Рішення № 62075328, 18.10.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2016 р.Справа № 916/2074/16За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Одесагаз-Постачання

до відповідача: Ренійської районної державної адміністрації

про стягнення 116992,43грн.

Суддя: Малярчук І.А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, згідно довіреності №21/р8-067 від 26.04.2016р.; ОСОБА_2., згідно довіреності №21/р8-071 від 01.06.2016р.

від відповідача: ОСОБА_3, згідно довіреності №01-24/03/1477 від 09.08.2016р.

В судовому засіданні 18.10.2016р. приймали участь:

від позивача: ОСОБА_2, згідно довіреності №21/р8-071 від 01.06.2016р.

від відповідача: ОСОБА_3, згідно довіреності №01-24/03/1477 від 09.08.2016р.

Суть спору: про стягнення з Ренійської районної державної адміністрації на користь ТОВ „Одесагаз-Постачання 95686,15грн. основного боргу, 16514,22грн. пені за період з 11.01.2016р. по 25.07.2016р., 1266,08грн. три проценти річних за період з 11.01.2016р. по 25.07.2016р., 3525,98грн. інфляційні збитки за період з лютого по червень 2016р.

Позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі, подав письмові пояснення на заперечення від 27.09.2016р. за вх.№23478/16, в обґрунтування позовних вимог зазначає, що між ТОВ „Одесагаз-Постачання та Ренійською районною державною адміністрацією було укладено договори №022000 від 19.10.2015р., від 24.01.2016р. на постачання природного газу за регульованим тарифом для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевого бюджетів, згідно якого товариство постачало райадміністрації природний газ у грудні 2015р. березні 2016р., за який споживач не розрахувався у повному обсязі. При цьому, з підстав несвоєчасної оплати відповідачем за отриманий газ, позивач нарахував до стягнення з нього пеню, три відсотка річних та індекс інфляції та просить їх стягнути у заявлених сумах.

Відповідач подав заперечення від 23.08.2016р. за вх.№20693/16, де вказує, що основний борг визнає і готовий оплатити його лише за рішенням суду, оскільки договір №022000 в порушення вимог Закону України „Про здійснення державних закупівель не пройшов реєстрацію бюджетного зобовязання в Держказначействі Ренійського району. Одночасно відповідач просить суд у порядку ст.83 ГПК України, з огляду на те, що райдержадміністрація є бюджетною установою, зменшити суму пені до 10%, що складає 1651,42грн.

Ухвалою суду від 20.09.2016р., згідно ч.3 ст.69 ГПК України, за клопотанням сторін від 20.09.2016р. за вх.№2-4972/16, строк розгляду справи було продовжено до 18.10.2016р.

У судовому засіданні 27.09.2016р. у відповідності до вимог ст.77 ГПК України оголошено перерву до 18.10.2016р.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

На підставі договору про транспортування природного газу магістральними трубопроводами №150600276/11031 від 01.07.2015р., укладеного між ПАТ „Укртрансгаз та ТОВ „Одесагаз-Постачання останнє отримало послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу ТОВ „Одесагаз-Постачання від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення газорозподільних станцій.

19.10.2015р. між ТОВ „Одесагаз-Постачання (постачальник) та Ренійською райдержадміністрацією (споживач) укладено договір №022000 на постачання природного газу за регульованим тарифом для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевого бюджетів, згідно якого постачальник постачає природний газ споживачеві в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором. Газ передається на пункти споживання, обладнані вузлами обліку без коректора та розташовані за адресою: м. Рені, вул. Комсомольська, 139, 159, вул. Радянська,14 (п.п.2.1., 2.4. договору).

Відповідно до п.п.5.1., 5.5., 5.6. договору №022000 від 19.10.2015р., п.1 додаткової угоди №9 від грудня 2015р., розрахунки за реалізований споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг. Розрахунковий період за договором становить один місяць з 09год.00хв. першого дня місяця до 09год.00хв. першого дня наступного місяця включно. Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу на загальну кількість реалізованого газу, визначену згідно з розділом 3 договору. Вартість послуг по договору складається з місячних сум вартості договірних обсягів постачання газу споживачу і складає 37249,22грн. Оплата за спожитий у розрахунковому періоді природний газ здійснюється споживачем грошовими коштами шляхом поточного перерахування на розрахунковий рахунок постачальника протягом місяця поставки 100% вартості запланованих обсягів газу. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. У випадку недоплати вартості послуг за спожитий у розрахунковому періоді природний газ, споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10-числа місяця, наступного за розрахунковим на підставі рахунка-фактури.

Відповідно до п.7.2.1. договору №022000 від 19.10.2015р. у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом V договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно п.11.1. договору №022000 від 19.10.2015р. договір набирає чинності з дня його підписання та укладається у частині постачання природного газу на термін до 31.12.2015р., а в частині оплати за надані послуги до їх повного здійснення.

24.01.2016р. між ТОВ „Одесагаз-Постачання (постачальник) та Ренійською райдержадміністрацією (споживач) укладено договір №022000 на постачання природного газу за регульованим тарифом для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевого бюджетів, згідно якого постачальник постачає природний газ споживачеві в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором. Газ передається на пункти споживання, обладнані вузлами обліку без коректора та розташовані за адресою: м. Рені, вул. Комсомольська, 139, 157, вул. Радянська,14 (п.п.2.1., 2.4. договору).

Відповідно до п.п.5.1., 5.5., 5.6. договору №022000 від 24.01.2016р. постачання природного газу здійснюється за ціною, що встановлюється між постачальником та споживачем та оприлюднюються постачальником на своєму сайті. Розрахунковий період за договором становить один місяць з 10год.00хв. першого дня місяця до 10год.00хв. першого дня наступного місяця включно. Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу на загальну кількість реалізованого газу, визначену згідно з розділом 3 договору. Вартість послуг по договору складається з місячних сум вартості договірних обсягів постачання газу споживачу і складає 28810грн. Оплата за спожитий у розрахунковому періоді природний газ здійснюється споживачем грошовими коштами шляхом поточного перерахування на розрахунковий рахунок постачальника протягом місяця поставки 100% вартості запланованих обсягів газу. У випадку недоплати вартості послуг за спожитий у розрахунковому періоді природний газ, споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10-числа місяця, наступного за розрахунковим на підставі рахунка-фактури.

Відповідно до п.7.2.1. договору №022000 від 24.01.2016р. у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом V договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу з кожен день прострочення платежу.

Згідно п.11.1. договору №022000 від 24.01.2016р. договір набирає чинності з дня його підписання та укладається у частині постачання природного газу на термін до 31.03.2016р., а в частині оплати за надані послуги до їх повного здійснення.

На виконання договорів №022000 від 24.01.2016р., від 19.10.2015р. позивачем поставлено відповідачу газ за актами приймання-передачі природного газу (КБО) від 31.01.2016р., від 31.01.2016р., від 29.02.2016р., від 31.03.2016р.

В підтвердження часткової оплати відповідачем отриманого газу позивач надав виписку ПАТ „Марфін Банк по рахунку за період з 16.07.2015р. по 14.07.2016р.

У відповідача перед позивачем залишилась несплаченою заборгованість в сумі 95686,15грн., яка розрахована на підставі актів приймання-передачі природного газу, розрахунків вартості природного газу за категоріями споживачів №1047 від 27.11.2015р., №851-1 від 29.12.2015р., №1471 від 26.01.2015р., №328-ГМ від 24.02.2016р., №597-ГМ від 21.03.2016р.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані сторонами докази та викладені ними правові позиції, суд вважає заявлені ТОВ „Одесагаз-Постачання позовні вимоги про стягнення з Ренійської районної державної адміністрації 95686,15грн. основного боргу правомірними, такими, що відповідають дійсними обставинам справи з огляду на наступні положення законодавства.

Відповідно до п.1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (п.1 ст.903 Цивільного Кодексу України).

Положеннями ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Отже, наявні в матеріалах справи первинні документи, зокрема, договори №022000 від 19.10.2015р., 24.01.2016р., акти приймання-передачі природного газу, свідчать про поставку відповідачу позивачем природного газу, його отримання останнім, проведення часткової оплати, із чого судом встановлено наявність заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 95686,15грн., яка судом підлягає стягненню в повній мірі.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 16514,22грн. пені за період з 11.01.2016р. по 25.07.2016р.

За положеннями ч.1 ст.199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

У відповідності до приписів ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобовязань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Пунктом 1 ст.547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до п.п.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Суд, перевіривши розрахунок пені, зроблений позивачем встановив, що його зроблено вірно.

Стосовно викладеного у запереченні клопотання відповідача про зменшення розміру заявленої до стягнення пені, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, на підтвердження відсутності реєстрації бюджетного зобовязання по договорам №022000 та відповідно виділення з цією метою коштів відповідач подав до справи реєстр закупівель, тимчасовий кошторис на 1 квартал 2016р. від 21.01.2016р., тимчасовий план асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) загального фонду бюджету на 1 квартал 2016р., розшифровку обсягу видатків тимчасового помісячного розпису асигнувань загального фонду державного бюджету (за винятком надання кредитів з державного бюджету) на 1 квартал 2016р.

Згідно з ч.1 ст.233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

У п. 3.17.4. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України. Якщо відповідні санкції застосовуються не у зв'язку з порушенням зобов'язання, а з інших передбачених законом підстав (наприклад, за порушення вимог конкурентного законодавства), їх розмір не може бути зменшено судом.

Частина 2 ст.218 ГК України передбачає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Частиною 4 ст.13 Конституції України визначено, що держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Отже, з врахуванням того, що відповідач, укладаючи договір на постачання природного газу із позивачем мав зареєструвати по ньому власні бюджетні зобовязання, та повинен був заздалегідь вжити необхідних заходів для фінансування видатків за цим договором або укласти його на інших умовах з врахуванням того, що райдержадміністрація фінансується за рахунок бюджетних коштів, витрачання яких має особливий порядок, а також з огляду на те, що позивач газ, який постачає відповідачу, купує у НАК „Нафтогаз України та уклало договір про відновлювальну кредитну лінію №290416/03-КІО від 29.04.2016р. для розрахунку із постачальником, оскільки бюджетні організації невчасно розраховуються із ТОВ „Одесагаз-Постачання за отриманий ними газ, що призводить до витрачання коштів товариства на оплату штрафних санкцій, процентів по кредиту, суд доходить висновку про можливість зменшити пеню до 8257,11грн., у звязку з чим задовольняє відповідну позовну вимогу позивача частково.

Також, позивачем, у звязку з несвоєчасністю оплати відповідачем отриманого газу, нараховано до стягнення з відповідача 1266,08грн. три проценти річних за період з 11.01.2016р. по 25.07.2016р., 3525,98грн. інфляційні збитки за період з лютого по червень 2016р.

У відповідності до п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно абз.5, 6 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Перевіривши розрахунок трьох відсотків річних, зроблений позивачем, суд встановив, що три проценти річних розраховано вірно, у звязку з чим позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 1266,08грн. три проценти річних за період з 11.01.2016р. по 25.07.2016р. підлягає судом задоволенню у повному обсязі.

Суд перевірив розрахунок позивача індексу інфляції, встановив, що позивачем невірно обраховано індекс інфляції через множення суми боргу на щомісячний показник інфляції, тоді як слід було множити суму боргу на сукупний середньомісячний індекс інфляції. За розрахунком суду сума втрат від інфляції складає 3547,21грн., однак, з врахуванням того, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3525,98грн., позовна вимога позивача про стягнення індексу інфляції підлягає стягненню у заявленій сумі.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, та те, що позовні вимоги є доведеними та частково обґрунтованими, вони підлягають судом задоволенню частково, у звязку з чим стягненню з відповідача підлягає 95686,15грн. основного боргу, 8257,11грн. пені за період з 11.01.2016р. по 25.07.2016р., 1266,08грн. три проценти річних за період з 11.01.2016р. по 25.07.2016р., 3525,98грн. інфляційні збитки за період з лютого по червень 2016р.

Згідно ст.49 ГПК України витрати позивача, понесені на сплату судового збору за розгляд судом даної справи в сумі 1754,89грн., відшкодовуються платнику у повному обсязі за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст.49, 82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1.Задовольнити позов ТОВ „Одесагаз-Постачання частково.

2.Стягнути з Ренійської районної державної адміністрації (68800, Одеська область, м.Рені, вул. Комсомольська,139, код 04057215) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Одесагаз-Постачання (65003, м. Одеса, вул. Одарія,1, 39525257) 95686 (девяносто пять тисяч шістсот вісімдесят шість) грн. 15 коп. основного боргу, 8257 (вісім тисяч двісті пятдесят сім) грн. 11коп. пені, 1266 (одну тисячу двісті шістдесят шість) грн. 08коп. три проценти річних, 3525 (три тисячі пятсот двадцять пять) грн. 98коп. інфляційні, 1754 (одну тисячу сімсот пятдесят чотири) грн. 89 коп. судового збору.

3. Відмовити в решті частині заявлених позивачем позовних вимог.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 19 жовтня 2016 р.

Суддя І.А. Малярчук