Рішення № 62076445, 13.10.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2016

Справа №910/5708/16

За позовом Державного торгово-виробничого об’єднання «Белресурсы» - управляюча компанія холдингу «Белресурсы»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоруський торговий дім»

про вихід зі складу товариства та стягнення 2 871,11 дол. США

Суддя В.О. Демидов

Представники сторін:

від позивача не з’явився;

від відповідача не зв’явився.

встановив :

Державне торгово-виробниче об’єднання «Белресурсы» - управляюча компанія холдингу «Белресурсы» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоруський торговий дім» про вихід зі складу товариства та стягнення 2 871,11 дол. США.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.04.2016 суддею Пригуновою А.Б. порушено провадження у справі №910/5708/16, розгляд справи призначено на 25.05.2016.

04.05.2016 через загальний відділ діловодства суду надійшла ухвала Економічного суду міста Мінська від 22.04.2016 про виконання судового доручення та вручення ухвали господарського суду м. Києва від 01.04.2016 по справі №910/5708/16 під підпис представнику Державного торгово-виробничого об’єднання «Белресурсы» - управляюча компанія холдингу «Белресурсы».

25.05.2016 від позивача через загальний відділ діловодства суду надійшли пояснення по справі.

Ухвалами господарського суду міста Києва від 25.05.2016, 22.06.2016 та 13.07.2016 у зв’язку із неявкою представника відповідача та неналежним виконанням сторонами вимог ухвал суду, розгляд справи відкладено на 22.06.2016, 13.07.2016 та 15.08.2016 відповідно.

13.06.2016 позивач через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, а також додаткові пояснення по справі.

13.07.2016 позивач через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про витребування у компетентних органів України інформації щодо вартості активів Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоруський торговий дім» на 26.01.2011.

Розпорядженням в.о. керівника апарату господарського суду міста Києва №04-23/1544 від 05.08.2016 у зв’язку із неможливістю здійснювати правосуддя суддею Пригуновою А.Б. було призначено повторний автоматичний розподіл справи №910/5708/16.

05.08.2016 в результаті повторного автоматичного розподілу справ у господарському суді міста Києва справу №910/5708/16 передано для розгляду судді Демидову В.О.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.08.2016 суддею Демидовим В.О. прийнято справу №910/5708/16 до свого провадження та призначено розгляд справи на 06.09.2016.

15.08.2016 позивач через загальний відділ діловодства суду подав повторне клопотання про витребування у компетентних органів України інформації щодо вартості активів Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоруський торговий дім» на 26.01.2011, а саме: витребувати від державної податкової інспекції Святошинського району м. Києва та відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Святошинського району м. Києва баланс товариства станом на 26.01.2011, довідки про рахунки товариства, відкритих в банківських та інших фінансових установах або органах Державного казначейства України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.09.2016 у зв’язку із неявкою представників сторін та необхідністю витребування доказів по справі, розгляд справи відкладено на 29.09.2016.

19.09.2016 через загальний відділ діловодства суду надійшла ухвала Економічного суду міста Мінська від 06.09.2016 про виконання судового доручення та вручення ухвали господарського суду м. Києва від 08.08.2016 по справі №910/5708/16 під підпис представнику Державного торгово-виробничого об’єднання «Белресурсы» - управляюча компанія холдингу «Белресурсы».

19.09.2016 до загального відділу суду від позивача надійшло клопотання про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.09.2016 задоволено клопотання Державного торгово-виробничого об’єднання «Белресурсы» - управляюча компанія холдингу «Белресурсы» про продовження строку вирішення спору у справі №910/5708/16, продовжено строк вирішення спору на 15 днів, розгляд справи відкладено на 13.10.2016.

03.10.2016 позивач через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про розгляд його клопотання про витребування документів та просив відкласти розгляд справи до отримання судом витребуваних доказів.

12.10.2016 через загальний відділ діловодства суду надійшла ухвала Економічного суду міста Мінська від 26.09.2016 про виконання судового доручення та вручення ухвали господарського суду м. Києва від 08.08.2016 по справі №910/5708/16 під підпис представнику Державного торгово-виробничого об’єднання «Белресурсы» - управляюча компанія холдингу «Белресурсы».

У судове засідання 13.10.2016 представники сторін не з’явилися, причини неявки суду не повідомили, про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені.

Розглянувши у судовому засіданні 13.10.2016 клопотання позивача про витребування від державної податкової інспекції Святошинського району м. Києва та відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Святошинського району м. Києва баланс товариства станом на 26.01.2011, довідки про рахунки товариства, відкритих в банківських та інших фінансових установах або органах Державного казначейства України, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, у зв’язку із необґрунтованістю та безпідставністю.

З урахуванням фактичних обставин справи, суд вважає за можливим розглянути справу за наявними матеріалами у даному судовому засіданні з урахуванням положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 13.10.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

У відповідності до ст.12 ГПК України до підвідомчості господарських судів віднесено справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

Згідно ч.3 ст.167 ГК України, під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав, під якими розуміються права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Як слідує із позовних матеріалів, предметом даного судового розгляду є вимоги учасника до господарського товариства щодо виходу зі складу товариства та виплати вкладу в уставний фонд у розмірі 2 871,11 дол. США.

Таким чином, даний спір є таким, що випливає із корпоративних правовідносин, а отже вирішується із врахуванням законодавчих приписів, які дані відносини регулюють.

Згідно зі Статутом Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоруський торговий дім», затвердженим загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоруський торговий дім» протокол №5 від 29.04.2010, товариство створено згідно з чинним законодавством України та продовжує свою діяльність згідно з цим Статутом.

Згідно з п. 1.4 Статуту засновниками Товариства є:

- Державне торгово-виробниче об’єднання «Бєлресурси», зареєстроване рішенням Мінського міського виконавчого комітету №580 від 23.03.2007, реєстраційний №101187767 в Єдиному державному регістрі юридичних осіб і індивідуальних підприємств, юридична адреса: 220099, вул. Казінца, 4, кім. 304, Октябрський район, м. Мінськ, Республіка Білорусь;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Шварцвальд», зареєстроване в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний №36853528 від 03.12.2009, юридична адреса: 03115, проспект Перемоги, 136, кім. 34, м. Київ, Україна.

Державне торгово-виробниче об'єднання «Бєлресурси» перейменовано в Державне торгово-виробниче об’єднання «Белресурсы» - управляюча компанія холдингу «Белресурсы» на підставі наказу Міністерства торгівлі Республіки Білорусь від 26.03.2014 №28 «Про зміну найменування та внесення змін до Статуту державного торгово-виробничого об'єднання «Белресурсы» (державна реєстрація 28.03.2014 за номером 101187767).

Відповідно до п.1.5 Статуту учасниками Товариства є його Засновники згідно з п. 1.4 цього Статуту та інші особи, прийняті до складу Товариства в порядку, передбаченому далі в цьому Статуті.

За умовами п. 5.2 Статуту учасник може вийти з Товариства, попередивши про це всіх інших Учасників (якщо такі є) не пізніше ніж за 2 місяці, або без надання такого повідомлення, якщо всі інші Учасники (якщо такі є) письмово скасують вимогу щодо надання такого повідомлення.

Згідно з п. 5.3 Статуту учасник, який виходить із Товариства, має право одержати пропорційну частку вартості майна Товариства, еквівалентну його пропорційній частці у статутному капіталі Товариства. Вартість такої частини майна Товариства, що пропорційна частці Учасника у статутному капіталі Товариства, визначається на підставі рішення Загальних зборів учасників Товариства, виходячи з ринкової вартості зазначеного майна. Загальні збори учасників Товариства мають право залучити одного чи більше експертів для визначення такої вартості.

За домовленістю між Учасником і Товариством виплата вартості пропорційної частки майна Товариства може бути замінена повністю або частково переданням майна в натурі. Якщо вклад до статутного капіталу був здійснений шляхом передання права користування майном, і таке майно знаходиться у належному стані, що відповідає стану на момент внесення вкладу, то таке майно повертається Учасникові без виплати винагороди. Окрім того, Учасникові, який вийшов із Товариства, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного Товариством у поточному році до моменту його виходу (п. 5.4 Статуту).

Згідно з п. 5.5 Статуту виплата вартості частки майна Товариства Учаснику, що виходить із Товариства, провадиться протягом 12 місяців від дня виходу Учасника з Товариства після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов із Товариства.

Відповідно до п. 5.6 Статуту у разі недосягнення згоди між Учасниками, спори, що виникають у зв’язку з виходом Учасника з Товариства, зокрема – спори стосовно порядку визначення частки в статутному капіталі, її розміру і строків виплати, вирішуються в порядку, передбаченому п. 16.8 цього статуту.

Відповідно до п. 16.8 Статуту повідомлення, передбачені цим Статутом вважаються наданими, якщо вони вручені особисто: передані факсимільним зв’язком з належним доказом передачі чи доставлені кур’єрською авіапоштою чи іншою службою за умови, що адресат підписав квитанцію про отримання такого повідомлення.

За умовами п. 6.4.1 Статуту розмір і номінальна вартість часток учасників Товариства визначається таким чином: частка Товариства з обмеженою відповідальністю «Шварцвальд» складає 30 625 грн., що становить 49% Статутного (складеного) капіталу Товариства; частка Державного торгово-виробничого об’єднання «Бєлресурси» складає 31 875 грн., що становить 51% Статутного (складеного) капіталу Товариства. Всього 62 500,00 грн. – 100% статутного капіталу.

На момент державної реєстрації Товариства Засновники сплатили 100% вкладу (п. 6.5 Статуту).

Згідно з п. 7.1 Статуту Загальні збори Учасників є вищим органом Товариства.

Відповідно до пп.7.2.11 п. 7.2 Статуту до виключної компетенції Зборів учасників належить виключення, відповідно до законодавства, Учасника з Товариства.

Збори учасників Товариства скликаються Головою Товариства. Збори учасників також можуть скликатися на вимогу Директора або органів контролю Товариства (у випадку виникнення загрози суттєвим інтересам Товариства або виявлення зловживань посадовими особами Товариства), а також на вимогу Учасників, які володіють у сукупності більше ніж 10% голосів (п. 7.6 Статуту).

Якщо протягом 25 календарних днів від моменту одержання письмової вимоги про скликання Зборів учасників Голова Товариства не виконає свого обов’язку зі скликання Зборів учасників в порядку, передбаченому пп.7.6 та 7.7 цього Статуту, Збори учасників можуть бути скликані будь-якою зазначеною в п. 7.6 особою, в тому числі Учасником, який володіє 20 або більше відсотками від Статутного капіталу.

Разом з тим, як стверджує позивач, 26.11.2010 та 29.03.2011 він повідомив директора Товариства про вихід зі складу учасників Товариства.

Також позивач зазначає, що 21.02.2011 він направив Товариству з обмеженою відповідальністю «Шварцвальд» лист про ініціювання проведення Загальних зборів учасників Товариства.

Проте, в порушення приписів чинного законодавства, відповідачем не вчинено дій, пов'язаних із вибуттям учасника зі складу товариства, у тому числі щодо здійснення розрахунків з останнім, зважаючи на що Державне торгово-виробниче об’єднання «Белресурсы» - управляюча компанія холдингу «Белресурсы» звернулося до господарського суду за захистом свого порушеного права.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та необхідність відмови у задоволенні позову з таких підстав.

У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З точки зору законодавства у сфері корпоративних правовідносин, зокрема п. «в» ч. 1 ст. 10 Закону України «Про господарські товариства» учасники товариства мають право, зокрема, вийти в установленому порядку з товариства.

Відповідно до ч. 1 ст. 148 ЦК України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

При вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до Цивільного кодексу України та Закону України «Про господарські товариства» учасник ТОВ чи ТДВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними.

У разі, якщо товариство не вчиняє дії у зв'язку з поданням учасником заяви про вихід з товариства (не вирішується питання про внесення змін до установчих документів товариства, про їх державну реєстрацію), учасник товариства вправі звернутися до господарського суду з позовом про зобов'язання товариства до державної реєстрації змін в установчих документах товариства у зв'язку зі зміною у складі учасників товариства на підставі статті 7 Закону про господарські товариства (п.28 постанови Пленуму ВСУ №13 від 24.10.2008р.).

Разом з тим, згідно правової позиції ВСУ, яка викладена у постанові від 14.03.2011р. по справі №12/198, суд вказав на обґрунтованість висновків попередніх судових інстанцій щодо необхідності нотаріального посвідчення заяви учасника товариства про його вихід із ТОВ, а подана позивачем заява у простій письмовій формі є неналежно оформленою та не може бути підставою для прийняття загальними зборами рішення про виключення учасника з товариства, проведення відповідних виплат та внесення змін до установчих документів.

За умовами п. 5.2 Статуту учасник може вийти з Товариства, попередивши про це всіх інших Учасників (якщо такі є) не пізніше ніж за 2 місяці, або без надання такого повідомлення, якщо всі інші Учасники (якщо такі є) письмово скасують вимогу щодо надання такого повідомлення.

Відповідно до п. 5.6 Статуту у разі недосягнення згоди між Учасниками, спори, що виникають у зв’язку з виходом Учасника з Товариства, зокрема – спори стосовно порядку визначення частки в статутному капіталі, її розміру і строків виплати, вирішуються в порядку, передбаченому п. 16.8 цього статуту.

Відповідно до п. 16.8 Статуту повідомлення, передбачені цим Статутом вважаються наданими, якщо вони вручені особисто: передані факсимільним зв’язком з належним доказом передачі чи доставлені кур’єрською авіапоштою чи іншою службою за умови, що адресат підписав квитанцію про отримання такого повідомлення.

Разом з тим, позивачем не надано суду доказів належної відправки відповідачу заяви про вихід зі складу учасників Товариства відповідно до вимог п. 16.8 Статуту Товариства.

Крім того, не надано позивачем і доказів відправлення відповідачу нотаріально посвідченої заяви учасника товариства про його вихід із ТОВ, а подана позивачем заява у простій письмовій формі є неналежно оформленою та не може бути підставою для прийняття загальними зборами рішення про виключення учасника з товариства, проведення відповідних виплат та внесення змін до установчих документів.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що позивачем не здійснено належним чином повідомлення відповідача про його вихід із Товариства відповідно до вимог чинного законодавства України та Статуту Товариства.

Частиною 2 ст. 148 ЦК України передбачено, що учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.

Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону України «Про господарські товариства» при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.

Згідно з п. 5.5 Статуту виплата вартості частки майна Товариства Учаснику, що виходить із Товариства, провадиться протягом 12 місяців від дня виходу Учасника з Товариства після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов із Товариства.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто, підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 3 ст. 148 ЦК України передбачено, що спори, що виникають у зв'язку з виходом учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у статутному капіталі, її розміру і строків виплати, вирішуються судом.

Виходячи із приписів ст. 54 Закону України «Про господарські товариства», факт невиплати вартості частини майна товариства до спливу встановленого законом 12-місячного строку з дня виходу учасника з товариства, не порушує право учасника, що вийшов, на отримання вартості своєї частки у статутному капіталі товариства.

Враховуючи, що позивачем належним чином у встановленому законом порядку не проінформовано Товариство про вихід із складу його учасників, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача вкладу в уставний фонд у розмірі 2 871,11 дол. США.

Зважаючи на вищевикладене суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, з покладенням судових витрат в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на позивача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Повне рішення складене та підписане 18.10.2016.

Суддя В.О. Демидов