Вирок № 62069338, 19.10.2016, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/5255/14-к

Номер провадження 1-кп/629/14/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2016 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., за участю секретарів: Логвиненко А.Ю., Кремінь М.О., Соколенко О.О., Торенко Ю.П., Андрієнко С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лозова, Харківської області кримінальні провадження за №№ 12013220380002861 та 12014220380000617 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лозова, Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, не військовозобов'язаного, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

-11.01.2010 року Московським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 311 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

-01.12.2011 року Лозівським міськррайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 190 КК України до 3 років позбавлення волі. Звільнений від покарання на підставі постанови Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 13.06.2013 року умовно-достроково на не відбуту частину строку покарання 9 місяців 22 дня,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 187 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

- обвинувачення - прокурорів Лозівської місцевої прокуратури Харківської області Дьолога В.В., Стеценка В.В., Новікова Ю.О., потерпілих: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,

- захисту - обвинуваченого ОСОБА_1, адвоката Остапенко С.Ю., -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, будучи раніше засуджений за скоєння злочинів, маючи не зняту та не погашену судимість за скоєння злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 190 КК України скоїв кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 187 КК України при наступних обставинах:

29 березня 2013 року близько 03-00 години ОСОБА_1, маючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, знаходячись в кафе «Берізка», розташованому за адресою: м. Лозова, Харківської області, вул. Машинобудівників (колишня вулиця Червоних Артилеристів), б. 27, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, вираженого в таємному викраденні чужого майна, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у виді заподіяння майнової шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, повторно, таємно викрав зі спинки стільця чоловічу зимову куртку пуховик марки «Adidas», згідно висновку експерта № 3239 від 06.10.2014 року вартістю 280 гривень. Після вчинення вказаного кримінального правопорушення, з місця пригоди зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, заподіявши потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду на суму 280 гривень.

Крім цього, 19 квітня 2014 року приблизно о 03-00 годині ОСОБА_1, знаходився біля загальноосвітньої школи № 3 на 2 мікрорайоні в м. Лозова, Харківської області, де зустрів раніше не знайомого ОСОБА_6, та у нього виник умисел напасти на останнього з метою заволодіння його майном. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, переслідуючи корисливий мотив, з метою наживи, маючи прямий умисел на розбій, а саме напад з метою заволодіння чужим майном поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи яка зазнала нападу, ОСОБА_1 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді завдання матеріальної шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, наніс ОСОБА_6 ззаду удар по голові скляною пляшкою, а коли ОСОБА_6, обернувся, два удари канцелярським ножем по руці, після чого заволодів мобільним телефоном марки «Samsung GT-E1200Z KISEK», згідно висновку експерта №1434 від 25.04.2014 року вартістю 129 гривень, карткою мобільного оператора «МТС», вартістю 10 гривень та грошима у сумі 350 гривень, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 489 гривень. В ході злочинних дій ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_6 було завдано тілесні ушкодження, згідно висновків експерта № 139-ЛЗ/14 від 24.04.2014 року та № 413-ЛЗ/14 від 10.11.2014 року у вигляді: садна на волосяній частині голови в лівій скроневій ділянці, двох різаних ран на тильній поверхні лівої кисті в проекції 2-5 п'ясткових кісток які є легкими тілесними ушкодженнями, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, садно - це легке тілесне ушкодження.

Крім цього, 15 червня 2014 року близько 21-30 години ОСОБА_1 маючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, знаходячись біля першого під'їзду б. 22 на 1 мікрорайоні в м. Лозова, Харківської області, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, вираженого в таємному викраденні чужого майна, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у виді заподіяння майнової шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, повторно, таємно викрав з лавки мобільний телефон марки «Samsung Galaxy SIII GT I9300», згідно висновку експерта № 3016 від 10.09.2014 року вартістю 2937 гривень. Після вчинення вказаного кримінального правопорушення, з місця пригоди зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, заподіявши потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду на суму 2937 гривень.

Крім цього, 10 липня 2014 року ОСОБА_1 маючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння в своїй квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1, де він разом з ОСОБА_12 вживав спиртні напої, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, вираженого в таємному викраденні чужого майна, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у виді заподіяння майнової шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, повторно, таємно викрав у ОСОБА_12 мобільний телефон марки «NOKIA E5-00», згідно висновку експерта № 3063 від 24.09.2014 року вартістю 602 гривні, з карткою пам'яті Міcro SD на 8GB, вартістю 150 гривень, карткою мобільного оператора «МТС», вартістю 10 гривень та грошові кошти у розмірі 1000 гривень. Після вчинення вказаного кримінального правопорушення, з місця пригоди зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, заподіявши потерпілому ОСОБА_12 майнову шкоду на загальну суму 1762 гривні.

Крім цього, 14 липня 2014 року близько 02-30 годин ОСОБА_1, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, маючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, знаходячись між будинками 2-А та 2-Б на 4 мікрорайоні в м. Лозова, Харківської області, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, вираженого в таємному викраденні чужого майна, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у виді заподіяння майнової шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, повторно, таємно викрав з сумки ОСОБА_8 мобільний телефон марки «NOKIA», вартістю 180 гривень, з карткою мобільного оператора «МТС» вартістю 10 гривень, з карткою мобільного оператора «Life» вартістю 10 гривень та грошові кошти у розмірі 5300 гривень. Після вчинення вказаного кримінального правопорушення, з місця пригоди зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, заподіявши потерпілому ОСОБА_8 майнову шкоду на загальну суму 5500 гривень.

Крім цього, 18 березня 2014 року о 14-25 годині ОСОБА_1 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на вул. Перемоги в м. Лозова, Харківської області побачив жінку, яка проходила по тій же вулиці із двома пакетами в руках. У ОСОБА_1 виник умисел на відкрите викрадення чужого майна. ОСОБА_1, діючи з прямим умислом, спрямованим на відкрите викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді заподіяння майнової шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, повторно, з корисливого мотиву, з метою наживи, підбіг ззаду до ОСОБА_9 і відкрито вихопив з її рук два пакети, в яких знаходився міксер Scarlet SCC-046, згідно висновку експерта № 1094 від 26.03.2014 року вартістю 176 гривень, пакунок пшеничної муки вагою 5 кг, вартістю 21 гривні та брикет вершкового масла вагою 200 грамів, вартістю 9 гривень 80 копійок. Після вчинення вказаного кримінального правопорушення, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, заподіявши потерпілій ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 206 гривень 80 копійок.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе в скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 та ч. 2 ст. 186 КК України визнав в повному обсязі, а по епізоду розбійного нападу з метою заволодіння чужим майном, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України винним себе не визнав та пояснив у судовому засіданні, що даний злочин не скоював, а визнавав себе винним за даним злочином під час досудового розслідування під моральним тиском працівників міліції, які нав'язали йому версію розвитку подій вчинення ним кримінального правопорушення.

Не зважаючи на повне невизнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини у скоєнні кримінального правопорушення (злочину) за ч. 1 ст. 187 КК України, під час проведення судового слідства та повного визнання своєї вини в судовому засіданні 18.07.2016 року та в судових дебатах, його вина, повністю доводиться наступними зібраними та дослідженими у кримінальному провадженні доказами, обсяг яких був визначений за погодженням з учасниками судового провадження:

Так, в судовому засіданні 18.07.2016 року обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 187 КК України визнав повністю та пояснив наступне.

За епізодом ч. 2 ст. 185 КК України з потерпілим ОСОБА_5 пояснив, що 29.03.2013 року він знаходився в кафе «Берізка», розташованому за адресою: м. Лозова, Харківської області, вул. Машинобудівників (колишня вулиця Червоних Артилеристів), б. 27 де таємно викрав зі спинки стільця чоловічу зимову куртку пуховик марки «Adidas». Після вчинення злочину, з місця пригоди зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, заподіявши потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду на суму 280 гривень.

За епізодом ч. 2 ст. 185 КК України з потерпілим ОСОБА_7 пояснив, що 15.06.2014 року він знаходився біля першого під'їзду б. 22 на 1 мікрорайоні в м. Лозова, Харківської області та таємно викрав з лавки мобільний телефон марки «Samsung Galaxy SIII GT I9300». Після вчинення вказаного злочину з місця пригоди зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, заподіявши потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду на суму 2937 гривень.

За епізодом ч. 2 ст. 185 КК України з потерпілим ОСОБА_12 пояснив, що 10.07.2014 року він перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в своїй квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1, де він разом з потерпілим вживав спиртні напої, таємно викрав у ОСОБА_12 мобільний телефон марки «NOKIA E5-00», з карткою пам'яті Міcro SD на 8GB, карткою мобільного оператора «МТС» та грошові кошти у розмірі 1000 гривень. Після вчинення вказаного злочину, з місця пригоди зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, заподіявши потерпілому ОСОБА_12 майнову шкоду на загальну суму 1762 гривні.

За епізодом ч. 2 ст. 185 КК України з потерпілим ОСОБА_8 пояснив, що 14.07.2014 року він перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись між будинками 2-А та 2-Б на 4 мікрорайоні в м. Лозова, Харківської області таємно викрав з сумки ОСОБА_8 мобільний телефон марки «NOKIA» з карткою мобільного оператора «МТС» та з карткою мобільного оператора «Life» і грошові кошти у розмірі 5300 гривень. Після вчинення вказаного злочину, з місця пригоди зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, заподіявши потерпілому ОСОБА_8 майнову шкоду на загальну суму 5500 гривень.

За епізодом ч. 2 ст. 186 КК України з потерпілою ОСОБА_9 в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину також визнав та пояснив, що 18 березня 2014 року він разом зі своєю цивільною дружиною ОСОБА_13 прийшов до ОСОБА_14, який проживав за адресою: АДРЕСА_2. Після розмови його дружини з ОСОБА_14 між ними виник конфлікт, в зв'язку з чим його дружина пішла сама додому, а він залишився один та побачив жінку, яка проходила по тій же вулиці із двома пакетами в руках. У нього виник умисел на відкрите викрадення чужого майна і він підбіг ззаду до ОСОБА_9 та відкрито вихопив з її рук два пакети, в яких знаходився міксер Scarlet SCC-046, пакунок пшеничної муки вагою 5 кг та брикет вершкового масла вагою 200 грамів. Після вчинення вказаного злочину, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, заподіявши потерпілій ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 206 гривень 80 копійок.

За епізодом ч. 1 ст. 187 КК України з потерпілим ОСОБА_6 в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину також визнав та пояснив, що 19 квітня 2014 року він знаходився біля загальноосвітньої школи № 3 на 2 мікрорайоні в м. Лозова, Харківської області, де зустрів раніше не знайомого ОСОБА_6, та у нього виник умисел напасти на останнього з метою заволодіння його майном. Реалізуючи свій умисел він наніс ОСОБА_6 ззаду удар по голові скляною пляшкою, а коли ОСОБА_6, обернувся, два удари канцелярським ножем по руці, після чого заволодів мобільним телефоном марки «Samsung GT-E1200Z KISEK» з карткою мобільного оператора «МТС» та грошима у сумі 350 гривень, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 489 гривень.

Окрім визнання вини обвинуваченим ОСОБА_1, по справі існує сукупність допустимих та належних доказів, на підставі яких можна зробити переконливий висновок щодо доведеності вини обвинуваченого, в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 187 КК України, які приведені в плані конкретних епізодів.

по епізоду № 1

Дані про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР за № 12013220380002861 (а.с. 207, т. 5).

Згідно рапорту оперативного чергової частини Лозівського МВ (з обслуговування міста Лозова, Лозівського та Близнюківського районів) ГУМВС України в Харківській області 29 грудня 2013 року надійшло повідомлення громадянина ОСОБА_5 про те, що у нього викрали куртку під час відпочинку.

Показаннями потерпілого ОСОБА_5, оголошеними в судовому засіданні, відповідно до яких він пояснив, що 29 грудня 2013 року він відпочивав в кафе «Берізка», яке розташоване за адресою: м. Лозова, Харківської області в парку «Перемоги» разом з ОСОБА_15 та друзями ОСОБА_19 і ОСОБА_20. Коли він танцював і за їх столом нікого не було, зі спинки його стільця була викрадена куртка чорного кольору спортивний пуховик «Adidas».

Об'єктивно винність обвинуваченого підтверджується:

Заявою про вчинення кримінального правопорушення від 29.12.2013 року (а.с. 211, т. 5) з якої вбачається, що потерпілий ОСОБА_5 звернувся до Лозівського МВ (з обслуговування міста Лозова, Лозівського та Близнюківського районів) ГУМВС України в Харківській області із усною заявою, в якій повідомив, що 29.12.2013 року о 03:00 годині невідомі люди в кафе «Берізка», розташованому за адресою: м. Лозова, Харківської області таємно викрав його майно, чим спричинив йому матеріальну шкоду на загальну суму 500 гривень.

Протоколом огляду предметів від 05.11.2014 року, постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 25.11.2014 року з яких вбачається, що куртка-пуховик «ADIDAS» визнана речовим доказом у кримінальному провадженні, яка отримана на відповідальне зберігання потерпілим по справі ОСОБА_5, що підтверджується його розпискою (а.с. 223, т. 5, а.с. 52 , т. 6).

Висновком судово-товарознавчої експертизи № 3239 від 06.10.2014 року, згідно якої ринкова вартість куртки станом на 29.12.2013 року, з урахуванням коефіцієнту зносу, становить 280 гривень (а.с. 218-220, т. 5).

Дослідивши докази за даним епізодом у своїй сукупності, суд, оцінивши їх, приходить до наступних висновків. Факт вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжка) відносно потерпілого ОСОБА_5, підтверджується показаннями потерпілого, а також вищезазначеними письмовими доказами.

Отже, зазначені показання обвинуваченого та потерпілого узгоджуються між собою, а також з вищезазначеними письмовими доказами, є логічними та послідовними. Тому суд вважає такі докази належними, допустимими та кладе в основу вироку.

по епізоду № 2

Дані про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР за № 12013220380002861 (а.с. 207, т. 5).

Згідно рапорту оперативного чергової частини Лозівського МВ (з обслуговування міста Лозова, Лозівського та Близнюківського районів) ГУМВС України в Харківській області 19 квітня 2014 року надійшло повідомлення фельдшера швидкої допомоги про те, що до лікарні з діагнозом алкогольне сп'яніння, різана рана лівої кісті доставлений ОСОБА_6.

Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердив вказані обставини та пояснив, що 19 квітня 2014 року близько 03-00 години він йшов біля ЗОШ № 3 на 2 мікрорайоні в м. Лозова, Харківської області додому в стані алкогольного сп'яніння. Потім він почув ззаду шаги, хотів повернутися, але відчув удар пляшкою по голові, а потім він повернувся та отримав ще два удари канцелярським ножем по руці, в результаті чого у нього була поранена рука. Обвинувачений потребував віддати гроші та мобільний телефон, що він і зробив. Потім він потрапив до лікарні та фельдшер швидкої допомоги повідомив працівників міліції про вчинений злочин.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 показав, що знайомий з потерпілим по справі ОСОБА_6. Точної дати він не пам'ятає, але зазначив, що він разом з потерпілим знаходились у нього вдома за адресою: м. Лозова, Харківської області, м-н 1, б. 16, кв. 37 де розпивали спиртні напої. Потім вони вийшли на вулицю, в кіоску придбали пиво, а потім розійшлися по домам, ОСОБА_6 пішов додому. Через 15-20 хвилин ОСОБА_6 повернувся до нього додому та розповів, що на нього біля ЗОШ № 3 на 2 мікрорайоні в м. Лозова, Харківської області напав невідомий чоловік, вдарив його по голові пляшкою та порізав руку ножем, забравши при цьому гаманець та мобільний телефон «Самсунг» чорного кольору. Після надання першої медичної допомоги він разом з дружиною викликав швидку, яка забрала ОСОБА_6 до лікарні.

Об'єктивно винність обвинуваченого підтверджується:

Протоколом огляду місця події від 19.04.2014 року з фототаблицею, з якого вбачається, що 19.04.2014 року під час огляду місця події ділянки місцевості, яка розташована ліворуч від ЗОШ № 3 на 2 мікрорайоні в м. Лозова, Харківської області було виявлено: фрагмент верхньої частини скляної пляшки з-під пива; на асфальтованій поверхні пішохідної доріжки дві плями речовини бурого кольору; множинна кількість дрібних фрагментів скляної пляшки зеленого кольору та доріжка з дрібних крапель речовини бурого кольору (а.с. 226-231, т. 5).

Протоколом огляду місця події від 19.04.2014 року з фототаблицею, з якого вбачається, що 19.04.2014 року під час огляду місця події ділянки пішохідної асфальтованої доріжки, сполученням буд. № 15 до буд. № 56 на 2 мікрорайоні в м. Лозова, Харківської області було виявлено: два місця з множинною кількістю крапель у вигляді плям речовини бурого кольору, а на повороті безпосередньо до будинку № 23 був виявлений пластмасовий фрагмент чорного кольору задньої частини канцелярського ножа зі слідами нашарування речовини бурого кольору (а.с. 232-237, т. 5).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 05.11.2014 року за участю ОСОБА_6, який розповів і показав обставини і місце скоєння злочину (а.с. 193-196, т. 5).

Протоколом огляду предметів від 05.11.2014 року, постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 25.11.2014 року з яких вбачається, що телефон марки Samsung модель GT-E1200 визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні, який отримано на відповідальне зберігання потерпілим по справі ОСОБА_6, що підтверджується його розпискою (а.с. 247, т. 5, а.с. 52, т. 6).

Протоколом огляду предметів від 05.11.2014 року, постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 25.11.2014 року з яких вбачається, що частина скляної пляшки з під пива «Білий ведмідь», горловина пляшки, частина канцелярського ножу, полімерна чорного кольору визнані речовим доказом у кримінальному провадженні, які знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Лозівського ВП ГУНП в Харківській області відповідно до квитанції (а.с. 51-53, т. 6).

Висновком судово-товарознавчої експертизи № 1434 від 25.04.2014 року, згідно якої ринкова вартість телефону марки Samsung модель GT-E1200 станом на 19.04.2014 року, з урахуванням коефіцієнту зносу, становить 129 гривень (а.с. 241-242, т. 5).

Висновком судово-медичної експертизи № 139-ЛЗ/14 від 24.04.2014 року, згідно якої при судово-медичному дослідженні медичної документації у ОСОБА_6 мали місце наступні тілесні ушкодження:

- садно на волосяній частині голови в лівій скроневій ділянці, яке утворилося від дії тупого твердого предмета, який не відобразив своїх індивідуальних особливостей;

- дві різані рани на тильній поверхні лівої кисті в проекції 2-5 п'ясткових кісток, які утворилися від дії предмета, що має гострий край, не виключено, що від ріжучої частини ножа. За ступенем тяжкості: вищевказані різані рани є легкими тілесними ушкодженнями, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, а садно - це легке тілесне ушкодження (а.с. 245-246, т. 5).

Висновком додаткової судово-медичної експертизи № 413-ЛЗ/14 від 10.11.2014 року, згідно якої при судово-медичному дослідженні медичної документації у ОСОБА_6 мали місце наступні тілесні ушкодження:

- садно на волосяній частині голови в лівій скроневій ділянці, яке утворилося від дії тупого твердого предмета, який не відобразив своїх індивідуальних особливостей;

- дві різані рани на тильній поверхні лівої кисті в проекції 2-5 п'ясткових кісток, які утворилися від дії предмета, що має гострий край, не виключено, що від ріжучої частини ножа (а.с. 249-250, т. 5).

Дослідивши докази за даним епізодом у своїй сукупності, суд, оцінивши їх, приходить до наступних висновків. Факт вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я відносно потерпілого ОСОБА_6, підтверджується показаннями потерпілого, свідка, а також вищезазначеними письмовими доказами.

Отже, зазначені показання обвинуваченого, потерпілого та свідка узгоджуються між собою, а також з вищезазначеними письмовими доказами, є логічними та послідовними. Тому суд вважає такі докази належними, допустимими та кладе в основу вироку.

по епізоду № 3

Дані про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР за № 12013220380002861 (а.с. 207, т. 5).

16.08.2014 року до чергової частини Лозівського МВ (з обслуговування міста Лозова, Лозівського та Близнюківського районів) ГУМВС України в Харківській області надійшла заява громадянки ОСОБА_7 про те, що у неї невідомі особи таємно викрали телефон.

Потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні підтвердила вказані обставини та пояснила, що 15 червня 2014 року в період часу з 21-00 години до 21-10 години вона разом зі своєю подругою та дитиною знаходилась біля 1-го під'їзду будинку № 22 на 1 мікрорайоні в м. Лозова, Харківської області. На лавочці вона залишила свою сумку та мобільний телефон марки «Samsung Galaxy SIII GT I9300», а сама відійшла до дитини. Повернувшись вона помітила, що немає телефону. 16 серпня 2014 року вона подала заяву до міліції щодо вчинення злочину щодо неї.

Об'єктивно винність обвинуваченого підтверджується:

Заявою про вчинення кримінального правопорушення від 16.08.2014 року (а.с. 1, т. 6) з якої вбачається, що потерпіла ОСОБА_7 звернулася до Лозівського МВ (з обслуговування міста Лозова, Лозівського та Близнюківського районів) ГУМВС України в Харківській області із заявою, в якій повідомила, що 15.06.2014 року в період часу з 21-00 години до 21-10 години невідомі особи біля 1-го під'їзду будинку № 22 на 1 мікрорайоні в м. Лозова, Харківської області таємно викрали її майно, а саме мобільний телефон марки «Samsung Galaxy SIII GT I9300», чим спричинили їй матеріальну шкоду на загальну суму 4000 гривень.

Висновком судово-товарознавчої експертизи № 3016 від 10.09.2014 року, згідно якої ринкова вартість мобільного телефону марки «Samsung Galaxy SIII GT I9300» без урахування вартості зарядного пристрою, стерео гарнітури та USB-кабеля, на момент скоєння злочину, тобто станом на 15.08.2014 року, з урахуванням коефіцієнту зносу, становить 2937 гривень (а.с. 5-6, т. 6).

Дослідивши докази за даним епізодом у своїй сукупності, суд, оцінивши їх, приходить до наступних висновків. Факт вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжка) відносно потерпілої ОСОБА_7, підтверджується показаннями потерпілої, а також вищезазначеними письмовими доказами.

Отже, зазначені показання обвинуваченого та потерпілої узгоджуються між собою, а також з вищезазначеними письмовими доказами, є логічними та послідовними. Тому суд вважає такі докази належними, допустимими та кладе в основу вироку.

по епізоду № 4

Дані про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР за № 12013220380002861 (а.с. 207, т. 5).

11.09.2014 року до чергової частини Лозівського МВ (з обслуговування міста Лозова, Лозівського та Близнюківського районів) ГУМВС України в Харківській області надійшла заява громадянина ОСОБА_12 про те, що у нього ОСОБА_1 таємно вкрав належне йому майно та грошові кошти.

Об'єктивно винність обвинуваченого підтверджується:

Заявою про вчинення кримінального правопорушення від 11.09.2014 року (а.с. 13, т. 6) з якої вбачається, що потерпілий ОСОБА_12 звернувся до Лозівського МВ (з обслуговування міста Лозова, Лозівського та Близнюківського районів) ГУМВС України в Харківській області із заявою, в якій повідомив, що в період часу з 09.07.2014 року по 10.07.2014 року ОСОБА_1 шляхом вільного доступу таємно викрав у нього майно, а саме мобільний телефон марки «NOKIA E5-00» та грошові кошти у розмірі 1000 гривень, чим спричинив йому матеріальну шкоду на загальну суму 2500 гривень.

Висновком судово-товарознавчої експертизи № 3063 від 24.09.2014 року, згідно якої ринкова вартість мобільного телефону марки «NOKIA E5-00» без урахування вартості комплектуючих пристроїв, на момент скоєння злочину, тобто станом на 10.09.2014 року, з урахуванням коефіцієнту зносу, становить 602 гривні (а.с. 20-21, т. 6).

Дослідивши докази за даним епізодом у своїй сукупності, суд, оцінивши їх, приходить до наступних висновків. Факт вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжка) відносно потерпілого ОСОБА_12, підтверджується вищезазначеними письмовими доказами.

Отже, зазначені показання обвинуваченого узгоджуються з вищезазначеними письмовими доказами, є логічними та послідовними. Тому суд вважає такі докази належними, допустимими та кладе в основу вироку.

по епізоду № 5

Дані про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР за № 12013220380002861 (а.с. 207, т. 5).

14.07.2014 року до чергової частини Лозівського МВ (з обслуговування міста Лозова, Лозівського та Близнюківського районів) ГУМВС України в Харківській області надійшла заява громадянина ОСОБА_8 про те, що у нього невідомою особою таємно викрадене належне йому майно та грошові кошти.

Потерпілий ОСОБА_8 в судовому засіданні підтвердив вказані обставини та пояснив, що 14 липня 2014 року близько 02-30 години він разом з ОСОБА_17 розпивав спиртні напої, оскільки його дружина народила дитину. Вони розпивали спиртні напої на вулиці біля магазину «АТБ», розташованому в м. Лозова, Харківської області на 4 мікрорайоні. Розпиваючи спиртні напої вони зустріли ОСОБА_1, якому також запропонували разом з ними відмітити народження дитини. Допивши всі спиртні напої вони розійшлися, а вранці він зрозумів, що у нього з сумки пропав телефон марки «NOKIA», грошові кошти у розмірі 4000 гривень та кредитна картка, з якої також були зняті грошові кошти у розмірі 1300 гривень. Після виявлення крадіжки він подав заяву до міліції щодо вчинення злочину щодо нього.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 показав, що знайомий з обвинуваченим ОСОБА_1, але щодо крадіжки телефону та грошових коштів, вчиненого 14 липня 2014 року нічого повідомити не має можливості, так як, він є інвалідом, хворіє на епілепсію і нічого не пам'ятає з цього приводу.

Об'єктивно винність обвинуваченого підтверджується:

Заявою про вчинення кримінального правопорушення від 14.07.2014 року (а.с. 22, т. 6) з якої вбачається, що потерпілий ОСОБА_8 звернувся до Лозівського МВ (з обслуговування міста Лозова, Лозівського та Близнюківського районів) ГУМВС України в Харківській області із заявою, в якій повідомив, що 14.07.2014 року невідома особа шляхом вільного доступу таємно викрала у нього майно, а саме мобільний телефон марки «NOKIA» та грошові кошти у розмірі 5300 гривень, чим спричинив йому матеріальну шкоду на загальну суму 6000 гривень.

Повідомленням про неможливість проведення експертизи № 3019 від 09.09.2014 року з якого вбачається, що вартість викраденого мобільного телефону марки «NOKIA» не була визначена, оскільки об'єкт дослідження та технічна документація на дослідження надані не були, а вказані в постанові інформації недостатньо для проведення дослідження (відсутня інформація відносно країни, точної моделі виробника, точної дати придбання, а також інші технічні і фізичні характеристики майна), а тому експерт не зміг ідентифікувати дане майно (а.с. 30, т. 6).

Дослідивши докази за даним епізодом у своїй сукупності, суд, оцінивши їх, приходить до наступних висновків. Факт вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжка) відносно потерпілого ОСОБА_8, підтверджується показаннями потерпілого та свідка, а також вищезазначеними письмовими доказами.

Отже, зазначені показання обвинуваченого, потерпілого та свідка узгоджуються між собою, а також з вищезазначеними письмовими доказами, є логічними та послідовними. Тому суд вважає такі докази належними, допустимими та кладе в основу вироку.

по епізоду № 6

Дані про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР за № 12014220380000617 (а.с. 105, т. 5).

18.03.2014 року до чергової частини Лозівського МВ (з обслуговування міста Лозова, Лозівського та Близнюківського районів) ГУМВС України в Харківській області надійшло повідомлення громадянки ОСОБА_9 про те, що відносно неї мав факт відкритого заволодіння майном.

Потерпіла ОСОБА_9 в судовому засіданні підтвердила вказані обставини та пояснила, що 18 березня 2014 року близько 14-30 години йшла з роботи по вул. Миру в м. Лозова, Харківської області додому, в рухах у неї були пакети. По дорозі у неї з рук незнайомий чоловік вихватив у неї з рук пакет та побіг. Вона вслід йому почала кричати, щоб віддав пакет, оскільки вона його впізнала, але чоловік не зупинився. В цей же день вона подала заяву до міліції щодо вчинення злочину щодо неї та повідомила, що в пакеті знаходилися речі, а саме: міксер, який вона тільки придбала, пакет муки вагою 5 кг та вершкове масло вагою 200 грам.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 показала, що разом з обвинуваченим ОСОБА_1 18 березня 2014 року ходили до ОСОБА_14, який проживає за адресою: АДРЕСА_2. Через деякий час вони поверталися з ОСОБА_1 додому, а неподалік від них по вул. Миру йшла жінка з пакетами та розмовляла по телефону. Потім жінка зупинилася та поставила пакети. Вона пішла вперед, так як у них з ОСОБА_1 виник конфлікт, а надалі побачила, що ОСОБА_1 зайшов в провулок та зник. Після цього, приблизно через 40 хвилин вона зустрілася з ОСОБА_1, він вже був вдома. Щодо викрадення пакету їй нічого не відомо.

Об'єктивно винність обвинуваченого підтверджується:

Заявою про вчинення кримінального правопорушення від 18.03.2014 року (а.с. 106, т. 5) з якої вбачається, що потерпіла ОСОБА_9 звернулася до Лозівського МВ (з обслуговування міста Лозова, Лозівського та Близнюківського районів) ГУМВС України в Харківській області із усною заявою, в якій повідомила, що 18.03.2014 року о 14:25 годині невідомий чоловік по вул. Радянській біля будинку № 88 в м. Лозова, Харківської області відкрито заволодів її майном, чим спричинив їй матеріальну шкоду на загальну суму 205 гривень.

Протоколом пред'явлення особи для впізнання від 21 березня 2014 року з якого вбачається, що потерпіла ОСОБА_9 впізнала ОСОБА_1, як чоловіка, який скоїв відносно неї грабіж 18.03.2014 року (а.с. 111-113, т. 5).

Протоколом огляду предметів від 25.03.2014 року з фототаблицею з якого вбачається, що було проведено огляд виданих предметів по даному кримінальному провадженню свідком ОСОБА_18, а саме паперової коробки із написом міксер Scarlet SC-046, всередині якої знаходився міксер, корпус із полімеру світло-коричневого кольору. Крім того в пакунку знаходились комплектуючі пристрої у вигляді вінчиків та крюків, які були загорнуті у полімерний пакунок. Оглянуті речі без слідів використання. Також в пакунку знаходилась технічна документація на даний пристрій та товарний чек № ВсМ00001757 від 18.03.2014 року 13:44:09 із зазначенням вартості міксеру, дати, часу, місця його придбання (а.с. 119-121, т. 5).

Постановою про визнання та приєднання до матеріалів речових доказів від 25 березня 2014 року з якого вбачається, що міксер Scarlet SC-046 визнаний речовим доказом та приєднаний до кримінального провадження № 12014220380000617 від 25.03.2014 року, який отримано на відповідальне зберігання потерпілою по справі ОСОБА_9, що підтверджується її розпискою (а.с. 57- 58, т. 6).

Висновком судово-товарознавчої експертизи № 1094 від 26.03.2014 року, згідно якої ринкова вартість ручного міксеру марки Scarlet SC-046 (в повному комплекті) станом на 18.03.2014 року становить 176 гривень (а.с. 115-117, т. 5).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 25.03.2014 року з фототаблицею за участю ОСОБА_9, яка розповіла і показала обставини і місце скоєння злочину (а.с. 123-129, т. 5).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 28.03.2014 року з фототаблицею за участю ОСОБА_1, який розповів і показав обставини і місце скоєння злочину та вказано яким чином він розпорядився викраденим (а.с. 136-141, т. 5).

Дослідивши докази за даним епізодом у своїй сукупності, суд, оцінивши їх, приходить до наступних висновків. Факт вчинення відкритого викрадення чужого майна (грабіж) відносно потерпілої ОСОБА_9, підтверджується показаннями потерпілої, свідка ОСОБА_13, а також вищезазначеними письмовими доказами.

Отже, зазначені показання обвинуваченого, потерпілої та свідка узгоджуються між собою, а також з вищезазначеними письмовими доказами, є логічними та послідовними. Тому суд вважає такі докази належними, допустимими та кладе в основу вироку.

Проаналізувавши та оцінивши кожний з вищевказаних доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, у тому числі перевіривши і оцінивши усі доводи учасників судового провадження, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. За положеннями ч. 4 цієї статті усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь цієї особи.

Обов'язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.

Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви стосовно доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Європейський Суд у своєму рішенні «Капо проти Бельгії» від 13.01.2005 року відзначає, що у кримінальних справах питання прийняття доказів належить досліджувати загалом у світлі пункту 2 ст.6 Конвенції, і вимагає воно, окрім іншого, щоб тягар доказування лежав на стороні обвинувачення.

Згідно з вимогами ст. 370 КПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили. При постановленні вироку суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності, керуючись законом, повинен оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення та вирішення питань, зазначених у ст. 374 КПК України.

У судовому засіданні обвинувачений та його захисник не надали суду жодних спростувань викладених у показаннях свідків та потерпілих, а також письмових доказах фактів по справі, чи доказів, які б об'єктивно ставили під сумнів ці докази.

Отже, аналізуючи всі зібрані по справі докази у їх сукупності, взаємозв'язку та співставленні, й оціненими з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності, враховуючи обставини, при яких підсудний ОСОБА_1 вчинив вказані злочини, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому злочинів доведена повністю.

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що діяння, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 мали місце і містять склад кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 187 КК України.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України вірно, оскільки він своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжки), вчинені повторно. Крім цього дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 186 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно. Також вірно кваліфіковані дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 187 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив напад з метою заволодіння чужим майном поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи яка зазнала нападу (розбій).

Обвинувачений ОСОБА_1 винний у скоєнні цих кримінальних правопорушень і підлягає покаранню.

Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 (із наступними змінами та доповненнями), суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Окрім того, метою призначення покарання, виходячи із положень ч. 2 ст. 50 КК України є не лише кара, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 скоїв злочини середньої тяжкості та тяжкі злочини.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше судимий, має не зняту та не погашену судимість, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря нарколога з синдромом залежності від психостимуляторів, не одружений, не працює, за місцем проживання характеризується формально, має середню освіту.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставинами, пом'якшуючими покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає щире каяття в скоєному.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння та рецидив злочину.

Суд приходить до висновку, що обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєних злочинів, не зменшують суспільну небезпеку злочинів до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України - призначення більш м'якого покарання, яке передбачено законом.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєних злочинів, особи обвинуваченого ОСОБА_1, обставин, які пом'якшують і обтяжують покарання, обставин скоєння злочинів та відношення до скоєного, суд дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливо тільки в ізоляції від суспільства і призначає покарання ОСОБА_1 в межах санкцій ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 70 КК України, яке сприятиме його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Також при призначенні покарання, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_1 вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 01.12.2011 року засуджений за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 190 КК України та йому призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі. 13 червня 2013 року звільнений умовно-достроково, не відбутий строк 9 місяців 22 дні, та в період умовно-дострокового строку звільнення знов скоїв злочини, тому суд остаточно призначає покарання відповідно до ч. 1 ст.71 КК України, частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 залишити раніше обрану у вигляді - тримання під вартою.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 обчислювати з моменту взяття його під варту, тобто з 04 вересня 2014 року, згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення № 046/86 від 04.09.2014 року.

Крім того, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 72 КК України суд вважає за необхідне зарахувати обвинуваченому ОСОБА_1 у строк відбування покарання час попереднього ув'язнення, а саме з 04 вересня 2014 року, тобто з моменту затримання обвинуваченого ОСОБА_1 по день набрання цим вироком законної сили.

Цивільні позови по справі не заявлені.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення судових експертиз.

Питання щодо речових доказів суд вирішує в поряду ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_1 винним в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 187 КК України та піддати його покаранню:

- за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 186 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;

- за ч. 1 ст. 187 КК України у виді 4 (чотирьох) років 5 (п'яти) місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 покарання у виді 4 (чотирьох) років 5 (п'яти) місяців позбавлення волі.

У відповідності до ст. 71 КК України, до вказаного покарання, суд частково у виді 1 (одного) місяця позбавлення волі, приєднує невідбуту частину покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 01.12.2011 року та остаточно визначає до відбування обвинуваченому ОСОБА_1 за сукупністю вироків покарання у виді позбавлення волі, строком 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 залишити раніше обрану у вигляді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу в умовах Харківської установи виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№ 27).

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 обчислювати з моменту взяття його під варту, тобто з 04 вересня 2014 року, згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення № 046/86 від 04.09.2014 року.

У відповідності до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_1 перебування в установі попереднього ув'язнення з 04.09.2014 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення:

- судово-товарознавчої експертизи № 1094 від 26.03.2014 року в розмірі 391 гривні 20 копійок; судово-товарознавчої експертизи № 3239 від 06.10.2014 року в розмірі 391 гривні 20 копійок; судово-товарознавчої експертизи № 1434 від 25.04.2014 року в розмірі 391 гривні 20 копійок; судово-товарознавчої експертизи № 3016 від 10.09.2014 року в розмірі 293 гривень 40 копійок; судово-товарознавчої експертизи № 3063 від 24.09.2014 року в розмірі 293 гривень 40 копійок (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Речові докази по справі:

- міксер Scarlet SC-046, який переданий потерпілій ОСОБА_9 згідно зберігальної розписки, залишити у останньої;

- куртку чорного кольору, спортивний пуховик ««Adidas», який переданий потерпілому ОСОБА_5 згідно зберігальної розписки, залишити у останнього;

- мобільний телефон марки Samsung модель GT-E1200, який переданий потерпілому ОСОБА_6 згідно зберігальної розписки, залишити у останнього;

- фрагмент канцелярського ножа і фрагмент від пляшки «Білий ведмідь», які знаходяться в полімерних пакетах та знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів на складі Лозівського ВП ГУНП в Харківській області відповідно до квитанції, знищити, як такі, що не представляють цінності.

Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя Н.А. Смірнова