Рішення № 62070117, 19.10.2016, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/9177/16-ц

Провадження № 2/161/3464/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2016 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді Подзірова А.О., при секретарі - Кубяк О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання права власності на спадкове майно.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3, який був власником квартири АДРЕСА_1. Співвласником вищезазначеної квартири являвся син спадкодавця ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2. ОСОБА_3 прийняв спадщину шляхом спільного проживання на день смерті зі спадкодавцем. Спадкоємцями після смерті спадкодавця ОСОБА_3 є позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2, згідно заповіту від 10.12.2010 року. Інших спадкоємців за заповітом немає. Спадкоємець ОСОБА_5 відмовилась від прийняття обов'язкової частки в спадщині про що подала відповідну заяву до нотаріуса.

У встановленому порядку позивач звернувся з заявою про прийняття спадщини, проте, 25.02.2016 року нотаріус йому відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Просить суд, визнати за ним право власності на спадкове майно, а саме на ? частку квартири АДРЕСА_1.

25.07.2016 року відповідач ОСОБА_2 подав зустрічну позовну заяву в обґрунтування вимог якої, посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3, який був власником квартири АДРЕСА_1. Співвласником вищезазначеної квартири являвся син спадкодавця ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2. ОСОБА_3 прийняв спадщину шляхом спільного проживання на день смерті зі спадкодавцем. Спадкоємцями після смерті спадкодавця є позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_2, згідно заповіту від 10.12.2010 року. Інших спадкоємців за заповітом немає. Спадкоємець ОСОБА_5 відмовилась від прийняття обов'язкової частки в спадщині про що подала відповідну заяву до нотаріуса.

У встановленому порядку позивач звернувся з заявою про прийняття спадщини, проте, 25.02.2016 року нотаріус йому відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Просить суд, визнати за ним право власності на спадкове майно, а саме на ? частку квартири АДРЕСА_1.

Ухвалою суду від 12.09.2016 року зустрічну позовну заяву прийнято до спільного розгляду з первісною.

ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_6 в судове засідання не з'явились проте, подали письмову заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримують, зустрічний позов визнали.

ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився проте, належним чином повідомлений про розгляд справи, надав заяву про розгляд справи у його відсутність та про визнання первісного позову та підтримку зустрічного позову.

Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що первісний та зустрічний позови підставні та підлягають до задоволення з наступних підстав.

З виписки з інвентаризаційних матеріалів від 26.03.2014 р. за № 1971-1 КП «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» вбачається, що згідно свідоцтва про право власності /82-р/ 12.07.1994р. виданого Комітетом по майну комунальної власності Луцької міської ради, квартира АДРЕСА_1 на праві приватної спільної сумісної власності належить ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.12 ).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 01.03.1995 р. (а.с. 13).

Згідно до ст.524 ЦК Української РСР (1963р.), спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Згідно ст.529 ЦК Української РСР (1963р.), спадкоємцями першої черги, є в рівних частках, діти (у тому числі усиновленні), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Згідно до ст.548 ЦК Української РСР (1963р.), для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Стаття 549 ЦК Української РСР (1963р.) проголошує, що діями, які свідчать про прийняття спадщини є: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Особи, для яких право спадкоємства виникає лише у випадку неприйняття спадщини іншими спадкоємцями, можуть заявити про свою згоду прийняти спадщину протягом строку, що залишився для прийняття спадщини. Якщо строк, що залишився, менше трьох місяців, він продовжується до трьох місяців.

Спадщину після його смерті ОСОБА_4 фактично прийняв його батько ОСОБА_3 шляхом фактичного вступу в управління або володіння спадковим майном та став власником всієї квартири АДРЕСА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 29.04.2013 року (а.с. 7 ).

На випадок своєї смерті спадкодавець склав заповіт від 10.12.2010 року посвідчений Іваничицівською сільською радою Рожищенського району Волинської області, згідно якого належну йому квартиру АДРЕСА_1 заповів в рівних частинах своїм племінникам ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Відповідно до 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи визначені у заповіті.

Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно до 1269 ЦК України прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 шляхом подачі до державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, проте постановою державного нотаріуса Першої Луцької державної нотаріальної контори останнім було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно (а.с. 10 ).

З відповіді Другої Луцької державної нотаріальної контори від 14 вересня 2016 року № 473/02-14 вбачається, що після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 було заведено спадкову справу № 236/2013 та що інший спадкоємець - ОСОБА_5 у встановлений законом строк відмовилась від одержання обов'язкової частини у спадщині шляхом подання відповідної заяви.

Також з копії вищезазначеної спадкової справи вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийняли спадок у вигляді квартири АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3

Враховуючи те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 являються спадкоємцями після смерті спадкодавця ОСОБА_3 за заповітом та прийняли спадщину, суд приходить до висновку, що слід визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на спадкове майно - по ? частки квартири АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 58, 59, 60, 88, 208, 209, 210, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно та зустрічний ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно за заповітом, а саме: на ? квартири АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на спадкове майно за заповітом, а саме: на ? квартири АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя

Луцького міськрайонного суду А.О.Подзіров