Ухвала суду № 62076970, 12.10.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2016 р. Справа № 876/5314/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Іщук Л.П.,

суддів Дяковича В.П., Онишкевича Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Джули В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі - Нововолинського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Зборівського районного управління юстиції в Тернопільській області про зобов'язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Зборівського районного управління юстиції в Тернопільській області (далі - відділ ДРАЦС Зборівського РУЮ в Тернопільській області), в якому просив зобов'язати відповідача внести зміни до актового запису про його народження та актового запису про шлюб.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2015 року позов задоволений: зобов'язано відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Зборівського районного управління юстиції у Тернопільській області внести зміни до актового запису про народження № 525, складеного 27 червня 1960 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Нововолинського районного управління юстиції Волинської області на громадянина ОСОБА_1, а саме, змінити в графі "національність батька дитини" з "росіянин" на "поляк" та внести зміни до актового запису про шлюб №105, складеного 26 січня 1984 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції Львівської області на громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2, змінивши відомості в графі національність нареченого з "українець" на "поляк".

Особа, яка не брала участі у справі - Нововолинський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області оскаржив постанову суду першої інстанції. Вважає, що вона винесена без належного з'ясування обставин справи і з порушенням норм матеріального права. Просить постанову Тернопільського окружного адміністративного суду скасувати та прийняти нову - про відмову в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі зазначає, що позивач звернувся до Нововолинського міського відділу ДРАЦС ГТУЮ у Волинській області за виконанням судового рішення. Вважає апелянт відмову відділу ДРАЦС Зборівського РУЮ у внесенні змін до актового запису про народження та актового запису про шлюб обґрунтованою і винесеною на підставі документів, наданих ОСОБА_1 для розгляду.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлені про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст.ст. 41, 196 КАС України за відсутності осіб, які беруть участь у справі, та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного пристрою.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з вимогами частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 185 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Системний аналіз вищевказаних норм права дає підстави стверджувати, що особа, яка подає апеляційну скаргу, має довести належними та допустимими доказами обставину дійсного (фактичного) порушення її прав, свобод, інтересів чи обов'язків.

В розумінні Кодексу адміністративного судочинства України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Отже, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені. Більше того, згідно зі ст. 71 КАС України особа повинна довести факт порушення її прав чи охоронюваних законом інтересів оскаржуваним рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Аналогічна позиція підтверджується і висновками Конституційного Суду України. Зокрема, у рішеннях № 6-рп/1997 від 25 листопада 1997 року за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення частини 2 статті 55 Конституції України та статті 248-2 Цивільного процесуального кодексу України та № 9-рп/1997 від 25 грудня 1997 року за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення статтей 55, 64, 124 Конституції України. Зі змісту вказаних рішень Конституційного Суду України випливає, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України законність оскаржуваного рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень перевіряється після встановлення права на оскарження рішення.

Як встановлено апеляційним судом з матеріалів справи, позивачем за даним позовом є фізична особа - ОСОБА_1, відповідачем - відділ ДРАЦС Зборівського РУЮ в Тернопільській області. Згідно із постановою Тернопільського окружного адміністративного суду зобов'язано саме відділ ДРАЦС Зборівського РУЮ в Тернопільській області вчинити дії. Таким чином, обов'язок виконання судового рішення покладений на відповідача - відділ ДРАЦС Зборівського РУЮ в Тернопільській області, який є боржником у виконавчому провадженні.

Апеляційна скарга на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відділ ДРАЦС Зборівського РУЮ в Тернопільській області про зобов'язання вчинити дії подана Нововолинським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області - особою, яка не брала участі у справі.

Під час розгляду апеляційної скарги апеляційним судом не встановлено порушення прав, свобод, інтересів чи обов'язків особи, яка подала апеляційну скаргу.

Нововолинським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області не наведено жодних обставин, які б стверджували, що судове рішення будь-яким чином впливає на їх права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Покликання апелянта про порушення його права у зв'язку з тим, що позивач звернувся до нього за виконанням судового рішення, апеляційний суд не бере до уваги, оскільки в резолютивній частині оскаржуваної постанови суду першої інстанції чітко встановлено орган, який зобов'язаний вчинити дії і який брав участь у справі як відповідач - відділ ДРАЦС Зборівського РУЮ в Тернопільській області.

Таким чином, відсутність у апелянта прав чи обов'язків у зв'язку із оскаржуваним судовим рішенням не породжує для Нововолинського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області права на захист.

Висновок щодо застосування зазначених норм у такий спосіб, викладено у постанові Верховного Суду України від 24.02.2015 року за №21-34а15, а тому такий висновок враховується судом при вирішенні даного спору відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 244-2 КАС України. При цьому, апеляційний суд не знайшов підстав для відступлення від зазначеної правової позиції.

Отже, враховуючи те, що Нововолинський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану оскаржує рішення суду у справі, у якій не є стороною, не подавши при цьому жодних доказів порушення оскаржуваним судовим рішенням його прав, свобод, інтересів чи обов'язків, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність порушень прав особи, яка подала апеляційну скаргу, а отже і відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги. Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі - Нововолинського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2015 року у справі № 819/3469/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий Л.П. Іщук

Судді В.П. Дякович

Т.В. Онишкевич

Ухвала складена в повному обсязі 18.10.2016 року