Постанова № 62075950, 13.10.2016, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2016 року справа № 711/5733/16-а

П/823/43/16 м. Черкаси

10 год. 17 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Тимошенко В.П.,

суддів - Коваленка В.І., Орленко В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Цаплі І.Ю.,

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2 - за довіреностями,

представників відповідачів - Давиденка К.А., Мальованого Р.В. - за довіреностями,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до Міністерства оборони України, Черкаського обласного військового комісаріату про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

11.08.2016 з Придніпровського районного суду м. Черкаси до Черкаського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа за позовом ОСОБА_5 до Міністерства оборони України, Черкаського обласного військового комісаріату про визнання діяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

В адміністративному позові (з врахуванням заяву про зміну позовних вимог від 13.09.2016) позивач просить:

1) визнати протиправною бездіяльність Черкаського обласного військового комісаріату щодо складання на направлення висновку Міністерству оборони України відносно виплати ОСОБА_5 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання поранення, пов'язаних із захистом Батьківщини;

2) визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо прийняття рішення про призначення або відмову у призначенні ОСОБА_5 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання поранення, пов'язаних із захистом Батьківщини;

3) зобов'язати Черкаський обласний військовий комісаріат повторно розглянути документи та заяву ОСОБА_5 від 18.01.2016, скласти та направити Міністерству оборони України висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання поранення, пов'язаних із захистом Батьківщини;

4) зобов'язати Міністерство оборони України розглянути по суті заяву та документи ОСОБА_5 і прийняти вмотивоване рішення про призначення або відмову у призначенні йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання поранення, пов'язаних із захистом Батьківщини.

В обгрунтування позову посилається на те, що ОСОБА_5, з серпня 1983 року по грудень 2004 року проходив військову службу як кадровий офіцер в Збройних Силах України.

15 листопада 2004 року наказом Міністра Оборони України №953 був звільнений з військової служби у запас у зв'язку зі скороченням штатів.

01 грудня 2004 року наказом командира військової частини А3091 (по стройовій частині) №138 виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення і направлений на зарахування на військовий облік до Черкаського ОМВК м. Черкаси.

Після звільнення з військової служби ОСОБА_5 поставили на військовий облік в Черкаському ОМВК.

Відповідно до витягу з протоколу засідання Центральної ВЛК по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №591 від 30.07.2008, постанова ВЛК в/ч А1505 про причинний зв'язок захворювань за довідкою ВЛК №1034 від 07.05.2004 відмінено та встановлено, що захворювання та поранення, так, пов'язані із захистом Батьківщини.

15 січня 2009 року ОСОБА_5 встановлено III групу інвалідності безтерміново (поранення, так, пов'язане із захистом Батьківщини).

04 березня 2014 року ОСОБА_5 при повторному огляді, встановлено II групу інвалідності безтерміново (захворювання та поранення пов'язане із захистом Батьківщини).

18 січня 2016 року ОСОБА_5 звернувся до Черкаського обласного військового комісаріату із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, захворювання та поранення пов'язаним з захистом Батьківщини та подав відповідні документи.

26 травня 2016 року ОСОБА_5 звернувся до Черкаського обласного військового комісара з заявою про видачу йому належним чином завіреної копії рішення повноважного органу прийнятого за результатами розгляду його заяви, поданої у січні 2016 року.

Копію рішення повноважного органу про призначення чи відмову в призначенні грошової допомоги, а так само будь-якої інформації з цього приводу ОСОБА_5 всупереч вимог чинного законодавства Черкаським обласним військовим комісаріатом за його заявою від 26.05.2016 року надано не було

Лише після звернення ОСОБА_5 до суду, Черкаським обласним військовим комісаріатом у запереченнях повідомлено, що вимоги позивача щодо нарахування та виплати грошової допомоги не були предметом розгляду комісії Міністерства оборони України щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги позивачу, а відповідь Департаменту фінансів МОУ є інформаційним роз'ясненням.

У запереченнях Міністерства оборони України також міститься інформація про те, що документи ОСОБА_5 на розгляд комісії Міністерства оборони України не надходили, рішення розпорядником бюджетних коштів не приймалося. За таких обставин, позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

У судовому засіданні представники позивача позов підтримали та просили його задовольнити.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні позову не визнав, подав заперечення проти заявлених вимог, яке мотивоване тим, що з положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» випливає, що особа має право на отримання допомоги при первинному встановленні інвалідності.

Також, законодавець визначив причини встановлення інвалідності за наявності яких може бути призначена та виплачена одноразова грошова допомога. Це отримання інвалідності внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва) отриманого під час виконання обов'язків військової служби або проходження військової служби.

Відповідно до витягу з протоколу ЦВЛК від 30.07.2008 №591 встановлено причинно-наслідковий зв'язок захворювання та поранення позивача з захистом Батьківщини.

Також, з матеріалів позову, а саме виписки із акта огляду МСЕК №002479 вбачається, що під час первинного огляду в січні 2009 року позивачу встановлено III групу інвалідності. З довідки МСЕК 10ААВ №617394 вбачається, що під час повторного огляду в березні 2014 року позивачу встановлено II групу інвалідності. Причиною інвалідності ОСОБА_5 як і під час первинного огляду так і під час повторного огляду зазначено захворювання та поранення пов'язане з захистом Батьківщини.

Отже, виходячи з норм спеціального закону отримання інвалідності внаслідок захворювання та поранення пов'язаного із захистом Батьківщини не є підставою для виплати одноразової грошової допомоги. Крім того представник відповідача зазначив, що на даний час документи на розгляд комісії не надходили, рішення розпорядником бюджетних коштів не приймалося, а тому підстав для зобов'язання Міністерства оборони України призначити одноразову грошову допомогу у зв'язку із інвалідністю Позивача, не має.

Представник відповідача 2 проти задоволення позову заперечував, надав суду заперечення в яких зазначив, що позивач 16.01.2009 первинно отримав ІІІ групу інвалідності, потім повторно 13.03.2014 отримав ІІ групу інвалідності аж після чого 18.01.2016 звернувся до Черкаського обласного військового комісаріату із заявою про виплату одноразової грошової допомоги, а тому законних підстав для призначення та виплати одноразової грошової допомоги позивачу немає. Крім того зазначив, що рішення про наявність підстав для призначення одноразової грошової допомоги та визначення її розміру приймається не Черкаським обласним військовим комісаріатом, а комісією Міністерства оборони України з розгляду питань пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності осіб звільнених з військової служби.

Заслухавши пояснення і доводи учасників процесу, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до такого.

15 листопада 2004 року наказом Міністра Оборони України №953 позивач був звільнений з військової служби у запас у зв'язку зі скороченням штатів.

01 грудня 2004 року наказом командира військової частини А3091 (по стройовій частині) №138 виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення і направлений на зарахування на військовий облік до Черкаського ОМВК м. Черкаси (а.с.60).

Після звільнення з військової служби ОСОБА_5 поставили на військовий облік в Черкаському ОМВК.

Згідно з довідкою №287 від 30.04.2004 військово-лікарською комісією в/ч А-105 встановлено, що захворювання ОСОБА_5, так, пов'язані з проходженням військової служби (а.с.61).

Відповідно до витягу з протоколу засідання Центральної ВЛК по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №591 від 30.07.2008, постанова ВЛК в/ч А1505 про причинний зв'язок захворювань за довідкою ВЛК №1034 від 07.05.2004 відмінено та встановлено, що захворювання та поранення, так, пов'язані із захистом Батьківщини (а.с.62).

15 січня 2009 року ОСОБА_5 встановлено III групу інвалідності безтерміново (поранення, так, пов'язане із захистом Батьківщини) (а.с.63-64).

04 березня 2014 року ОСОБА_5 при повторному огляді, встановлено II групу інвалідності безтерміново (захворювання та поранення пов'язане із захистом Батьківщини) (а.с.84).

Вирішуючи спір по суті суд зазначає таке.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначає Закон України «Про соціальний і правових захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний і правових захист військовослужбовців та членів їх сімей» соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Стаття 12 Закону України «Про соціальний і правових захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлює, що військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими вКонституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Пунктом 2 частини першої статті 3 Закону України «Про соціальний і правових захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що дія цього Закону поширюється на: військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Відповідно до пункту 4, 5 частини 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, що діяла на час встановлення ОСОБА_5 II групи інвалідності) одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:

встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті;

встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби.

Відповідно до пункту «б» частини 1 статті 162 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:

250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб,

- у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності І групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб;

- у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб;

- у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

Відповідно до частини 2 статті 162 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підпунктах 5-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому у випадках, зазначених у підпункті 5 пункту 2 статті 16 цього Закону, розмір одноразової грошової допомоги не може бути меншим за 70-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб.

Відповідно до частини 6 статті 163 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Відповідно до частини 8, 9 статті 163 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що датою виникнення у ОСОБА_5 права на отримання грошової допомоги у зв'язку з встановленням II групи інвалідності з причин захворювання та поранення, пов'язаних із захистом Батьківщини, відповідно до довідки медико-соціальної експертної комісії є 04 березня 2014 року.

Таким чином, враховуючи дату встановлення II групи інвалідності ОСОБА_5, призначення та виплата йому грошової допомоги має проводитися відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975 (далі - Порядок №975).

Відповідно до пункту 3 Порядку 975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

18 січня 2016 року ОСОБА_5 звернувся до Черкаського обласного військового комісаріату із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, захворювання та поранення пов'язаним з захистом Батьківщини та подав відповідні документи (а.с.86).

Як встановлено в судовому засіданні, заяву ОСОБА_5 написав на бланку, наданому йому у військкоматі.

Відповідно до копії заяви та документів, які містяться в матеріалах справи в Черкаському обласному військовому комісаріаті до заяви ОСОБА_5 були додані наступні документи:

- копія сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по-батькові і місце реєстрації;

- копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера;

копія виписки з акту огляду МСЕК про встановлення групи інвалідності серія 6 ЧК №002479 від 16.01.2009 р.;

- копія виписки з акту огляду МСЕК про встановлення групи інвалідності серія 10 ААВ №617394 від 13.03.2014 р.;

- копія витягу із протоколу засідання ЦВЛК від 30.07.2008 р. №591;

- копія витягу з наказу на звільнення;

- довідка про розмір грошового забезпечення;

- реквізити Ощадбанку.

Відповідно до підпункту 1 пункту 6 Порядку 975, одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі: 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Відповідно до підпункту 2 пункту 6 Порядку 975, військовослужбовцю, інвалідність якого настала в період проходження військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби, у розмірі: 90- кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Відповідно до пункту 11 Порядку 975, військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи:

заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності;

довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії:

постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження;

сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Відповідно до пункту 12 Порядку 975, призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Відповідно до пункту 12 Порядку 975, керівник уповноваженого органу подає у 15- денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Такий самий порядок визначений і пунктом 7 Порядку та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 №499 резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №499 (далі - Порядок №499), на який посилаються відповідачі.

Згідно пункту 7 Порядку №499, керівник уповноваженого органу подає в 15-денний строк з дня реєстрації документів головному розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 3 і 4 цього Порядку.

Головний розпорядник коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів на їх підставі рішення про призначення одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або в разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Головним розпорядником бюджетних коштів у даному випадку є Міністерство оборони України.

Наказом Міністра оборони України від 12.04.2007 року № 168 передбачено створення постійно діючої комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби (п.1). Голові комісії (заступник Міністра оборони України) забезпечити, зокрема, підготовку пропозицій та подання їх Міністру оборони України для прийняття рішення про призначення грошової допомоги та її розмір; роботу зі зверненнями громадян із зазначених питань (п.2 наказу.).

Згідно п.7 Порядку, при розгляді документів МОУ повинно прийняти одне з двох рішень: або про призначення одноразової грошової допомоги , або про відмову у призначені. Рішення про відмову у призначені такої виплати повинно бути мотивоване.

В силу положень вказаного вище пункту Порядку та наказу МОУ 168 від 12.04.2007 відповідну пропозицію для вирішення питання ОСОБА_5 (позитивну або негативну) повинно надати постійно діюча комісія з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби. За наслідком розгляду такої пропозиції комісії Міністр оборони України приймає відповідне рішення.

Відповідно до листа Черкаського обласного військового комісаріату на адресу директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 27 січня 2016 року №6/8/5/135 та переліку додатків до нього, а також заперечень відповідача 2, Черкаський обласний військовий комісаріат, висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги на адресу Міністерства оборони України - головного розпорядника бюджетних, коштів не направляв (а.с.85).

З листа Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 24.02.2016 року №2/18/3/6/828 вбачається, що пропозицій Міністру оборони України для прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги чи відмови Департамент фінансів не направляв.

Із листів Черкаського обласного військового комісаріату як на адресу ОСОБА_5 так і на адресу директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України, відповідачем-2 взагалі не визнається право ОСОБА_5 на отримання грошової допомоги відповідно до ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, що діяла на дату встановлення позивачу II групи інвалідності).

Як вбачається з листа Департаменту фінансів Міністерства оборони на адресу Черкаського обласного військового комісаріату, відповідачем-1 також не визнається право ОСОБА_5 на отримання грошової допомоги відповідно до ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, що діяла на дату встановлення позивачу II групи інвалідності) (а.с.87).

Як встановлено судом з матеріалів справи та пояснень представника МОУ заява позивача з документами Комісією з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби не розглядалась, пропозиції не формувались і Міністру для прийняття рішення не подавались.

Відтак суд приходить до висновку, що питання позивача, порушене ним у заяві за наслідком якої йому був направлений лист Департаменту фінансів МОУ від 18.01.2016, по суті у встановленому законодавством порядку не розглянуто та не вирішено.

Відповідно до положень частини 2 ст. 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», (далі Закону) у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Також, в ст. 2 Закону визначено, що ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Відповідно до положень пп. 2 п.1 ст. З Закону, дія цього закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Також, в ст. 2 Закону визначено, що ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Крім того суд звертає увагу, що в своїй постанові від 21 квітня 2015 року у справі №21-135а15 колегія суддів Судової палати а адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що на одноразову грошову допомогу у військовослужбовця виникає і у тому разі, коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, яке мало місце в період її проходження.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 частини 1 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно вимог статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави та статті 9 КАС України, де передбачено, що суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, таким є Конституція України, що відповідає принципу верховенства права, який закріплений в статті 8 Конституції України та статті 22 Конституції України, де передбачено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно вимог частини 1 статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Оскільки відповідачі не надали доказів правомірності своїх дій, з огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 56, 58, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Черкаського обласного військового комісаріату щодо складання на направлення висновку Міністерству оборони України відносно виплати ОСОБА_5 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання поранення, пов'язаних із захистом Батьківщини.

Визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо прийняття рішення про призначення або відмову у призначенні ОСОБА_5 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання поранення, пов'язаних із захистом Батьківщини.

Зобов'язати Черкаський обласний військовий комісаріат повторно розглянути документи та заяву ОСОБА_5 від 18.01.2016, скласти та направити Міністерству оборони України висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання поранення, пов'язаних із захистом Батьківщини.

Зобов'язати Міністерство оборони України розглянути по суті заяву та документи ОСОБА_5 і прийняти вмотивоване рішення про призначення або відмову у призначенні йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання поранення, пов'язаних із захистом Батьківщини.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий В.П. Тимошенко

Судді В.І. Коваленко

В.І. Орленко

Повний текст постанови виготовлено 18 жовтня 2016 року