Ухвала суду № 62074290, 19.10.2016, Київський районний суд м. Одеси

____________________

Справа № 520/6044/15-ц

Провадження № 4-с/520/53/16

УХВАЛА

19.10.2016 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Калініченко Л.В.

при секретарі Єгоровій Н.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 справу за скаргою ОСОБА_1 (транспортного) страхового бюро України на дії державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_2, про визнання дій неправомірними, скасування постанови та зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

12 квітня 2016 року Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулось до Київського районного суду міста ОСОБА_1 зі скаргою на дії державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_2, про визнання дій неправомірними, скасування постанови та зобовязання вчинити певні дії, в якій представник ОСОБА_1 (транспортного) страхового бюро України просить суд: визнати дії старшого державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_2 щодо винесення постанови ВП №50411986 від 12.02.2016 року про відмову у відкритті виконавчого провадження неправомірними; скасувати постанову Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ВП №50411986 від 12.02.2016 року про відмову у відкритті виконавчого провадження; зобовязати державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_2 відкрити виконавче провадження.

Заявлені вимоги заявник обґрунтовує тим, що постановою державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ВП №50411986 від 12.02.2016 року ОСОБА_1 (транспортному) страховому бюро України відмовлено у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом №520/6044/15-ц, виданим 02.10.2015 року Київським районним судом міста ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 (транспортного) страхового бюро України судового збору у розмірі 243 гривні 60 копійок. До МТСБУ копія вказаної постанови надійшла 28 березня 2016 року. За інформацією зазначеною в постанові що оскаржується, МТСБУ відмовлено у відкритті виконавчого провадження в зв'язку з відсутністю у виконавчому документі інформації про індивідуальний ідентифікаційний номер боржника. У зв'язку з тим, що вказана інформація відноситься до категорії конфіденційної, МТСБУ не володіє інформацією про індивідуальний ідентифікаційний номер боржника, а тому вказану інформацію не було надано в додатках до позовної заяви. Згідно з спільним наказом ДПС України та ДСА України № 30/44 від 26 лютого 2013 року «Про затвердження Порядку надання судам загальної юрисдикції інформації про реєстраційні номери облікових карток платників податків боржників та стягувачів» судами здійснюється запити до Державної податкової служби України через Адміністратора автоматизованої системи документообігу суду (п. 5 Наказу № 30/44) для отримання інформації про індивідуальний ідентифікаційний номер боржника. Оскільки вказану інформацію не було надано суду вона не була зазначена у виконавчому листі. Крім цього, в заяві про відкриття виконавчого провадження МТСБУ зазначено ідентифікаційний номер боржника, що став відомий МТСБУ.

Представник заявника ОСОБА_1 (транспортного) страхового бюро України у судове засідання не з'явився, в поданій скарзі просив скаргу розглянути без участі представника МТСБУ.

Представник заінтересованої особи Приморського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_4 територіального управління юстиції в Одеській області, державний виконавець Долинський М.М. в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, суд про причини неявки не повідомив.

Заінтересована особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, про день, час та місце судового розгляду повідомлялась належним чином, суд про причини неявки не повідомила.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, приходить до наступного.

Судом встановлено, що в провадженні Київського районного суду міста ОСОБА_4 перебувала цивільна справа №520/6044/15-ц за позовом ОСОБА_1 (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_3 про відшкодування витрат в порядку регресу.

Заочним рішенням Київського районного суду міста ОСОБА_1 від 04.08.2015 року позовні вимоги ОСОБА_1 (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_3 про відшкодування витрат в порядку регресу задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1 (транспортного) страхового бюро України матеріальну шкоду в порядку регресу, повязану з регламентною виплатою в сумі 10800 гривень 89 копійок. Стягнуто з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1 (транспортного) страхового бюро України судовий збір у розмірі 243 гривні 60 копійок. Рішення суду набрало законної сили 17.08.2015 року.

02 жовтня 2015 року Київським районним судом міста ОСОБА_1 (транспортному) страховому бюро України був виданий виконавчий лист №520/6044/15-ц про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 (транспортного) страхового бюро України судового збору у розмірі 243 гривні 60 копійок.

В подальшому, 14 січня 2016 року заявник звернувся до Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції в Одеській області із заявою, в якій просив прийняти до виконання виконавчий лист №520/6044/15-ц, виданий 02.10.2015 року Київським районним судом міста ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 (транспортного) страхового бюро України судового збору у розмірі 243 гривні 60 копійок, в якій також зазначив ідентифікаційний номер боржника ОСОБА_3: НОМЕР_1.

12 лютого 2016 року старшим державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП№50411986, з примусового виконання виконавчого листа №520/6044/15-ц, виданого 02.10.2015 року Київським районним судом міста ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 (транспортного) страхового бюро України судового збору у розмірі 243 гривні 60 копійок, на підставі п.6 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з відсутністю у виконавчому документі ідентифікаційного номеру боржника.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження»,передбачено, що виконавчепровадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗаконута інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цьогоЗакону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно ч. 1, 2ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження», примусовевиконання рішень здійснюєтьсядержавною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цьогоЗаконупідлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: виконавчі листи, щовидаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

Відповідно до п.п. 3 ч. 1ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», у виконавчому документі зазначаються:повненайменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (дляфізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або іншіпереконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (дляфізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.

Відповідно до п. 3 ч. 3ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.

У правовій позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25 червня 2014 року у справі № 6-62цс14 від 25 червня 2014 року визначено, що «Частина 1ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»містить вимоги до виконавчого документа, у якому зокрема має бути зазначено й індивідуальний ідентифікаційний номер боржника (фізичної особи). Відповідно до п. 6 ч. 1ст. 26 цього Законуу разі невідповідності змісту виконавчого листа вимогам ст. 18 державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження. Разом із тим п. 3 ч. 3 ст. 11 Закону надає право державному виконавцю при здійсненні виконавчого провадження з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі й конфіденційну. Тому відсутність у виконавчому листі ідентифікаційного номера боржника не є підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження».

Статтею 6 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Таким чином, відсутність у виконавчому документі ідентифікаційного номеру боржника не є підставою для відмови державного виконавця у відкритті виконавчого провадження, враховуючи те, що державний виконавець має право одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадженнянеобхіднідляпроведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.

Аналізуючи вищевикладене, враховуючи викладені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку про неправомірність дій державного виконавця Приморського відділу держаної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 в частині винесення постанови від 12.02.2016 року про відмову у відкритті виконавчого провадження (ВП №50411986) та скасування вказаної постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Щодо заявлених вимог про зобов'язання державного виконавця Долинського М.М. відкрити виконавче провадження, то суд зазначає наступне.

Як роз'яснено уПостанові Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника. При цьому суд не вправі зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно ізЗаконом України «Про виконавче провадження»можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

З огляду на викладене, враховуючи те, що постанова про відкриття виконавчого провадження може бути винесена безпосередньо державним виконавцем, суд не вправі зобов'язати останнього здійснити вказані дії.

Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення скарги ОСОБА_1 (транспортного) страхового бюро України на дії державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_2, про визнання дій неправомірними, скасування постанови та зобовязання вчинити певні дії.

На підставі викладеного та керуючисьст.ст.1,6,11,17,18 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.210,383-388 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 (транспортного) страхового бюро України на дії державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_2, про визнання дій неправомірними, скасування постанови та зобовязання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати дії державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_2 щодо винесення постанови ВП №50411986 від 12 лютого 2016 року про відмову у відкритті виконавчого провадження - неправомірними.

Скасувати постанову Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ВП №50411986 від 12 лютого 2016 року про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №520/6044/15-ц, виданого 02.10.2015 року Київським районним судом міста ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 (транспортного) страхового бюро України судового збору у розмірі 243 гривні 60 копійок.

У задоволенні іншої частини скарги ОСОБА_1 (транспортного) страхового бюро України - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги на ухвалу суду протягом пяти днів з дня її оголошення, а особи, які були відсутніми під час оголошення ухвали протягом пяти днів з дня отримання її копії.

Головуючий Калініченко Л. В.