Постанова № 62076056, 11.10.2016, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/709/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2016 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі :головуючого-судді суддівДанилюк У.Т. Божук Д.А. Матущака В.В. при секретарі за участі:Коваль Д.Л. представників сторінрозглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до Центральної атестаційної комісії Національної поліції України , Департаменту захисту економіки Національної поліції України, Національної поліції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Хмельницька обласна організація Професійної спілки атестованих працівників органів внутрішніх справ про визнання протиправними, скасування рішень, поновлення на посаді та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом, в якому, враховуючи заяву про заміну неналежної сторони та зменшення позовних вимог від 10 жовтня 2016 року, просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Центральної атестаційної комісії Національної поліції України про невідповідність займаній посаді та звільнення інспектора Управляння захисту економіки в Хмельницькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України майора поліції ОСОБА_5 зі служби в поліції через службову невідповідність;

- визнати протиправним та скасувати наказ Голови Національної поліції України №166 о/с від 16.03.2016 року про звільнення зі служби в поліції за пунктом 5 (через службову невідповідність) частини 1 ст.77 ЗУ "Про Національну поліцію" майора поліції ОСОБА_5 (М-252685), інспектора управління захисту економіки в Хмельницькій області з 16 березня 2016 року;

- поновити ОСОБА_5 на посаді інспектора Управління захисту економіки в Хмельницькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України;

- зобов'язати Департамент захисту економіки Національної поліції України нарахувати та виплатити ОСОБА_5 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 17 березня 2016 р. до моменту фактичного поновлення на службі в поліції.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 11 листопада 2015 року проходив службу на посаді інспектора Управляння захисту економіки в Хмельницькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України. Наказом від 16.03.2016 р. його звільнено через службову невідповідність. Вказує, що підстав для проведення атестації, визначених Законом України "Про Національну поліцію" та Інструкції, не було. Крім цього, будь-яких даних, які б давали обґрунтовані підстави для негативної характеристики його якостей, недостатності освітнього та кваліфікаційного рівнів атестаційною комісією не встановлено.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав.

Представник Національної поліції України в задоволенні позовних вимог просив відмовити, на підтвердження чого подав письмові заперечення (т.2, стор.4-7). Відмічає, що позивач був звільнений зі служби в поліції через службову невідповідність правомірно, оскільки за результатами атестації атестаційна комісія дійшла висновку про невідповідність його займаній посаді. Вважає, що атестування позивача було призначене та проведене комісією у межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством. Зазначає, що позивач сам прийняв рішення про проходження атестування (відповідно зареєструвавшись), та відмічає про наявність в комісій дискреційних повноважень при прийнятті рішень за результатами атестування поліцейських на підставі всебічного розгляду зібраних матеріалів на особу та проведення з нею співбесіди. Посилаючись на висновки Європейського суду з прав людини, також вказує на те, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.

Представник Департаменту захисту економіки Національної поліції України в судове засідання не з'явився, однак до суду ним були надіслані письмові заперечення (т.1, стор.170-175) та клопотання про розгляд справи без його участі. Згідно заперечень в задоволенні позову просив відмовити повністю, оскільки звільнення через службову невідповідність відбулось правомірно, так як атестаційна комісія дійшла висновку про невідповідність його займаній посаді.

Представники Центральної атестаційної комісії Національної поліції України та третьої особи в судове засідання не з'явились, хоча належним чином повідомлялись про час та місце розгляду адміністративної справи.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Так, згідно матеріалів справи, позивач з 03.06.2002 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ України.

2 липня 2015 року Верховною Радою України прийнятий Закон України "Про Національну поліцію" №580-VIII, який згідно з п. 1 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень цього Закону набрав чинності з 7 листопада 2015 року (далі - Закон №580-VIII).

Відповідно до п.9 розд.11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №580-VIII, працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Частиною 1 ст.48 Закону №580-VIII визначено, що призначення та звільнення з посад поліцейських здійснюється наказами посадових осіб, зазначених у статті 47 цього Закону.

Відповідно до Наказу Національної поліції України № 156 о/с "По особовому складу Департаменту захисту економіки" від 11.11.2015 року ОСОБА_5, як такого, що прибув з Міністерства внутрішніх справ України, було призначено в порядку переатестування на посаду інспектора.

Суд звертає увагу на те, що згідно вищевказаного пункту 9 Розділу 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №580-VIII видання наказу про призначення на службу в поліції є самостійною і достатньою підставою для призначення колишніх працівників міліції на посади, створені в структурі Національної поліції України.

Зазначена норма не передбачає процедури переатестування колишніх працівників міліції на предмет відповідності посаді як під час прийняття, так і під час подальшого проходження служби в поліції.

Відповідно до ч.1-2 ст. 57 Закону №580-VIII атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Атестування поліцейських проводиться:

1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;

2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;

3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Аналогічні норми в частині підстав для проведення атестування містить також Інструкція "Про порядок проведення атестування поліцейських", затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.11.2015 №1465 (далі - Інструкція №1465), зокрема її пункт 3 розділу І.

Відповідно до ч.3-5 ст. 57 Закону №580-VIII атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками. Рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами. Порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.

Отже, виходячи з наведених норм законодавства та мети проведення атестації, прийняття рішення про проведення атестації стосовно конкретного поліцейського та, власне, проведення атестації може мати місце у виключних випадках, а саме: при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

20.11.2015 голова Національної поліції України наказом №210 о/с "Про проведення атестування поліцейських апарату Національної поліції України, головних управлінь Національної поліції в Київській області та у м.Києві" з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, керуючись статтею 57 Закону України "Про Національну поліцію" та вимогами Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських №1465:

1) призначив проведення атестування, зокрема, поліцейських апарату Національної поліції України, міжрегіональних територіальних органів (ДВБ, ДПН, ДЗЕ, ДК);

2) створив центральну атестаційну комісію та затвердив її склад;

3) керівникам структурних підрозділів апарату Національної поліції України, міжрегіональних територіальних органів (ДВБ, ДПН, ДЗЕ, ДК) передбачено скласти списки поліцейських, які підлягають атестуванню, скласти атестаційні листи стосовно поліцейських, підготувати для надання на засідання атестаційної комісії додаткові матеріали щодо проходження служби поліцейськими, забезпечити прибуття поліцейських на засідання атестаційних комісій у разі необхідності;

4) засідання вирішено проводити, починаючи з 20.11.2015 року.

Згідно наказу Національної поліції України №23 о/с від 14.01.2016 року затверджено, зокрема, персональний склад центральної атестаційної комісії №4 Національної поліції України.

Таким чином, атестування позивача проведено в порядку атестації усіх поліцейських поліцейських апарату Національної поліції України, міжрегіональних територіальних органів (ДВБ, ДПН, ДЗЕ, ДК) з метою оцінки їх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Проте наведені підстави для призначення атестування суд вважає безпідставними, оскільки мета атестування, закріплена у частині першій вищезазначеної статті, не утворює самостійну підставу для проведення атестування і перебуває у системному взаємозв'язку з вичерпними підставами, визначеними у ч.2 ст.57 Закону №580-VIII.

Суд вважає необґрунтованими доводи відповідачів щодо самостійного прийняття позивачем рішення про проходження атестування (шляхом реєстрації), оскільки прийняття рішення про проведення атестування поліцейських належить до виключної компетенції керівника органу поліції, який призначає їх на посади і який повинен діяти виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Однак Закон №580-VIII не передбачає проведення атестування без настання обставин, визначених ч. 2 ст. 57 Закону №580-VIII. Проте жодних доказів існування таких обставин суду не надано та ним не встановлено.

Отже, закріплену у ч. 1 ст. 57 Закону №580-VIII мету атестування керівник Національної поліції України необґрунтовано розцінив як самостійну і достатню підставу для проведення атестування поліцейських (серед яких був і позивач).

Європейський суд у п.25 рішення від 10 грудня 2009 року по справі "Михайлюк та Петров проти України" також зазначив, що вираз "згідно із законом" насамперед вимагає, щоб оскаржуване втручання мало певну підставу в національному законодавстві.

Таким чином, позивача було протиправно включено до списку поліцейських, які підлягали атестуванню.

За таких обставин всі наступні дії щодо позивача, такі як проведення атестації, звільнення його з поліції за наслідками атестації - є протиправними, оскільки здійснювались на підставі і внаслідок неправомірного застосування вимог ст. 57 Закону №580-VIII.

Аналізуючи наявність підстав для прийняття центральною атестаційною комісією №4 Національної поліції України рішення про невідповідність позивача займаній посаді, суд враховує наступне.

Пунктом 15 розділу IV Інструкції №1465 передбачено, що атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність

При прийнятті рішення атестаційна комісія розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування (пункт 11 розділу IV Інструкції №1465).

Пунктом 3 розд. IV Інструкції №1465 визначено, що атестаційні листи на поліцейських складають безпосередні керівники. Безпосередній керівник складає атестаційний лист на підлеглого за умови спільної служби в одному підрозділі з ним не менше 3 місяців.

Атестаційним листом майора поліції ОСОБА_5, складеним начальником відділу Управління захисту економіки в Хмельницькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України 16.01.2016 року (далі - атестаційний лист) стверджено, що за період служби позивач 8 разів притягувався до дисциплінарної відповідальності. Зарекомендував себе за період служби як грамотний фахівець, ініціативний і принциповий співробітник. До виконання службових обов'язків ставиться чесно і сумлінно. Відзначається високою працездатністю, готовністю працювати у складних умовах. Добре знає чинне законодавство та нормативні акти, що регламентують діяльність органів внутрішніх справ, Національної поліції України, Управління захисту економіки в цілому. В спілкуванні з громадянами ввічливий, уважний, тактовний. Висновок прямого керівника: займаній посаді відповідає (т.1, стор. 181).

Згідно з п. 10 розд. IV Інструкції №1465, з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування. За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест) та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.

Згідно даних атестаційного листа, ОСОБА_5 під час атестації особового складу отримав такі результати:

1) тестування загальних навичок - 23 бали з 60;

2) професійне тестування - 31 бал з 60.

Атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження) (пункт 16 розділу IV Інструкції № 1465).

05.02.2016 Центральна атестаційна комісія №4 апарату Національної поліції розглянула: 1) атестаційний лист на ОСОБА_5; 2) декларацію про доходи; 3) послужний список; 4) інформаційну довідку; 5) висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.5 Закону України "Про очищення влади"; 6) інформацію з відкритих джерел, провела співбесіду з позивачем і прийняла рішення: " займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність", про що свідчить протокол ОП № 15.00002476.0017226 від 05.02.2016 року ( т.1, стор.146).

Пунктом 20 розд. IV Інструкції №1465 визначено, що усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення.

Згідно Додатку №1 до Відомості-Протоколу засідання атестаційної комісії, підставами для прийняття рішення щодо невідповідності займаній посаді ОСОБА_5 були: "зовсім не знає діючого законодавства стосовно виконуємої роботи; немає мотивації і бажання працювати над помилками; роботу сприймає, як щось важке." ( т.2, стор.17).

Всупереч наведеним вимогам Інструкції №1465, протокол атестаційної комісії не містить відомостей про питання, що розглядалися. У вказаному протоколі не відображений хід проведення співбесіди з позивачем, зміст питань, які ставилися позивачу, та відповіді на них, відсутнє посилання на матеріали/обставини, на підставі яких прийняте зазначене рішення.

Таким чином, зміст протоколу не дає підстав вважати, що атестаційною комісією рішення про службову невідповідність позивача приймалось на підставі повного та всебічного розгляду всіх матеріалів, що були надані до атестування, і що за результатами розгляду цих матеріалів були встановлені обставини, що свідчать про невідповідність позивача займаній посаді.

Зокрема, з наведеного вище змісту атестаційного листа позивач був охарактеризований позитивно, в тому числі в частині його ділових та особистих якостей, однак атестаційною комісією характеристика, наведена в атестаційному листі, не була спростована будь-якими доказами чи обставинами.

При цьому, за відсутності переліку питань, на котрі, можливо, не відповів позивач, та при наявності позитивних результатів професійного тестування ОСОБА_5, сумнівним є висновок атестаційної комісії про те, що він зовсім не знає чинного законодавства стосовно виконуємої роботи.

Крім того, атестаційний лист на позивача, декларація про доходи, послужний список, інформаційна довідка, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.5 Закону України "Про очищення влади", інформація з відкритих джерел не містять негативних даних щодо ОСОБА_5

Вказане доводить, що висновки (рішення) комісії не містять безпосередніх доказів невідповідності позивача займаній посаді, та є необґрунтованими.

Однак рішення атестаційної комісії, наслідком якого є звільнення атестованого, повинне бути вмотивоване і відображати усі суттєві обставини, які були підставою для його прийняття, що стверджується також судовою практикою Європейського Суду з прав людини.

Так, Європейський Суд з прав людини у п.36 рішення "Суомінен проти Фінляндії" від 1 липня 2003 року вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

При цьому суд вважає безпідставним посилання відповідача на рішення Європейського суду з прав людини, згідно яких суд не повинен підміняти думку національних органів (атестаційних комісій) будь-якою своєю думкою. Адже, суд виконує завдання, визначені ст.2 КАС України, відповідно до частини 3 якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, вирішуючи спір щодо правомірності рішень атестаційної комісії та наказу про звільнення позивача, суд, діючи в межах повноважень, наданих статтею 124 Конституції України, перевіряє, зокрема, чи дотримані під час їх прийняття вимоги статті 19 Конституції України, Закону №580-VIII та Інструкції №1465, не втручаючись у дискреційні повноваження відповідачів щодо встановлення відповідності позивача займаній посаді.

Адже, згідно п.24,28 розд.ІV Інструкції за результатами атестування висновки, зазначені в протоколі атестаційної комісії, заносяться до атестаційного листа, який підписується головою та секретарем комісії та в місячний строк направляється до керівника, якому надано право на призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції; керівники органів поліції, яким надано право призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції, зобов'язані через 15 календарних днів з дня підписання атестаційного листа з висновками, визначеними підпунктом 3 або 4 пункту 15 цього розділу, забезпечити його виконання шляхом видання відповідного наказу.

Таким чином, зазначені у атестаційному листі висновки про невідповідність займаній посаді та необхідність звільнення позивача зі служби в поліції через службову невідповідність фактично є безумовною підставою для видання керівником відповідного наказу.

На підставі рішення атестаційної комісії голова Національної поліції України наказом №166 о/с від 16.03.2016 року "По особовому складу Департаменту захисту економіки" звільнив зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_5, з 16.03.2016 відповідно до Закону України "Про національну поліцію" за пунктом 5 частини 1 статті 77 (через службову невідповідність) ( т.1, стор.178).

Однак, за вказаних вище обставин (протиправності проведення атестації стосовно позивача, та безпідставності висновку про його невідповідність займаній посаді) звільнення позивача з поліції через службову невідповідність проведено незаконно, у зв'язку з чим він підлягає поновленню на попередній посаді, з якої його було звільнено.

Таким чином, позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування рішення атестаційної комісії, наказу про звільнення позивача та поновлення на службі є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог в частині стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 17 березня 2016 р. до моменту фактичного поновлення на службі в поліції, суд враховує наступне.

Відповідно до ч.1-2 ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку № 100, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

Пунктом 8 Порядку №100 передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Враховуючи вказані норми (зокрема, ч.2 ст.235 КЗпП України), а також те, що згідно з приписами ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду, зокрема, про поновлення на посаді у відносинах публічної служби, позовні вимоги в частині стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу підлягають задоволенню частково - з 17 березня 2016 р. по 11 жовтня 2016 р. включно (по день прийняття рішення, а не до моменту фактичного поновлення на службі).

Таким чином, Департамент захисту економіки Національної поліції України зобов'язаний нарахувати та виплатити ОСОБА_5 середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, починаючи із 17.03.2016 року по 11 жовтня 2016 р. включно.

При цьому, при нарахуванні оплати за час вимушеного прогулу зараховується, у разі наявності, заробіток за місцем нової роботи (одержана допомога по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по безробіттю), який працівник мав в цей час. Також роботодавець повинен утримати та відповідно перерахувати податок на прибуток й інші обов'язкові платежі із нарахованої суми у відповідності до норм чинного законодавства.

Згідно ч.1-2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивач частково довів обґрунтованість позовних вимог, а суб'єкти владних повноважень, які заперечують проти позову, не спростували доводи позивача та не довели правомірності власних дій, тому адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 11,70-71,86,158-163,254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Центральної атестаційної комісії Національної поліції України про невідповідність займаній посаді та звільнення інспектора Управляння захисту економіки в Хмельницькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України майора поліції ОСОБА_5 зі служби в поліції через службову невідповідність.

Визнати протиправним та скасувати наказ Голови Національної поліції України №166 о/с від 16.03.2016 року про звільнення зі служби в поліції за пунктом 5 (через службову невідповідність) частини 1 ст.77 ЗУ "Про Національну поліцію" майора поліції ОСОБА_5 (М-252685), інспектора управління захисту економіки в Хмельницькій області з 16 березня 2016 року.

Поновити ОСОБА_5 на посаді інспектора Управління захисту економіки в Хмельницькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України.

Зобов'язати Департамент захисту економіки Національної поліції України нарахувати та виплатити ОСОБА_5 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 17 березня 2016 р. по 11 жовтня 2016 р. включно.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Головуючий суддя судді У.Т. Данилюк Д.А. Божук В.В. Матущак "Згідно з оригіналом" Суддя У.Т. Данилюк