Ухвала суду № 62071857, 18.10.2016, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про повернення позовної заяви)

18 жовтня 2016 року Житомир Справа № 806/1786/16

Категорія 10.1

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Черняхович І.Е. , розглянувши позовну заяву Бердичівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до Публічного акціонерного товариства "Бердичівський завод транспортного машинобудування" про стягнення 23484,32 грн., -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Бердичівський завод транспортного машинобудування" про стягнення 23484,32 грн.

Ухвалою від 23 вересня 2016 року в задоволенні клопотання Бердичівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про відстрочення сплати судового збору - відмовлено.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2016 року позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви до 17.10.2016 шляхом надання доказів сплати судового збору в сумі 1378,00 грн.

06 жовтня 2016 року Бердичівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області подано до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору (судових витрат). При цьому в обґрунтування клопотання вказував, що кошторисом об'єднаного управління на 2016 рік, кошти на видатки щодо сплати судового збору не передбачені. За таких обставин, коли Управління не має можливості сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю коштів, призначених на цю мету, відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", просять звільнити від сплати судового збору.

Вирішуючи питання щодо можливості звільнення позивача від сплати судового збору, суд зазначає наступне.

У відповідності до ст. 2 Закону України "Про судовий збір" (надалі - Закон), платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

За правилами частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 8 Закону, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Аналіз наведених правових норм свідчить на користь висновку, що єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цих нормах дій є майновий стан заявника. При цьому обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу - платника судового збору.

Позивачем у обґрунтування свого клопотання про звільнення від сплати судового збору належних та допустимих доказів, які б свідчили про скрутне матеріальне становище, зокрема, відсутність достатніх коштів на рахунках для оплати судового збору, до позову додано не було.

На переконання суду, обмежене фінансування бюджетної установи, яка діє як суб'єкт владних повноважень, не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Подібна думка неодноразово була викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України, зокрема від 25, 28 та 29 березня 2016 року по справах №К/800/54528/15, №К/800/5525/16, №К/800/8709/16 відповідно, та узгоджується із позицією Верховного Суду України, наведеною в ухвалі від 28.09.2015 (справа № 21-5496а15).

Також суд ураховує, що пунктом 2 розд. 2 "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 № 484-VIII (у редакції, яка діє з 01.09.2015) зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Отож, відсутність видатків на оплату судового збору у кошторисі позивача не може бути підставою для звільнення від сплати судового збору, обов'язок сплати якого встановлено чинним законодавством.

Беручи до уваги зазначене, суд підстав для звільнення від сплати судового збору не вбачає та, відповідно, відмовляє Бердичівському об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України в Житомирській області в задоволенні клопотання.

Підсумовуючи наведене, суд приходить до переконання, що позивачем в установлений строк та у спосіб визначений судом недоліки позовної заяви усунуто не було.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

З огляду на викладене, позовну заяву необхідно повернути позивачу.

Разом з цим, суд відмічає, що за змістом частини 6 статті 108 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ч. 3 п. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання Бердичівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву Бердичівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до Публічного акціонерного товариства "Бердичівський завод транспортного машинобудування" про стягнення 23484,32 грн. повернути позивачу.

Копію ухвали разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами направити позивачу.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя І.Е.Черняхович