухавши думку представника позивача та третьої особи -1, прийшли до висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на те, що апелянтом не обґрунтовано належними доводами, яким чином вказані документи вплинуть на результат оцінки доказів по справі та як дані документи спростовують доводи позивача в рамках розгляду даної справи.

В судове засідання 13.10.2016 з`явились представники позивача, відповідача та третьої особи - 1 та надали усні пояснення стосовно предмету спору.

Представники третіх осіб 2, 3, 4 в судове засідання не з`явились, про день та час розгляду скарги повідомлялись належним чином, що підтверджується зворотними повідомленнями, які містяться в матеріалах справи, причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду скарги не подавали.

За таких обставин, враховуючи, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка представників третіх осіб 2, 3, 4 не перешкоджає вирішенню справи по суті, проти даного не заперечували представники позивача, відповідача та третьої особи - 1, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників третіх осіб 2, 3 , 4.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи - 1, дослідивши наявні матеріали справи, встановив наступне:

17.10.2005 між ТОВ "Укрбізнесвіза" (сторона-1) та ПП "Легіон-2004" (сторона-2) був укладений договір про співробітництво та організацію взаємовідносин.

Відповідно до умов договору сторони зобов'язалися шляхом об'єднання своїх зусиль, фінансових можливостей, майна, що належить сторонам, спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення наступних спільних цілей: співробітництво з метою придбання та в подальшому використання в спільних комерційних напрямках нежилих приміщень з № 1 по № 22, вітрини (групи приміщень №57), з № 1 по № 7, № № 9, 11, з № 13 по № 20, з № 23 по № 34 (групи приміщень №58) по бул. Івана Лепсе, 50, (літера А) в м. Києві, загальною площею 1338,44 кв.м., які належать територіальній громаді Солом'янського району м. Києва на підставі свідоцтва про право власності серії ЯЯЯ №734854.

На підставі договору купівлі-продажу нежилих приміщень, укладеного 15.12.2005 між Фондом приватизації комунального майна Солом'янського району м. Києва та ТОВ "Укрбізнесвіза, ТОВ "Укрбізнесвіза" було набуто право власності на нерухоме майно - нежилі приміщення з № 1 по № 22, вітрини (групи приміщень № 57), з № 1 по № 7, № № 9,11, з № 13 по № 20, з № 23 по № 34 (групи приміщень №58) по бул. Івана Лепсс, 50, (літера А) в м. Києві, загальною площею 1 133,00 кв.м., що підтверджується актом передачі № 250 від 08.02.2006 та реєстраційним посвідченням № 017576 від 15.02.2006.

27.10.2006 між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Укрбізнесвіза" був укладений договір іпотеки, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Макаренко В.М., реєстр. №5993, з наступними змінами та доповненнями до нього: додаткова угода № 1 про внесення змін до договору іпотеки, яка 15.06.2007 посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Макаренко В.М., реєстр. № 1123 та додаткова угода № 2 про внесення змін до договору іпотеки, яка 10.07.2007 посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Макаренко В.М., реєстр. №1210 (далі разом - договір іпотеки).

Відповідно до умов договору іпотеки ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль") було передано в іпотеку належні ТОВ "Укрбізнесвіза" нежилі приміщення, а саме з № 1 по № 22, вітрини (групи приміщень № 57), з № 1 по № 7, № 9, № 11, з № 13 по № 20, з № 23 по № 34 (групи приміщень № 58), (літера А), загальною площею 1133 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, бул. І. Лепсе, 50.

27.10.2006 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Макаренко В.М. до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна було внесено запис про накладення заборони відчуження на предмет іпотеки.

В період 2007 - 2008 років ТОВ "Укрбізнесвіза" було здійснено реконструкцію предмета іпотеки.

За результатами проведеної реконструкції групи приміщень № 57 (входили приміщення з № 1 по № 22, вітрини, загальною площею 595,2 м.кв.) та групи приміщень №58 (входили приміщення з №1 по №7, №9, №11, з №13 по №20, з №23 по №34, загальною площею 537,8 кв.м.) за адресою: м. Київ, бул. І. Лепсе, 50 (згідно даних технічного паспорту, виготовленого 10.03.2005 Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна) було виділено чотири окремі групи приміщень, а саме:

- групу приміщень №58, загальною площею 13,0 м.кв.;

- групу приміщень №57, загальною площею 1,0 м.кв.;

- групу приміщень №61, загальною площею 544,9 м.кв.;

- групу приміщень №60, загальною площею 659,7 м.кв., а разом: 1218,6 м.кв.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбізнесвіза" на підставі договору купівлі-продажу нежилих приміщень, укладеного 15.12.2005 року між Фондом приватизації комунального майна Солом'янського району м. Києва та ТОВ "Укрбізнесвіза", з урахуванням розпорядження Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації № 1703 від 22.12.2008 "Про затвердження акту Державної приймальної комісії від 10.11.2008 "Про прийняття в експлуатацію завершеного будівництвом об'єкта "Реконструкція нежилого приміщення №57, 58, 60, 61 під офіс в будинку на б-p Івана Лепсе, 50" набуло право власності на групу приміщень №57 (заг. пл.1 м.кв.), №58 (заг. пл. 13.0 м.кв.), №60 (заг. пл. 659,7 м.кв.) та №61 (заг. пл.544.9 м.кв.), загальною площею 1218,6 м. кв. та такі групи приміщень входять до складу предмета іпотеки за договором іпотеки (з урахуванням внесених до технічної документації приміщень відповідних змін).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.02.2010 у справі №53/48 за позовом ПП "Легіон-2004" до ТОВ "Укрбізнесвіза" про визнання права власності та зобов'язання вчинити дії визнано за ПП "Легіон-2004" право власності на 9/10 частин нежилих приміщень з №1 по №22, вітрини (групи приміщень №57), з №1 по №7, №№ 9, 11, з №13 по №20, що становить 544,90 кв.м., та з №23 по №34 (групи приміщень №58), що становить 659,70 кв.м., які знаходяться по бульв. Івана Лепсе, 50, (літера А) в м. Києві, загальною площею 1204.60 кв. м., виділено в натурі ПП "Легіон-2004 як окремі об'єкти нерухомого майна 9/10 частин груп нежилих приміщень №57 та №58, що знаходяться за адресою: м. Київ, бульв. Івана Лепсе, буд. 50, а саме: з групи приміщень №57 - групу приміщень №59 загальною площею 544,9 кв.м. та з групи приміщень №58 - групу приміщень №60 загальною площею - 659,7 кв.м.

На підставі рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2010 у справі №53/48 право власності на частину нежитлових приміщень, які знаходяться за адресою: м. Київ, бульв. Івана Лепсе, 50, було зареєстровано за ПП "Легіон-2004".

При цьому, на користь ПП "Легіон-2004" КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" було виділено з груп приміщень № 57 та № 58 групи приміщень № 60 та № 61 відповідно, а не № 59 та № 60, як про це вказано в рішенні Господарського суду міста Києва від 15.02.2010 у справі № 53/48 (вказані обставини встановлено постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 у справі №910/9539/14.

Отже, на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2010 у справі №53/48 за ПП "Легіон-2004" було зареєстровано право власності на групу приміщень №60 загальною площею 659,7 кв.м, та групу приміщень №61, загальною площею 544,9 кв.м.

За договорами купівлі-продажу від 03.11.2010 ПП "Легіон-2004" відчужило групу нежилих приміщень №60 (літ. А), що знаходиться за адресою: м. Київ, бул. І. Лепсе, 50 загальною площею 659,70 кв. м, та групу нежилих приміщень № 61 (літ. А), що знаходиться за адресою: м. Київ, бул. І. Лепсе, 50 загальною площею 544,90 кв. м, які належали продавцю на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2010 у справі № 53/48, на користь TOB "Акрополіс Реаліті Груп".

В подальшому за договорами купівлі-продажу від 09.12.2010 TOB "Акрополіс Реаліті Груп" передало у власність ТОВ "Еліт Менеджмент Груп" групу нежилих приміщень № 60 (літ. А), що знаходиться за адресою: м. Київ, бул. І. Лепсе, 50 загальною площею 659,70 кв. м. та групу нежилих приміщень №61 (літ.А), що знаходиться за адресою: м. Київ, бул. І. Лепсе, 50 загальною площею 544,90 кв. м.

Після укладення вказаних договорів, постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2011 у справі № 53/48 задоволено апеляційну скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2010 у справі № 53/48 скасовано, в задоволенні позовних вимог ПП "Легіон-2004" відмовлено повністю.

При цьому постановою апеляційної інстанції встановлено, що підстави для визнання права власності на спірні приміщення за ПП "Легіон-2004" відсутні.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, право власності ТОВ "Укрбізнесвіза" на спірні приміщення поновлено не було, оскільки на час скасування рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2010 у справі № 53/48 спірне майно було відчужене ПП "Легіон-2004" на користь TOB "Акрополіс Реаліті Груп" (за договорами купівлі-продажу від 03.11.2010), а потім TOB "Акрополіс Реаліті Груп" - на користь ТОВ "Еліт Менеджмент Груп" (за договорами купівлі-продажу від 09.12.2010).

Звертаючись із даним позовом до суду, позивач мотивує свої вимоги тим, що групи приміщень № 57, № 60 та № 61, за адресою: місто Київ, бульвар Івана Лепсе, будинок 50, без належних правових підстав вибули з його володіння поза його волею.

Відповідач заперечуючи проти задоволення позовних вимог зазначав, що ПАТ Банк "Контракт" придбав нерухоме майно за відплатними договорами - договорами про задоволення вимог іпотекодержателя від 15.11.2013, посвідченими приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Новохатньою Н.С., зареєстрованими в реєстрі за № 3597, № 3598, укладеними між ПАТ Банк "Контракт" та ТОВ "Еліт менеджмент груп", при укладенні вказаних договорів про задоволення вимог іпотекодержателя відповідач не знав та не міг знати, що ТОВ "Еліт менеджмент груп" не мало права на відчуження спірного нерухомого майна.

Як вірно було встановлено місцевим судом, "Райффайзен Банк Аваль" (іпотекодержатель спірного майна) звернувся із позовами про визнання недійсними договорів купівлі-продажу груп нежилих приміщень № 60 та № 61, що знаходиться за адресою: м. Київ, бул. І. Лепсе, 50.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.09.2012 у справі №5011-73/8630-2012 за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до ПП "Легіон-2004" та ТОВ "Акрополіс Реаліті Груп" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2012 та постановою Вищого господарського суду України від 15.04.2013, позов задоволено: визнано недійсним договір купівлі-продажу групи нежилих приміщень № 61 (літ. А), що знаходиться за адресою: м. Київ, бул. І. Лепсе, 50, загальною площею 544,90 кв.м., укладений 03.11.2010 між ПП "Легіон-2004" та ТОВ "Акрополіс Реаліті Груп", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Позняковою С.В., зареєстрований за № 3193; визнано недійсним договір купівлі-продажу групи нежилих приміщень №60 (літ.А), що знаходиться за адресою: м. Київ, бул. І. Лепсе, 50, загальною площею 659,70 кв.м., укладений 03.11.2010 між ПП "Легіон-2004" та ТОВ "Акрополіс Реаліті Груп", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Позняковою С.В., зареєстрований за №3196.

Крім того, рішенням Господарського суду міста Києва від 26.09.2012 у справі № 5011-55/8779-2012 за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до ТОВ "Акрополіс Реаліті Груп" та до ТОВ "Еліт менеджмент груп" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2012, позов задоволено: визнано недійсним договір купівлі-продажу групи нежилих приміщень №61 (літ. А), що знаходиться за адресою: м. Київ, бул. І. Лепсе, 50, загальною площею 544,90 кв.м., укладений 09.12.2010 між ТОВ "Акрополіс Реаліті Груп" та ТОВ "Еліт Менеджмент Груп", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Позняковою С.В., зареєстрований за № 3645; визнано недійсним договір купівлі-продажу групи нежилих приміщень №60 (літ. А), що знаходиться за адресою: м. Київ, бул. І Лепсе, 50, загальною площею 659,70 кв.м., укладений 09.12.2010 між ТОВ "Акрополіс Реаліті Груп" та ТОВ "Еліт Менеджмент Груп", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Позняковою С.В., зареєстрований за № 3642.

Вказаними судовими рішеннями встановлено, що при укладенні оскаржуваних договорів купівлі-продажу ПП "Легіон-2004" не було власником груп нежилих приміщень № 60 та № 61, що знаходяться за адресою: м. Київ, бул. І. Лепсе, 50, що були предметом вказаних договорів, тобто розпорядилось майном на власний розсуд, без наявності на це права, чим порушило права Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" як іпотекодержателя зазначеного майна.

18.04.2011 між ТОВ "Еліт Менеджмент Груп" та ПАТ Банк "Контракт" (відповідач) був укладений іпотечний договір №32/2011-04, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Новохатньою Н.С., реєстр. №941 (з Додатковим договором №1 до Іпотечного договору №32/2011-04, посвідченим 27.12.2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Новохатньою Н.С., реєстр. №3290), відповідно до умов якого в іпотеку ПАТ Банк "Контракт" було передано групу приміщень №61 (в літ. А), загальною площею 544,9 м.кв, що знаходяться за адресою: м. Київ, бульв. І.Лепсе, 50.

18.04.2011 між ТОВ "Еліт Менеджмент Груп" та ПАТ Банк "Контракт" (відповідач) був укладений іпотечний договір №32/2011-03, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Новохатньою Н.С., реєстр. №939 (з Додатковим договором №1 до Іпотечного договору №32/2011-03, посвідченого 27.12.2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Новохатньою Н.С., реєстр. №3289), відповідно до умов якого в іпотеку ПАТ Банк "Контракт" було передано групу приміщень №60 (в літ. А), загальною площею 659,70 м. кв., що знаходяться за адресою: м. Київ, бульв. І.Лепсе, 50

07.11.2013 між ТОВ "Еліт Менеджмент Груп" та ПАТ Банк "Контракт" були укладені договори про розірвання вищевказаних іпотечного договору №32/2011-04 та іпотечного договору №32/2011-03, посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Новохатньою Н.С., реєстр. №3503 та №3502 відповідно.

07.11.2013 між ТОВ "Еліт Менеджмент Груп" та ПАТ Банк "Контракт" був укладений іпотечний договір №96/2013-01 з майновим поручителем, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Новохатньою Н.С., реєстр. №3504, відповідно до умов якого в іпотеку ПАТ Банк "Контракт" було передано групу приміщень №60 (в літ. А), загальною площею 659,7 м. кв., що знаходяться за адресою: м. Київ, бульв. І.Лепсе, 50.

В подальшому, 15.11.2013 між ТОВ "Еліт Менеджмент Груп" (іпотекодавець) та ПАТ Банк "Контракт" (іпотекодержатель) був укладений договір про задоволення вимог іпотекодержателя, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Новохатньою Н.С., реєстр. №3597 (далі - Договір 1 про задоволення вимог), відповідно до якого групу приміщень №60 (літ. А), загальною площею 659,7 м.кв. було передано у власність ПАТ Банк "Контракт" (п.1.1. та 1.2. Договору 1 про задоволення вимог.

07.11.2013 між ТОВ "Еліт Менеджмент Груп" та ПАТ Банк "Контракт" був укладений іпотечний договір №96/2013-02 з майновим поручителем, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Новохатньою Н.С., реєстр. №3506, відповідно до умов якого в іпотеку ПАТ Банк "Контракт" було передано групу приміщень №61 (в літ. А), загальною площею 544,9 м. кв., що знаходяться за адресою: м. Київ, бульв. І.Лепсе, 50.

В подальшому, 15.11.2013 між ТОВ "Еліт Менеджмент Груп" (іпотекодавець) та ПАТ Банк "Контракт" (іпотекодержатель) був укладений договір про задоволення вимог іпотекодержателя, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Новохатньою Н.С., реєстр. №3598 (далі - Договір 2 про задоволення вимог), відповідно до якого групу приміщень №61 (літ. А), загальною площею 544,9 м.кв. було передано у власність ПАТ Банк "Контракт" (п.1.1. та 1.2. Договору 2 про задоволення вимог.

05.05.2015 між ПАТ Банк "Контракт" та компанією ІНТЕРЕКСПО ЛТД був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокудіною Л.Д., реєстр. №337, відповідно до умов якого (п. 1) ПАТ Банк "Контракт" передав у власність компанії ІНТЕРЕКСПО ЛТД групу нежилих приміщень №60 (в літ. А), загальною площею 659,7 м.кв, що розташовані за адресою: м. Київ, бульвар Лепсе Івана, буд.50. А згідно п. 3 цього договору, з метою забезпечення належного виконання обов'язків покупця щодо оплати за нерухоме майно, компанія ІНТЕРЕКСПО ЛТД передає ПАТ Банк "Контракт" в іпотеку вищезазначене нерухоме майно, про що укладається відповідний договір.

Відповідно, в забезпечення виконання зобов'язань компанії ІНТЕРЕКСПО ЛТД перед ПАТ Банк ПАТ Банк "Контракт" за договором купівлі-продажу нерухомого майна щодо здійснення розрахунку за таке майно, 05.05.2015 між компанією ІНТЕРЕКСПО ЛТД та ПАТ Банк "Контракт" був укладений іпотечний договір, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокудіною Л.Д., реєстр. №338.

У зв'язку з укладенням вказаного іпотечного договору від 05.05.2015 (реєстр. №338), до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 05.05.2015 був внесений запис №9563230 про іпотеку групи приміщень №60 (в літ. А) на користь ПАТ Банк "Контракт" (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 21091207 від 05.05.2015 року).

Також, у зв'язку з укладенням вказаного іпотечного договору, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 05.05.2015 року було внесено запис №9563097 про заборону на відчуження групи приміщень №60 (в літ. А) (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 21090885 від 05.05.2015 року).

Також, 05.05.2015 між ПАТ Банк "Контракт" та компанією ІНТЕРЕКСПО ЛТД був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокудіною Л.Д., реєстр. №340.

Відповідно до умов договору ПАТ Банк "Контракт" передав у власність компанії ІНТЕРЕКСПО ЛТД групу нежилих приміщень №61 (в літ. А), загальною площею 544,9 м.кв, що розташовані за адресою: м. Київ, бульвар Лепсе Івана, буд.50.

А згідно п. 3 цього договору, з метою забезпечення належного виконання обов'язків покупця щодо оплати за нерухоме майно, компанія ІНТЕРЕКСПО ЛТД передає ПАТ Банк "Контракт" в іпотеку вищезазначене нерухоме майно, про що укладається відповідний договір.

Відповідно, в забезпечення виконання зобов'язань компанії ІНТЕРЕКСПО ЛТД перед ПАТ Банк ПАТ Банк "Контракт" за договором купівлі-продажу нерухомого майна щодо здійснення розрахунку за таке майно, 05.05.2015 між компанією ІНТЕРЕКСПО ЛТД та ПАТ Банк "Контракт" був укладений іпотечний договір, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокудіною Л.Д., реєстр. №341.

У зв'язку з укладенням вказаного іпотечного договору від 05.05.2015 (реєстр. №341), до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 05.05.2015 року було внесено запис №9563517 про іпотеку групи приміщень №61 (в літ. А) на користь ПАТ Банк "Контракт" (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 21091897 від 05.05.2015 року).

Також, у зв'язку з укладенням вказаного іпотечного договору, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 05.05.2015 року було внесено запис №9563359 про заборону на відчуження групи приміщень №61 (в літ. А) (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 21091590 від 05.05.2015 року).

26.01.2016 між ПАТ Банк "Контракт" та компанією ІНТЕРЕКСПО ЛТД був укладений договір про розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокудіною Л.Д., реєстр. №46.

Відповідно, ПАТ Банк "Контракт" набув у власність групу нежилих приміщень №61 (в літ. А), загальною площею 544,9 м.кв, що розташовані за адресою: м. Київ, бульвар Лепсе Івана, буд.50.

Також, 26.01.2016 між ПАТ Банк "Контракт" та компанією ІНТЕРЕКСПО ЛТД був укладений договір про розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокудіною Л.Д., реєстр. №45

Відповідно, ПАТ Банк "Контракт" набув у власність групу нежилих приміщень №60 (в літ. А), загальною площею 659,7 м.кв, що розташовані за адресою: м. Київ, бульвар Лепсе Івана, буд.50.

Згідно наявних в матеріалах справи Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 62884643 станом на 06.07.2016 о 14:35:40 та № 62884956 станом на 06.07.2016 о 14:37:26, власником групи нежилих приміщень №60 (в літ. А), загальною площею 659,7 м.кв та групи нежилих приміщень №61 (в літ. А), загальною площею 544,9 м.кв, що розташовані за адресою: м. Київ, бульвар Лепсе Івана, буд.50, зареєстровано ПАТ Банк "Контракт" (відповідача).

Докази протилежного станом на час розгляду спору по суті в матеріалах справи відсутні, а отже спірні нежилі приміщення станом на час розгляду спору по суті зареєстровані за відповідачем.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом порушеного права або охоронюваного законом інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, в тому числі, визнання права, відновлення становища, яке існувало до порушення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд. Нездійснення особою права на захист не є підставою для припинення цивільного права, що порушене, крім випадків, встановлених законом.

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту його порушеного права чи інтересу.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За приписами ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Наявні в матеріалах справи судові рішення (постанова Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2011 у справі №53/48, рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2012 у справі №5011-73/8630-2012, залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2012 та постановою Вищого господарського суду України від 15.042013, рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2012 у справі №5011-55/8779-2012, залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2012 та постановою Вищого господарського суду України від 28.01.2013 свідчать, що перехід права власності на спірні приміщення відбувався без належних правових підстав.

З огляду на зазначене, Господарський суд міста Києва правомірно зазначив в оскаржуваному рішенні, що обставини, встановлені наведеними рішеннями господарських судів не потребують доказування при розгляді даної справи в силу приписів ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно договорів про задоволення вимог іпотекодержателя від 15.11.2013, реєстраційні №№ 3597, 3598, ТОВ "Еліт менеджмент груп" передало право власності на спірне майно ПАТ Банк "Контракт" (відповідачу).

Згідно договорів про розірвання договорів купівлі-продажу від 26.01.2016, реєстраційні №№ 45, 46, право власності на спірне майно станом на даний час зареєстроване за відповідачем (ПАТ Банк "Контракт").

Наразі, позивач, як власник цих нежитлових приміщень, не надавав повноважень на їх відчуження та передачу в іпотеку.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 17.10.2011 № 5002-8/5447-2010.у разі коли відчуження майна мало місце два і більше разів після недійсного (нікчемного) правочину, це майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного чи нікчемного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України.

Також, згідно узагальнень Верховного Суду України від 24.11.2008 року "Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними" зазначено, що якщо після укладення недійсного правочину було укладено ще декілька, то вбачається правильним визнавати недійсними не всі правочини, а лише перший і заявляти позов про витребування майна в останнього набувача.

Статтею 330 ЦК України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване в нього.

Згідно з ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Таким чином, статтею 388 Цивільного кодексу України передбачено можливість витребування майна власником від добросовісного набувача, такі випадки обмежені та можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він його передав, поза їх волею.

Тобто, предметом віндикаційного позову виступає вимога власника, який не володіє майном, до невласника, який незаконно володіє цим майном, про повернення індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння. Підставою віндикаційного позову є обставини, що підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння (це факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача тощо). Власник вправі витребувати своє майно від особи, у якої воно фактично знаходиться в незаконному володінні.

З урахуванням того, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2011 у справі № 53/48 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2010, яким визнано за ПП "Легіон-2004" право власності на 9/10 частин нежилих приміщень з №1 по №22, вітрини (групи приміщень №57), з №1 по №7, № № 9, 11, з №13 по №20, що становить 544,90 м2, та з №23 по №34 (групи приміщень №58), що становить 659,70 м2, які знаходяться по бульв. Івана Лепсе, 50, (літера А) в м. Києві, взявши при цьому до уваги розпорядження Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації №1703 від 22.12.2008 "Про затвердження акту Державної приймальної комісії від 10.11.2008 "Про прийняття в експлуатацію завершеного будівництвом об'єкта "реконструкція нежилого приміщення №57, 58, 60, 61 під офіс в будинку на б-p Івана Лепсе, 50", а також те, що згідно договорів про розірвання договорів купівлі-продажу від 26.01.2016, реєстраційні №№ 45, 46 право власності на спірні нежитлові приміщення на даний час зареєстроване за відповідачем (ПАТ Банк "Контракт"), в той час як позивач (ТОВ "Укрбізнесвіза"), як власник цих нежитлових приміщень, не надавав повноважень на їх відчуження та передачу в іпотеку, місцевий суд правомірно дійшов висновку, що спірні нежитлові приміщення (на даний час це групи приміщень № 60 (літ.А), № 61 (літ.А), що знаходяться за адресою: місто Київ, бульвар Івана Лепсе, будинок 50) вибули із володіння позивача поза його волею.

Такий висновок суду узгоджується з висновком Вищого господарського суду України у постанові від 15.09.2015 у справі № 910/9539/14.

Зауваження апелянта щодо необґрунтованого встановлення місцевим судом факту вибуття нежилих приміщень поза волею позивача, не приймаються до уваги колегією суддів, з огляду на те, що вказаний висновок був зокрема встановлений у постанові ВГСУ від 15.09.2015, яка постановлена за результатами розгляду касаційної скарги відповідача на постанову КАГС від 09.06.2015 та рішення ГС міста Києва від 14.08.2014 та з урахуванням того, що вказаною постановою ВГСУ було зазначено, що судами попередніх інстанцій при вирішенні спору не було досліджено чи відновлено право власності позивача рішеннями судів, якими визнані недійсними договори купівлі-продажу та чи є належним способом захисту за даних обставин визнання права власності (зазначаючи, що інші факти судами були встановлені правомірно та обґрунтовано).

Згідно ч. 1 ст. 111-12 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обовЧязковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Згідно зі ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог, зокрема, про витребування майна власником із чужого незаконного володіння.

Таким чином, оскільки спірні нежитлові приміщення вибули із володіння позивача поза його волею, то останній має право витребувати це майно на підставі ч. 1 ст. 388 ЦК України. При цьому суд звертає увагу, що нормами вказаної статті передбачено право власника на витребування майна від добросовісного набувача. Добросовісність набувача презюмується Цивільним кодексом України. Добросовісність останнього набувача спірного майна (яким станом на час розгляду справи по суті є відповідач) фактично позивачем не заперечується.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Необхідною умовою для захисту порушеного права в порядку статті 392 ЦК України є наявність права власності на момент звернення з позовом. В силу положень ст. 392 ЦК України, позов про визнання права власності є речово-правовим, і при зверненні до суду позивач повинен підтвердити наявність у нього права власності на спірне майно. Об'єктом цього позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально визначеного майна. Підставою ж позову, є обставини, що підтверджують право власності позивача на майно. Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Такими доказами можуть бути правовстановлюючі документи, а також будь-які інші докази, що підтверджують приналежність позивачеві спірного майна.

Вказана правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 05.02.2015 у справі № 5011-41/11385-2012.

Як встановлено судом, позивач набув право власності на спірні приміщення, втім вони вибули з його власності поза його волею.

За змістом вищенаведеної норми ст. 392 ЦК України цивільне право підлягає захисту в разі, коли сторони не перебувають між собою в зобов'язальних відносинах, і при цьому має місце його реальне оспорювання учасником цивільних відносин, внаслідок чого власник майна не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з існуванням сумнівів або претензій щодо спірного майна з боку третіх осіб. Позивачем у справі про визнання права власності завжди є особа, яка має право власності на майно, тобто вже стала його власником, а не намагається ним стати через пред'явлення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Згідно з частиною другою наведеної статті, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Встановлені судом факти незаконності вибуття спірного майна із власності позивача поза його волею, а також здійснення подальшого відчуження цього майна особами, яким право власності на спірне майно не належало, в тому числі відповідачем, свідчать про невизнання відповідачем (як останнім набувачем) права власності позивача на спірне майно, порушення прав та законних інтересів позивача відносно такого майна, що надає позивачу право використати.

Згідно із правовою позицією Верховного Суду України, що міститься в постанові від 18.12.2013 у справі №6-104цс13, вимога титульного володільця про визнання права власності є додатковою до вимоги про витребування майна із чужого незаконного володіння і є такою, що супроводжує віндикаційний позов.

Отже, вимога позивача про визнання за ним права власності на спірне майно є такою, що спрямована на реальне відновлення його прав і інтересів як власника такого майна та є способом захисту прав позивача, що передбачений приписами ст. 16 Цивільного кодексу України.

Таким чином, місцевий суд дійшов правомірного висновку про те, що при зверненні з даним позовом до суду про визнання права власності на спірне майно та витребування такого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, позивачем обрано належні способи захисту його прав та законних інтересів, встановлені ч. 2 ст.16 ЦК України.

Отже, враховуючи всі вище викладені факти, доводи та докази, надані позивачем на підтвердження своїх вимог, суд апеляційної інстанції зазначає, що місцевим судом правомірно було задоволено позовні вимоги в частині витребування від Публічного акціонерного товариства Банк "Контракт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбізнесвіза" наступних приміщень: - групи приміщень № 60 (літ. А) загальною площею 659,7 м.кв., що знаходяться за адресою: місто Київ, бульвар Івана Лепсе, будинок 50, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 205752880000; групи приміщень № 61 (літ. А) загальною площею 544,9 м.кв., що знаходяться за адресою: місто Київ, бульвар Івана Лепсе, будинок 50, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 205782780000. та визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбізнесвіза" права власності на: групу приміщень № 60 (літ. А) загальною площею 659,7 м.кв., що знаходяться за адресою: місто Київ, бульвар Івана Лепсе, будинок 50, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 205752880000; групу приміщень № 61 (літ. А) загальною площею 544,9 м.кв., що знаходяться за адресою: місто Київ, бульвар Івана Лепсе, будинок 50, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 205782780000.

А також правомірно було відмовлено в задоволені іншої частини вимог щодо визнання права власності на на приміщення № 57 (літ. А) загальною площею 1,0 м.кв., що знаходиться за адресою: місто Київ, бульвар Івана Лепсе, будинок 50, з огляду на ту обставину, що позивачем належними засобами доказування не доведено, що право власності на приміщення № 57 (літ. А) загальною площею 1,0 м.кв., що знаходиться за адресою: місто Київ, бульвар Івана Лепсе, будинок 50, оспорюється або не визнається саме відповідачем по справі.

Також колегія суддів не приймає до уваги доводи, викладені апелянтом у апеляційній скарзі, стосовно того, що спірне нерухоме майно вибуло із володіння позивача за його волею шляхом визнання ТОВ "Укрбізнесвіза" позовних вимог ПП "Легіон-2004" в повному обсязі при розгляді справи № 53/48, про що зазначено в рішенні Господарського суду міста Києва від 15.02.2010 у наведеній справі, оскільки рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2010 у справі № 53/48 було скасоване постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2011 у цій справі, при цьому заявником апеляційної скарги на вказане рішення суду було Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль"- іпотекодержатель спірного нерухомого майна згідно договору іпотеки від 27.10.2006.

Також суд апеляційної інстанції зазначає, що хоча апелянтом і не було зазначено у скарзі про те, що вимоги позивача про витребування спірного нерухомого майна, яке на даний час належить на праві власності ПАТ Банк "Контракт", суперечать нормам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в той же час суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 101 ГПК України не з`язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а тому зазначає таке.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 10.12.2015 № 876 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк "Контракт", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 10.12.2015 № 220 "Про початок процедури ліквідації ПАТ Банк "Контракт" та делегування повноважень ліквідатора банку".

Зазначена інформація відображена на офіційному сайті Фонду, є загальновідомою та в силу положень ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України не потребує доказування.

Статтею 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що цим законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Таким чином, процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків врегульована Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

У спорах пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація чи почата процедура його ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є спеціальними, а даний Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

На час розгляду спору в місцевому сіду, позивач не був кредитором відповідача, а даний спір не пов'язаний з виконанням банком, у якому розпочата процедура його ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредитором, у зв'язку з чим суд обґрунтовано не знайшов підстав для застосування до спірних правовідносин норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на те, що відповідачем не надано суду обгрунтованих та допустимих доказів на підтвердження законності своїх дій та вмотивованого невиконання умов договору, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з`ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального права, з повним з`ясування обставин, що мають значення для справи, правомірно частково задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбізнесвіза», а тому апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства Банк "Контракт" не підлягає задоволенню.

Зважаючи на те, що колегією суддів апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства Банк "Контракт" залишається без задоволення, судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Банк "Контракт" залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2016 у справі № 910/9539/14- без змін.

Матеріали справи № 910/9539/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді В.В. Андрієнко

С.І. Буравльов