Ухвала суду № 62073402, 18.10.2016, Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/1017/16-цПровадження № 2/724/632/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2016 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Руснака А.І.

при секретарі: Бабій Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хотин Чернівеької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей Хотинської РДА про визнання осіб такими, що втратили право проживання та користування житлом, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей Хотинської РДА про визнання осіб такими, що втратили право проживання та користування житлом. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно він являється власником житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: с. Колінківці, вул. Ю.Федьковича, буд. 4, Хотинського району, Чернівецької області.

Зазначає, що у даному житловому будинку зареєстровані він, його дружина ОСОБА_5, син ОСОБА_6, колишня дружина його сина ОСОБА_2, онука ОСОБА_3 та правнучка ОСОБА_4

Так, син позивача ОСОБА_6 перебував у шлюбі з ОСОБА_2 Під час їхнього шлюбу останні, окрім його правнучки ОСОБА_4, яка народилася в 2006 році, проживали в належному йому житловому будинку за вищевказаною адресою до 2003 року. В 2005 році шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 було розірвано.

Вказує, що проживаючи спільно з його сином ОСОБА_6, перебуваючи в шлюбі до його розірвання, в 2003 році відповідачка ОСОБА_2, разом із своєю донькою ОСОБА_3 зібрали свої речі та переїхали проживати до своїх батьків в с. Грозинці, Хотинського району, Чернівецької області, де і проживають по даний час.

Крім цього зазначив, що перешкод у проживанні, користуванні попереднім помешканням, а саме належним йому житловим будинком, які б могли спонукати їх до зміни місця проживання ним як власником не здійснювалися.

Оскільки добровільно виписатися з належного йому житлового будинку відповідачі відмовляються, тому він змушений ставити питання про втрату ними права проживання в судовому порядку.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не зявився, але від нього на адресу суду надійшла заява про слухання справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання двічі не зявилися, але були належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, заяви про розгляд справи у їх відсутності суду не надали, доводів позивача не спростували.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Хотинської РДА - ОСОБА_7 в судове засідання не зявився, проте надав суду заяву, в якій просить справу слухати в його відсутності, позовні вимоги визнає, не заперечує щодо задоволення позовних вимог.

Згідно ч. 4 ст. 169 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 являється власником житлового будинку з належними до нього будівлями та спорудами, що розташовані в с. Колінківці, по вул. Ю.Федьковича, буд. 4, Хотинського району, Чернівецької області відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 48007734 від 19.11.2015 року (а.с. 9).

Відповідно до довідки № 525 Колінковецької сільської ради Хотинського району, вбачається, що ОСОБА_1 дійсно зареєстрований згідно погосподарської книги № 1 за адресою: с. Колінківці, вул. Ю.Федьковича, буд. 4, Хотинського району, Чернівецької області та до складу його сімї входять: дружина ОСОБА_5; син ОСОБА_6; невістка ОСОБА_2; онука ОСОБА_3; правнучка ОСОБА_4 (а.с. 13).

Крім того, згідно довідки виконкому Колінковецької сільської ради № 538, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 дійсно зареєстровані в ІНФОРМАЦІЯ_1, проте починаючи з 2003 року в даному господарстві не проживають (а.с. 14).

Також як встановлено судом, із письмових пояснень свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 наданих до матеріалів справи, підтверджується факт непроживання відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на протязі чотирнадцяти років за адресою: с. Колінківці, вул. Ю.Федьковича, 4 Хотинського району, Чернівецької області.

Згідно ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім?ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сімї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Також, у відповідності до ст. 7 Закону України від 11 грудня 2003 року «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Виходячи з того, що Закон України від 11 грудня 2003 року «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов'язані із зняттям з реєстрації місця проживання, вбачається, що положення ст. 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов'язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.

Враховуючи те, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 втратили зв'язок зі спірним приміщенням починаючи з 2003 року, не сплачують комунальних послуг та без поважних причин на проживають в ньому, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Щодо позовних вимог відносно малолітньої ОСОБА_4, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно вимог ч.4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.

Статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 підлягають до задоволення, а відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_4 слід визнати такими, що втратили право на користування спірним житлом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 29 ч.4, 317, 319, 321, 391, 405 ч.2 ЦК України, ст.ст. 71, 72 ЖК України, ст. 41 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 3, 10, 15, 114, 118, 119, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей Хотинської РДА про визнання осіб такими, що втратили право проживання та користування житлом - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, яка зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4 такими, що втратили право проживання та користування житловим будинком з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: вул. Ю.Федьковича, № 4, с. Колінківці, Хотинського району, Чернівецької області.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Чернівецької області через Хотинський районний суд терміном десять днів з дня його оголошення, а особами, які не були в судовому засіданні в цей же термін і в цьому ж порядку з дня отримання ними копії рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: А.І. Руснак