Ухвала суду № 62076054, 13.10.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/3460/2016 Слідчий суддя в 1-й інстанції: Шапутько С.В.

Категорія: ст. 182 КПК Доповідач: Масенко Д.Є.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2016 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Масенка Д.Є.

суддів Глиняного В.П., Паленика І.Г.

при секретарі судового засідання Орліченко О.Ю.

з участю:

прокурора Паршутіна А.Б.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 22 вересня 2016 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого в ОВС першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Мусіюка Ю.Д., погодженого із прокурором відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Паршутіним А.Б., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 2827 мінімальних заробітних плат, що становить 3895606 грн.щодо

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м.Києва, громадянина України, з вищою освітою, члена Вищої ради юстиції, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1, раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.

Приймаючи рішення, слідчий суддя врахував доведеність обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України, характеризуючі дані про особу підозрюваного в їх сукупності, наявність та доведеність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КК України, а також можливість підозрюваного незаконно впливати на свідків, потерпілого, іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом погодження показань із іншим підозрюваним у кримінальному провадженні, а також врахував, те, що клопотання слідчого не містить переконливих доводів, які б свідчили, що більш м'які запобіжні заходи не спроможні запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні слідчого та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, у зв'язку із чим застосував запобіжний захід у виді застави.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисник підозрюваного подав апеляційну скаргу, в якій, вважає оскаржувану ухвалу такою, що постановлена за відсутності необхідних для цього правових підстав та з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а тому просить ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4

Мотивуючи свої вимоги викладені в апеляційній скарзі, захисник підозрюваного вказує на те, що оскаржувана ухвала постановлена слідчим суддею без належного дослідження доказів та обставин кримінального провадження, з огляду на відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України, яка не підтверджується жодними належними та допустимими доказами.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисників підозрюваного та самого підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 та просили її задовольнити в повному обсязі, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні управління з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016000000002150 від 19.08.2016 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.

21.09.2016 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України, а саме у вчиненні замаху на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб, шляхом обману (шахрайства).

22.09.2016 року слідчий в ОВС першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Мусіюк Ю.Д., за погодженням із прокурором відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Паршутіним А.Б., звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України, а також на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, потерпілого, іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, що, на переконання сторони обвинувачення, свідчить про неможливість запобігання вказаним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.

22.09.2016 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді гримання під вартою відмовлено та застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 2827 мінімальних заробітних плат, що становить 3895606 грн., з покладенням на останнього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, щоб вирішити справу у відповідності до вимог закону, суд повинен взяти до уваги, крім даних, передбачених ст. 177 КПК України, особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки, характер справи, тяжкість покарання та наслідки вчинення протиправних діянь.

Слідчий суддя, суд, зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як вбачається з матеріалів провадження, зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримані.

При судовому розгляді клопотання суд перевірив відповідність змісту клопотання вимогам закону та з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відмовляючи у задоволенні клопотання, слідчий суддя правильно виходив з того, що слідчим та прокурором не доведено, що більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігти тим ризикам, на які посилається орган досудового розслідування.

Крім того, суд при постановленні рішення, врахував обставини та наслідки кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, особу підозрюваного, його виключно позитивні характеристики за місцем здійснення професійної діяльності, вагомість доказів, що вказують на фактичні обставини за яких ОСОБА_4 інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.

За таких обставин, на думку колегії суддів, слідчий суддя, виходячи із норм Глави 18 КПК України, згідно якої питання щодо застосування запобіжних заходів належить до виняткової компетенції слідчого судді або суду, правомірно відмовив у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 та правильно застосував відносно нього запобіжний захід у вигляді застави, висновки суду відповідають зазначеним положенням КПК України та фактичним обставинам провадження, а визначений розмір застави обґрунтований виключністю випадку та майновим станом підозрюваного.

Посилання захисника на відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України, оскільки вона не підтверджується жодними належними та допустимими доказами, слід визнати непереконливими, виходячи з наступного.

Так, під час розгляду зазначеного клопотання слідчий суддя правильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4інкримінованого кримінального правопорушення.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fох, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series A, № 182).

Як вбачається з ухвали слідчого судді та журналу судового засідання, на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого. Такі дані містяться у заяві ОСОБА_7, протоколі допиту свідка ОСОБА_8, протоколах допиту та додаткового допиту потерпілого ОСОБА_7, протоколі огляду та вручення грошових коштів від 21.09.2016 року, протоколі затримання ОСОБА_9, протоколах негласних слідчих дій та інших матеріалах кримінального провадження.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_4 до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього такого обмежувального заходу, як застава.

Зважаючи на це, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_4 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

Крім того, колегія суддів визнає правильними і посилання слідчого судді на наявність у даному кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, таких як можливість впливати на свідків, потерпілого, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом погодження показів із іншим підозрюваним, з огляду на доведеність цих ризиків в судовому засіданні.

Твердження захисника з приводу того, що прізвище ОСОБА_4 у інкримінованих йому подіях фігурує лише через зміст розмови ОСОБА_9 з ОСОБА_7, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони не є предметом розгляду на даному етапі провадження, як і відсутність доказів існування розмови самого ОСОБА_9 з ОСОБА_4 щодо теми домовленостей з ОСОБА_7

Крім того, посилання апелянта на той факт, що повістку про виклик до слідчого для отримання повідомлення про підозру ОСОБА_4 вручено 21.09.2016 року близько 12 години, тобто за 30 хвилин до моменту зустрічі ОСОБА_9 з ОСОБА_7, є передчасними, оскільки вони мають бути перевірені органом досудового розслідування слідчим шляхом в ході досудового розслідування, та їм буде надана належна правова оцінка при розгляді справи по суті.

Доводи апеляційної скарги в частині того, що зміст повідомлення про підозру не містить обставин, які б свідчили про участь ОСОБА_4 у вказаних у повідомленні подіях та не містить вказівок на дії підозрюваного, які були б спрямовані на реалізацію спільного злочинного умислу зі ОСОБА_9, спростовуються текстом повідомлення про підозру, який складений у відповідності до вимог КПК України та містить посилання на наявність попередньої домовленості щодо вчинення кримінального правопорушення між ОСОБА_4 та ОСОБА_9

Крім того, що стосується посилань автора апеляційної скарги на те, що особа ОСОБА_7 в даному провадженні викликає сумніви щодо достовірності його заяв та показів, оскільки його дії містять ознаки провокаційних вчинків, з метою спонукання осіб на вчинення кримінальних правопорушень, то вони не є предметом розгляду при вирішення питання про застосування щодо особи заходів забезпечення кримінального провадження, проте підлягають перевірці на досудовому розслідуванні.

З огляду на викладене, слідчим суддею при розгляді клопотання повно та об'єктивно досліджені всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді застави, а тому вимоги апеляційної скарги щодо відсутності правових підстав для задоволення клопотання слідчого та порушення слідчим суддею вимог кримінального процесуального закону не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

За таких обставин, ухвала слідчого судді відповідно до вимог ст. 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою.

Істотних порушень вимог КПК України при постановленні ухвали слідчим суддею, не встановлено.

Керуючись ст. ст. 176 - 178, 182, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 22 вересня 2016 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого в ОВС першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Мусіюка Ю.Д., про застосування запобіжного заходу у вигляді гримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 2827 мінімальних заробітних плат, що становить 3895606 грн. щодо ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 - залишити без зміни, аапеляційну скаргу захисника ОСОБА_1, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4- без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

______ ________ _____

Д.Є. Масенко В.П. Глиняний І.Г. Паленик