Постанова № 62074788, 18.10.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/968/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2016 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бутенко А.В.,

за участю: секретаря - Філімоненко А.О.

за участю сторін:

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2 (за довіреністю),

третьої особи - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування наказу № 86-о від 08.02.2016 року в частині звільнення ОСОБА_1, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до суду звернувся ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС, в якому з урахуванням уточнень до позовної заяви просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ т.в.о начальника Одеської митниці ДФС №86-о від 08.02.2016 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині звільнення 08.02.2016 року ОСОБА_1 із займаної посади старшого державного інспектора першого аналітично-пошукового відділу управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Одеської митниці ДФС за одноразове грубе порушення трудових обов'язків, відповідно до п.1 ст.41 Кодексу законів про працю України;

- поновити ОСОБА_1 на посаді старшого державного інспектора першого аналітично-пошукового відділу управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Одеської митниці ДФС;

- стягнути з Одеської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 09.02.2016 року по день поновлення на посаді;

- допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого державного інспектора першого аналітично-пошукового відділу управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Одеської митниці ДФС та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на обґрунтування, викладені у позовній заяві (т.1 а.с.3-19,35-51), вважаючи, що спірний наказ т.в.о начальника Одеської митниці ДФС №86-о від 08.02.2016 року в частині звільнення позивача із займаної посади є противоправним, необґрунтованим та підлягає скасуванню, а позивач підлягає поновленню на посаді, яку обіймав на час звільнення з митних органів із виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Свою позицію позивач обґрунтовує, зокрема, тим, що відповідачем у порушення вимог норм чинного законодавства не вказано жодної підстави для застосування до позивача дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення за п.1 ч.1 ст.41 КЗоТ УКраїни, не конкретизовано підставу звільнення та неможливості подальшого залишення позивача на службі, а обмежено лише посиланням на порушення вимог Митного кодексу України, інших нормативно-правових актів, посадової інструкції та на норму, по якій відбулося саме звільнення. Також, як вказує позивач, оскаржуваний наказ в частині його звільнення з посади є незаконним із тих підстав, що в акті службового розслідування, який слугував підставою для прийняття спірного наказу, не обґрунтовано у чому саме виявилось порушення вимог виконання митних формальностей, допущених позивачем, чи завдано порушенням трудових обов'язків, якщо таке порушення було (могло бути завдано), шкоду інтересам держави чи окремих громадян. Крім того, позивач зазначає, що при проведенні службового розслідування його не ознайомили з матеріалами, які покладені в основу розслідування, та не взято до уваги надані письмові пояснення, а також проігноровано клопотання про призначення почеркознавчої експертизи. Таким чином, позивач вважає, що відсутні жодні ознаки грубого порушення трудових обов'язків, а тому він був звільнений незаконно.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував. В обґрунтування заявленої правової позиції надав до суду письмові заперечення (т.1 а.с.176-181), в яких просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на правомірність прийняття відповідачем спірного наказу №86-о від 08.02.2016 року в частині звільнення позивача із займаної посади. Зокрема, у запереченнях зазначається, що під час службового розслідування комісією встановлено порушення ОСОБА_1 вимог Митного кодексу України, інших нормативно-правових актів, а також посадових інструкцій, що й слугувало підставою для звільнення позивача.

Під час розгляду справи, судом на підставі положень ст.53 КАС України залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - старших державних інспекторів першого відділу аналітично-пошукової роботи управління боротьби з митними правопорушеннями Одеської митниці ДФС, а саме: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_3 (т.2 а.с.20-21).

Треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 до судового засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Третя особа - ОСОБА_3 у судовому засіданні не зміг чітко висловити свою позицію стосовно заявленого адміністративного позову, залишивши вирішення даного адміністративного спору на розсуд суду.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, думку третьої особи стосовно заявленого адміністративного позову, дослідивши матеріали справи, обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував на державній службі у митних органах України (Одеська митниця, Південна регіональна митниця, Південна митниця) з 01.09.2006 року по 01.04.2009 року. Згідно наказу Південної митниці №484-к від 26.03.2009 року позивач був звільнений з посади за власним бажанням, що підтверджується копією трудової книжки, яка наявна в матеріалах справи (т.1 а.с.21-23,55-57).

01.09.2006 року позивач прийняв Присягу державного службовця.

Згідно наказу Південної митниці Міндоходів від 11.04.2014 року №288-о позивач призначений на посаду старшого державного інспектора відділу супроводження у справах про порушення митних правил управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями Південної митниці Міндоходів в порядку переведення з Головного управління Міндоходів в Одеській області. Наказом Одеської митниці ДФС від 08.12.2014 року №119-о з 10.12.2014 року позивач переведений на посаду старшого державного інспектора першого аналітично-пошукового відділу управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Одеської митниці ДФС.

Наказом Одеської митниці ДФС №22 від 25.01.2016 року (т.1 а.с.89-90) призначено проведення службового розслідування з метою повного, об'єктивного з'ясування обставин вчинення посадовими особами Одеської митниці ДФС дисциплінарного та інших правопорушень, пов'язаних із здійсненням службової діяльності, виявлення причин і умов, що сприяли їх вчиненню, встановлення наявності (відсутності) вини, її ступеня, а також установлення інших подій, обставин, що потребують з'ясування під час проведення службового розслідування, на підставі службових записок від 22.01.2016 року №10/15-70-18, від 22.01.2015 року №438/15-70-26-01, від 22.01.2016 року №439/15-70-26-01 аналітичної робочої групи, призначеної розпорядженням начальника Одеської митниці ДФС від 30.11.2015 року №124-р.

Службове розслідування відповідно до вищевказаного наказу проведено комісією у складі посадових осіб Одеської митниці ДФС: Чернявської О.М. - заступника начальника відділу митного оформлення № 6 "Одеса - порт" (голова комісії); Білоуса В.О. - головного державного інспектора юридичного відділу; Кожевникова А.Ю. - начальника четвертого пошуково-аналітичного відділу управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням та встановлено термін проведення службового розслідування з 25.01.2016 року по 21.03.2016 року.

Згідно акту службового розслідування №01-2016 від 05.02.2016 року (т.1 а.с.63-88,208-233) за результатами вивчення матеріалів та відомостей, отриманих комісією під час проведення службового розслідування, комісія прийшла до висновків, що митне оформлення товару 14.01.2016 року працівниками відділу митного оформлення № 3 митного поста "Одеса - порт" Одеської митниці ДФС, за митною декларацією №500060702/2016/000290 проведено з порушенням законодавчих актів з питань митної справи, без фактичного виконання митних формальностей, згенерованих автоматизованою системою аналізу та управління ризиків; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №500060702/2016/0032 в межах оформлення митної декларації №500060702/2016/0032, складений і виданий за підписами головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста "Одеса - порт" Одеської митниці ДФС ОСОБА_20 та головного державного інспектора першого аналітично - пошукового відділу управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням ОСОБА_1, є завідомо неправдивим документом.

За результатами службового розслідування наказом Одеської митниці ДФС №86-о від 08.02.2016 року (т.1 а.с.24-28,58-62,191-195), за одноразове грубе порушення трудових обов'язків відповідно до пункту 1 статті 41 Кодексу законів про працю України позивача звільнено з посади старшого державного інспектора першого аналітично-пошукового відділу управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Одеської митниці ДФС з 08.02.2016 року.

Не погоджуючись з наказом Одеської митниці ДФС №86-о від 08.02.2016 року в частині свого звільнення, позивач оскаржив його у судовому порядку.

Суд вважає, що оскаржуваний наказ т.в.о начальника Одеської митниці ДФС №86-о від 08.02.2016 року в частині звільнення позивача з посади є протиправним, таким, що порушує права позивача та підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Позивач проходив службу в митних органах, що згідно з положеннями п. 15 ч. 1 ст. 3 КАС України відноситься до публічної служби, спори щодо проходження якої, у тому числі й спори щодо прийняття, звільнення з неї, отримання відповідних виплат, пов`язаних з її проходженням згідно ст. 17, 104 КАС України віднесені до юрисдикції адміністративних судів та повинні розглядатись за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

У п.п.3.4 п.3 копії наказу т.в.о начальника Одеської митниці ДФС №86-о від 08.02.2016 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», яка надана відповідачем, зазначається, що за одноразове грубе порушення трудових обов'язків, відповідно до п.1 ст.41 Кодексу законів про працю України, звільнити з 08.02.2016 року ОСОБА_1 з посади старшого державного інспектора першого аналітично-пошукового відділу управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Одеської митниці ДФС.

Підставою для звільнення позивача, а також, звільнення інших посадових осіб, у наказі вказано акт службового розслідування від 05.02.2016 року №01-2016 та пояснення ОСОБА_1, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22

Даний акт службового розслідування від 05.02.2016 року складений: в частині перевірки фактів, викладених у службовій записці стосовно порушень, допущених при оформленні митної декларації №500060702\2016\000290 у відділі митного оформлення №3 Одеської митниці ДФС 14 січня 2016 року.

Зокрема, згідно з пунктом 6 акту службового розслідування, встановлено наступне:

«…На підставі митної декларації №500060702\2016\000290, поданої декларантом Сурвіловою Л.В. 14 січня 2016 року в електронному вигляді через Автоматизовану систему митного оформлення «Інспектор-2006» (АСМО), для здійснення митного контролю та митного оформлення товару в режимі експорту, заявлено пиломатеріал обрізний хвойних порід з ялини звичайної (ГОСТ 8486-86). Відправлення пиломатеріалів здійснювалося ТОВ «ЛОГ СЕРВІС» морським транспортом у 16 контейнерах через Одеський морський торгівельний порт, що в зоні діяльності відділу митного оформлення №3 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС. Належно оформлена митна декларація надійшла в електронному вигляді через Автоматизовану систему митного оформлення «Інспектор-2006» (АСМО). Її оформлення здійснювалося головним державним інспектором відділу митного оформлення №3 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС ОСОБА_21 За результатами застосування системи управління ризиками, визначено обов'язковим проведення ряду форм контролю, за якими, окрім витребування та перевірки товаросупровідних документів, необхідно було провести пpoцедypy повного митного огляду - з розкриттям до 100 відсотків пакувальних місць та поглибленим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації та забезпечити ідентифікацію товарів та\або транспортних засобів шляхом здійснення цифрової фотозйомки. Виконання процедури митного огляду було покладено на головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС ОСОБА_20 Проте, у порушення вимог ст. 338 Митного кодексу України та інших нормативно-правових актів, заявка на виставлення контейнерів для проведення огляду контейнерному оператору представником декларанта подана не була. Для проведення співробітниками митниці процедури митного огляду товару, контейнери на оглядовий майданчик портовим оператором не подавалися, їх розкриття задля проведення обстеження не проводилося і товар митному огляду не піддавався.

При цьому, інспектором Прокопенком Ю.В., близько 11 години 14 січня 2016 року на своєму робочому місці, що знаходиться в обладнаному вагончику у межах оглядової рампи контейнерного оператора ДП «ГПК- Україна», заповнено наданий сторонньою особою бланк митного огляду, з внесенням до нього відомостей про нібито проведення митного огляду товару на території оглядового майданчика контейнерного оператора ТОВ «Бруклін-Київ Порт» та здійснення фотографування товару; проставлено підпис та печатку особистого митного забезпечення. Після цього, без виходу на проведення огляду і, відповідно, без проведення митного огляду, приблизно у той же час 14 січня 2016 року, за місцем дислокації підрозділу у місті Одеса, вулиця Андрієвського, будинок №2, акт митного огляду підписано головним державним інспектором першого аналітично-пошукового відділу управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Одеської митниці ДФС ОСОБА_1 Складений таким чином завідомо неправдивий документ видано представнику експедитора на підтвердження факту нібито виконання у період з 10 години 30 хвилин до 10 години 50 хвилин 14 січня 2016 року митного огляду товару - з розкриттям до 100 відсотків пакувальних місць та поглибленим обстеженням транспортного засобу і забезпечення його ідентифікації, шляхом здійснення цифрової фотозйомки. Зацікавлені у прискореному проходженні процедури митного оформлення особи, фотозображення акту митного огляду, з долученими до нього виготовлених 5 січня 2016 року файлами фотознімків товару, 14 січня 2016 року, починаючи з 11 години 36 хвилин, на підтвердження факту нібито проведеного огляду товару, через автоматизовану систему митного оформлення «Інспектор-2006» направили інспектору митного оформлення ОСОБА_21 Інспектор митного оформлення ОСОБА_21, отримала у вказаний час 14 січня 2016 року, перелічені зображення. У подальшому, на робочому місці за адресою: місто Одесса, вулиця Андрієвського, будинок 2, ОСОБА_21, у неробочий період часу - з 13 години 16 хвилин до 13 години 28 хвилин обробила направлену їй інформацію та вибірково приєднала файли до митної декларації в системі митного оформлення і, після надання підписаного представником декларанту складеного ОСОБА_20 примірника акту митного огляду, близько 14 години 14 січня 2016 року завершила процедуру митного оформлення товару, засвідчивши таке власним електронним підписом. При цьому ОСОБА_21 розуміла те, що митний огляд товару не проводився, оскільки це є очевидним за неналежно сформованими матеріалами нібито його проведення, відсутності операційної та технічних можливостей у контейнерного оператора подати контейнери на огляд, а у інспекторів можливості провести такий огляд у такий короткий проміжок часу….».

У підпункті 6.3.2 пункту 6.3 акту службового розслідування зафіксовано, зокрема, що: «…Серед роздрукованих додатків до декларації, є зображення акту митного огляду, складеного головним державним інспектором відділу митного оформлення №3 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС ОСОБА_20 та головним державним інспектором першого аналітично-пошукового відділу управління аналізу ризиками та протидії митним правопорушення ОСОБА_1 за результатами нібито проведеного митного огляду товару. Крім того, у роздрукованих матеріалах міститься акт митного огляду, що сформований головним державним інспектором відділу митного оформлення №3 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС ОСОБА_21 в електронній формі…».

Підпунктом 6.3.3 пункту 6.3 акту службового розслідування визначено, що: «Із загального відділу та відділу персоналу Одеської митниці ДФС комісією до запиту, діловодів управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням, отримано…накази про призначення суб'єктів службового розслідування на посади, їх посадові інструкції, положення про відділи. За номенклатурою справ комісією визначено перелік журналів та зроблено відповідні копії з тих, які дали можливість підтвердити факт перебування суб'єктів службового розслідування на робочому місці, отримання ними митного забезпечення та не отримання технічних засобів митного контролю; належність печатки особистого митного забезпечення, якою засвідчено акт проведення митного огляду за №0687 - інспектору Прокопенку Ю.В.».

У підпункті 6.3.11 пункту 6.3 акту службового розслідування відносно позивача встановлено наступне: «Відібрані від головного державного інспектора першого аналітично-пошукового відділу Управління аналізу ризиками та протидії митним правопорушення ОСОБА_1 пояснення, змістом яких засвідчено факт не проведення митного огляду товару. При цьому, зазначеним працівником при дачі пояснень проявлена нещирість. Зокрема, свідчення про непричетність до оформлення акту митного огляду, проставлення підпису в акті митного огляду та обставини вивчення матеріалів оформлення митної декларації, ознайомлення з актом 25 січня 2016 року після видання наказу (з якого нібито і взято номер декларації), не узгоджуються з доказами та документами, що є у розпорядженні комісії.

Інспектором Сітніковим М.В. порушені вимоги Порядку проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1316 від 12 грудня 2012 року, а саме:

- п.1.4 розділу 1, щодо необхідності проведення митного огляду шляхом візуального огляду з розкриттям пакувальних місць та обстеженням транспортного засобу;

- п.1.4 розділу 2, яким на інспекторів митниці покладено обов'язок по проведенню огляду товару лише у спеціально обладнаних для цього місцях;

- п.1.5 розділу 2, всупереч вимог якого, порушено порядок формування та направлення електронного повідомлення декларанту про необхідність проведення огляду товару;

- п. 1.1 розділу 3, в порушення якого була відсутня, як особа декларанта так і поняті;

- п. 1.2 розділу 3, всупереч якого не проведено та не складено Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, форма якого затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 636 «Про затвердження форми Акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19 червня 2012 року № 1004/21316;

- п.1.4 розділу 3, за яким на відповідального за огляд інспектора покладено обов'язок перевірити повноваження осіб, присутніх при проведенні огляду, підстави їх присутності та встановити факт пред'явлення товарів;

- п.2.2 розділу 3, яким на доглядового інспектора покладено обов'язок по встановленню обсягу огляду;

- п.3.3 розділу 3, щодо обов'язковості належного проведення фотофіксації результатів огляду.

Співробітником митниці ОСОБА_1 порушено порядок здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 липня 2015 року №684, а саме:

- п.3 розділу 7, стосовно обов'язку виконання посадовими особами митниці ДФС форм митного контролю, визначених системою аналізу ризиків;

- п. 4 розділу 7, яким на посадових осіб митниці (митного поста), які здійснюють митний контроль та митне оформлення, покладено обов'язок по належному опрацюванню сформованого переліку митних формальностей; належно повідомляти посадових осіб структурних підрозділів митниці ДФС, які перебувають або розташовані не в місці здійснення митного контролю, про такі митні формальності та вживати заходи щодо невідкладного їх інформування, забезпечення участі;

- п. 5 розділу 7, яким визначено вичерпний перелік випадків не здійснення митних формальностей та порядок фіксації, інформація про такі причини;

- п. п. 6, 7, 10 розділу 7, за яким право приймати рішення про невиконання митної формальності покладено лише на керівництво відділу митного оформлення з обов'язковою документальною фіксацією факту та причин прийняття такого рішення;

-п. 11, 12 розділу 7, яким після виконання митних формальностей, на інспектора покладено обов'язок занести усі отримані за результатом виконання митних формальностей відомості до бази даних митниці ДФС;

- п.1 розділу 9, згідно якого, з метою забезпечення повноти збереження інформації щодо форм та обсягів митного контролю посадова особа митниці (митного поста) ДФС, визначена для здійснення митних формальностей, зобов'язана за допомогою АСМО або іншого ПІК ДФС у переліку митних формальностей за результатами застосування СУР зафіксувати усі митні формальності, виконані під час здійснення митного контролю та оформлення товарів і транспортних засобів, а також внесення інформації про результати виконання митних формальностей відповідно до пунктів 12,13 розділу VII цього Порядку.

Інспектором Сітніковим М.В., допущено порушення порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №631 від 30 травня 2012 року, зокрема п.4.8, яким визначено, що митний огляд задекларованих товарів має здійснюватися посадовими особами митного органу у порядку, встановленому Міністерством фінансів України, під час виконання митних формальностей, визначених підпунктами 4.5.4 - 4.5.10 пункту 4.5 цього розділу, а також в інших випадках, встановлених відповідно до Кодексу та законів України. За результатами проведення митного огляду у випадках, встановлених законодавством України з питань державної митної справи, складається Акт огляду установленої форми.

Крім того, ОСОБА_1 порушено вимоги п.п. 1.4, 2.2, 2.5, 2.5.1, 2.5.5., 2.5.7, 2.5.13, 2.5.14, 2.5.15, 2.6.2, 2.25, 2.26, 2.28 посадової інструкції старшого державного інспектора першого аналітично-пошукового відділу управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Одеської митниці ДФС, з якою 3 серпня 2015 року ОСОБА_1 ознайомлений. Підлягає притягненню до відповідальності у відповідності до вимог розділу 4 Посадової інструкції.».

Згідно п.8 висновків акту службового розслідування, за результатами вивчення матеріалів та відомостей, отриманих комісією під час проведення службового розслідування, комісія прийшла до наступних висновків:

- митне оформлення товару 14 січня 2016 року працівниками відділу митного оформлення №3 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС, за митною декларацією №500060702\2016\000290 проведено з порушенням законодавчих актів з питань митної справи; без фактичного виконання митних формальностей, згенерованих автоматизованою системою аналізу та управління ризиків;

- акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №500060702\2016\0032 в межах оформлення митної декларацією №500060702\2016\00290, складений і виданий за підписами, зокрема головного державного інспектора першого аналітично-пошукового відділу управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням ОСОБА_1, є завідомо неправдивим документом;

- викладене стало можливим внаслідок, зокрема, вчинення головним державним інспектором першого аналітично-пошукового відділу управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням ОСОБА_1, порушення вимог Митного кодексу України, інших нормативно-правових актів, а також посадових інструкцій.

У пункті 9 акту службового розслідування комісією надані пропозиції, за неналежне виконання посадових обов'язків, що виразилися у порушенні та невиконанні вимог законів України, галузевих наказів, положень про відділ, посадових інструкції головний державний інспектор першого відділу Управління аналізу ризиками і правопорушенням ОСОБА_1 підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності в межах Кодексу законів про працю України (п.п.9.1).

Отже, як вбачається з викладеного, в основу оскаржуваного наказу в частині звільнення позивача полягли висновки службового розслідування щодо неналежного виконання позивачем своїх посадових обов'язків.

Суд не погоджується з висновками митного органу стосовно порушень збоку позивача, і надаючи належну оцінку спірним правовідносинам виходить з наступного.

Наказом Одеської митниці ДФС від 25 січня 2016 року за № 22 «Про проведення службового розслідування», який слугував підставою проведення службового розслідування, визначено, зокрема: провести службове розслідування комісією у складі посадових осіб Одеської митниці ДФС (п.1); голові комісії забезпечити суворе дотримання положень Інструкції про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України, затвердженої наказом Державної митної служби України від 13.08.2010 N 918 (п.3).

Відповідно до вимог статті 31 Закону України "Про Дисциплінарний статут митної служби України" та з метою встановлення єдиного порядку проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України затверджено Інструкцію про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України (затверджено Наказом Державної митної служби України від 13.08.2010 N 918, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 4 лютого 2011 р. за N 154/18892 (далі - Інструкція № 918), (яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Інструкція визначає приводи, підстави, мету, порядок призначення і проведення службового розслідування (службової перевірки) в митній службі України, документування й оформлення його результатів, прийняття за ним рішення, виконання цих рішень, формування матеріалів службового розслідування (службової перевірки) у справи, а також права та обов'язки посадових осіб митної служби України (далі - посадові особи) під час їх проведення (п.1.1 Інструкції).

Відповідно до п. 1.2 цієї Інструкції, акт службового розслідування - службовий документ, який складається за результатами службового розслідування та засвідчує виявлені факти й обставини, містить правову оцінку цих фактів, дій чи бездіяльності посадових осіб, висновки та пропозиції; службове розслідування - це комплекс заходів, що здійснюються в межах компетенції відповідно до цієї Інструкції з метою повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин вчинення посадовою особою дисциплінарного або іншого правопорушення, пов'язаного із здійсненням службової діяльності, виявлення причин і умов, що сприяли його вчиненню, встановлення наявності (відсутності) вини, її ступеня, а також установлення інших подій, обставин, що потребують з'ясування під час проведення таких заходів; суб'єкт службового розслідування - посадова особа, дії або бездіяльність якої стали підставою для проведення службового розслідування або досліджуються під час його (її) проведення.

Пункт п.3.2 Інструкції № 918 містить перелік завдань службового розслідування, серед яких є встановлення:

- наявності чи відсутності події правопорушення; осіб, причетних до правопорушення, наявності (відсутності) вини кожної з них, її ступеня; обставин, що впливають на ступінь і характер відповідальності посадової особи, тощо.

Відповідно до 5.5 цієї Інструкції, члени комісії детально ознайомлюються з наявними матеріалами службового розслідування, опрацьовують законодавчі та інші нормативно-правові акти, а також збирають необхідну інформацію для забезпечення повноти, всебічності та об'єктивності проведення службового розслідування.

Згідно п.5.6 Інструкції № 918 члени комісії зобов'язані: а) суворо дотримуватися принципів законності, повноти, всебічності, об'єктивності та достовірності результатів службового розслідування; б) діяти у межах повноважень та у спосіб, передбачені законодавством України, нормативно-правовими актами Держмитслужби та цією Інструкцією; в) проводити службове розслідування відповідно до плану проведення службового розслідування, доручень керівника, що призначив службове розслідування, посадової особи, якій доручено контроль за його проведенням, та голови комісії; г) доповідати голові комісії про виявлені факти (ознаки) порушень, обставини та причини їх скоєння для відображення їх в акті службового розслідування; ґ) приймати від суб'єктів службового розслідування подані за їх ініціативою усні та письмові заяви, зауваження, пояснення, що стосуються службового розслідування, та враховувати їх під час службового розслідування.

Відповідно до п.5.13 Інструкції №918 суб'єкт службового розслідування має право: а) отримувати інформацію про підстави проведення службового розслідування; б) брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі робити заяви, подавати документи, вимагати додаткового вивчення пояснень, проведення опитування інших осіб, яким відомі обставини, що досліджуються під час службового розслідування; в) звертатись з клопотанням про витребування й залучення до матеріалів службового розслідування нових документів, інших матеріальних носіїв інформації; г) оскаржувати дії або бездіяльність членів комісії, висловлювати письмові зауваження щодо проведення службового розслідування; ґ) ознайомлюватися з матеріалами службового розслідування в частині, яка його стосується, якщо це не суперечить вимогам нормативно-правових актів щодо збереження інформації, яка охороняється законом.

Як встановлено судом з матеріалів справи, відповідно до додатку 2 наказу №135-аг від 25.12.2015 року «Про організацію та проведення професійного навчання без відриву посадових осіб Одеської митниці ДФС у 2016 році» (т.1 а.с .111-123), у першому аналітично-пошуковому відділі управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням проводяться заняття з професійного навчання без відриву від роботи та спеціальної підготовки у 2016 році кожний четвер з 09.00 до 10.20 (загальна підготовка), з 10.20 до 11.40 (спеціальна підготовка). Водночас, навчально-тематичним планом професійного навчання без відриву від роботи навчальних груп управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням на І період 2016 року 14.01.2016 року (т.1 а.с.128-143) передбачено лекцію тривалістю 2 год. 40 хв. на тему: Наказ ДФС від 29.05.2015 року №386 «Про затвердження Порядку внесення інформації про можливі порушення законодавства з питань державної митної справи до модуля «Орієнтування» АСМО «Інспектор-2006».

Як вбачається з копії журналу обліку занять професійного навчання без відриву від роботи першого аналітично-пошукового відділу управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням (від 04.01.2016 року №15-70-26-03-72), 14.01.2016 року протягом 2 год. 40 хв. з 09.00 до 11.40 год. позивач знаходився на відповідному навчанні по зазначеній вище темі (т.1 а.с.124-127).

Отже, у період з 09.00 до 11.40 год. 14.01.2016 року позивач знаходився на професійному навчанні, що безпосередньо підтверджується відповідним журналом.

Крім того, судом було допитано у якості свідків ОСОБА_24 та ОСОБА_25, які знаходились на відповідному навчанні 14.01.2016 року та зазначили, що навчання 14.01.2016 року проходило згідно часу, визначеного навчально-тематичним планом професійного навчання, а саме з 9.00 до 11.40 год. Водночас, свідки зазначили, що позивач був присутній на відповідному занятті 14.01.2016 року протягом усього часу цього навчання.

При цьому, як зазначив позивач та свідки по справі, це навчання проходило за адресою: м. Одеса, Митна площа, ?, в адміністративній будівлі ОМПТ (інв. № будівлі 082008), 2 поверх, кабінет №7, однак, як встановлено судом, в акті службового розслідування зазначено, що акт митного огляду підписано позивачем (близько 11 год.) 14 січня 2016 року, за місцем дислокації підрозділу у місті Одесса, вулиця Андрієвського, будинок №2.

Як зазначав позивач у своєму позові, під час проведення службового розслідування він звертав увагу комісії на вищевказані обставини, однак, це було залишено поза увагою. Щодо вказаних вище судом обставин представник відповідача під час розгляду справи не зміг надати суду обґрунтованих пояснень та спростувати доводи позивача в частині знаходження позивача у період з 09.00 до 11.40 год. 14.01.2016 року на професійному навчанні за адресою: м. Одеса, Митна площа, ?, в адміністративній будівлі ОМПТ (інв. № будівлі 082008), 2 поверх, кабінет №7.

Крім того, позивач посилався на те, що під час проведення службового розслідування ним надавалися письмові пояснення відносно факту підписання ним акту про проведення митного огляду, в яких, зокрема, зазначено, що він не був присутній під час здійснення митного огляду, та підпис, який міститься в акті разом із прізвищем ОСОБА_1 йому не належить (т.1 а.с.204-207). Разом з цим, як вказує позивач, керуючись своїми правами, він заявляв усне клопотання про проведення почеркознавчої експертизи підпису, який міститься в акті про проведення огляду біля прізвища ОСОБА_1, однак, в порушення п.п. ґ) п.5.6 Інструкції № 918, комісією було проігноровано його клопотання без жодних пояснень щодо причин відмови у призначені такої експертизи.

Під час розгляду справи представником відповідача не було спростовано дане твердження позивача, при цьому, представником відповідача не було надано суду пояснень відносно не розгляду такого клопотання.

Крім того, позивач посилався на те, що комісією не було взято до уваги журнал обліку занять професійного навчання, яким спростовується факт перебування позивача як близько 11 години 14 січня 2016 року, так і в період часу з 10.30 до 10.50 год. 14 січня 2016 року (як зазначено у акті митного огляду), за місцем дислокації підрозділу у місті Одеса, вулиця Андрієвського, будинок №2, та відповідно, спростовується підписання акту митного огляду ОСОБА_1

Судом встановлено, що підпунктом 6.3.3 пункту 6.3 акту службового розслідування передбачено, зокрема, що комісією визначено перелік журналів та зроблено відповідні копії з тих, які дали можливість підтвердити факт перебування суб'єктів службового розслідування на робочому місці, отримання ними митного забезпечення та не отримання технічних засобів митного контролю, однак, як з'ясовано судом під час розгляду справи відомості, які містяться в журналі обліку занять професійного навчання, комісією до уваги взяті не були.

Таким чином, членами комісії в порушення п.5.6 Інструкції № 918 не було дотримано повноти, всебічності, об'єктивності та достовірності результатів службового розслідування.

Отже, виходячи з викладеного, суд вважає що посилання комісії в акті службового розслідування на те, що акт митного огляду підписано (близько 11 години) 14 січня 2016 року за місцем дислокації підрозділу у місті Одесса, вулиця Андрієвського, будинок №2, головним державним інспектором першого аналітично-пошукового відділу управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Одеської митниці ДФС ОСОБА_1 є жодним чином не доведеними з боку відповідача та спростовуються викладеними обставинами.

Щодо встановлення у підпункті 6.3.11 пункту 6.3 акту службового розслідування порушень ОСОБА_1 вимог Порядку проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1316 від 12 грудня 2012 року (далі - Порядок №1316), слід зазначити наступне.

Висновки щодо порушень позивачем п.1.5 розділу 2, п. 1.2 розділу 3, п. 1.4 розділу 3, п. 2.2 розділу 3, п. 3.3 розділу 3 Порядку №1316 суд вважає безпідставним та необґрунтованим, оскільки дослідивши посадову інструкцію старшого державного інспектора першого аналітично-пошукового відділу управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Одеської митниці ДФС (т.1 а.с.91-99), судом встановлено, що питання, які відображені у цих пунктах не належать до посадових обов'язків позивача згідно цієї посадової інструкції.

Також, в акті службового розслідування зазначено, що всупереч п.1.2 розділу 3 Порядку №1316 позивачем не проведено та не складено акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, форма якого затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 636 «Про затвердження форми Акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19 червня 2012 року № 1004/21316.

Однак, як встановлено судом та не спростовується представником відповідача під час розгляду справи, позивачем митний огляд не проводився; складання акту про проведення огляду (переогляду) товарів до його посадових обов'язків не відноситься.

Також, суд звертає увагу на те, що комісія, зазначаючи в акті службового розслідування про не складання акту митного огляду, в той же час зазначає про те, що такий акт було складено іншою особою ОСОБА_20

Разом з цим, суд також вважає безпідставним та необґрунтованим посилання в акті службового розслідування на порушення позивачем п. 1.4 розділу 1, п. 1.4 розділу 2, п.1.1 розділу 3 Порядку №1316 оскільки, як вже зазначено позивачем митний огляд не проводився.

В частині встановлення в акті службового розслідування порушення позивачем п.3 розділу 7, п.4 розділу 7 Порядку №684, суд зазначає, що відповідно до службової записки «Щодо формування переліку митних процедур під час застосування АСАУР» (т.1 а.с.150-151) за ВМД №500060702/2016/000290 від 14.01.2016 року, у сформованих митних процедурах (формальностях) за даною ВМД взагалі не визначено обов'язковість залучення працівників управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням. Також, це підтверджується переліком здійснених митних формальностей за даною ВМД, в якому виконавцями митних формальностей зазначені лише ОСОБА_21 та ОСОБА_20 (т.1 а.с.152-153).

Крім того, про вказані обставини щодо відсутності необхідності обов'язкового залучення працівників управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням при митному огляді товарів також свідчить лист ДФС України від 14.01.2016 року №1157/7/99-99-24-03-01-17 «Про заходи щодо забезпечення вимог законодавства з питань експорту лісоматеріалів» (т.1 а.с.156).

Слід зазначити, що згідно з ч.9 ст.338 МК України, акт огляду (переогляду) засвідчується відбитком особистої номерної печатки посадової особи органу доходів і зборів, яка проводила огляд (переогляд), однак така печатка відсутня, що також підтверджує те, що акт митного огляду позивачем як посадовою особою митного органу не складався.

Отже, вказані обставини виключають допущення порушення позивачем п.3 розділу 7, п.4 розділу 7 Порядку №684.

Стосовно відображення в акті службового розслідування порушення позивачем інших пунктів Порядку №684 суд вважає, що вказані твердження комісії є безпідставним та необґрунтованим, оскільки питання, які відображені у цих пунктах, згідно посадової інструкції старшого державного інспектора першого аналітично-пошукового відділу управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Одеської митниці ДФС не належать до посадових обов'язків позивача.

Відносно посилання в п.6.3.11 акту службового розслідування на те, що інспектором Сітніковим М.В. допущено порушення порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №631 від 30 травня 2012 року, зокрема п.4.8, суд вважає, що комісією безпідставно та необґрунтовано зазначено про вчинення такого порушення з боку позивача, оскільки судом під час розгляду справи не встановлено, а відповідачем не доведено, що позивач був присутнім при проведенні митного огляду за ВМД №500060702/2016/000290.

Стосовно відображення в акті службового розслідування порушення позивачем вимог п.п.1.4, 2.2, 2.5, 2.5.1, 2.5.5., 2.5.7, 2.5.13, 2.5.14, 2.5.15, 2.6.2, 2.25, 2.26, 2.28 посадової інструкції старшого державного інспектора першого аналітично-пошукового відділу управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Одеської митниці ДФС, то слід зазначити, що 14.01.2016 року з 09.00 год. до 11.40 год. позивач дотримувався п.2.28 посадової інструкції, а саме знаходився на професійному навчанні, і, відповідно, в цей період часу не міг здійснювати своїх посадових обов'язків щодо здійснення митних формальностей. Як вбачається з матеріалів справи, в цей же день після закінчення професійного навчання позивач виконував безпосередні службові обов'язки в частині здійснення митного контролю та митного огляду товарів та транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, що підтверджується складеними 14.01.2016 року інспектором Мазаратій Г.В. актами про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, в яких зазначені прізвище позивача та прізвище і посада особи, що проводила митний огляд (т.1 а.с.157-165).

Крім того, суд зазначає, що в усіх вказаних вище актах митного огляду (в їх електронних примірниках) від 14.01.2016 року зазначені посада та прізвище позивача як особи, яка проводила митний огляд, на відміну від електронного примірника акта митного огляду від 14.01.2016 року за ВМД №500060702/2016/000290, в якому у графі «особи, що проводили митний огляд» посада та прізвище позивача відсутні (т.1 а.с.147).

При цьому, в акті митного огляду від 14.01.2016 року за ВМД №500060702/2016/000290 зазначено дуже малий (20 хвилин) проміжок часу для проведення повного митного огляду 16 контейнерів лісоматеріалів, в той час, як в актах, складених 14.01.2016 року інспектором Мазаратій Г.В., в яких зазначені прізвище та посада позивача, митний огляд одного контейнеру з товарами проводився не менше 30 хвилин.

Крім того, при розгляді справи суд також враховує те, що при проведенні службового розслідування позивача не ознайомили з матеріалами, які покладені в основу розслідування, та не взято до уваги надані ним письмові пояснення та клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.

Таким чином, з огляду на викладене, суд доходить висновку про хибність, необґрунтованість та безпідставність висновків, наданих членами комісії відносно позивача у акті службового розслідування, що, в свою чергу, слугувало підставою прийняття відповідачем спірного наказу в частині звільнення позивача за одноразове грубе порушення трудових обов'язків, відповідно до п.1 ст.41 Кодексу законів про працю України.

Оцінюючи оскаржений наказ суб`єкта владних повноважень, суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України , критерії якої є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Законом України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року (далі - Закон №3723) визначено загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті.

Частиною 1 ст.30 Закону України «Про державну службу» передбачено, що припинення перебування державних службовців на державній службі здійснюється в тому числі з підстав, визначених Кодексом законів про працю України.

Згідно з п.1 ч.1 ст.41 КЗпП України крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках одноразового грубого порушення трудових обов'язків також службовими особами органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання.

При цьому, слід зазначити, що поняття «грубе порушення трудових обов'язків» є оціночним.

Згідно з п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40 і п. 1 ст. 41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов'язків грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.

Отже, фактичною підставою для розірвання трудового договору з працівником за пунктом 1 частини 1 статті 41 КЗпП України є здійснення працівником певної дії або бездіяльності, що порушує трудові обов'язки, передбачені його трудовим договором, статутом, посадовими інструкціями, внутрішніми положеннями підприємства тощо. Водночас важливим елементом застосування цієї норми КЗпП України є звільнення працівника за порушення, яке має ознаку одноразовості. Тому, і рішення компетентного органу, власника підприємства, і наказ про звільнення мають містити чітко сформульоване одноразове порушення, яке стало підставою звільнення працівника. За своїм змістом наказ про звільнення не повинен містити цілу систему порушень, за які був звільнений працівник, а лише одноразове грубе порушення, чітко визначених трудових обов'язків.

При цьому, розірвання трудового договору на підставах, зазначених у п. 1 ст. 41 КЗпП України, передбачає визначення кола порушень трудових обов'язків, під які підпадають такі порушення, у яких ознакою грубості характеризуються усі факти, що характеризують їх склад - це і характер дії або бездіяльності працівника, й істотність наслідків порушення трудових обов'язків, і особливості причинного зв'язку між порушенням і його наслідками, і форми вини.

Тобто, звільнення за пунктом 1 частини 1 статті 41 КЗпП України можливе за умов вчинення ним разового грубого порушення своїх трудових обов'язків, таке порушення має бути чітко зазначене та письмово зафіксоване, а наказ про звільнення за цією нормою має бути мотивований та містити відомості щодо конкретних дій особи, що призвели до негативних наслідків.

В даному випадку відповідач, звільняючи позивача із займаної посади за одноразове грубе порушення трудових обов'язків, виходив виключно з факту участі позивача в митному оформленні шляхом підписання акту митного огляду №500060702\2016\0032, який є завідомо неправдивим документом, що, на думку відповідача, є порушенням позивачем вимог Митного кодексу України, інших нормативно-правових актів, посадової інструкції.

Однак, слід зазначити, що обставини щодо підписання даного акта митного огляду позивачем, ні в акті службового розслідування, ні під час розгляду справи відповідачем не доведені, що в свою чергу свідчить про те, що як в акті службового розслідування, так і в спірному наказі відповідач безпідставно, без належних та допустимих доказів, стверджує про підписання даного акту митного огляду позивачем.

Також, відповідачем не вказано жодної підстави для застосування до позивача дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення за п.1 ч.1 ст.41 КЗпП УКраїни, не конкретизовано підставу звільнення та неможливості подальшого залишення його на службі, а обмежено лише посиланням на порушення вимог Митного кодексу України, інших нормативно-правових актів, посадової інструкції та на норму, по якій відбулося звільнення.

Таким чином, за наведених обставин, суд вважає, що в даному випадку відсутні жодні ознаки грубого порушення трудових обов'язків, тому позивач був звільнений з роботи незаконно.

Водночас, слід зазначити, що звільнення на підставі частини 1 статті 41 Кодексу законів про працю України за своєю природою є дисциплінарним стягненням, а тому воно повинно здійснюватись з дотриманням порядку і строків, передбачених статтями 148, 149 Кодексу законів про працю України.

Стаття 149 КЗоТ України визначає, що при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Суд вважає, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного наказу не враховано особу позивача, ступінь та характер порушення, заподіяння шкоди, чим фактично було порушено пропорційність, зокрема баланс між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці дії. Крім того, при прийнятті оскаржуваного наказу відповідачем не враховано, що позивач має заохочення за час служби в митних органах та не взято до уваги відсутність у нього жодних стягнень за весь період служби.

Отже, відповідачем був застосований найсуворіший вид дисциплінарного стягнення, без встановлення всіх обставин, що мали бути ним враховані під час прийняття рішення.

З урахуванням встановлених обставин, у відповідача не існувало підстав для прийняття наказу №86-о від 08.02.2016 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині звільнення ОСОБА_1 із займаної посади за одноразове грубе порушення трудових обов'язків, відповідно до п.1 ст.41 Кодексу законів про працю України, а тому оскаржуваний наказ в даній частині підлягає скасуванню.

Статтею 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Статтею 5-1 КЗпП України визначено гарантії забезпечення права громадян на працю. Так, держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно з положеннями статті 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Суд звертає увагу на те, що копія наказу №86-о від 08.02.2016 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", яку отримав позивач не відповідає тій, яка надана суду з боку відповідача щодо дати звільнення (т.1 а.с.26, 193).

З листа начальника відділу по роботі з персоналом Одеської митниці ДФС вбачається, що відповідно до наявного у відділі по роботі з персоналом оригіналу наказу Одеської митниці ДФС від 08.02.2016 року, у п.3 вказаного наказу зазначено дату звільнення 08.02.2016 року. Також, у цьому листі зазначено, що зміни і доповнення до зазначеного вище наказу відділом по роботі з персоналом не вносились (т.2 а.с.9).

При цьому, у трудовій книжці позивача датою звільнення зазначено саме « 08.02.2016 року» (т.1 а.с.23). Водночас, згідно з табелем обліку робочого часу (т.1 а.с.244-245), 08.02.2016 року зараховано як робочий день.

Відповідно до п. 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 р. № 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за N 110, днем звільнення вважається останній день роботи.

Тобто день звільнення - це останній день, коли працівник перебуває у трудових відносинах з роботодавцем.

Отже, як вбачається з викладеного, останнім робочим днем позивача, який він відпрацював та за який отримав заробітну плату, є саме 08.02.2016 року.

Таким чином, відповідно до ч.1 ст.235 КЗпП України позивача належить поновити на попередній посаді старшого державного інспектора першого аналітично-пошукового відділу управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Одеської митниці ДФС з 09.02.2016 року.

Статтею 236 КЗпП України встановлена відповідальність роботодавця щодо виплати працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку із незаконним звільненням працівника за період з часу звільнення до дати фактичного поновлення працівника на роботі, тому існує обов'язок Одеської митниці ДФС щодо компенсації позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу, пов'язаного із незаконним звільненням, з 09.02.2016 року по день фактичного поновлення на посаді, а тому, позовна вимога щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягає задоволенню на підставі положень ч.2 ст.162 КАС України.

Відповідно до положень ч.1 ст.256 КАС України суд допускає до негайного виконання судове рішення щодо поновлення особи на публічній службі та виплаті середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відтак, з урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів та обставин, враховуючи, що докази, наведені відповідачем під час розгляду адміністративної справи не дають адміністративному суду підстав для висновків, які б спростовували правомірність вимог позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити.

Керуючись ст.ст. 2, 8, 69, 71, 94, 159-163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування наказу № 86-о від 08.02.2016 року в частині звільнення ОСОБА_1, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ т.в.о начальника Одеської митниці ДФС №86-о від 08.02.2016 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині звільнення ОСОБА_1 із займаної посади старшого державного інспектора першого аналітично-пошукового відділу управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Одеської митниці ДФС за одноразове грубе порушення трудових обов'язків, відповідно до п.1 ст.41 Кодексу законів про працю України.

3. Поновити ОСОБА_1 на посаді старшого державного інспектора першого аналітично-пошукового відділу управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Одеської митниці ДФС з 09.02.2016 року.

3. Стягнути з Одеської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 09.02.2016 року по день фактичного поновлення на посаді.

4. Допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого державного інспектора першого аналітично-пошукового відділу управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Одеської митниці ДФС та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання.

Повний текст постанови складений та підписаний 18.10.2016 року.

Суддя Бутенко А.В.

.