Рішення № 62076693, 12.10.2016, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2016 року Справа № 915/576/15

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 дов. № 06/НК-01від 04.01.2016,

за участю представника відповідача ОСОБА_2 дов. № б/н від 27.05.2016,

представник 3-ї особи в судове засідання не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу,

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Морський спеціалізований порт Ніка Тера, 54052, м. Миколаїв, вул. Айвазовського, 23, а/с 1003

до відповідача: Компанії Sandypool Limited (Reg. № НЕ 101936, місцезнаходження: Arch. Makariou 146 Alfa Building 4 th Floor, PC 3021, г. Лимассол, Кипр); 65045, м. Одеса, вул. Жуковського, 33, офіс 601

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача: Приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_3, 54000, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 31Б/9

про: визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Морський спеціалізований порт Ніка Тера звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 22 березня 2015 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за № 189, про стягнення з ТОВ МСП Ніка-Тера на користь Компанії Sandypool Limited заборгованості з нарахованих та несплачених відсотків за кредитним договором в сумі 122 414,54 доларів США, 5 415,50 євро та 22 922,88 швейцарських франків за період з 31 грудня 2014 року по 22 березня 2015 за доларами США, з 29 грудня 2014 року по 22 березня 2015 за євро та з 31 грудня 2014 року по 22 березня 2015 за швейцарськими франками за кредитним договором №Y/23/01/08 від 23.01.2008 із змінами та доповненнями та витрат за вчинення виконавчого напису в сумі 142000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне:

- договір №Y/23/01/08 від 23.01.2008 не є кредитним договором а є договором позики, та за своїм змістом не відноситься до жодної з перелічених категорій договорів, за якими згідно Переліку № 1172 від 29.06.1999р. допускається вчинення виконавчого напису нотаріуса;

- відсутність будь-якої заборгованості з нарахованих та не сплачених відсотків за договором №Y/23/01/08 від 23.01.2008 із змінами та доповненнями за період з 31 грудня 2014 року по 22 березня 2015 за доларами США, з 29 грудня 2014 року по 22 березня 2015 року за євро та з 31 грудня 2014 року по 22 березня 2015 року за швейцарськими франками.

Відповідач у наданому до суду відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечує та зазначає, що заборгованість за нараховані та не сплачені відсотки виникла у позивача перед відповідачем саме по кредитному договору №Y/23/01/08 від 23.01.2008 , згідно умов якого позивач отримав в якості кредиту 3000000 доларів США, 260000 євро, та 592875 швейцарських франків, строком до 31.12.2020 року під 5,2% річних щомісячно. За період дії кредитного договору позивач перерахував відповідачу відсотки за користування кредитними коштами 1156006,51 доларів США, 97466,75 євро та 200352,14 швейцарських франків. Станом на 01.01.2014 заборгованість позивача перед відповідачем становила 177863,11 доларів США, 8897,22 євро та 28578,22 швейцарських франків. Згідно виписки з кредитного рахунку позивача станом на 22.03.2015 заборгованість позивача перед відповідачем становила 122414,54 доларів США, 5415,5 євро та 22922,88 швейцарських франків. Відповідач зазначає, що питання про норми права якими регулюються відношення врегульовані кредитним договором, сторонами не вирішено. Відповідно до вимог ч.3 ст.32, п.17. ст.44 Закону України Про міжнародне приватне право, якщо сторонами не визначено норми права якої із сторін мають регулювати умови договору, то застосовується норми права держави, у якій знаходиться сторона, яка має вирішальне значення для змісту правочину: кредитодавець - за кредитним договором. Тобто, умови кредитного договору мають регулюватись нормами матеріального права Республіки Кіпр, а ні України.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23.12.2015р. у справі № 915/576/15 клопотання Компанії Sandypool Limited про звернення господарського суду Миколаївської області з судовим дорученням про правову допомогу до Міністерства юстиції і громадського порядку Республіки Кіпр задоволено, ухвалено звернутись до Міністерства юстиції і громадського порядку Республіки Кіпр із судовим дорученням про надання правової допомоги змісту норм законодавства Республіки Кіпр з їх офіційним тлумаченням, яке діяло у період з 23.01.2008, в частині відносин: укладання договорів кредиту і позики; прав та обов'язків сторін за договорами кредиту і позики; правоздатності та дієздатності юридичної особи - резидента Республіки Кіпр (Компанія Sandypool Limited) на укладання договорів кредиту і позики як кредитодавця та позикодавця та згідно ч.1 ст. 79 ГПК України зупинено провадження у справі № 915/576/15.

Не погодившись із вказаною ухвалою Товариство з обмеженою відповідальністю Морський спеціалізований порт Ніка Тера оскаржило її до Одеського апеляційного Господарського суду.

Постановою Одеського апеляційного Господарського суду від 01.02.2016, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Морський спеціалізований порт Ніка Тера на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 23.12.2015р. у справі № 915/576/15 задоволено частково. Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 23.12.2015р. у справі № 915/576/15 скасовано. Справу № 915/576/15 передано для подальшого розгляду до господарського суду Миколаївської області.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 19.02.2016, у звязку з поверненням матеріалів справи № 915/576/15 з Одеського апеляційного господарського суду до Господарського суду Миколаївської області справу було призначено до судового розгляду.

У зв'язку з надходженням касаційної скарги Компанії SANDYPOOL Limited на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01 лютого 2016 року, справа № 915/576/15 за запитом Одеського апеляційного господарського суду б/н від 18.02.2016 для подальшого її направлення до Вищого господарського суду України, 09.03.2016 направлена до Одеського апеляційного господарського суду, тому розгляд справи № 915/576/15 призначеної на 14 березня 2016 року об 11 год. 00 хв. не відбувся.

29.02.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Морський спеціалізований порт Ніка-Тера, м. Миколаїв звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з заявою про розяснення постанови Одеського апеляційного господарського суду від 01.02.2016 року у справі №915/576/15.

Одеський апеляційний господарський суд листом № 193/16/539/2016 від 28.03.2016 повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю Морський спеціалізований порт Ніка-Тера, що матеріали справи № 915/576/15 за касаційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю Морський спеціалізований порт Ніка-Тера та Компанії Sandypool Limited на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.02.2016 направлені до Вищого господарського суду України, у звязку з чим розгляд заяви про розяснення постанови по суті не має можливості.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.05.2016 у справі № 915/576/15 залишено постанову Одеського апеляційного господарського суду у даній справі без змін.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 16.06.2016 - прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Морський спеціалізований порт Ніка-Тера, м. Миколаїв про розяснення постанови Одеського апеляційного господарського суду від 01.02.2016 року у справі №915/576/15.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 29.06.2016 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Морський спеціалізований порт Ніка-Тера про розяснення постанови Одеського апеляційного господарського суду від 01.02.2016 у справі № 915/576/15 задоволено. Розяснено, що постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.02.2016 у справі № 915/576/15 ухвала Господарського суду Миколаївської області від 23.12.20115 скасована повністю.

Третя особа яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_3 згідно пояснень № 421/01-16 проти позову заперечує, зазначає що виконавчий напис вчинено згідно вимог діючого законодавства та вказує на те, що нотаріус не несе відповідальності у разі якщо особа, яка звернулась до нотаріуса за вчиненням нотаріальної дії: - подала неправду інформацію щодо будь якого питання, повязаного із вчиненням нотаріальних дій; - подала недійсні або підроблені документи; - не заявила про відсутність чи наявність осіб, прав чи інтересів яких може стосуватись нотаріальна дія, за вчиненням якої звернулась особа, та приходить до висновку, що він не може нести відповідальність за дійсність або недійсність експертного висновку, наданого третьою особою для підтвердження дійсності розрахунку боргу і за суми які підлягають стягненню, зазначені в заяві стягувача.

Представник відповідача в судовому засіданні 30.09.2016 відмовився від клопотання про направлення господарським судом до Міністерства юстиції і громадського порядку Республіки Кіпр звернення про надання правової допомоги, з метою встановлення змісту норм матеріального права Республіки Кіпр, стосовно необхідності отримання кредитодавцем (відповідачем у справі), резидентом республіки Кіпр, спеціальної ліцензії чи реєстрації в реєстрі фінансових установ.

12.10.2016 відповідач надав суду письмові пояснення в яких просить суд не розглядати клопотання від 09.12.2015 про проведення звірки взаєморозрахунків та зобовязання щодо витребування документів, у звязку з відмовою від даного клопотання.

У відповідності до вимог ст. 77 ГПК України у судових засіданнях 05.11.2015, 10.12.2015 оголошувалась перерва.

В судовому засіданні 12.10.2016 року судом відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне.

22 березня 2015 року до приватного нотаріуса ОСОБА_3 від компанії Sandypool Limited надійшла заява про вчинення виконавчого напису про стягнення з ТОВ МСП Ніка-Тера на користь компанії Sandypool Limited заборгованості по нарахованим та несплаченим відсоткам в сумі 122 414,54 доларів США, 5 415,50 євро та 22 922,88 швейцарських франків за період з 31 грудня 2014 року по 22 березня 2015 за доларами США, з 29 грудня 2014 року по 22 березня 2015 за євро та з 31 грудня 2014 року по 22 березня 2015 за швейцарськими франками за кредитним договором №Y/23/01/08 від 23.01.2008 із змінами та доповненнями та витрат за вчинення виконавчого напису в сумі 142000 грн. (т. 1 а.с. 156, 157).

В заяві стягувача вказано: що всього за період дії кредитного договору Кредитор перерахував Позичальнику 3000000,00 доларів США, 260000,00 євро та 592875,00 швейцарських франків (з 07.03.2008 по 23.08.2010)

Всього за період дії кредитного договору Кредитор нарахував Позичальнику відсотки в сумі 1279275,86 доларів США, 102956,33 євро та 223443,95 швейцарських франків.

Всього за період дії кредитного договору Позичальник перерахував Кредитору 1156006,51 доларів США та 97466,75 євро та 200352,14 швейцарських франків ( з 13.03.2008 по 01.12.2014).

Враховуючи вищенаведене, станом на 01.12.2014р. Позичальник має заборгованість перед Кредитором з нарахованих та не сплачених відсотків за кредитним договором в сумі 123269,35 доларів США та 5489,58 євро та 23091,81 швейцарських франків.

Заборгованість з нарахованих та не сплачених відсотків за кредитним договором виникла з 31 грудня 2014 року по 22 березня 2015 за доларами США, з 29 грудня 2014 року по 22 березня 2015 за євро та з 31 грудня 2014 року по 22 березня 2015 за швейцарськими франками

Станом на 22.03.2015р. заборгованість з нарахованих та не сплачених відсотків за кредитним договором становить 122 414,54 доларів США, 5 415,50 євро та 22 922,88 швейцарських франків.

Останній платіж нарахованих відсотків позичальником був сплачений 03 жовтня 2014 року, що свідчить про визнання позичальником свого боргу та перериває строк позовної давності.

Враховуючи вищенаведене, стягувач просив скласти виконавчий напис нотаріуса про стягнення з ТОВ МСП "Ніка Тера" заборгованості по нарахованим та несплаченим відсоткам за вказаним договором за період з 31 грудня 2014 року по 22 березня 2015 за доларами США, з 29 грудня 2014 року по 22 березня 2015 за євро та з 31 грудня 2014 року по 22 березня 2015 за швейцарськими франками

До заяви стягувачем було додані наступні документи:

1) оригінал кредитного договору №Y/23/01/08 від 23.01.2008 та додаткові угоди до нього №1-6, які були зареєстровані в установленому законодавством України порядку в управлінні НБУ в Миколаївській області, про що видано Реєстраційні Свідоцтва та відповідні додатки до нього (завірені копії зазначених Свідотств також додані до заяви).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до договору від 23.01.2008р. № №Y/23/01/08 та додаткових угод до нього від 24.01.2008 р., № 1 від 17.04.2008, № 2 від 01.08.2008, № 3 від 04.12.2008, № 4 від 30.10.2009, № 5 від 25.08.2010, № 6 від 05.11.2010, № 7 від 23.11.2010, № 8 від 01.06.2011, № 9 від 27.06.2011, № 10 від 02.09.2011, № 11 від 27.08.2012, № 12 від 15.04.2013, Компанія зобовязалася надати Товариству грошові кошти у сумах 3000000,00 дол. США, 1500000 євро, 3000000 швейцарських франків для фінансування будівництва ділянок перевантаження сипучих вантажів, причалів та їх інфраструктур, офісної будівлі, а також поповнення оборотних коштів для виконання статутної діяльності підприємства, а Товариство зобовязалося повернути їх до 31.12.2020 р., та за користування ними сплатити відсотки за ставкою 5,2 % річних, а у разі прострочення платежів - сплатити штраф (п.п. 1.1, 1.2, 2.3, 3.2.4 договору). Надання коштів здійснюється Компанією після реєстрації договору управлінням Національного банку України в Миколаївській області та отримання Товариством реєстраційного свідоцтва. Видача кредиту може здійснюватись Компанією частинами (траншами) згідно письмових заявок Товариства, в межах суми кредиту, зазначеної в п. 1.1 цього договору (п.п. 2.1, 2.2 договору).

Договір та додаткові угоди до нього зареєстровано управлінням Національного банку України в Миколаївській області, про що видано реєстраційне свідоцтво від 05.03.2008 р. № 09-023/642 з додатками від 20.05.2008 р. № 1, від 13.08.2008 р. № 2, від 24.12.2008 р. № 3, від 27.01.2010 р. № 4, від 29.12.2010 р. № 5, від 11.08.2011 р. № 6, від 03.10.2011 р. № 7, (т. 1 а.с. 192 200).

2) оригінал виписки № 6\1 від 17.02.2015 по кредитному рахунку №Y/23/01/08 від 23.01.2008, в якій зазначено, що станом на 01.12.2014 року сума заборгованості по нарахованим та несплаченим відсоткам доларів США (за період з 13.03.2008 по 30.11.2014) становить 123269,35 доларів США та станом на 22.03.2015 є непогашеною, що засвідчено відміткою стягувача (т. 1 а.с. 158 - 161);

оригінал виписки № 6/3 від 17.02.2015 по кредитному рахунку №Y/23/01/08 від 23.01.2008, в якій зазначено, що станом на 01.12.2014 року сума заборгованості по нарахованим та несплаченим відсоткам швейцарські франки (за період з 04.07.2008 по 30.11.2014) становить 23 091,81 швейцарських франків та станом на 22.03.2015 є непогашеною, що засвідчено відміткою стягувача (т. 1 а.с. 162 - 164);

оригінал виписки № 6/2 від 17.02.2015 по кредитному рахунку №Y/23/01/08 від 23.01.2008, в якій зазначено, що станом на 01.12.2014 року сума заборгованості по нарахованим та несплаченим відсоткам євро (за період з 22.09.2008 по 30.11.2014) становить 5489,58 євро та станом на 22.03.2015 є непогашеною, що засвідчено відміткою стягувача (т. 1 а.с. 165 - 167).

3) оригінал Висновку № 6\08\12 від 20 січня 2015 року старшого судового експерту МВ ОНДІСЕ ОСОБА_4 експертного економічного дослідження документів фінансово-кредитних операцій за заявою представника кредитора від 08.12.2014 року, в якому міститься висновок , що "...розмір заборгованості за нарахованим та несплаченим відсотками за кредитним договором №Y/23/01/08 від 23.01.2008 року за період з моменту його укладення по 01 грудня 2014 року з урахуванням строку позовної давності документально та нормативно підтверджується у сумі 123269,35 дол. США, 5489,58 євро та 23091,81 шв.франків ." (т. 1 а.с. 175-181).

З мотивувальної частини дослідження вбачається, що позичальником були не дотримані умови кредитного договору, зокрема п. 3.2.3 в частині своєчасності погашення, а саме відсотки за користування кредитом не кожного місяця своєчасно та в повному обсязі сплачувалися. В процесі дослідження встановлено, що нараховані за період з 03.03.2008 по 01.12.2014 відсотки в загальній сумі 1 279 275,86 дол. США, 102956,33 євро та 223443,95 шв. франків за кредитним договором № Y/23/01/08 від 23.01.2008 року станом на 01.12.2014 рахуються не сплаченими в сумі 123 269,35 дол. США та 23091,81 шв. франків (т.1 а.с. 181).

4) довіреність представника компанії Sandypool Limited.

5) Оригінал Свідоцтва від 19 березня 2015 року, видане приватним нотаріусом ММНО ОСОБА_5 в тому, що ним на підставі ст. 84 ЗУ "По нотаріат" 03 березня 2015 року передано заяву компанії Sandypool Limited ТОВ МСП "Ніка-Тера" . Заява містила відомості щодо необхідності перерахування суми заборгованості за кредитним договором № Y/23/01/08 від 23.01.2008 року в семиденний термін після одержання заяви. (т. 1 а.с. 245).

22 березня 2015 року приватним нотаріусом ММНО ОСОБА_3 на підставі зазначеної заяви та доданих до неї документів був вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 189, про стягнення з ТОВ МСП Ніка-Тера на користь компанії Sandypool Limited заборгованості по нарахованим та несплаченим відсоткам в сумі 122414, 54 доларів США, 5415,50 євро, 22922,88 швейцарських франків за кредитним договором № Y/23/01/08 від 23.01.2008 із змінами та доповненнями та витрат за вчинення виконавчого напису в сумі 142 000 грн. (т.1 а.с. 222).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Стаття 18 Цивільного кодексу України встановлює, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Стаття 34 Закону України Про нотаріат однією із нотаріальних дій, які вправі вчиняти нотаріус, визначає вчинення виконавчого напису.

Згідно стст.87, 88 Закону України Про нотаріат, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Відповідно до розділу 2 "Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172 , для стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин - за кредитними договорами , за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Так, відповідно до ст.18 ЦК України вчинення виконавчого напису нотаріусом є процедурою захисту цивільних прав на борговому документі у випадках, передбачених законом, а затверджений постановою Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, через призму п.19 ч.1 с.34, ст.ст.87,88 Закону України Про нотаріат врегульовує порядок цього захисту, тобто за своєю правовою природою є підзаконним актом процесуального права та вказаний Перелік не може суперечити нормам матеріального права, які встановлюють не процедуру, а самі права та обовязки субєктів права.

Згідно ст.18 ЦК України, ст.ст.87,88 Закону України Про нотаріат вчинення виконавчого напису це захист нотаріусом прав кредитора за допомогою спрощеної, позасудової процедури, яка полягає у вчиненні на боргових документах напису про стягнення грошей або майна на його користь, за наявності між боржником і кредитором правовідносин, які визначаються Кабінетом Міністрів України шляхом встановлення переліку документів, що підтверджують ці правовідносини.

Тому безспірність в розумінні ст. 88 Закону України Про нотаріат є зокрема факт існування між кредитором та боржником правовідносин, за яких визнається безспірна наявність боргу.

Згідно з п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затв. наказом МЮУ від 22.02.2012 № 296/5 (далі - Порядок), нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Вказаний Перелік № 1172 містить розділ 2 з назвою Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин, відповідно до якого для стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин - за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобовязаннями, для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Оспорюваний виконавчий напис вчинений на підставі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку № 1172.

Припис статті 1054 Цивільного кодексу України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідачем не надано жодних доказів, які б підтвердили, що він є банківською чи фінансовою установою.

За своєю правовою природою договір № Y/23/01/08 від 23.01.2008 є договором позики. Правовідносини в ході виконання такого договору регулюються нормами параграфу 1 глави 71 Цивільного кодексу України.

Слід зазначити, що рішенням господарського суду Миколаївської області від 11.12.2015 у справі № 915/1963/15 залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.03.2016 позов компанії Sandypool Limited, Reg. № НЕ 101936 - задоволено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю Морський спеціалізований порт Ніка-Тера, 54052, вул. Айвазовського, 23, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 22439446, на користь компанії Sandypool Limited, Reg. № НЕ 101936, місцезнаходження: Arch. Makariou Ave. 146, Alfa Building 4 th Floor, PC 3021, м. Лімассол, Кіпр, грошові кошти у сумах 1072 (одна тисяча сімдесят два) дол. США 92 центи, еквівалентній за курсом Нацбанку України станом на 24.11.2015 р. сумі 25818 (двадцять пять тисяч вісімсот вісімнадцять) грн. 33 коп., та 24 (двадцять чотири) швейцарських франків 47 сантимів, еквівалентній за курсом Нацбанку України станом на 24.11.2015 р. сумі 577 (пятсот сімдесят сім) грн. 05 коп. - пеня за прострочення сплати відсотків за користування позикою, а також грошові кошти на відшкодування судових витрат у справі з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн.

Судом встановлено, що Компанія Sandypool Limited є компанією, резидентом Республіки Кіпр, але вона не є банком або іншою фінансовою установою за законодавством України.

Згідно з ст.2 Закону України Про банки і банківську діяльність банк це юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків.

Згідно з п.1 ч.1 ст.1 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг фінансова установа юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), повязані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку.

Як вбачається з мотивувальної частини судового рішення у справі № 915/1963/15 судом було встановлено що до правовідносин, які виникли між сторонами за Договором № S/12/05/05 від 12 травня 2005 слід застосувати положення цивільного законодавства України щодо позики.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (ч.1 ст.1046 ЦК України). Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір порядок одержання процентів встановлюється договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики. (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Частиною 3 ст. 35 ГПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вказані обставини спростовують твердження відповідача щодо наявності між сторонами за Договором № Y/23/01/08 від 23.01.2008 саме кредитних правовідносин.

За таких обставин суд приходить до висновку, що до правовідносин, які виникли між сторонами за Договором № Y/23/01/08 від 23.01.2008 слід застосовувати положення цивільного законодавства України щодо позики на які не поширюються положення Постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. № 1172 (розділ II) про затвердження Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

З матеріалів справи вбачається, що дійсно 06 березня 2015 року позивачеві приватним нотаріусом ОСОБА_5 була передана заява від 03.03.2015 року компанії Sandypool Limited, в якій відповідно до ст. 530 ЦК України Компанія просить в семиденний термін з дати одержання цієї заяви перерахувати всю суму заборгованості, яка була нарахована за кредитним договором № Y/23/01/08 від 23.01.2008 із змінами та доповненнями за період з 23.01.2008 по 01.12.2014 року в сумі 97128,11 доларів США, 17937,48 швейцарських франків, 3230,08 євро, яка складається з невиплачених відсотків за користування кредитом на розрахунковий рахунок компанії. У разі невиконання вказаної вимоги буде вчинено виконавчий напис нотаріуса. (т. 1 а.с. 24).

ТОВ МСП "Ніка-Тера" 13 березня 2015 року на заяву надало відповідь, в якій зазначено про незгоду боржника з вчиненням виконавчого напису з тих підстав, що заборгованість не є безспірною, оскільки щодо періоду її нарахування не досягнуто погодженості між представниками сторін кредитного договору, боржник заявляє про застосування строку позовної давності до деяких вимог кредитора. ТОВ МСП "Ніка-Тера" зазначає про неможливість вчинення виконавчого напису та повідомляє нотаріуса про факти, які свідчать про те, що надані документи щодо заборгованості позичальника за період з 23.01.2008 по 01.12.2014 не підтверджують та не можуть підтверджувати безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем (т. 1 а.с 22).

При цьому, в оскаржуваному виконавчому написі № 189 зазначено, що заборгованість в сумі 122 414,54 доларів США, 5 415,50 євро та 22 922,88 швейцарських франків виникла за період з 31 грудня 2014 року по 22 березня 2015 за доларами США, з 29 грудня 2014 року по 22 березня 2015 за євро та з 31 грудня 2014 року по 22 березня 2015 за швейцарськими франками.

Вказані обставини свідчать про спірність суми вказаної заборгованості.

Зі змісту наданого Висновку експертного дослідження від 20.01.2015 року вбачається, що між сторонами кредитного договору ведеться претензійна робота щодо сплати заборгованості за відсотками і боржник вважає вимоги стягувача необґрунтованими, заявляє про сплив строків права вимоги стягувача за деякими платежами за межами річного строку, що прямо свідчить про те, що зазначена заборгованість не є безспірною і наявний спір про застосування строків давності між сторонами договору.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що подані відповідачем документи для вчинення виконавчого напису не підтверджували безспірності заборгованості боржника, що не відповідає вимогам підпункту 3.1 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку та ст. 88 ЗУ " Про нотаріат".

Виходячи із завдань нотаріату, нотаріальна дія має вчинятися при повній ідеальній безспірності прав, що посвідчуються, та максимальній можливості надати цим правам юридичної вірогідності, як того вимагає ст.1 Закону України Про нотаріат.

Отже у нотаріуса, тільки на підставі наданих відповідачем документів, не було підстав вважати, що заборгованість позивача перед відповідачем є безспірною.

Відповідно до ст.3 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленим цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

За приписами ст.15 Господарського процесуального кодексу України, справи у спорах за участю боржника і стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача або за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса за вибором позивача.

Відповідно до ст.50 Закону України Про нотаріат зі змінами і доповненнями, нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 77, 82, 82-1, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 22 березня 2015 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_3 (54000, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 31Б/9), зареєстрований в реєстрі за № 189, про стягнення з ТОВ МСП Ніка-Тера (54052, м. Миколаїв, вул. Айвазовського, 23, а/с 1003, код ЄДРПОУ 22439446) на користь Компанії Sandypool Limited (Reg. № НЕ 101936, місцезнаходження: Arch. Makariou 146 Alfa Building 4 th Floor, PC 3021, г. Лимассол, Кипр) заборгованості з нарахованих та несплачених відсотків за кредитним договором в сумі 122 414,54 доларів США, 5 415,50 євро та 22 922,88 швейцарських франків за період з 31 грудня 2014 року по 22 березня 2015 за доларами США, з 29 грудня 2014 року по 22 березня 2015 за євро та з 31 грудня 2014 року по 22 березня 2015 за швейцарськими франками за кредитним договором №Y/23/01/08 від 23.01.2008 із змінами та доповненнями та витрат за вчинення виконавчого напису в сумі 142000 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текс рішення складено 17.10.2016

Суддя Н.О.Семенчук