Ухвала суду № 62076215, 12.10.2016, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/13219/16-ц

Провадження № 2/161/4495/16

У Х В А Л А

12 жовтня 2016 року суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Кирилюк В.Ф., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виділ в натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності та визнання права власності на нерухоме майно,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виділ в натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності та визнання права власності на нерухоме майно.

Однак, зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Згідно ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач просить виділити йому в натурі 1/3 частку з майна, що є у спільній частковій власності його та відповідачів, а саме: житлового будинку та земельної ділянки в с.Гірка Полонка по вул.Полонківська,3 Луцького району Волинської області та визнання права власності на нерухоме майно: добудову до житлового будинку за вказаною адресою.

Тобто, в порушення норм ЦПК України позов містить два різних предмети, які характеризуються окремими обєктами.

Крім того, позивач не зазначив та не надав суду жодного доказу в підтвердження того, що не має можливості виділити в натурі частку із майна, що є у спільній частковій власності та отримати свідоцтво про право власності на нерухоме майно добровільно у встановленому порядку, а саме: що відповідачі заперечують проти поділу в натурі належного їм на праві спільної часткової власності нерухомого майна та відповідні установи відмовляють йому у реєстрації права власності на частину нерухомого майна.

Тобто позивач не зазначає та не надає суду доказів, що в даному випадку наявний спір, тому, що його права відповідачами чи іншими установами порушуються, не визнаються або оспорюються.

Позивач не зазначив та не надав суду також доказів про реєстрацію його права власності на частку у спільній частковій власності на житловий будинок в с.Гірка Полонка по вул.Полонківська,3 Луцького району Волинської області та не надав суду технічний паспорт на вказане нерухоме майно станом на час звернення до суду, де може бути відмітка про самочинне будівництво, при наявності якого виділ частки чи поділ нерухомого майна неможливі.

Крім того, позивач не вказує та не надає суду жодних доказів про право власності на частку у спільній частковій власності на нерухоме майно відповідача ОСОБА_2

Згідно ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

- отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

- розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

- затвердження проектної документації;

- виконання підготовчих та будівельних робіт;

- прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;

- реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Як розяснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 9 постанови № 6 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» при розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що відповідно до статті 26 Закону України «Про основи містобудування» спори з питань містобудування вирішуються радами, інспекціями державного будівельного архітектурного контролю у межах їх повноважень, а також судом відповідно до законодавства.

Звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.

Як розяснив Пленум Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.7 постанови № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» якщо спадкодавцем було здійснене самочинне будівництво

(частина перша статті 376 ЦК), до спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва.

В даному випадку необхідно отримати документи, які підтверджують готовність до експлуатації завершеного будівництвом обєкта.

При зверненні до суду позивачем не визначена вартість земельної ділянки станом на час звернення до суду, не визначена ціна позову та не наведений розрахунок сплати судового збору, виходячи із заявлених вимог.

У відповідності до п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 551,20 та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати, що становить 6890 грн., тому позивачу необхідно підтвердити вартість всього нерухомого майна станом на час звернення до суду із позовом, визначити ціну позову та відповідно до неї, при потребі, доплатити судовий збір на д/р № 31214206700002, одержувач м. Луцьк 22030001, Банк ГУДКУ у Волинській області м.Луцьк, ЗКПО 38009628, МФО-803014.

Оригінал квитанції про сплату судового збору, у випадку доплати судового збору, слід надати суду для приєднання до матеріалів справи.

У відповідності до ч.1 ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Керуючись ст.ст.119, 121 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виділ в натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності та визнання права власності на нерухоме майно,- залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання копії ухвали.

У випадку невиконання ухвали суду позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу, що не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Луцького міськрайонного суду В.Ф.Кирилюк